Коростенський міськрайонний суд Житомирської області
вул. Сосновського,38 м. Коростень Коростенський район Житомирська область Україна 11500
Справа № 279/2057/21
Провадження № 1-кп/279/183/22
11.05.2022 року Коростенський міськрайонний суд
Житомирської області
в складі: головуючого судді ОСОБА_1
з секретарем ОСОБА_2
за участю сторін кримінального провадження: прокурора ОСОБА_3 , представника потерпілого ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Коростені кримінальне провадження №12021065490000100 від 26.03.2021 року по обвинуваченню
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Коростень, Житомирської області, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, працюючого оператором БФ "Паркет", зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, -
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, -
Обвинувачений ОСОБА_5 12.03.2021 року близько 20-00 год., перебуваючи в подвір'ї будинку АДРЕСА_3 , умисно, на грунті раптово виниклих неприязних відносин, під час конфлікту, наніс потерпілому ОСОБА_6 чотири удари металевою частиною лопати, а саме: підборіддю, лобно-тім'яній ділянці голови, лівому ліктьовому суглобі та щелепі, тим самим заподіяв останьому тілесні ушкодження у вигляді вшитої рани в лівій лобно-тім'яній ділянці волосяної частини голови; рани в ділянці підборіддя зліва; синця в лівій лобній ділянці; синця на обох повіках ока з переходом на ліву вилицю; синця в середній частині спинки носа з переходом на його обидба крила; синця в нижній повіці правого ока з переходом на праву вилицю; подряпини в правій передвушній ділянці; подряпини по лівій передньо-боковій поверхні шиї в середній частині; синця по передній поверхні середньої частин шиї; травматичної екстракції коронки 21 зуба; рани в проекції лівого ліктьового суглоба, які згідно акта судово-медичного обстеження №54 від 25.03.2021 року відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я. Своїми умисними діями, які виразалися у заподіянні умисних легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я ОСОБА_5 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч.2 ст.125 КК України. Відповідно до ст.337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи ОСОБА_5 , якому висунуто обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта. Обвинувачений ОСОБА_5 , в судовому засіданні не оспорюючи час, місце, спосіб, мотив і мету, свою вину по обвинуваченню за кримінальним правопорушенням передбаченим ч.2 ст.125 КК України визнав повністю, та пояснив, що дійсно в день та час зазначений в обвинувальному акті між ним та потерпілим виникла бійка в ході якої він наніс потерпілому тілесні ушкодження, щиро рокаюється у вчиненому. Цивільний позов не визнав та пояснив, що на його думку бійка виникла з вини потерпілого. Потерпілий ОСОБА_6 в судове засідання не з'явився надав суду заяву про розгляд кримінального провадження в його відсутність, вимоги позовної заяви підтримав в повному обсязі, щодо міри покарання покладається на розсуд суду. Представник потерпілого ОСОБА_4 в судовому засіданні вимоги позовної заяви підтримав в повному обсязі, щодо міри покарання погоджується з думкою сторони обвинувачення. Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні підтвердила факт нанесення обвинуваченим ОСОБА_5 потерпілому ОСОБА_6 тілесних ушкоджень. Прокурор в судовому засіданні відмовився від допиту потерпілого ОСОБА_6 , оскільки останній неодноразово викликався в судові засідання, однак до суду так і не з'явився. Судом була прийнята відмова від допиту потерпілого. Окрім повного визнання своєї вини у скоєнні кримінального правопорушення за ч.2 ст.125 КК України, вина ОСОБА_5 , повністю доводиться наступними зібраними та дослідженими у кримінальному провадженні доказами, обсяг яких був визначений за погодженням з учасниками судового провадження, а саме: зібраними доказами відповідно до вимог ст.ст. 352, 353 КПК України та дослідженими в судовому засіданні показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_7 , протоколами слідчих дій та долученими до матеріалів кримінального провадження письмовими доказами, в яких викладені та посвідчені відомості, що мають значення для встановлення факту і обставин кримінального провадження, що відповідає вимогам ст.358 КПК України, а саме: протоколом про прийняття заяви про кримінальне правопорушення від гр. ОСОБА_6 ; протоколом огляду місця події від 13.04.2021 та фототаблицями до нього; поясненями ОСОБА_5 ; поясненнями ОСОБА_7 ; поясненнями ОСОБА_6 ; довідкою №1085 від 12.03.2021; актом судово-медичного дослідження №54 від 25.03.2021; протоколом проведення слідчого експерименту від 07.04.2021 року та фототаблицями до нього; протоколом проведення слідчого експерименту від 15.04.2021 року та фототаблицями до нього. Вищезазначені докази, які було досліджено в ході судового розгляду кримінального провадження є логічними, послідовними, узгоджуються між собою та не викликають у суду сумнівів у їх правдивості. Враховуючи вищезазначене, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, розглянувши кримінальне провадження по суті, провівши у повному обсязі судовий розгляд, допитавши обвинуваченого, свідка сторони обвинувачення, дослідивши докази, приходить до висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_5 , кваліфікація його дій за ч.2 ст.125 Кримінального кодексу України правильна, як заподіяння умисних легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я. Відповідно до вимог ст.65 КК України та п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року №7 "Про практику призначення судами кримінального покарання", суд, призначає покарання, яке є справедливим, необхідним і достатнім для виправлення та попередження скоєння нових злочинів, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Згідно ч.2 ст.50 цього Кодексу покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених. Обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , відповідно до ст.66 КК України, є щире каяття та активне сприяння в розкритті кримінального правопорушення. Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , відповідно до ст.67 КК України не встановлено. При призначенні покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання обвинуваченому, особу обвинуваченого, який на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судимого, має родину, виховує та утримує двох неповнолітніх дітей, а також беручи до уваги щире каяття обвинуваченого у вчиненому, його відношення до скоєного злочину, суд вважає, що з метою виправлення обвинуваченого, попередження з його боку вчинення нових злочинів, йому слід призначити покарання в межах санкції ч.2 ст.125 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу. При вирішенні цивільного позову потерпілого ОСОБА_6 суд керується вимогами ст.ст.127,128,129 КПК України, ст.11 ЦПК України та ст.23, 1166, 1177 ЦК України. Відповідно до ч.5 ст.128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України. Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали кримінального провадження та цивільного позову, суд вважає, що позовні вимоги потерпілого підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного. Згідно з положеннями ч.2 ст.127 КПК України, шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні. Статтею 128 КПК України передбачено, що особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов, зокрема до обвинуваченого за шкоду, завдану його діяннями. Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства. Як слідує з положень ч.1 ст.1177 ЦК України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону. У відповідності до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Згідно обґрунтувань цивільного позову, сума матеріальної шкоди становить 1154,00 грн., складається із понесених витрат на придбання медичних препаратів. Із досліджених судом доказів в підтвердження понесення потерпілим витрат на його лікування, а саме долучених квитанцій, фіскальних чеків, суд приходить до висновку, що цивільний позов в частині стягнення матеріальної шкоди підлягає до задоволення в повному розмірі. Щодо заявленої вимоги про відшкодування моральної шкоди, то суд приходить до наступних висновків. Так, згідно ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Відповідно до ст.23 ЦК України моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України №4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань, яких зазнав позивач, характеру немайнових витрат та з урахуванням інших обставин. Суд вважає, що заявлений потерпілим ОСОБА_6 цивільний позов про стягнення із ОСОБА_5 моральної шкоди в сумі 50000 грн. підлягає до часткового задоволення. При визначенні суми на відшкодування моральної шкоди, суд виходить із засад розумності і справедливості, враховує моральні страждання потерпілого, що мали місце через заподіяння йому, унаслідок кримінального правопорушення, тілесних ушкоджень, враховуючи обґрунтування, які викладені у цивільному позові, термін лікування та реабілітації, а також перенесений потерпілим фізичний біль та негативні наслідки, що настали у зв'язку із цим у виді лікування потерпілого. З огляду на викладене, враховуючи, що суд прийшов до висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_5 у заподіянні умисних легких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_6 , беручи до уваги обставини вчинення кримінального правопорушення, наслідки, які наступили, характер і глибину душевних, емоційних, моральних страждань, які переніс потерпілий, їх тривалість, ґрунтуючись на принципах розумності і справедливості, суд вважає, що позовні вимоги потерпілого в частині відшкодування моральної шкоди підлягають частковому задоволенню, і з обвинуваченого ОСОБА_5 на користь потерпілого ОСОБА_6 підлягає стягненню моральна шкода в розмірі 5000 грн, як така, що відповідає засадам розумності, зваженості, достатності, співмірності, виваженості та справедливості, з врахуванням обставин при яких було спричинено моральну шкоду, з оцінкою ступеня та обсягу моральних та фізичних страждань потерпілого, що відповідає характеру і обсягу душевних страждань потерпілого, характеру немайнової втрати, враховуючи те, що відшкодування моральної шкоди не може бути засобом збагачення. Крім того, суд вважає, що притягнення винної особи до кримінальної відповідальності є уже частковим компенсуванням моральної шкоди. Стосовно позовної вимоги ОСОБА_6 про стягнення з ОСОБА_5 6000,00 грн. витрат по отриманню правової допомоги суд зазначає наступне. Положеннями ч.1 ст.124 КПК України установлено, що у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати. До таких витрат відповідно до п.1 ч.1 ст.118 цього Кодексу належать витрати на правову допомогу. Згідно з п.3 ч.1 ст.91 КПК України розмір процесуальних витрат, належить до обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. Цих вимог закону під час вирішення питання про процесуальні витрати потерпілого у кримінальному провадженні не дотримано. Положеннями ст.59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Правовою підставою відшкодування витрат на правову допомогу є договір, укладений між потерпілим та адвокатом-представником, а також документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, для визначення розміру процесуальних витрат на правову допомогу, що підлягають відшкодуванню, крім договору про надання правової допомоги, особа має надати і оригінали документів, які підтверджують ці витрати, а також процесуально підтвердити надання правових послуг (складений процесуальний документ, вчинена процесуальна дія (участь у слідчих (розшукових) діях чи ознайомлення із процесуальними документами тощо)). ОСОБА_6 просив визнати його представником захисника ОСОБА_8 , однак під час судового розгляду його інтереси представляв адвокат ОСОБА_4 .
При цьому, ОСОБА_6 договір укладений між потерпілим та адвокатом-представником ОСОБА_4 , а також документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження) суду не надано, а відтак вимога ОСОБА_6 про стягненя з ОСОБА_5 витрат на првову допомогу задоволенню не підлягає. Доля речового доказу вирішується відповідно до положень ст.100 КПК України, судові витрати відсутні. На підставі викладеного та керуючись ст.ст.368, 370, 373, 374 КПК України,
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.125,ч.2 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1020 (одна тисяча двадцять) гривень.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 1154 (одна тисяча сто п'ятдесят п'ять чотири) грн. матеріальної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 5000 (п'ять тисяч) грн.00 коп. моральної шкоди.
Речовий доказ - будівельну лопату, яку повернуто під зберігальну розписку ОСОБА_5 залишити ОСОБА_5 .
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Коростенський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ч. 3 ст. 394 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1
Копія згідно з оригіналом