Справа № 541/132/22
Провадження №2-о/541/19/2022
Іменем України
12 травня 2022 року м. Миргород
Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:
головуючої судді Куцин В.М.,
секретаря судового засідання Калініченко Л.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миргород справу за заявою ОСОБА_1 про становлення факту батьківства, заінтересовані особи - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Миргородський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Миргородському районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми),
21 січня 2022 року заявник ОСОБА_4 звернулася до суду із заявою про встановлення факту батьківства.
ОСОБА_4 посилалася на те, що з травня 2001 року її мати ОСОБА_5 проживала однією сім'ю без реєстрації шлюбу із її батьком ОСОБА_6 до дня смерті останнього за адресою: АДРЕСА_1 .
Від цих сімейних відносин ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася вона, а ІНФОРМАЦІЯ_2 - її брат ОСОБА_3 .
Оскільки батьки не перебували у зареєстрованому шлюбі, мати зареєструвала факт її народження у відділі реєстрації актів громадянського стану Миргородського міського управління юстиції Полтавської області, зазначивши її прізвище та по батькові відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України за її вказівкою, як заявника. При цьому її ім'я по батькові відповідає імені її батька.
ІНФОРМАЦІЯ_3 батько ОСОБА_6 помер в місті Миргороді Полтавської області, що підтверджується лікарським свідоцтвом про його смерть № 12 від 30.08. 2021 року, а також Свідоцтвом про його смерть серії НОМЕР_1 .
Поховання батька здійснено нею спільно з матір'ю, що доводиться Свідоцтвом про поховання за № 380, виданим 30 серпня 2021 року на ім'я матері - його дружини.
За свого життя батько визнавав своє батьківство відносно неї, як своєї доньки, та її брата, як свого сина, проявляв турботу та піклування про них, утримував їх і забезпечував усі їхні потреби, займався вихованням, проводив дозвілля разом з ними та матір'ю.
Після смерті батька відкрилася спадщина і вона має намір реалізувати своє право на спадкування та подати заяву до органів нотаріату про прийняття спадщини, для чого необхідно подати документи, які підтверджують її родинні відносини з померлим батьком. В зв'язку з цим вона змушена звернутися до суду із даною заявою.
Ухвалою судді від 28 січня 2022 року відкрите провадження у справі за заявою ОСОБА_1 про становлення факту батьківства. Залучено до участі у справі заінтересовану особу Миргородський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Миргородському районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми).
Заявниця в судовому засіданні заяву підтримала та наполягала на її задоволенні. Пояснила, що вони проживала разом із мамою ОСОБА_5 , братом ОСОБА_7 та батьком ОСОБА_6 . Батько її визнавав дочкою, утримував її.
ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с. 49).
ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що його батьком є ОСОБА_6 . Батько проживав з 2001 року зі ОСОБА_5 та їх дітьми ОСОБА_8 та ОСОБА_3 .
Представник заінтересованої особи Миргородського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Північно - Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції України (м. Суми) в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи у відсутність представника, заперечень проти заяви не має (а.с. 51).
Свідок ОСОБА_9 суду пояснила, що вона є сестрою ОСОБА_6 , батька заявниці. З дня народження заявниці, вона знала, що це його дочка. Вони жили разом, ОСОБА_6 визнавав її донькою. Їй не відомо було, що брат не записаний у свідоцтві про народження заявниці батьком. Стверджувала, що ОСОБА_6 є батьком ОСОБА_8 .
Свідок ОСОБА_10 повідомив, що він із ОСОБА_6 працював та були сусідами. ОСОБА_11 є батьком заявниці. ОСОБА_5 , діти ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , та ОСОБА_6 жили разом однією сім'єю. ОСОБА_14 , ОСОБА_11 визнавав дочкою, виховував її та забезпечував.
Свідок ОСОБА_15 вказував, що він працював на будівництві разом із ОСОБА_6 в АДРЕСА_2 , що відносини між ОСОБА_6 та ОСОБА_16 були, як дочки та батька. ОСОБА_8 називала його батьком.
Суд, заслухавши заявника, заінтересованих осіб, пояснення свідків, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява ОСОБА_8 підлягає до задоволення за наступних обставин.
Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Згідно із ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
У відповідності зі ст.ст. 12, 13 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності, у межах заявлених позовних вимог на підставі доказів, наданих сторонами. Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Обґрунтованим є рішення ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: родинних відносин між фізичними особами. Частиною 2 передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
У відповідності до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 5 «Про судову практику про справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.
Згідно п. 7 Постанови Пленуму ВСУ від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» встановлено, що у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір'ю дитини, або смерті жінки, яка вважалась матір'ю останньої, факт їхнього батьківства (материнства) може бути встановлено за рішенням суду в окремому провадженні.
Заяви про встановлення факту як батьківства, так і материнства суд приймає до розгляду, якщо запис про батька (матір) дитини в книзі реєстрації народжень учинено згідно зі ст. 135 СК України.
Із заявою про встановлення факту батьківства до суду мають право звернутися матір, опікун дитини, особа, яка її утримує та виховує, а також сама дитина, котра досягла повноліття, а факту материнства - батько й інші перелічені особи.
Заяви про встановлення фактів батьківства чи визнання батьківства розглядаються судом, якщо у свідоцтві про народження певна особа не вказана батьком дитини, коли відповідно до ч. 2 ст. 55 СК України про батька дитини проведено за вказівкою матері, яка не перебувала у шлюбі, або ж такий запис зовсім відсутній і можуть бути подані матір'ю, опікуном чи піклувальником дитини чи самою дитиною після досягнення повноліття.
Таким чином, закон розрізняє порядок визначення походження дитини від батька шляхом визнання батьківства - про що позов заявляється до особи, яка вважається батьком дитини, або нею самою, та шляхом встановлення факту батьківства у разі смерті особи, яку заявник вважає батьком дитини.
Згідно із ст. 130 СК України у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір'ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до ч. 1 ст. 135 цього Кодексу.
Встановлення батьківства у позовному провадженні можливе лише тоді, коли імовірний батько дитини живий. Якщо ж він помер і дитина народилася у незареєстрованому шлюбі, встановлення факту визнання батьківства або факту батьківства можливе у порядку окремого провадження.
Судом встановлено, що згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого відділом реєстрації актів громадянського стану Миргородського міського управління юстиції Полтавської області 20.11.2002, батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є ОСОБА_17 та ОСОБА_5 , актовий запис № 305 (а.с. 5).
З витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження № 00035508052 вбачається, що відомості про батька ОСОБА_1 , записані відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України (а.с. 52).
Відповідно до довідки голови вуличного комітету ОСОБА_6 з травня 2001 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 проживав за адресою: АДРЕСА_1 , разом із дружиною ОСОБА_5 та дітьми ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , однією сім'єю, вів з ними спільне господарство, виконував батьківські обов'язки по вихованню та утриманню дітей (а.с. 4,10).
ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що свідчить свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 від 30.08.2021 року та лікарське свідоцтво про смерть №12 від 30.08.2021 (а.с. 7,8).
Відповідно до свідоцтва про поховання за № НОМЕР_3 , видане 30 серпня 2021 року на ім'я ОСОБА_5 (а.с. 9).
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплено принцип права на справедливий суд, який означає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Засади шлюбу, особисті немайнові та майнові права і обов'язки подружжя, підстави виникнення, зміст особистих немайнових і майнових прав та обов'язків батьків і дітей, усиновлювачів та усиновлених, інших членів сім'ї та родичів визначає Сімейний кодекс України.
Порядок визначення походження дитини регулює глава 12 СК України.
Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї (частина восьма статті 7 СК України).
Відповідно до положень ст. 121 Сімейного кодексу України, права та обов'язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.
Статтею 125 СК України передбачено, що якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров'я про народження нею дитини. Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: 1) за заявою матері та батька дитини; 3) за рішенням суду.
Частиною 1 ст. 126 СК України передбачено, що походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.
Відповідно до п. п. 20 п. 1 Розділу ІІІ Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року №52/2 з відповідними змінами, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.
Відповідно до ст. 134 СК України на підставі заяв осіб, зазначених у статті 126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України).
Відповідно до ст.ст. 77-80 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Судом встановлено, що померлий ОСОБА_6 є рідним батьком ОСОБА_18 ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживав разом з ОСОБА_8 , утримував її, спільно виховував із ОСОБА_5 , дана обставина не заперечується сторонами по справі та беззаперечно підтверджується поясненнями свідків.
Встановлення факту батьківства має для заявника юридичне значення, оскільки необхідне для внесення змін до актового запису про народження.
З цих підстав, суд вважає за можливе задовольнити заяву ОСОБА_1 та визнати, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є рідною дочкою ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що є підставою для внесення змін до актового запису про народження дитини, де у відомості про батьківство вказати батьком дитини ОСОБА_6 .
Керуючись ст.ст. 125, 126, 128, 129, 134, 136 СК України, ст.ст. 10, 12, 81, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про становлення факту батьківства задовольнити повністю.
Встановити факт батьківства ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , уродженця міста Миргород, Полтавської області, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , стосовно доньки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженки м. Миргород, Полтавської області, що є підставою для внесення змін до актового запису № 305, складеного 20 листопада 2002 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Миргородського міського управління юстиції Полтавської області про народження ОСОБА_1 , у відомостях про батька: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , уродженець міста Миргород, Полтавської області, громадянин України».
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники справи :
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженка м. Миргород, Полтавської області, проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_4 .
ОСОБА_2 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_3 , рнокпп не встановлено.
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , уродженець м. Миргород, Полтавської області, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_5 .
Миргородський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Миргородському районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), місцезнаходження: вул. Данила Апостола, 2, м. Миргород, код ЄДРПОУ 42517492.
Суддя: В. М. Куцин