Справа № 357/5600/21
2-др/357/27/22
05 травня 2022 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі - головуючий суддя Цуранов А. Ю. , при секретарі Севериненко Д. В.,
розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні заяву представника відповідачів - адвоката Капустіна Віталія Володимировича, про ухвалення додаткового рішення,
В провадженні Білоцерківського міськрайонного суду перебувала цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до: 1) ОСОБА_2 ; 2) ОСОБА_3 , третя особа ОСОБА_4 про усунення від права на спадкування за законом.
21.02.2022 року представник відповідачів - адвокат Капустін В.В., засобами поштового зв'язку звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області із заявою про долучення доказів на підтвердження розміру судових витрат та ухвалення додаткового рішення.
В обґрунтування заяви вказував, що ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 16.02.2022 року у справі № 357/5600/21 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України. У зв'язку з розглядом вказаної справи відповідач поніс витрати на професійну правничу допомогу. З посиланням на ч. 5 ст. 142 ЦПК України просив ухвалити додаткове рішення про розподіл судових витрат.
05.05.2021 року представник позивача - адвокат Мохонько К.М., звернувся до суду з запереченням на заяву про ухвалення додаткового рішення. Вказане заперечення обґрунтоване тим, що позивач та представник позивача не були в судовому засіданні 16.02.2022 року з поважних причин, оскільки ОСОБА_1 з 14.02.2022 року по 23.02.2022 року перебувала на амбулаторному лікуванні в зв'язку з захворюванням на COVID-19, а також представник в цей період хворів на COVID-19. Вказано, що підставою компенсації витрат відповідача, на підставі ч. 5 ст. 142 ЦПК України, є свідомі недобросовісні дії позивача, які свідчать про зловживання ним своїми процесуальними правами. Однак представник відповідачів не навів жодного обґрунтування свідомих недобросовісних дій позивача. Також зазначено про неспівмірність судових витрат зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом робіт. Крім того, вказано, що у зв'язку з введенням військового стану позивач позбавлена будь-якого доходу. Просив залишити заяву представника відповідачів про ухвалення додаткового рішення без задоволення.
В судове засідання сторони не з'явились, про розгляд справи повідомлені належним чином, направили суду заяви про розгляд справи за їх відсутності.
На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
28.05.2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до: 1) ОСОБА_2 ; 2) ОСОБА_3 , третя особа ОСОБА_4 , в якому просила усунути ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від права спадкування за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 .
05.07.2021 року ухвалою судді відкрито провадження у справі в порядку загального провадження, призначено підготовче засідання.
30.08.2021 року ухвалою суду на місці закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.
Під час розгляду справи по суті в судовому засіданні 04.11.2021 року, відповідно до протоколу судового засідання, за клопотанням представника позивача судом оголошено перерву, з учасниками судового засідання погоджена наступна дата судового засідання 13.01.2022 року.
В судове засідання 13.01.2022 року позивач та його представник не з'явились.
13.01.2022 року представник позивача подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи зазначивши, що позивач перебуває на лікуванні, а представник позивача зайнятий у справі № 364/706/21.
У судове засідання 16.02.2022 року належним чином повідомлені позивач та представник позивача не з'явились повторно.
Представник позивача - адвокат Мохонько К.М., електронною поштою подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи. Вказане клопотання датоване 14.02.2022 року, сформоване 15.02.2022 року о 17:45 год. та зареєстроване судом 16.02.2022 року.
У вищевказаному клопотанні представник позивача вказував, що адвокат Мохонько К.М. перебуває на лікуванні від COVID-19, однак не підтвердив вказані обставини.
16.02.2022 року ухвалою суду позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.
Представником позивача до заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення додано копії наступних документів: виписка КНП БМР "МЦПМСД № 1" форми № 027/о від 04.05.2022 року, відповідно до якої ОСОБА_1 з 14.02.2022 року по 23.02.2022 року перебувала на амбулаторному лікуванні з діагнозом COVID-19; протокол випробувань ДУ "Київський обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров'я України" № 22102881 від 16.02.2022 року про виявлення у Косічкіної Людмили РНК збудника вірусу SARS-CoV-2; результати дослідження медичної лабораторії "Діла" № 506038220 від 10.02.2022 року про виявлення у ОСОБА_6 РНК збудника вірусу SARS-CoV-2, рекомендовано дотримуватись режиму самоізоляції.
16.02.2022 року представником відповідачів заявлено про подання протягом п'яти днів з дня ухвалення судового рішення заяви про відшкодування судових витрат в порядку ч. 8 ст. 141 ЦПК України. Також останній в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи та залишити позов без розгляду.
Заява представника відповідачів про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат направлена на адресу суду засобами поштового зв'язку 21.02.2022 року, що підтверджується наявним в матеріалах справи доказами.
На підтвердження понесення відповідачами витрат на професійну правничу допомогу, надано до суду наступні документи: договір про надання правничої (правової) допомоги № 268 від 04.08.2021 року, додаток до договору № 268 від 04.08.2021 року, детальний опис робіт, виконаних адвокатом на підставі договору № 268 від 04.08.2021 року, квитанція № 12 від 04.11.2021 року на суму 6 000 грн., акт приймання-передачі виконаних робіт від 21.02.2022 року до договору № 268 на суму 6 000 грн., договір про надання правничої (правової) допомоги № 268/д від 04.08.2021 року, додаток до договору № 268/д від 04.08.2021 року, детальний опис робіт, виконаних адвокатом на підставі договору № 268/д від 04.08.2021 року, квитанція № 7 від 11.08.2021 року на суму 5 000 грн., акт приймання-передачі виконаних робіт від 21.02.2022 року до договору № 268/д на суму 5 000 грн., ордер серії КС № 826297 від 30.08.2021 року, ордер серії КС № 826298 від 30.08.2021 року.
При вирішенні заяви про ухвалення додаткового рішення суд виходить з наступного.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч. 1 ст. 133 ЦПК України).
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 5 ст. 142 ЦПК України, у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
У випадках, встановлених ч. 3 - 5 ст. 142 ЦПК України, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв'язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини дев'ятої статті 141 цього Кодексу.
Частиною 9 статті 141 ЦПК України передбачено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Тобто, для стягнення компенсації здійснених відповідачами витрат, пов'язаних з розглядом справи, відповідачі повинні довести, що позовна заява була залишено без розгляду внаслідок необгрунтованих дій позивача.
Разом з тим, залишення позову без розгляду у зв'язку з повторною неякою належно повідомленого позивача або який не повідомив про причини неявки є стадією цивільного процесу, при якій законодавець, як наслідок неявки такого позивача, передбачив право суду залишити у такому випадку позов без розгляду і це не можна розцінювати як бездіяльність сторони позивача. Явка у судове засідання є правом сторони позивача, який повинен усвідомлювати правові наслідки своєї неявки, у т.ч. і залишення позову без розгляду.
При цьому, суд зауважує про подання представником позивача суду в межах провадження про ухвалення додаткового рішення доказів поважності причини неявки сторони позивача в судове засідання 16.02.2022 року, що підтверджують захворювання позивача та її представника станом на дату розгляду справи.
Статтею 13 ЦПК України визначено, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
За змістом ч. 5 ст. 142 ЦПК України для стягнення компенсації здійснених відповідачем витрат, пов'язаних з розглядом справи, відповідачу згідно з процесуальним обов'язком доказування необхідно було довести, а суду встановити і зазначити про це в судовому рішенні, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені в ході розгляду справи та в чому вони виражені, зокрема: чи діяв позивач недобросовісно та пред'явив необґрунтований позов; чи систематично протидіяв правильному та швидкому вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - ущемлення прав та інтересів відповідачів; чи були дії позивача умисні та який ступінь його вини й чим це підтверджується.
Нормою ч. 5 ст. 142 ЦПК України, на яку представник відповідачів посилається як на підставу стягнення судових витрат з позивача, передбачено право відповідачів заявити вимоги про компенсацію здійснених ними витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача, однак при цьому необхідно довести, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійсненні.
За таких обставин, оскільки матеріали справи не містять доказів та постановлених судом ухвал в порядку Глави 9 «Заходи процесуального примусу» щодо зловживання позивачем чи її представником процесуальними правами, інших необґрунтованих дій з боку позивача, як то систематичне протидіяння правильному та швидкому вирішенню спору, умисність дій та винна поведінка сторони позивача заявником не доведено, а саме по собі залишення позову без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України не може бути розцінено як необґрунтовані дії позивача, а отже суд дійшов висновку про необґрунтованість доводів заяви про ухвалення додаткового рішення, тому у її задоволенні слід відмовити.
Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 12.11.2020 року у справі № 359/9512/17.
З огляду на зроблений висновок, неспівмірність судових витрат зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом робіт судом не досліджується.
Керуючись ст. 4, 12, 133, 142, 270, 257, 258, 260, 353, 354, 355 ЦПК України, суд
У задоволенні заяви представника відповідачів - адвоката Капустіна Віталія Володимировича, про ухвалення додаткового рішення - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.
СуддяА. Ю. Цуранов