Справа № 527/2582/21
провадження 2/527/89/22
12 травня 2022 року м. Глобине
Глобинський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого - судді Павлійчук А.В.,
за участю секретаря судового засідання - Бурбиги Ю.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Глобине цивільну справу № 527/2582/21 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ДЕБЕТ КОЛЛЕКШН», за участю третіх осіб: приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Райда Олександра Сергійовича, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Євгена Михайловича про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -
У грудні 2021 року позивач звернулася до суду із позовом яким просив визнати виконавчий напис приватного нотаріуса Остапенко Є.М. № 172008 від 15.06.2021 таким, що не підлягає виконанню. В обґрунтування позову вказано, що в листопада 2021 року з мобільного за стосунку «Дія» позивач отримав доступ до виконавчого провадження на сайті «Автоматизованої системи виконавчих проваджень», звідки і дізнався про відкриття провадження ВП №67411170 на підставі вище вказаного виконавчого напису.
Вважає, що вищевказаний виконавчий напис вчинений з порушенням законодавства, а тому є таким, що не підлягає виконанню. Так, виконавчий напис - це розпорядження нотаріального органу про примусове стягнення з боржника на користь кредитора грошових сум або передачу чи повернення майна кредитору, вчинене на документах, які підтверджують зобов'язання боржника. В основі вчинення цієї нотаріальної дії лежить факт безспірності певної заборгованості.
Позивач не укладала з відповідачем договір, чи взагалі з будь ким кредитні договори, які би посвідчувався нотаріусом, не отримував будь - яких коштів. Виконавчий напис може бути здійснено за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Борг позивача не є безспірним, оскільки розрахунок є неправильним. Нотаріус не перевіряв оригінали документів, які отримав від товариства, у т.ч. первинні облікові документи. Виконавчий напис не прикріплено до оригіналу документа, який підтверджує заборгованість.
У судове засідання позивач подав до суду заяву, в якій просив справу розглядати за його відсутності та вказав, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач представника у судове засідання не направив, про судове засідання повідомлений належним чином, відзив не надав, про причини неявки свого представника суд не повідомив.
Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М., та приватний виконавець виконавчого округу Полтавської області Райда О.С. правом участі у судовому засіданні не скористалися, позиції щодо позову судові не повідомляли, про судові засідання повідомлялися належним чином.
Виконуючи приписи ст.ст. 264, 265 ЦПК України суд зазначає таке.
Судом встановлено, що 15.06.2021 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М., було зроблено виконавчий напис № 106941 про стягнення з ОСОБА_1 , як боржника, на користь ТОВ «Фінансова компанія «ДЕБЕТ КОЛЛЕКШЕН» заборгованості в розмірі 8640,90 грн., який перебуває на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Райди О.С., про що свідчить постанова від 05.11.2021 р. про відкриття виконавчого провадження, ВП № 67411170 (а.с11- 12).
З досліджених вище письмових матеріалів справи вбачається, що між сторонами виникли правовідносини щодо визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, який підлягає вирішенню на підставі таких норм Закону України «Про нотаріат» та ЦК України.
Згідно ст. ст. 12, 13, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи дотримуючись принципів диспозитивності та змагальності сторін.
Суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
При цьому, відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (ч. 1 ст. 39 Закону «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 р. за № 282/20595 (далі Порядок вчинення нотаріальних дій).
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (п. 19 ст. 34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.
Так, згідно зі ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до положень цієї статті нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (п.п. 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій).
Отже, дії нотаріуса щодо посвідчення права стягувача на стягнення з боржника грошових сум не пов'язані зі встановленням прав або обов'язків учасників правовідносин, тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Таким чином, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також має бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст. 88 Закону України «Про нотаріат»).
Характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ вказаного Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача.
Захист прав боржника в процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається в спосіб, передбачений п.п. 2.3 п. 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, - шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Натомість, нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов'язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 р. № 1172, є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак, сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості, як такого.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного.
Тобто, боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.
Тому суд, при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто, чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі № 6-887цс17.
Відповідно до п.п. 3.2, 3.5 п. 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому, цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.
Пунктом 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1172 від 29.06.1999 р. встановлено стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин, як то кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: оригінал кредитного договору, засвідчена стягувачем виписка з рахунка із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою про непогашення заборгованості.
Захист прав боржника в процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається в спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, - шляхом надіслання стягувачем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов'язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак, сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
Безспірність документу, відповідно до якого вчиняється виконавчий напис, перевіряється наступним чином: боржник повинен бути повідомлений не менш, ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису про порушення кредитних зобов'язань та ліквідувати допущені порушення чи оскаржити виставлену вимогу у судовому порядку або виставити заперечення кредитору. Якщо жодна із цих дій не виконана, заборгованість вважається безспірною.
З наданих суду документів неможливо встановити, чи дійсно на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, приймаючи до уваги той факт, що не встановлено судом факту отримання позивачем повідомлення про наявність такої заборгованості, і взагалі про наявність такої заборгованості саме перед ТОВ «Фінансова компанія «ДЕБЕТ КОЛЛЕКШЕН», яка була надана нотаріусу для вчинення нотаріального напису.
Також відсутні і належні докази, які підтверджуть, що нотаріусу для вчинення виконавчого напису було передано належне підтвердження заборгованості.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як слід розподілити між сторонами судові витрати.
Витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідача на користь позивача згідно ст.141 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 258, 259, 264, 265, 273, 280-284, 351, 352, 354, 355 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ДЕБЕТ КОЛЛЕКШН», за участю третіх осіб: приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Райда Олександра Сергійовича, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Євгена Михайловича про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає примусовому виконанню - задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає примусовому виконанню виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем, зареєстрований в реєстрі за № 172008 від 15 червня 2021 року, за виконавчим провадженням № 67411170, яке відкрито приватним виконавцем виконавчого округу Полтавської області Райда Олександром Сергійовичем про стягнення з ОСОБА_1 рнокпп: НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ДЕБЕТ КОЛЛЕКШЕН», ЄДРПОУ: 42059219 заборгованості у сумі 8640,90 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ДЕБЕТ КОЛЛЕКШЕН» (код ЄДРПОУ: 42059219) на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1362 грн. 00 коп.
Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційна скарга не була подана. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 рнокпп: НОМЕР_1 ).
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ДЕБЕТ КОЛЛЕКШЕН» (м. Київ, вул. Круглоуніверситетська, 7, оф. 26, ЄДРПОУ: 42059219);
Треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є. М. (м. Київ, вул. Мала Житомирська, 6/5), приватний виконавець Райда О.С. м. Полтава, вул. Пушкіна, 111, кім. 1).
Суддя А. В. Павлійчук