12 травня 2022 року
м. Хмельницький
Справа № 682/503/22
Провадження № 33/4820/277/22
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду Болотін С.М., при секретарі - Габаєві А.В., з участю особи притягнутої до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , захисника Горщара Б.А., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 06 квітня 2022 року, -
Постановою судді Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 06 квітня 2022 року
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , з середньою спеціальною освітою, одруженого, не працюючого,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 496 грн. 20 коп. судового збору.
За постановою судді, 30 березня 2022 року о 21 год. 20 хв. в м. Славута Шепетівського району Хмельницької області по вулиці Плотиче водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом автомобілем - Volkswagen, державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в установленому законом порядку на місці події та в медичному закладі відмовився.
В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 вважає постанову незаконною просить її скасувати та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. Стверджує, що транспортним засобом у вказаний в протоколі день він не керував, натомість за кермом його автомобіля перебував родич ОСОБА_3 , який зник з місця після того, як автомобіль зупинили. Вважає, що свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 могли помилково дійти висновку, що в автомобілі знаходився лише водій, так як він лежав на задньому сидінні транспортного засобу.
Заслухавши пояснення особи притягнутої до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника, на підтримання апеляційної скарги, з посиланням на зазначені в ній доводи, перевіривши матеріали справи, вважаю, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає, виходячи з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, дізнання, з'ясування обставин у справі та перевірка їх доказами проведені з дотриманням вимог закону, таких порушень закону, які були б істотними і тягли за собою скасування судового рішення, у справі не допущено, а висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення при зазначених у постанові обставинах відповідає матеріалам справи та ґрунтується на досліджених в судовому засіданні доказах.
Так, в процесі судового та апеляційних розглядів ОСОБА_1 не заперечував, що 30 березня 2022 року він розпивав спиртні напої та їхав в належному йому автомобілі у вказаний в протоколі день та час, однак заперечив факт керування автомобілем, виклавши свою версію подій.
Проте, обставини керування саме ОСОБА_1 транспортним засобом 30 березня 2022 року о 21 год. 20 хв. з ознаками алкогольного сп'яніння та відмова ним від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці події та в медичному закладі підтверджується сукупністю зібраних у справі доказів, досліджених як судом першої інстанції, так і апеляційним судом.
Зокрема, даними акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів та Направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 30.03.2022 стверджується, що у ОСОБА_1 виявлено явні ознаки алкогольного сп'яніння у вигляді різкого запаху алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, почервоніння обличчя, відмовився проходити огляд на стан сп'яніння на місці події та в медичному закладі (а.с.3,10).
Факт відмови ОСОБА_1 від огляду на стан сп'яніння на місці події та в медичному закладі підтверджується даними направлення його як водія транспортного засобу, на огляд з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 30.03.2022.
Із жодним чином не спростованих даних відеозапису подій вбачається, що ОСОБА_1 знаходився в автомобілі Volkswagen, державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, від проходження огляду на стан сп'яніння на місці події та в медичному закладі відмовився.
Вище зазначені докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.
Докази, які б підтверджували їх фальсифікацію, матеріали справи не містять.
Суд першої інстанції, повно, всебічно та об'єктивно розглянувши справу, прийшов до правильного висновку про їх достатність для встановлення вини ОСОБА_1 та вмотивовано визнав його винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
При цьому, в процесі ні судового, ні апеляційного розглядів не здобуто переконливих даних незаконності дій працівників поліції, не надано таких і особою, яка притягнута до адміністративної відповідальності.
Такі обставини ґрунтуються виключно на твердженнях самого ОСОБА_1 , який є прямо зацікавленою особою, його роздумах щодо процесів в державі, діяльності правоохоронних органів, систематичних звинуваченнях органів поліції та суду в упередженості та необ'єктивності, вільному тлумаченні закону, що не можна визнати допустимими доказами.
В справі не встановлено жодного належного, переконливого та об'єктивного доказу щодо застосування відносно ОСОБА_1 , заборонених законодавством методів дізнання, не здобуто таких і в процесі апеляційного розгляду.
Не встановлено доказів, щоб ОСОБА_1 чи його захисники, зверталися із заявами та скаргами до прокурора, який здійснює нагляд за органами поліції чи вищестоящих органів з приводу незаконних дій працівників поліції.
Таким чином, підстав вважати, що в процесі встановлення обставин справи зі сторони органів поліції на особу, яка притягнута до адміністративної відповідальності, чинився тиск, проводилася фальсифікація матеріалів справи, в суду немає.
Твердження ОСОБА_1 про те, що транспортним засобом керував не він, а інший водій, та що він перебував на задньому сидінні автомобіля спростовуються послідовними показаннями свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 про те, що коли автомобіль рухався, в ньому було видно лише одного водія, а після зупинки транспортного засобу на передньому пасажирському сидінні, одітий у верхньому одязі сидів ОСОБА_1 з ознаками алкогольного сп'яніння, на місці водія нікого не було. При цьому лівий край його верхнього одягу був зажатий лівими (водійськими) дверцятами автомобіля, що на переконання суду повністю виключає можливість перебування за кермом автомобіля іншої особи, оскільки б це було фізично не можливо.
Про надуманість таких показів ОСОБА_1 вказують і наявні в матеріалах справи фотознімками, зроблені з мобільного телефону свідка ОСОБА_5 , з яких вбачається, що ОСОБА_1 знаходився на пасажирському сидінні автомобіля, а лівий край куртки його був пристебнутий лівими (водійськими) дверцятами.
При цьому, покази свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_7 , про те хто керував автомобілем не заслуговують на увагу, оскільки вони з ОСОБА_1 , перебувають, відповідно, у родинних та дружніх стосунках та є суперечливими в частині часу та місця події.
Зокрема, свідок ОСОБА_3 ствердив, що о 22 год. 30 хв. на прохання ОСОБА_1 керував його автомобілем, а зупинившись, вийшов з автомобіля на проїжджій частині асфальтної дороги, не виїжджаючи на польову дорогу, що суперечить показам самого ОСОБА_1 та наявним в матеріалах справи доказам.
Істотних порушень вимог закону, які б ставили під сумнів висновки судді першої інстанції та були безумовною підставою для скасування судового рішення, не встановлено.
Місцевим судом були встановлені дійсні обставини справи дана належна оцінка особі ОСОБА_1 , правильно застосовані норми матеріального права, не допущено порушення норм процесуального права та зроблено обґрунтований висновок про доведеність його вини у порушенні вимог п. 2.5 ПДР України та вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Накладене на ОСОБА_1 стягнення відповідає вимогам ст. 33 КУпАП, за своїм видом та розміром є необхідним і достатнім для виправлення особи притягнутої до адміністративної відповідальності та запобігання вчиненню нових адміністративних правопорушень.
Зокрема, суддею при визначенні ОСОБА_1 виду стягнення взято до уваги суспільну небезпечність вчиненого правопорушення та конкретні обставини справи.
За таких обставин вважаю, що стягнення, накладене на ОСОБА_1 , при даних конкретних обставинах справи та особи притягнутої до адміністративної відповідальності є достатнім для його виправлення та попередження скоєння нових правопорушень, тобто ґрунтується на вимогах закону.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя -
Постанову судді Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 06 квітня 2022 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП ОСОБА_1 залишити без змін, а його апеляційну скаргу - без задоволення.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Сергій БОЛОТІН