12 травня 2022 року м. Рівне №460/4313/22
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Нор У.М., розглянувши за правилами письмового провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доГоловне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області
про визнання відмови протиправною, зобов'язання вчинення певних дій, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправною відмови від 03.02.2022 у призначенні пенсії за віком та зобов'язання призначити пенсію за віком із зарахуванням до загального стажу роботи періоду роботи у Фермерському господарстві " Федаса Віктора Васильовича " з 17.04.2018, де останньою протягом квітня-липня 2018 року було відпрацьовано 12,24,24,16 людино-днів відповідно.
В обґрунтування позову зазначено, що з 17.04.2018 позивач прийнята на роботу у Фермерське господарство " Федаса Віктора Васильовича ", 19.07.2018 позивач звернулася до органу пенсійного фонду з заявою про призначення пенсії за віком відповідно до підпункту 7 пункту 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Однак їй було відмовлено у такому призначенні, у зв'язку з непідтвердженням факту зайнятості позивача у виробництві сільськогосподарської продукції. Повідомлено, що рішенням суду від 08.01.2020 у справі №460/1586/19 визнано протиправною відмову у призначенні пенсії, зобов'язано зарахувати до загального стажу вказаний період роботи у фермерському господарстві та повторно розглянути заяву про призначення пенсії. Однак за результатами повторного розгляду заяви позивачу повторно відмовлено у призначенні пенсії. Вказано, що позивачем пенсійному органу надано усі необхідні для призначені пенсії документи, однак такі не були взяті останнім до уваги. Вважає, що відповідач діяв протиправно, необґрунтовано та без урахування всіх обставин справи, а тому просив позов задовольнити повністю.
Ухвалою суду від 24.02.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні).
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог. На обґрунтування своїх заперечень зазначив, що 19.07.2018 позивач звернулася до органу пенсійного фонду з заявою про призначення пенсії за віком відповідно, однак пенсійним органом було відмовлено у такому. Повідомлено, що на виконання рішення суду від 08.01.2020 у справі №460/1586/19 до страхового стажу позивача зараховано період її роботи у Фермерському господарстві " Федаса Віктора Васильовича " з 17.04.2018 по 19.07.2018. Наголошено, що вказаним рішенням суду пенсійний орган не було зобов'язано призначити позивачу пенсію. У зв'язку з тим, що первинними документами не підтверджено постійну зайнятість позивача у сільськогосподарському виробництві, вважає, що управління у спірних правовідносинах, відмовляючи у призначенні пенсії, діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією за законами України. За таких обставин, просив в задоволенні позову відмовити повністю.
Розглянувши позовну заяву, відзив на неї, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив таке.
19.07.2018 ОСОБА_1 звернулася до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування", як постійно зайнята особа у виробництві сільськогосподарської продукції у Фермерському господарстві " Федаса Віктора Васильовича ".
Листом від 07.11.2018 відповідач повідомив позивачу про відмову в призначенні пенсії, оскільки за даними акта перевірки достовірності документів про факт роботи та постійну зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції для призначення пенсії згідно Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" № 68 від 24.10.2018, у Фермерському господарстві " Федаса Віктора Васильовича " відсутні первинні чи будь-які інші документи, що підтверджують ручне прополювання, просапування та збирання технічних культур. Відсутні склади для їх зберігання. Також, документально не підтверджено нарахування заробітної плати та відрахування з фонду заробітної плати податків і зборів. Оскільки первинними документами не підтверджено факт постійної зайнятості у виробництві сільськогосподарської продукції у Фермерському господарстві " Федаса Віктора Васильовича ", відповідач зазначає про відсутність підстав для призначення позивачу пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до пункту 7 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування".
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 08.01.2020 у справі №460/1586/19 позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправною відмову Костопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області в призначенні пенсії ОСОБА_1 на підставі поданої нею заяви від 19.07.2018 у зв'язку з відмовою у зарахуванні до загального стажу роботи періоду роботи в Фермерському господарстві " Федаса Віктора Васильовича " з 17.04.2018, де було відпрацьовано протягом квітня-липня 2018 року 12, 24, 24, 16 людино-днів. Зобов'язано ГУ ПФУ в Рівненській області зарахувати до загального стажу роботи ОСОБА_1 період роботи в Фермерському господарстві " Федаса Віктора Васильовича " з 17.04.2018, де було відпрацьовано протягом квітня-липня 2018 року 12, 24, 24, 16 людино-днів. Зобов'язано ГУ ПФУ в Рівненській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 19.07.2018.
04.01.2022 позивач звернулася до ГУ ПФУ в Рівненській області з заявою повідомити про хід виконання рішення суду від 08.01.2020 у справі №460/1586/19, зокрема, в частині повторного розгляду заяви про призначення пенсії від 19.07.2018.
Листом від 03.02.2022 ГУ ПФУ в Рівненській області позивачу повідомлено, що на виконання рішення суду до її страхового стажу зараховано період роботи в Фермерському господарстві " Федаса Віктора Васильовича " з 17.04.2018 по 19.07.2018. Також повторно розглянуто заяву позивача від 19.07.2018 та прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії.
Так, у листі від 14.12.2020 за результатами повторного розгляду заяви позивача ГУ ПФУ в Рівненській області зазначено, що за даними акта перевірки достовірності документів про факт роботи та постійну зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції для призначення пенсії згідно Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" № 68 від 24.10.2018, у Фермерському господарстві " Федаса Віктора Васильовича " відсутні первинні чи будь-які інші документи, що підтверджують постійну зайнятість позивача у сільськогосподарському виробництві.
Вважаючи протиправною таку відмову у призначенні пенсії, позивач звернулася до суду з даним позовом.
Вирішуючи даний спір та надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з такого.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Частиною першою ст.9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.03.2003 (далі - Закон №1058-ІV), передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до ч.4 ст.24 Закону №1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Пунктом 7 частини 2 статті 114 Закону №1058 передбачено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається жінкам, які працюють у сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятьох і більше дітей, - незалежно від віку і трудового стажу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Пунктами 1, 2 постанови Кабінету Міністрів від 16.05.1992 №244, прийнятої на виконання п.7 ч.2 ст.114 Закону №1058, установлено, що жінкам, які працюють в сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро або більше дітей до 14-річного віку, в тому числі усиновлених, пенсії на пільгових умовах призначаються незалежно від віку та наявного трудового стажу. Право на пенсію на вказаних у пункті І цієї постанови пільгових умовах мають жінки, які зайняті на постійній роботі у сільськогосподарському виробництві у колгоспах, державних господарствах, міжгосподарських підприємствах, кооперативах, орендних колективах, а також в фермерських та інших господарствах незалежно від форм власності та господарювання. Обчислення заробітку, призначення та виплата таких пенсій провадяться відповідно до чинного законодавства.
Отже, основними умовами, для призначення жінці пенсії, передбаченої п.7 ч.2 ст.114 Закону № 1058, є:
- виховання нею не менше п'яти дітей (в тому числі усиновлених), причому остання дитина має досягти 14-річного віку;
- зайнятість на постійній роботі у сільськогосподарському виробництві на час звернення за призначенням пенсії.
Висновки аналогічного характеру містяться у постанові Верховного Суду від 23.05.2018 в справі № 211/2323/17 (2-а/211/150/17).
Статтею 62 Закону № 1788-XII визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а в разі відсутності її чи відповідних записів у ній наявність трудового стажу підтверджується в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20.07.1974 №162, Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58 та Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Мінпраці та соцполітики № 259/34/5 від 08.06.2001, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка (далі - Порядок № 637).
Відповідно до п.3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Пунктом 20 Порядку № 637 передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
З аналізу наведених правових норм слідує, що документами, які підтверджують участь в сільськогосподарському виробництві, є трудова книжка із записом про характер виконуваної роботи та уточнююча довідка, яка видається, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників.
Висновки аналогічного характеру викладені Верховним Судом в постанові від 22.11.2018 в справі № 822/1241/15.
З наявної у матеріалах справи копії трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 від 01.10.2004, судом встановлено, що 17.04.2018 ОСОБА_1 прийнято на роботу до Фермерського господарства " Федаса Віктора Васильовича " підсобним робітником по вирощуванню та переробці сільськогосподарської продукції на повний робочий день (наказ №82-к від 16.04.2018).
Суд зауважує, що записи у трудовій книжці позивача не містять недопустимих (таких, що внесені всупереч Інструкції) перекреслень, виправлень чи дописок, які б змінювали суть записів або перекручували б їх зміст, містять печатки та підписи посадових осіб, а натомість внесені у відповідності із встановленими правилами.
На переконання суду, вказаний запис в трудовій книжці позивача в повній мірі підтверджує зайнятість останньої на постійній роботі у сільськогосподарському виробництві.
При цьому, суд зазначає, що висновки акта перевірки достовірності документів про факт роботи та постійну зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції у фермерському господарстві для призначення пенсії згідно з Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 24.10.2018 за №68 щодо відсутності первинних документів, які підтверджують зайнятість позивача у сільськогосподарському виробництві, не спростовують роботу позивача на Фермерському господарстві " Федаса Віктора Васильовича ", оскільки доказів на підтвердження того, що запис у трудовій книжці останньої був у встановленому законом порядку визнаний недійсним, нечинним або таким, що внесений помилково, відповідачем суду надано не було.
Також суд відхиляє як безпідставні доводи відповідача, що записи в трудовій книзі позивача про прийняття на роботу має фіктивний характер та не відповідає дійсності.
Жодним доказом не підтверджені і аргументи відповідача, що у господарстві відсутні знаряддя праці для виконання будь-яких робіт, пов'язаних з вирощуванням та переробкою сільськогосподарської продукції.
Суд звертає увагу на те, що обставини, які були встановленні посадовими особами ГУ ПФУ в Рівненській області під час проведення перевірки у Фермерського господарства " Федаса Віктора Васильовича ", зокрема: відсутність бухгалтерських та інші документів (накладні, рахунки, акти виконаних робіт тощо); відсутність касових та банківських документів про виплату авансу та заробітної плати, сплати податків; відсутність знарядь праці для виконання робіт, пов'язаних з вирощуванням та переробкою сільськогосподарської продукції та інші, - не входять до предмета доказування в даній справі, а тому не можуть бути враховані судом.
Суд також зауважує, що відсутність первинних документів або ж наявність формальних недоліків у них, враховуючи підтвердження відповідних періодів роботи записами в трудовій книжці, не може позбавляти позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питання призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
У постанові Верховного Суду від 21.02.2020 по справі №686/3264/16-а зазначено необхідність застосування саме записів у трудовій книжці, а надання довідок вимагається у разі відсутності в ній відповідних записів.
На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пільгової пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.02.2018 у справі № 687/975/17.
Матеріали справи свідчать, що зі свого боку, позивач вчинила всі необхідні для призначення пенсії дії та надала усі необхідні для цього документи.
Таким чином, на переконання суду, відмова відповідача у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах є непропорційною заявленій легітимній меті, а тому її не можна вважати такою, що прийнята обґрунтовано, добросовісно та розсудливо.
З урахуванням обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що відповідач, відмовляючи у призначенні позивачу пенсії за віком згідно з її заявою від 19.07.2018, діяв не на підставі, не в межах та не у спосіб, визначені чинним законодавством. Відтак відмова у призначенні пенсії є протиправною та такою, що не відповідає критеріям правомірності, визначеним ч.2 ст.2 КАС України.
З огляду на викладене, суд вважає для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача зобов'язати відповідача призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах на підставі підпункту 7 пункту 2 статті 114 Закону №1058-ІV.
Відповідно до статті 44 Закону №1058-ІV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Відповідно до частини першої статті 45 Закону №1058-ІV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку. Так, відповідно до пункту першого вказаної статті пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку. При відстрочці часу призначення пенсії за віком пенсія з урахуванням положень статті 29 цього Закону призначається за заявою пенсіонера з дня, що настає за останнім днем місяця, в якому набуто повний місяць страхового стажу (у тому числі сумарно) для відстрочки часу виходу на пенсію, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з такого дня.
Як встановлено судом, позивач, звернулася до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком 19.07.2018.
За таких обставин, належним способом відновлення порушеного права позивача є зобов'язання ГУ ПФУ в Рівненській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з 19.07.2018.
Відповідно до частини першої статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частинами першою, другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач як суб'єкт владних повноважень в ході розгляду справи не довів правомірність своєї поведінки в спірних правовідносинах.
Натомість, доводи та аргументи позивача, якими остання обґрунтовувала позовні вимоги, знайшли підтвердження за наслідками розгляду справи по суті.
Враховуючи встановлені обставини справи в їх сукупності, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Зважаючи на задоволення позовних вимог, відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача слід стягнути судовий збір в сумі 992,40 грн.
Керуючись статтями 241-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо відмови ОСОБА_1 призначити пенсію за віком на пільгових умовах на підставі її заяви від 19.07.2018.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах на підставі підпункту 7 пункту 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" згідно з її заявою від 19.07.2018.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області судовий збір у розмірі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) грн. 40 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 12 травня 2022 року
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_2 )
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Короленка, 7, м.Рівне,33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 21084076)
Суддя У.М. Нор