Справа № 569/12410/21
1-кп/569/632/22
про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою
12 травня 2022 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
з участю прокурора - ОСОБА_3 ,
представника потерпілої - адвоката ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне кримінальне провадження №12020180010004450 від 21.12.2020 року про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 115 КК України,
У провадженні Рівненського міського суду перебуває кримінальне провадження №12020180010004450 від 21.12.2020 року про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 115 КК України.
Ухвалою Рівненського міського суду від 22 березня 2022 року обвинуваченому ОСОБА_5 було продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 20 травня 2022 року.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 подав письмове клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою терміном на два місяці, оскільки строк застосування останнього закінчується 20 травня 2022 року, з підстав, викладених у його клопотанні.
Представник потерпілої ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_4 підтримав клопотання та просив його задовольнити.
Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечили щодо клопотання прокурора про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, зазначивши, що клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою є необґрунтованим та безпідставним.
Заслухавши думку учасників судового провадження, суд приходить до наступного висновку.
За положенням ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, одне з яких згідно ст. 12 КК України відноситься до особливо тяжких злочинів та в якості максимальної міри покарання передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п'ятнадцяти років.
Згідно ч. 1 ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України суд зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, наявність судимостей у обвинуваченого тощо.
При цьому, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; підвищена суспільна небезпечність інкримінованого обвинуваченому злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; ризик переховування від суду; можливість вчинення іншого правопорушення особою; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством (п. 79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, рішення «Лабіта проти Італії» від 06 квітня 2000 року, рішення «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року).
Вирішуючи клопотання прокурора щодо доцільності продовження строку дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою, судом враховуються вимоги ст. 5 Конвенції про захист прав людини, згідно з якою обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Застосовуючи такий вид запобіжного заходу, суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_5 може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, також із ступеня тяжкості інкримінованого останньому кримінального правопорушення.
Отже підстави, за яких судом було застосовано до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та обставини, які при цьому враховувались не змінились, а ризики не зменшились та є триваючими.
Враховуючи вищевикладене, а також відсутність підстав вважати, що інші, менш суворі запобіжні заходи можуть забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 днів без визначення розміру застави.
Керуючись ст. 176-178, 183, 331, 372 КПК України, суд,
Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, тобто з 12 травня 2022 року до 10 липня 2022 року включно.
Обвинуваченого утримувати в Державній установі «Рівненський слідчий ізолятор».
Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору, надіслати начальнику Державної установи «Рівненський слідчий ізолятор».
Строк дії ухвали по 10 липня 2022 року включно.
Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою в той же строк з моменту вручення копії ухвали.
Суддя Рівненського міського суду ОСОБА_1