12 травня 2022 р. Р і в н е №460/12623/21
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді О.М. Дудар, розглянувши у письмовому провадженні заяву позивача про поновлення строку звернення до суду у справі за адміністративним позовом
ОСОБА_1
до Головного управління ДПС у Рівненській області
про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки)
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області (далі - відповідач) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 11 лютого 2019 року №Ф-20152-17.
Позов містить заяву позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду.
Ухвалою суду від 17.09.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання, постановлено питання щодо строку звернення до суду розглянути у підготовчому засіданні.
Ухвалою від 11.11.2021 суд перейшов до розгляду справи у письмовому провадженні. Відповідно, заява про поновлення пропущеного строку звернення до суду розглядається судом у письмовому провадженні.
Подана ОСОБА_1 заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду обґрунтована тим, що про існування спірної вимоги про сплату боргу (недоїмки) він дізнався з отриманої у червні 2021 року постанови про відкриття виконавчого провадження, яка стала підставою для арешту банківського рахунку. Оскільки позивач не отримував у встановленому порядку вимогу від 11.02.2019 №Ф-20152-17, то пропустив строк з незалежних від нього обставин.
Вирішуючи подану заяву, суд встановив та врахував таке.
Відповідно до ч.1 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч.2 ст.122 КАС України).
Згідно з ч.3 ст.122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VI (далі - Закон №2464-VI), як зазначено в його преамбулі, є нормативно-правовим актом, який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.
Згідно з абз.абз. 4-6 ч.4 ст.25 Закон №2464-VI, платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку. Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску.
Порядок узгодження сум недоїмки з єдиного внеску встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
У разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку (абз.абз.8, 9 ч.4 ст.25 Закону №2464-VI).
Отже, за змістом преамбули Закону №2464-VI, цей Закон може, зокрема, встановлювати особливості адміністративної процедури досудового врегулювання спорів, але не може визначати порядок судового оскарження з порушенням гарантій платника єдиного внеску.
Закон №2464-VI не передбачає застосування обмежувального (присічного) строку в 10 днів для оскарження до суду вимоги про сплату недоїмки з єдиного соціального внеску.
Платник єдиного соціального внеску для захисту своїх прав і законних інтересів має право на звернення до суду з позовом про оскарження вимоги у межах гарантованого процесуальним законом строку, встановленого ст.122 КАС України, а не ст.25 Закону №2464-VI.
Викладене узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 05.03.2021 у справі №640/9172/20.
Отже, враховуючи відсутність адміністративного оскарження вимоги від 11.02.2019 №Ф-20152-17, у спірних правовідносинах застосовується шестимісячний строк звернення до суду.
Приписами ч.1 ст.118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.
Відповідно до ч.1 ст.121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Оспорювана у цій справі вимога №Ф-20152-17 прийнята відповідачем 11 лютого 2019 року.
З цим позовом ОСОБА_1 звернувся до суду 06 вересня 2021 року, тобто з пропуском встановленого ч.2 ст.122 КАС України строку звернення до адміністративного суду.
Як стверджує позивач, про існування вимоги від 11.02.2019 №Ф-20152-17 він дізнався у червні 2021 року з постанови від 23.04.2021 про відкриття виконавчого провадження №65219194.
Зворотного відповідачем не доведено, доказів надіслання та вручення вимоги про сплату боргу від 11.02.2019 №Ф-20152-17 позивачу суду не надано.
Про ці обставини представник позивача, адвокат Коновалова А.В., зазначала у запитах до Головного управління ДПС у Рівненській області від 03.06.2021 та від 20.08.2021.
З урахуванням положень ст.ст.122, 123 КАС України обов'язок доказування поважності причин пропуску строку звернення до суду покладений на позивача.
У силу вимог ст.77 КАС України, доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оцінюючи обставини, що перешкоджали реалізації процесуального права на звернення до суду, на які позивач посилається як на поважні, суд виходить з оцінки та аналізу всіх наведених у заяві доводів і з того, чи мав позивач за таких обставин можливість своєчасно реалізувати право на звернення до суду (чи відсутні були вагомі перешкоди, труднощі для реалізації цього права).
Рішенням Європейського Суду з прав людини від 27.06.2000 у справі "Ільхан проти Туреччини" ("Ilhan v. Turkey", заява N22277/93) визначено, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.
У зв'язку з наведеним, враховуючи встановлені обставини, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду з позовом поважними та поновлення зазначеного строку.
Керуючись ч.1 ст.121, ст.248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду задовольнити.
Визнати поважними причини пропуску та поновити строк звернення до суду ОСОБА_1 з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 11 лютого 2019 року №Ф-20152-17.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя О.М. Дудар