Ухвала від 11.05.2022 по справі 686/22898/20

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

11 травня 2022 року

м. Хмельницький

Справа № 686/22898/20

Провадження № 22-ц/4820/177/22

Хмельницький апеляційний суд у складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Костенка А.М. (суддя-доповідач), Янчук Т.О., Ярмолюка О.І.

секретар судового засідання Кошельник В.М.

з участю : позивача, його представника, представника відповідача

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 686/22898/20 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрйонного суду від 20 жовтня 2021 року у складі судді Палінчака О.М. у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Нерухомість-КЮКО» про визнання правочинів недійсними, визнання права власності та поділ спільного майна подружжя.

Заслухавши доповідача, пояснення учасника справи, представників сторін, перевіривши матеріали справи, ознайомившись із апеляційною скаргою, суд

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2020 року ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом та просила суд ухвалити рішення, яким визнати недійсним правочин, що оформлений протоколом № 3 від 17.04.2018 року, актом № б/н від 17.04.2018 року, актом № 2 від 17.04.2018 року, актом № 3 від 17.04.2018 року про передачу ОСОБА_1 до статутного капіталу ТОВ «Нерухомість-КЮКО» нерухомого майна: домоволодіння (Приміщення: 4, 11, 12, 13, 14, 15, 19 кафе-бару під літ. А-1, загальною площею 100,8 кв.м, що становить 66/100 ідеальних частин), розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ; нежитлового приміщення загальною площею 56,4 кв. м., розташованого за адресою: АДРЕСА_2 ; 2-го блоку - торгівельного приміщення площею 382,6 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_3 ; визнати вищевказані об'єкти об'єктами спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ; в порядку поділу майна подружжя визнати за ОСОБА_2 право приватної власності на: нежитлове приміщення загальною площею 56,4 кв. м., розташованого за адресою: АДРЕСА_2 ; 1/2 частку 2-го блоку - торгівельного приміщення площею 382,6 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_3 ; в порядку поділу майна подружжя визнати за ОСОБА_1 право приватної власності на: домоволодіння (Приміщення: 4, 11, АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , 19 кафе-бару під літ. А-1, загальною площею 100,8 кв.м, що становить 66/100 ідеальних частин), розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ; 1/2 частку 2-го блоку - торгівельного приміщення площею 382,6 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_3 ; судові витрати покласти на відповідача.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, вказувала, що під час перебування у шлюбі, сторонами було придбано нерухоме майно, зокрема: приміщення: 4, 11, 12, 13, 14, 15, 19 кафе-бару під літ. А-1, загальною площею 100,8 кв.м, що становить 66/100 ідеальних частин домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (надалі - «Об'єкт 1»); нежитлове приміщення загальною площею 56,4 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_2 (надалі - «Об'єкт 2»); 2-й блок - торгівельне приміщення площею 382,6 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_3 (надалі - «Об'єкт 3»). Договір про розподіл майна подружжя та шлюбний договір сторони не укладали.

Після розірвання шлюбу, відповідач ОСОБА_1 виступив засновником ТОВ «Нерухомість-КЮКО», реєстрація якого була здійснена 12.01.2018 року. Без відома та згоди позивачки, відповідно до Протоколу № 3 від 17.04.2018 року, відповідач вніс до статутного капіталу ТОВ «Нерухомість-КЮКО» нерухоме майно, придбане ним у шлюбі з нею, позивачкою - Об'єкти 1, 2, 3. Факт передачі нежитлових приміщень до статутного капіталу ТОВ «Нерухомість-КЮКО» підтверджується актами від 17.04.2018 року.

У подальшому ОСОБА_1 здійснив відчуження своїх корпоративних прав у ТОВ «Нерухомість-КЮКО» на користь своєї матері - ОСОБА_3 .

Позивачка стверджувала, що оскільки вона не давала згоду своєму колишньому чоловіку на відчуження вказаного нерухомого майна, відповідно правочин про внесення до статутного капіталу ТОВ «Нерухомість-КЮКО» такого нерухомого майна є недійсним та підлягає скасуванню.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20 жовтня 2021 року позов було задоволено.

Визнано об'єктами спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 наступне майно: -домоволодіння (Приміщення: 4, 11, 12, АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , 15, 19 кафе-бару під літ. А-1, загальною площею 100,8 кв.м, що становить 66/100 ідеальних частин), розташоване за адресою: АДРЕСА_1 ; - нежитлове приміщення загальною площею 56,4 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_2 ; - 2-й блок - торгівельне приміщення площею 382,6 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_3 .

Визнано недійсний правочин, що оформлений протоколом № 3 від 17.04.2018 року, актом № б/н від 17.04.2018 року, актом № 2 від 17.04.2018 року, актом № 3 від 17.04.2018 року про передачу ОСОБА_1 до статутного капіталу ТОВ «Нерухомість-КЮКО» нерухомого майна: -домоволодіння (Приміщення: 4, 11, 12, 13, 14, 15, 19 кафе-бару під літ. А-1, загальною площею 100,8 кв.м, що становить 66/100 ідеальних частин), розташоване за адресою: АДРЕСА_1 ; - нежитлове приміщення загальною площею 56,4 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_2 ; - 2-й блок - торгівельне приміщення площею 382,6 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_3 .

В порядку поділу майна подружжя визнано за ОСОБА_2 право приватної власності на нежитлове приміщення загальною площею 56,4 кв. м., розташованого за адресою: АДРЕСА_2 ; 1/2 частку 2-го блоку - торгівельного приміщення площею 382,6 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_3 .

В порядку поділу майна подружжя визнано за ОСОБА_1 право приватної власності на домоволодіння - приміщення: 4, 11, АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , 15, 19 кафе-бару під літ. А-1, загальною площею 100,8 кв.м, що становить 66/100 ідеальних частин), розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ; 1/2 частку 2-го блоку - торгівельного приміщення площею 382,6 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_3 .

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 10 930 грн. 40 коп. судових витрат.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм процесуального права та невірне застосування норм матеріального права просить скасувати рішення Хмельницького міськрайонного суду від 06 грудня 2021, ухвалити нове, яким відмовити в позові.

Так, ОСОБА_1 вказує, що суд неправомірно провів розгляд справи без його участі та участі представника, безпідставно відхиливши клопотання про відкладення розгляду справи. На думку апелянта, суд неправомірно визнав неповажними причини для відкладення, зазначені в заяві представника, та відповідно прийшов до не вірного висновку про затягування розгляду справи відповідачем.

Також апелянт вказує, що суд безпідставно відхилив клопотання про призначення оціночної-будівельної експертизи та неправомірно взяв до уваги оцінку, надану позивачем. При цьому, суд не взяв до уваги, що оцінка проводилася ще в липні 2020 року і розрахунок вартості об'єктів проводився порівняльним підходом, без огляду та дослідження об'єктів. Такі дії суду, на думку апелянта, позбавили можливості його, як відповідача, спростувати докази надані позивачкою, довести іншу дійсну вартість майна .

Апелянт вказує, що суд розглянув справу без допиту свідків, хоч відповідне клопотання було задоволено на підготовчому судовому засіданні.

Вказує, що суд, вирішуючи спір, проігнорував цілий ряд доказів, які підтверджують право особистої приватної власності саме його, ОСОБА_1 , на нежитлове приміщення 5, загальною площею 56,4 кв. м., розташованого по АДРЕСА_8 , не взяв до уваги надані докази того, що сторони з січня 2017 року не проживали разом, не вели спільного господарства, не мали спільного бюджету. Про вказані обставини, свідчить також рішення Білоцерківського міськрайонного суду про розірвання шлюбу, де вказано, що сторони тривалий час проживають окремо. При цьому, зазначає, що наявність двох спільних малолітніх дітей і проведення спільного дозвілля та відпочинку не свідчить про наявність між позивачем і відповідачем спільного побуту та бюджету.

На думку апелянта, при вирішенні спору, судом не враховано, що він, відповідач, особисто за свої кошти провів реконструкцію вищевказаного приміщення, перевівши об'єкт із житлового в нежитловий фонд та значно збільшив його вартість в результаті реконструкції. Відповідні докази, зокрема, Декларація про готовність до експлуатації об'єкта, інформація з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, паспорт зовнішнього спорядження, податкові декларації за І та ІІ півріччя, банківські виписки були надані суду, однак залишились поза увагою.

Також суд не врахував правові позиції, викладені в постановах Верховного Суду від 19.02.2020 р. у справі № 405/3904/17, від 02.09.2020р. №318/1863/17, від 26.11.2020р. № 724/1427/18, а також в постанові Верховного Суду від 22.01.2020р. № 711/2302/18.

Вказує, що суд, вирішуючи спір допустив порушення норм матеріального права, відступивши від рівності часток подружжя, оскільки якщо і задовольняти позовні вимоги ОСОБА_2 , то суду слід було ділити майно порівну.

Крім того, апелянт вказує, що позовні вимоги ОСОБА_2 не підлягають задоволенню, оскільки спірні об'єкти були передані до статутного капіталу ТОВ «Нерухомість - КЮКО», визнання права приватної власності на ці об'єкти є неможливим, так як тепер право власності на майно (речове права) трансформувалося в право вимоги (зобов'язальне право) сутність якого у праві вимоги виплати половини вартості внесеного майна в разі поділу майна або праві вимоги половини отриманого доходу від діяльності підприємства. Однак, такі вимоги позивачка не пред'являла.

Апелянт вказує, що пред'являючи вимоги про визнання недійсними правочинів, позивачка невірно обрала спосіб захисту своїх цивільних прав, що також не відповідає правовій позиції, викладеній в постанові Верховного Суду від 26.05.2021р. № 378/596/16-ц та не було враховано судом.

Ухвалами Хмельницького апеляційного суду від 06 грудня 2021 року було відкрито апеляційне провадження та призначено вказану справу до розгляду.

10 травня 2022 року через канцелярію суду до апеляційного суду надійшла заява від всіх учасників справи - ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , Товариством з обмеженою відповідальністю «Нерухомість-КЮКО» про затвердження судом мирової угоди, укладеної між ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , Товариством з обмеженою відповідальністю «Нерухомість-КЮКО», сторони просили її затвердити, а провадження в справі закрити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, апеляційний суд приходить до висновку, що заява про затвердження мирової угоди підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 207 ЦПК України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов'язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, що мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб.

Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу.

Укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди. Затверджуючи мирову угоду, суд цією ж ухвалою одночасно закриває провадження у справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 256 ЦПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Згідно ст. 373 ЦПК України в суді апеляційної інстанції позивач має право відмовитися від позову, а сторони - укласти мирову угоду відповідно до загальних правил про ці процесуальні дії незалежно від того, хто подав апеляційну скаргу. Якщо заява про відмову від позову чи мирова угода сторін відповідають вимогам статей 206, 207цього Кодексу, суд постановляє ухвалу про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін, якою одночасно визнає нечинним судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, та закриває провадження у справі.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, визнати нечинним судове рішення суду першої інстанції повністю або частково у передбачених цим Кодексом випадках і закрити провадження у справі у відповідній частині.

Як вбачається з наданої заяви, сторони просили затвердити мирову угоду відповідно до якої:

«1. Сторони проводять розподіл майна, яке є їх спільною сумісною власністю і є предметом розгляду в Хмельницькому апеляційному суді.

2. Сторони визнають, що об'єкти нерухомості (надалі - «об'єкти сумісної власності»), які були передані відповідачем ОСОБА_1 до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Нерухомість-КЮКО», а саме :

- домоволодіння (Приміщення: 4, 11, 12, 13, 14, 15, 19 кафе-бару під літ. А-1, загальною площею 100,8 кв.м, що становить 66/100 ідеальних частин), розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна : 363333318104;

- нежитлове приміщення загальною площею 56,4 кв. м., розташоване за адресою: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна : 123293463112;

- 2-й блок - торгівельне приміщення площею 382,6 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна :1032514468101; були набуті у власність ОСОБА_1 у шлюбі з ОСОБА_2 , тому є об'єктами спільної сумісної власності подружжя і підлягають поділу між Сторонами.

3. Сторони дійшли згоди розділити спільне майно подружжя таким чином.

3.1. Право власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Нерухомість-КЮКО» на 2-й блок - торгівельне приміщення площею 382,6 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна :1032514468101, припиняється за згодою сторін.

3.2. Позивачка ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП : НОМЕР_1 , Паспорт№ НОМЕР_2 , виданий 10.07.2020 року органом 3210, зареєстрована за адресою : АДРЕСА_9 ) набуває права приватної власності на об'єкт нерухомості - 2-й блок - торгівельне приміщення площею 382,6 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна :1032514468101.

4. Товариство з обмеженою відповідальністю «Нерухомість-КЮКО», директором якого є ОСОБА_1 , залишається власником наступних об'єктів нерухомості :

- нежитлове приміщення загальною площею 56,4 кв. м., розташоване за адресою: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна : 123293463112.

5. Підписанням цієї Мирової угоди Позивач та Відповідачі констатують той факт, що після підписання цієї Мирової угоди у Позивача та Відповідачаів відсутні будь-які взаємні претензії відносно поділу об'єктів спільної сумісної власності, які є предметом розгляду справи № 686/22898/20.

6. Сторони погодили, що всі судові витрати та витрати пов'язані із розглядом справи, понесені Позивачем та Відповідачами компенсації жодною із Сторін не підлягають.

7. Сторони стверджують один одному та повідомляють усім зацікавленим у тому особам, що

- у момент укладання цієї угоди вони усвідомлювали (і усвідомлюють) значення своїх дій і могли (можуть) керувати ними;

- з даною Мировою угодою ознайомлені, заперечень не мають, вона відповідає їх інтересам та волі;

- дана заява є Мировою угодою, підписана ними добровільно, не порушує їх права і охоронювані законом інтереси;

- розуміють природу цієї угоди, свої права та обов'язки за даною угодою;

- володіють українською мовою, що дало їм можливість правильно та однозначно зрозуміти та тлумачити цю угоду;

- при укладенні угоди відсутній будь-який обман чи інше приховування фактів, які б мали істотне значення та були свідомо приховані ними;

- угода укладається ними у відповідності зі справжньою їхньою волею, без будь - якого застування фізичного чи психічного тиску;

- угода укладається на вигідних для сторін умовах і не є результатом впливу тяжких обставин;

- угода вчиняється з наміром створення відповідних правових наслідків (не є фіктивним);

- ця угода не приховує інший правочин (не є удаваним).

8. Після підписання даної Мирової угоди майнові претензії сторін щодо предмету спору вважаються врегульованими.

9. Підписанням цієї Мирової угоди (заяви про затвердження Мирової угоди) Сторони свідчать, що дана Мирова угода не порушує (та не спрямована на порушення) прав третіх осіб чи Держави.

10. Підписанням даної Мирової угоди (заяви про затвердження Мирової угоди) Сторони засвідчують, що вони цілком розуміють її зміст і приймають правові наслідки укладення Мирової угоди. Провадження по цивільній справі №686/22898/20 на підставі ч. 4 ст. 207 ЦПК України підлягає закриттю. Наслідки закриття провадження у справі у зв'язку з укладенням Мирової угоди Сторонам відомі та зрозумілі. Сторони усвідомлюють, що повторне звернення до суду по спору між ними про той же предмет і на тих же підставах не допускається.

11. Дана Мирова угода укладена на трьох сторінках у чотирьох автентичних примірниках, по одному для кожної із Сторін, і один - для затвердження Хмельницьким апеляційним судом.

12. Підписанням цієї Мирової угоди Сторони просять Хмельницький апеляційний суд її затвердити.»

Сторонам в судовому засіданні роз'яснені наслідки затвердження мирової угоди та закриття провадження у справі, які їм зрозумілі.

Враховуючи, що мирова угода укладена сторонами з метою врегулювання спору на основі взаємних поступок, стосується прав та обов'язків сторін, умови мирової угоди не суперечать закону та не порушують права інших осіб, колегія суддів вважає за можливе затвердити, укладену сторонами мирову угоду, визнати нечинним рішення суду першої інстанції, та закрити провадження у справі.

Керуючись ст. 142, 207, 256, 373, 374 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Нерухомість-КЮКО» про затвердження мирової угоди у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Нерухомість-КЮКО» про визнання правочинів недійсними, визнання права власності та поділ спільного майна подружжя задовольнити.

Затвердити мирову угоду, укладену 07 травня 2022 року в м. Біла Церква між ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Нерухомість-КЮКО», за умовами якої :