Справа № 462/2866/18 Головуючий у 1 інстанції: Гедз Б.М.
Провадження № 22-ц/811/873/19 Доповідач в 2-й інстанції: Цяцяк Р. П.
10 травня 2022 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді Цяцяка Р.П.,
суддів Крайник Н.П. та Шеремети Н.О.,
за участю: секретаря Івасюти М.В.;
Васильчикова І.В. - представника ПАТ «ПУМБ»;
Чорнописки Н.М. - представника Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради, як органу опіки та піклування,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в режимі відеоконференції цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , представника ОСОБА_2 , на рішення Залізничного районного суду міста Львова від 15 січня 2019 року,
У травні 2018 року Публічне акціонерне товариство «Перший Український міжнародний банк» (в подальшому - „Банк”) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , третя особа - Орган опіки та піклування Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради, про виселення згаданих відповідачів з будинку АДРЕСА_1 (в подальшому - „спірний будинок”) - без надання іншого житла.
Позовні вимоги обґрунтовувалися тим, що 10.12.2007 року між Закритим акціонерним товариством «Перший Український Міжнародний банк» (правонаступником якого є ПАТ «ПУМБ») та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 5882510, відповідно до якого ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 180 000 доларів США для придбання спірного будинку.
10.12.2007 року між сторонами також був укладений договір іпотеки № 5882512, що посвідчений нотаріусом Львівського міського нотаріальне округу, та зареєстрований в реєстрі за №5744, відповідно до якого ОСОБА_2 передав в іпотеку Банку згаданий спірний будинок в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором.
Заочним рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 11.04.2012 року було задоволено позов Банку до ОСОБА_2 про стягнення боргу та стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «ПУМБ» 189 171, 15 доларів США, 245 116 грн. 89 коп. заборгованості та 2 823 грн. судових витрат.
04.11.2015 року Банк направив на адресу позичальника вимогу з наданням строку тридцяти днів з моменту отримання цієї вимоги усунути порушення щодо виконання зобов'язань за кредитним договором. Однак позичальник своїх зобов'язань за кредитним договором так і не виконав, в зв'язку з чим Банк 12.01.2018 року, користуючись своїм правом передбаченим Законом України «Про іпотеку» та договором іпотеки, у позасудовому порядку звернув стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття його у свою власність в рахунок погашення боргу та зареєстрував своє право власності на спірний будинок, у якому відповідачі є зареєстрованими, однак їх реєстрація унеможливлює реалізацію власником свого конституційного права на власність, а саме - безперешкодно володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном (а.с. 1-6).
Оскаржуваним рішенням позов Банку задоволено.
Ухвалено виселити ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 з будинку АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення (а.с. 167-169).
Дане рішення оскаржив представник відповідача ОСОБА_2 .
Апелянт просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків суду обставинам справи та на порушення норм матеріального і процесуального права.
Вважає, що суд керувався лише доводами Банку, а доводи представника відповідача ним врахованими не були.
Вважає, що позивачем „означено надання іншого жилого приміщення, придатного для життя усіх Відповідачів” (квартиру АДРЕСА_2 ), що судом при ухваленні оскаржуваного рішення „проігноровано в повному обсязі”.
Вважає, що „за відсутності належних відомостей” про отримання органом опіки та піклування примірника позовної заяви суд не вправі був ухвалювати оскаржуване рішення (а.с. 182-191).
Заслухавши суддю-доповідача, заперечення доводів апеляційної скарги зі сторони представника позивача, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в порядку, який передбачений частиною 4 статті 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.
Як вбачається з доводів позовної заяви, свої позовні вимоги Банк обґрунтовує тим, що спірний будинок, виселення з якого відповідачів і є предметом позовних вимог, є зареєстрованим за Банком на праві власності.
В той же час, рішенням Залізничного районного суду міста Львова від 23 жовтня 2019 року у справі № 462/1817/19 за позовом ОСОБА_2 до ПАТ «Перший Український міжнародний банк» та Комунального підприємства (КП) «Реєстрація майна та бізнесу», залишеним без змін постановою Львівського апеляційного суду від 09 лютого 2021 року, визнано протиправним та скасовано рішення про державну реєстрацію права власності на спірний будинок АДРЕСА_1 за ПАТ «Перший Український міжнародний банк»та зобов'язано КП «Реєстрація майна та бізнесу» поновити запис про право власності на згаданий будинок за ОСОБА_2 (том 2, а.с. 18-23, 49-62).
Постановою Верховного Суду від 01 грудня 2021 року вище згадані рішення Залізничного районного суду міста Львова від 23 жовтня 2019 року та постанову Львівського апеляційного суду від 09 лютого 2021 року в частині задоволення позову ОСОБА_2 до ПАТ «Перший Український міжнародний банк» про скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності на спірний будинок за Банком залишено без змін (том 3, а.с. 36-38).
Відтак, Банк вже не є власником спірного будинку.
За наведених обставин оскаржуване рішення суду про задоволення позову Банку про виселення відповідачів з будинку, власником якого Банк вже не є, не може залишатися в силі, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового - про відмову у задоволенні позовних вимог Банку.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 п.2, 376 ч.1 п.п. 1-4, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , представника ОСОБА_2 , задовольнити.
Рішення Залізничного районного суду міста Львова від 15 січня 2019 року скасувати та ухвалити нову постанову, якою відмовити Публічному акціонерному товариству «Перший Український міжнародний банк» у задоволенні позову до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 про виселення згаданих відповідачів з будинку АДРЕСА_1 .
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Повну постанову складено 12 травня 2022 року.
Головуючий: Цяцяк Р. П.
Судді: Крайник Н.П.
Шеремета Н.О.