Справа № 461/2015/22 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/811/383/22 Доповідач: ОСОБА_2
12 травня 2022 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 29 квітня 2022 року,
з участю прокурора - ОСОБА_8
захисника підозрюваного ОСОБА_6
- адвоката ОСОБА_7
цією ухвалою слідчого судді відмовлено в задоволенні скарги адвоката ОСОБА_7 , поданої в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 на повідомлення про підозру від 10.09.2021 у кримінальному провадженні №42021140000000160
Таке своє рішення слідчий суддя мотивував відсутністю законних підстав для задоволення поданої адвокатом ОСОБА_7 скарги
В своїй апеляційній скарзі захисник підозрюваного ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 покликається на те, що оскаржувана ухвала слідчого судді є незаконною. Зазначає, що висновки суду, викладені у судовому рішенні, не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження. Вважає, що висунута ОСОБА_6 підозра є необгрунтованою, а докази, на які посилається сторона обвинувачення є такими, що отримані у позапроцесуальний спосіб та з порушенням істотних умов проведення як слідчих так і негласних слідчих розшукових дій, через що письмова підозра підлягає скасуванню. Стверджує, що всупереч вимогам п.6 ст. 277 КПК України, в повідомленні про підозру від 10.09.2021 не зазначено стислого викладу фактичних обставин кримінального правопорушення, часу, місця вчинення кримінального правопорушення, зазначений лише час ввезення на територію України товарів заявником, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент вручення вказаного повідомлення. Покликається на те, що ні йому, ні ОСОБА_6 не було направлено повідомлення про завершення досудового розслідування, що свідчить про те, що строки досудового розслідування закінчилися, а обвинувальний акт у суд не направлено. Звертає увагу на те, що кримінальне провадження мало бути закрите ще 09 березня 2022 року, а відповідно і підозра з цього часу є незаконною та підлягає скасуванню.
Просить скасувати оскаржувану ухвалу слідчого судді, ухвалити нову, якою скасувати повідомлення про підозру ОСОБА_6 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України.
Заслухавши доповідача, виступ захисника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 про задоволення апеляційної скарги, думку прокурора про залишення ухвали слідчого судді без змін, обговоривши наведені доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що така не підлягає до задоволення, з наступних підстав.
Так, одним із критеріїв якісного судового рішення, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто рішення, ухвалені судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового засідання та оцінені належним чином, а також рішення, в якому наведені достатні мотиви його ухвалення.
Відповідно до ч. 2 ст. 309 КПК України під час досудового розслідування, крім іншого, також можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про скасування повідомлення про підозру чи відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру.
Норми щодо повідомлення про підозру регулюються Главою 22 КПК України.
Зокрема, частинами 1-3 ст. 276 КПК України визначено вичерпний перелік підстав, при яких в обов'язковому порядку здійснюється повідомлення про підозру та осіб, яким надано право вручати особі повідомлення про підозру, до яких відносяться слідчий чи прокурор.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 277 КПК України письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням із прокурором. Повідомлення має містити, зокрема такі відомості: прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; анкетні відомості особи (прізвище, ім'я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; зміст підозри; правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; права підозрюваного; підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.
Так, як вбачається з матеріалів справи, за процесуального керівництва прокурорів Львівської обласної прокуратури, Першим слідчим відділом (з дислокацією у м. Львові) слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні №42021140000000160 від 22.07.2021 за ч. 3 ст. 368 КК України.
В ході проведення досудового розслідування встановлено, що державний інспектор відділу митного оформлення № 3 митного поста «Яворів» Львівської митниці ОСОБА_9 , будучи службовою особою та працівником правоохоронного органу, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно, з корисливих мотивів, всупереч інтересам служби, з метою незаконного збагачення, за попередньою змовою групою осіб із державним інспектором відділу митного оформлення № 3 митного поста «Яворів» Львівської митниці ОСОБА_6 , 06.08.2021, 10.08.2021 та 09.09.2021 одержали неправомірну вигоду від ОСОБА_10 на загальну суму 3 000 грн., за проведення митного оформлення продуктів харчування, вживаних запчастин до автомобілів та вживаної побутової техніки, які перевозив ОСОБА_10 та нестворення штучних перешкод у здійсненні вказаного перевезення.
09.09.2021 ОСОБА_9 затримано в порядку ст.208 КПК України та цього ж дня повідомлено про підозру за ч.3 ст.368 КК України.
10.09.2021 старшим групи прокурорів у кримінальному провадженні повідомлено про підозру державному інспектору відділу митного оформлення № 3 митного поста «Яворів» Львівської митниці ОСОБА_6 за ч. 3 ст. 368 КК України.
В подальшому, 21.09.2021 постановою заступника керівника Львівської обласної прокуратури, на підставі ч. 5 ст. 36 КПК України, у зв'язку із неефективністю здійснення Першим слідчим відділом (з дислокацією у м. Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові досудового розслідування у кримінальному провадженні №42021140000000160 від 22.07.2021, його подальше розслідування доручено здійснювати слідчому управлінню Головного управління Національної поліції України у Львівській області.
31.01.2022 ОСОБА_6 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри за ч. 3 ст. 368 КК України, тобто в одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе за невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням службового становища, вчиненого повторно.
Відтак, на думку колегії суддів, слідчий суддя, прийшов до обгрунтованого висновку про те, що наведене процесуальне рішення постановлено уповноваженою особою та відповідає критеріям встановленим для нього процесуальним положенням.
Також, в ході судового розгляду досліджено документи, зокрема супровідні листи щодо передачі кримінального провадження з одного органу досудового розслідування до іншого.
При цьому, слідчим суддею зазначено, що в ході розгляду скарги встановлено, що станом на даний час досудове розслідування завершено і прийнято рішення про відкриття стороні захисту матеріалів досудового розслідування, в порядку ст. 290 КПК України.
Що стосується доводів адвоката ОСОБА_7 щодо відсутності доказів для ухвалення рішення про повідомлення про підозру, то такі апеляційний суд не приймає до уваги, оскільки вони спростовані наданими прокурором матеріалами кримінального провадження, зокрема: заявою ОСОБА_10 про вчинення кримінального правопорушення від 20.07.2021; протоколами допиту ОСОБА_10 (заявника) від 24.07.2021, 09.08.2021, 17.08.2021 та 09.09.2021; результатами НСРД.
Твердження адвоката ОСОБА_7 з приводу невідповідності повідомлення про підозру вимогам закону, на думку колегії суддів, не знайшли свого підтвердження в ході розгляду скарги, адже встановлено, що наведені процесуальні документи (повідомлення про підозру та зміну раніше повідомленої підозри) відповідають положенням закону. Так, у них наведено прізвище та посаду прокурора, який здійснює повідомлення; анкетні відомості особи, яка повідомляється про підозру; найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; зміст підозри; правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; тощо.
Отже, враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що доводи сторони захисту щодо неналежного відображення стислого викладу фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру мають суто суб'єктивний характер і грунтуються виключно на суб'єктивній оцінці повідомлення стороною захисту, оскільки зміст оскаржуваного повідомлення вказує на наявність у ньому усіх необхідних складових.
При цьому, слідчий суддя вірно зазначив у своєму рішенні про те, що доводи сторони захисту щодо недопустимості доказів підлягають оцінці під час судового розгляду.
Так, згідно ст. 86 КПК України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
Стаття 87 КПК України встановлює, що недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.
Стаття 89 КПК встановлює, що суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення. У разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате.
Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя враховуючи те, що остаточне рішення про допустимість доказів приймає суд під час судового розгляду, прийшов до вірного переконання, що доводи сторони захисту на даному етапі кримінального провадження не вказують на очевидну недопустимість таких.
Що стосується доводів адвоката ОСОБА_7 в апеляційній скарзі щодо наявності підстав для закриття кримінального провадження, то такі на думку колегії суддів, не можуть бути підставою для скасування повідомлення про підозру, адже наявність підстав для закриття кримінального провадження є підставою для ухвалення відповідного процесуального рішення саме про закриття провадження, а не скасування повідомлення про підозру, а наведені доводи можуть бути предметом оцінки під час підготовчого судового засідання, що зокрема вбачається із змісту наведених стороною захисту рішень суду касаційної інстанції, про що вірно зазначено в ухвалі слідчого судді.
Посилання сторони захисту на відповідну практику суду касаційної інстанції беруться до уваги та оцінюються в сукупності зі всіма обставинами справи.
Отже, доводи апеляційної скарги щодо незаконності та необґрунтованості судового рішення, колегія суддів вважає безпідставними, а рішення слідчого судді законним та обгрунтованим,
Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, судом апеляційної інстанції не встановлено.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до переконання, що слідчий суддя в повній мірі ретельно перевірив доводи, які були викладені в скарзі, проаналізував та надав оцінку як повноті перевірки, так і наявності підстав для вручення ОСОБА_6 повідомлення про підозру та прийняв мотивовану, обґрунтовану та законну ухвалу, підстав до скасування якої, за доводами апеляційної скарги адвоката ОСОБА_7 , колегія суддів не вбачає, а тому відмовляє останньому в задоволенні такої.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -
апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 29 квітня 2022 року, якою відмовлено в задоволенні скарги захисника підозрюваного ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , на повідомлення про підозру від 10.09.2021 у кримінальному провадженні №42021140000000160 - без змін.
Ухвала є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4