Рішення від 01.04.2022 по справі 308/1396/22

Справа № 308/1396/22

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2022 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючої судді - Зареви Н.І., за участі:

секретаря судового засідання - Віраг Е.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Ужгород за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою:

ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , до

ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 ,

про стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину на час її навчання.

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що вона народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 . ЇЇ батьком є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з яким її мама ОСОБА_3 перебувала у шлюбі, який було розірвано рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 31.05.2012 року в справі № 712/8227/2012.

У позовній заяві позивачка також вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_3 їй виповнилося 18 років, однак, вона є студенткою першого курсу денного відділення біологічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка та закінчує навчання в червні 2025 року.

Зазначає, що проживає та навчається в м. Львів у зв'язку з чим потребує матеріальної допомоги, оскільки несе витрати на придбання підручників, проїзд до навчального закладу, проживання у м Львів, при цьому її фінансове утримання добровільно забезпечує виключно мати - ОСОБА_3 , а батько - ухиляється від виконання своїх обов'язків, хоча працює лікарем акушером-гінекологом, має постійний дохід та має можливість надавати матеріальну допомогу позивачці під час її навчання, до досягнення нею 23 років.

У зв'язку з наведеним, позивачка просить стягнути з відповідача аліменти на її утримання як дитини, яка продовжує навчання, у розмірі 30% заробітку (доходу) щомісяця.

У судове засідання позивачка не з'явилась, однак, згідно з поданою заявою, просила розглянути справу у її відсутності, позов підтримує повністю.

Відповідач у судове засідання не з'явився, однак, подав до суду заяву, в якій просив розглянути справу без його участі, вказав, що позовні вимоги визнає, не заперечує проти стягнення аліментів на утримання доньки у розмірі 30% від всіх його доходів щомісячно, вважає такі вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належним чином зібрані у спарві докази в їх сукупності, суд прийшов до наступних висновків.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Як встановлено з заяв, поданих позивачкою та відповідачем, сторони дійшли згоди щодо розміру аліментів на утримання ОСОБА_1 , яка навчається. Відповідач не заперечує проти задоволення позовних вимог про стягнення аліментів на час навчання у розмірі 30% від всіх його заробітків (доходів) щомісячно, що суд приймає як визнання позову.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 народилася ОСОБА_1 , про що 15.01.2004 року складено відповідний актовий запис № 7, батьки: батько - ОСОБА_2 , мати - ОСОБА_3 , місце державної реєстрації Ізяславський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області, про що 21 вересня 2017 року Ужгородським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області видано повторно Свідоцтво про народження серії НОМЕР_3 .

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 21.05.2012 року в справі № 712/8227/2012 шлюб, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 розірвано. Відповідно до вказаного рішення малолітню доньку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , залишено при матері, а з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 стягнуто аліменти на утримання доньки ОСОБА_1 .

Двадцять сьомого ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_1 виповнилося 18 років.

Відповідно до довідки Львівського національного університету імені Івана Франка № 255 від 10.11.2021 року, ОСОБА_1 є студенткою першого курсу денного відділення 4 рівня акредитації біологічного факультету. Закінчує навчання в червні 2025 року.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є повнолітньою та продовжує навчатися у м. Львів.

Відповідно до ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.

Згідно з ст. 199 Сімейного кодексу України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

У п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз'яснено, що обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

У ході судового розгляду справи судом не встановлено обставин, які б свідчили про неможливість відповідача утримувати свою повнолітню доньку, яка продовжує навчатись.

Відповідно до ст. 200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.

Статтею 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач є працездатним, отримує дохід та, відповідно, має можливість надавати матеріальну допомогу своїй дитині. Крім того, визнав позовні вимоги.

Суд також враховує матеріальне становище повнолітньої дочки, стан здоров'я відповідача, який є молодим, працездатним чоловіком.

Відповідно ст. 200 СК України, розмір аліментів на повнолітню дитину визначається без зазначення мінімального розміру для дитини відповідного віку.

Статтею 191 Сімейного кодексу України визначено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 199 СК України, право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

З огляду на викладене, враховуючи визнання позову відповідачем, що не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд прийшов до переконання про наявність законних підстав для задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивачки аліментів на її утримання на час навчання в розмірі 30% від всіх його заробітків (доходів) щомісячно, починаючи з 01.02.2022 і до закінчення нею навчання, але не більше ніж до досягнення нею двадцяти трьох років.

Крім того, беручи до уваги висновок про задоволення позовних вимог позивачки, яка відповідно до п. 3 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору, з відповідача, на підставі ст. 141 ЦПК України, належить стягнути в дохід держави судовий збір у розмірі 992,40 гривень.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Керуючись ст.ст. 10, 81, 89, 141, 263-265, 272-279, 354, 355, 430 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст. 55, 180, 181, 182, 184 Сімейного кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь повнолітньої доньки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , аліменти на її утримання на період навчання в розмірі 30 % (тридцять відсотків) всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, щомісячно, починаючи з 01 лютого 2022 року та до закінчення ОСОБА_1 навчання, але не довше ніж до досягнення нею 23-річного віку.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

3. Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_2 , в дохід держави судовий збір у розмірі 992,40 грн (дев'ятсот дев'яносто дві гривні сорок копійок).

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Н.І. Зарева

Попередній документ
104283361
Наступний документ
104283363
Інформація про рішення:
№ рішення: 104283362
№ справи: 308/1396/22
Дата рішення: 01.04.2022
Дата публікації: 16.05.2022
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них; про стягнення аліментів
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (01.02.2022)
Дата надходження: 01.02.2022
Предмет позову: про стягнення аліментів
Розклад засідань:
16.03.2022 11:10 Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області