12.05.2022
Ленінський районний суд м. Полтави
Справа № 553/173/22
Провадження № 1-кп/553/114/2022
12 травня 2022 року м. Полтава
Ленінський районний суд м. Полтави у складі головуючого судді ОСОБА_1 , з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представника потерпілої ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , його захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021170460000402 від 02.11.2021 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України,
На розгляді Ленінського районного суду м.Полтави знаходиться згадане кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.
В межах даного кримінального провадження до обвинуваченого застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Ухвалою Ленінського районного суду м.Полтави від 24.03.2022, застосований до обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою продовжений на строк до 22.05.2022.
В судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження строку запобіжного заходу обвинуваченому, яке вмотивовано наявністю ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які продовжують існувати, та неможливістю застосування інших більш м'яких запобіжних заходів.
Копія письмового клопотання про продовження строку запобіжного заходу із детальним обґрунтуванням наявності вказаних ризиків була вручена обвинуваченому та його захиснику.
Представник потерпілої ОСОБА_4 клопотання прокурора підтримала.
Обвинувачений проти задоволення клопотання заперечив.
Захисник обвинуваченого клопотання прокурора прохав відхилити, посилаючись на недоведеність існування наголошених прокурором ризиків та недоведеність неможливості застосування інших більш м'яких запобіжних заходів, вважаючи доцільним застосування до його підзахисного запобіжного заходу у виді домашнього арешту.
Будучи належно повідомленою про дату, час і місце розгляду справи потерпіла ОСОБА_7 до суду не прибула.
Вирішуючи заявлене клопотання, з'ясувавши позиції учасників судового провадження, суд вказує, що у відповідності до ч.1 ст.331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців (ч.3 ст.331 КПК України).
При цьому, у відповідності до вимог ч.3 ст.331 КПК України, до спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який відповідно до ст.183 КПК України може бути застосований, зокрема, до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, серед іншого, переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідка у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення тощо.
Відповідно до ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.
При вирішенні питання щодо можливості продовження або зміни запобіжного заходу у виді тримання під вартою на більш м'який, суд враховує вимоги ст.29 Конституції України, ст.9 Загальної Декларації прав людини, ст.5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод і ст.12 КПК України, за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом.
Суд вважає, що прокурором в судовому засіданні доведено той факт, що ризики визначені п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, не зменшились і продовжують існувати, та те, що інший, більш м'який запобіжний захід, є недостатнім для запобігання встановленим ризикам та не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Водночас, вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого, на які посилається прокурор, суд відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.
ОСОБА_5 пред'явлено обвинувачення у вчиненні особливо тяжкого злочину, пов'язаного із застосуванням насильства, від якого настали невідворотні наслідки у виді смерті людини, та за який передбачено покарання від семи до п'ятнадцяти років позбавлення волі, під загрозою якого обвинувачений може ухилитись від суду, при цьому наразі в межах судового провадження допит потерпілої, свідків судом не здійснювався, тому суд вважає, що ризики визначені ст.177 КПК України, не зменшились.
У відповідності до ст.178 КПК України, при вирішенні питання про продовження строку запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, судом, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів враховано тяжкість покарання, вік та стан здоров'я обвинуваченого, відсутність у нього утриманців та характер інкримінованого правопорушення.
Відповідно до ч.1 ст.197 КПК України строк дії ухвали суду про продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
З огляду на ч.4 ст.183 КПК України, суд приходить до висновку про відсутність підстав для визначення застави при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Заслухавши думку учасників судового провадження та перевіривши наявні матеріали, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства, суд вважає, що підстави для продовження запобіжного заходу - тримання під вартою, не відпали та продовжують існувати, і альтернативні запобіжні заходи не в змозі гарантувати належну поведінку обвинуваченого, а тому наявна необхідність у продовженні такої міри запобіжного заходу із визначенням його строку у межах 60 днів без визначення застави. В казаних підстав суд відхиляє доводи сторони захисту про доцільність зміни запобіжного заходу на домашній арешт.
Керуючись ст.331 КПК України, суд,
Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу застосованого до обвинуваченого ОСОБА_5 - задовольнити.
Продовжити застосований до обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, на строк шістдесят днів, до 10.07.2022, без визначення застави.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня проголошення, а обвинуваченим, який утримується під вартою, в той самий строк з моменту вручення йому копії судового рішення.
Суддя
Ленінського районного суду м. Полтави ОСОБА_1