12 травня 2022 року Київ № 320/6956/18
Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши клопотання про поновлення процесуального строку в межах матеріалів адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Макарівської селищної ради Київської області про зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Макарівської селищної ради Київської області про визнання протиправною бездіяльності відповідача відносно залишення без розгляду його заяви про надання дозволу на розробку проекту землеустрою відведення земельної ділянки у власність від 16.10.2018 та покладення зобов'язання на Макарівську селищну раду Київської області надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою відведення земельної ділянки від 16.10.2018.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 06.03.2019 позов було задоволено частково та 11.03.2020 р. позивачу видано виконавчий лист, в якому зазначалося, що судове рішення набрало законної сили 8 квітня 2019 р., строк пред'явлення виконавчого документа до виконання було визначено до 8 квітня 2022 р.
01.04.2021 р., до Київського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про видачу дубліката виконавчого листа у зв'язку із втратою оригіналу.
13.09.2021, ухвалою Київського окружного адміністративного суду у задоволенні заяви про видачу виконавчого листа було відмовлено. Рішення не було оскаржено та набуло законної сили.
16.03.2022, ОСОБА_1 , засобами електронного зв'язку, подав клопотання/заяву про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа №320/6956/18 від 11.03.2020 до виконання.
Вказана заява була передана судді 11.05.2022, що підтверджується актом відділу документального забезпечення і контролю Київського окружного адміністративного суду від 11.05.2022.
Ураховуючи, що справа розглядалась у скороченому провадженні, тобто без виклику сторін (у письмовому провадженні), розгляд заяви про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання, що є однією із стадій судового процесу на стадії виконання рішення суду, проводився аналогічно, за правилами п. 10 ч. 1 ст. 4, ч. 4 та ч. 5 ст. 250 КАС України.
Вирішуючи по суті вказану заяву, суд виходить з наступного:
згідно ч. 1 ст. 376 КАС України стягувачам, які пропустили строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, - ч.2 ст.376 КАС України.
Суд при вирішенні питання про поновлення строку для пред'явлення до виконання виконавчого документа повинен з'ясувати питання щодо причин пропуску цього строку та залежно від характеру цих причин зробити висновок про їх поважність чи неповажність, дійти висновку про наявність чи відсутність підстав для поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Поважними можуть бути визнані лише ті причини, що виникли внаслідок обставин, об'єктивно незалежних від волі заінтересованої особи, які безпосередньо унеможливлювали або ускладнювали можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк.
Вивчивши доводи клопотання про поновлення пропущеного строку пред'явлення виконавчого документа до виконання та наявні у справі копії документів, суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні поданого клопотання, беручи до уваги наступне:
22.04.2020, державним виконавцем Макарівського відділу ДВС було винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження за виконавчим листом №320/6956/18 від 11.03.2020. Згідно повідомлення Макарівського відділу ДВС у Бучанському районі Київської обалст про повернення виконавчого документа стягувачу від 22.04.2020, виконавчий лист 22.04.2020 було повернуто позивачеві без виконання.
В силу частини першої статті 5 Закону № 1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень та рішень інших органів".
Відповідно до статті 3 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень та рішень інших органів", завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом.
На підставі пункту 1 частини першої статті 26 Закону № 1404-VIII, виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення. Відповідно до частини першої статті 12 Закону № 1404-VIII, виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Приписами частини другої статті 12 Закону № 1404-VIII обумовлено, що строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття. Строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі: 1) пред'явлення виконавчого документа до виконання; 2) надання судом, який видав виконавчий документ, відстрочки або розстрочки виконання рішення (частина четверта статті 12 Закону № 1404-VIII).
За змістом пункту 2 частини четвертої статті 4 Закону № 1404-VIII, виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо пропущено встановлений законом строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Суть переривання строку полягає у тому, що при настанні зазначених обставин (юридичних фактів) перебіг строку починається спочатку, а час, який минув до перерви, до нового строку не зараховується. Про це було безпосередньо зазначено у частині другій статті 23 Закону № 606-XIV, яка є попередньою редакцією Закону № 1404-VIII, тоді як в чинній редакції Закону питання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання урегульовано статтею 12, але в ній ця норма відсутня. Норми щодо переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебувають у системному зв'язку із застосуванням норм, що регулюють завершення виконавчого провадження шляхом повернення виконавчого документа стягувачу.
Отже, з аналізу частини четвертої та п'ятої статті 12 Закону № 1404-VIII висновується, що після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання у зв'язку з його пред'явленням до виконання перебіг строку починається заново з наступного дня після його повернення. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується. Таким чином, повернення виконавчого документа без виконання не позбавляє стягувача права на повторне пред'явлення виконавчого документа до виконання в межах строку, встановленого статтею 12 Закону № 1404-VIII, а відтак відсутні правові підстави для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку.
На підставі викладеного та, керуючись ст.ст. 243, 248, 250, 256 КАС України, п/п. 18.2 та 18.4 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України в редакції Закону № 2147-VIII, суд,-
у задоволенні клопотання/заяви ОСОБА_1 про поновлення строку пред'явлення виконавчого документа - виконавчого листа №320/6956/18 до виконання, - відмовити.
Копію ухвали направити заявнику.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженнні, набирає законної сили з моменту її підписання. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Суддя Брагіна О.Є.