Справа № 524/220/22
Провадження №2/524/1825/22
12.05.2022 року Автозаводський районний суд міста Кременчука в складі: головуючого - судді Нестеренка С.Г., за участю: - секретаря судового засідання Бельченко Н.Л., розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кременчук Полтавської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
Позивач ОСОБА_1 звернулася із позовом до ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Позивач, посилаючись на відсутність безспірності стягнення та те, що при вчиненні виконавчого напису нотаріусу не було надано первинних документів та оригіналу кредитного договору, а також, що зазначений виконавчий напис було здійснено на підставі договору факторингу, окрім цього було порушено процедуру вчинення виконавчого напису просила суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 12 березня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М., зареєстрований в реєстрі за №12705 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» заборгованості за кредитним договором № 1-20190126-69302 від 26 січня 2019 року, який укладено між ТОВ «ФК «Бізнес капітал» та ОСОБА_1 у розмірі 5438 грн 50 коп., а також стягнути судові витрати з відповідача на її користь.
Ухвалою судді від 14 січня 2022 року відкрито провадження у справі, залучено у справі учасників справи, постановлено розглянути справу у порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвалою суду від 14 січня 2022 року вжито заходи забезпечення позову та зупинено стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненого 12 березня 2021 року приватним нотаріусом приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М., зареєстрований в реєстрі за №12705 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» заборгованості за кредитним договором.
Ухвалою суду від 12 травня 2022 року відмовлено відповідачу у задоволенні клопотання про врегулювання спору за участі судді.
У судове засідання залучені до участі у справі учасники справи не прибули, були належним чином повідомлені про час, дату та місце розгляду справи.
Позивач ОСОБА_1 подала до суду заяву, в якій просить розглянути справу за її відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі з підстав зазначених у позові.
Представник відповідача ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» Яворський Р.І. надав суду заяву про визнання позову, в судове засідання не прибув.
Представник третьої особи Автозаводського ВДВС у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) - Шевченко М.С. надала суду заяву про розгляд справи за відсутності представника відділу.
Третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. про причини неявки суд не повідомив.
На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступне.
Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно ч. 1 ст. 16 цього Кодексу кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Судом достовірно встановлено, що 12 березня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. вчинено виконавчий напис, зареєстрованого в реєстрі за № 12705 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» заборгованості за кредитним договором № 1-20190126-69302 від 26 січня 2019 року, який укладено між ТОВ «ФК «Бізнес капітал» та ОСОБА_1 .
Згідно вказаного виконавчого напису стягнення заборгованості проводиться за період з 29 липня 2019 року по 12 березня 2021 року включно. Загальна сума, яка підлягає стягненню з боржника, яким є ОСОБА_1 , на користь ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» становить 5438 грн 50 коп., у тому числі: - 1300 грн 00 коп. - заборгованість за тілом кредиту; - 4088 грн 50 коп. - заборгованість за відсотками та комісією; 50 грн - плата за вчинення виконавчого напису.
09 червня 2021 року державним виконавцем Автозаводського ВДВС у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Микитенко А.О. ухвалено постанову про відкриття виконавчого провадження №65732164 на підставі вищезазначеного виконавчого напису.
Згідно п.п. 3.1, 3.2 глави 16 Порядку вчинення дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності перед стягувачем. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих документів.
Такими документами, згідно Переліку, є нотаріально посвідчена угода, що передбачає сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно. При цьому, згідно п.1 цього Переліку для одержання виконавчого напису подаються оригінал нотаріально посвідченої угоди, а також документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Таким чином виконавчий напис може бути вчинено лише в разі, якщо заборгованість є безспірною і за умови, що нотаріусу подано документи, які підтверджують безспірний характер такої заборгованості.
Належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог законодавства України про бухгалтерський облік та фінансову звітність. Зазначена позиція чітко відображена в рішенні Вищого господарського суду України від 28.09.2011 року по справі 10/52.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» «підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо, то безпосередньо після її закінчення». Згідно з Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 17.06.2004 № 280, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 26.07.2004 за № 919/9518, до первинних документів відносяться і рахунки бухгалтерського обліку банків.
Докази надання нотаріусу даних документів в матеріалах справи відсутні.
При стягненні заборгованості на підставі виконавчого напису нотаріуса, такий нотаріус зобов'язаний пересвідчитися, що розмір заборгованості, з приводу погашення якої видається виконавчий напис нотаріуса, є безспірним.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Отже відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Такий висновок відповідає, зокрема, правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі №6-887цс17.
Крім того у вказаній постанові Верховний Суд зазначив, що вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих кредитором повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка на письмовому повідомленні про його отримання.
Також у пункті 53 Постанови Верховного Суду від 10 листопада 2021 року в справі №758/14854/20 зазначено, що чинне законодавство України не зобов'язує нотаріуса викликати позичальника і з'ясовувати наявність чи відсутність його заперечень проти вимог позикодавця. Проте право позичальника на захист його інтересів забезпечується шляхом направлення йому повідомлення про заборгованість та необхідність її погашення. Однак враховуючи те, що нотаріальне провадження є безспірним, для забезпечення такої безспірності нотаріусові бажано з'ясувати у позичальника наявність заперечень щодо вчинення виконавчого напису або сплати ним боргу.
У виконавчому написі, який було оскаржено позивачем, нотаріусом зазначається лише, що позивач є боржником за кредитним договором.
Крім того зазначена у виконавчому написі заборгованість потребує доказуванню, оскільки в ньому зазначається заборгованість за відсотками, що не є безспірним боргом.
Факт наявності заборгованості згідно розрахунку позивачем заперечується.
На підставі наведеного суд погоджується з доводами позивача та констатує, що виконавчий напис було вчинено за відсутності ознак безспірності вимоги щодо його вчинення.
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського Суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтується. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Справа «Серявін та інші проти України», № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.
Зокрема Європейський суд з прав людини зазначав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі «Проніна проти України» від 18 липня 2006 року № 63566/00, § 23).
Таким чином приймаючи до уваги, що виконавчий напис приватного нотаріуса був вчинений в порушення вимог Закону «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача.
За таких обставин, суд вважає, що зазначений та оспорений позивачем виконавчий напис підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.
Вирішуючи питання щодо судових витрат у відповідності до ст. 133, 141, 142 ЦПК України, враховуючи, що позов було визнано відповідачем, а звідси є таким, що підлягає задоволенню, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача кошти у повернення сплачених судових зборів за подання позову та заяви про забезпечення позову у розмірі 744,30 грн. ((992 грн 40 коп + 496 грн 20 коп) х 50%):100%), а інші - 744,30 грн. підлягають повернення позивачу з державного бюджету.
Учасники справи не заявляли про понесення ними інших судових витрат.
Керуючись ст. 15, 16 ЦК України, ст. 88 Закону України «Про нотаріат» ст. 4, 5, 10-13, 18, 76-81, 83, 133, 141, 142, 258, 264, 265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 12 березня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М., зареєстрований в реєстрі за №12705 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» заборгованості за кредитним договором № 1-20190126-69302 від 26 січня 2019 року, який укладено між ТОВ «ФК «Бізнес капітал» та ОСОБА_1 у розмірі 5438 грн 50 коп..
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» на користь ОСОБА_1 кошти у повернення сплачених судових зборів за подання позову та заяви про забезпечення позову у розмірі 744,30 грн.
Зобов'язати УДКС України у м. Кременчуці (Управління Державної казначейської служби України у м. Кременчуці Полтавської області) повернутиОСОБА_1 кошти у розмірі 744,30 грн. як 50% коштів сплачених судових зборів за подання позову та заяви про забезпечення позову на суму 1488,60 грн. (992 грн 40 коп + 496 грн 20 коп) згідно квитанцій за № 0165310018 від 11.01.2022 р. та за № 0165310017 від 11.01.2022 р.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ», ЄДРПОУ 43311346, місцезнаходження за адресою: Київська обл., м. Ірпінь, вул. Стельмаха Михайла, буд. № 9-А, оф. № 204,
Треті особи:
- Автозаводський відділ державної виконавчої служби у м. Кременчуці Кременчуцького району Полтавської областi Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), місцезнаходження за адресою: Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Ігоря Сердюка, буд. № 43,
- Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, місцезнаходження за адресою: м.Київ, вул. Мала Житомирська, буд. № 6/5.
Повне рішення виготовлено 12 травня 2022 року.
Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти діб з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя: