12 травня 2022 року м. Рівне №460/17051/21
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді С.М. Дуляницька, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доГоловного управління ДФС у Рівненській області
про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинення певних дій, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Рівненській області (далі - відповідач, ГУ ДФС у Рівненській області), в якому просить суд:
визнати протиправними дії Головного управління ДФС у Рівненській області щодо нарахування та виплати грошового забезпечення (в т.ч. посадового окладу, окладу за спеціальним званням, надбавки за вислугу років, відпускних та лікарняних, матеріальної допомоги на оздоровлення, надбавки за особливості проходження служби, нічних, грошової компенсації за невикористану відпустку, вихідну допомогу при звільненні) ОСОБА_1 за період з 29.01.2020 і по день звільнення (24.09.2021) з розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" №704 від 30.08.2017;
зобов'язати ГУ ДФС у Рівненській області провести перерахунок ОСОБА_1 його грошового забезпечення (в т.ч. посадового окладу, окладу за спеціальним званням, надбавки за вислугу років, відпускних та лікарняних, матеріальної допомоги на оздоровлення, надбавки за особливості проходження служби, нічних, грошової компенсації за невикористану відпустку, вихідну допомогу при звільненні) за період з 29.01.2020 і по день звільнення (24.09.2021) з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, шляхом множення на відповідні тарифні коефіцієнти, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького кладу та деяких інших осіб" №704 від 30.08.2017;
стягнути з ГУ ДФС у Рівненській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 29.01.2020 і по день звільнення (24.09.2021) в сумі 132303,81 грн;
зобов'язати ГУ ДФС у Рівненській області оформити грошовий атестат про основні та компенсаційні складові грошового забезпечення, довідку про розмір додаткових щомісячних видів грошового забезпечення для перерахунку пенсії за останні 24 місяці перед звільненням, обчисливши їх складові із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року 2020-2021 років та направити вказані матеріали в Головне управління ПФУ в Рівненській області для перерахунку пенсії.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що в період з 17.08.1998 по 24.09.2021 він проходив службу в підрозділах податкової міліції ДПА України в Рівненській області, ДПС України в Рівненській області, ГУ Міндоходів в Рівненській області, ГУ ДФС у Рівненській області, однак після звільнення зі служби виявив, що відповідачем було неправильно обраховано розмір посадового окладу та окладу за спеціальним званням за період з 29.01.2020 по 24.09.2021, що призвело до виплати грошового забезпечення у меншому розмірі, ніж передбачено законодавством. Вказує, що відповідачем при обрахунку посадового окладу та окладу за спеціальним званням (підполковник податкової міліції) за період з 29.01.2020 по 24.09.2021 застосовувався розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня 2018 року, тоді як мав застосовуватися розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня 2020 року та 1 січня 2021 року.
Ухвалою від 17.12.2021 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою від 17.01.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач відзив на позов не подав, копія ухвали направлялася засобами поштового зв'язку, однак відправлення повернулося до суду без вручення з незалежних від суду причин.
Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши позовну заяву, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив таке.
ОСОБА_1 з 17.08.1998 по 24.09.2021 проходив службу в підрозділах податкової міліції ДПА України в Рівненській області, ДПС України в Рівненській області, ГУ Міндоходів в Рівненській області, ГУ ДФС у Рівненській області.
Наказом начальника Головного управління ДФС у Рівненській області від 24.09.2021 № 123-о підполковника податкової міліції ОСОБА_1 звільнено з посади завідувача сектору активних заходів управління оперативної підтримки Головного управління ДФС у Рівненській області у запас Збройних Сил України за пунктом п.64 пп. "Г" (через скорочення штатів) Положення про проходження служб рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 29.07.1991 №114 (а.с.14).
Разом з тим, як вбачається з доданих до позовної заяви матеріалів, зокрема розрахункових листів про нарахування та виплату грошового забезпечення за 2020-2021 роки, обрахунок розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням (а відтак і розміру всіх інших видів та складових частин грошового забезпечення позивача) здійснювався відповідачем шляхом множення розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідні тарифні коефіцієнти, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб"
Не погоджуючись з такими діями відповідача та вважаючи їх неправомірними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами, суд виходить з такого.
За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п. 357.1 Податкового кодексу України (яка була чинна під час проходження позивачем служби), форми та розмір матеріального забезпечення осіб начальницького і рядового складу податкової міліції, включаючи грошове утримання, встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Відтак, виплата позивачу грошового забезпечення як працівнику податкової міліції регламентується постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - Постанова №704) та Порядком виплати грошового забезпечення особам рядового та начальницького складу податкової міліції, затвердженим наказом Міністерства фінансів України № 616 від 17.07.2018.
Постановою № 704, серед іншого, затверджено:
- тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з Додатком 1 до вказаної постанови;
- схему тарифних розрядів за посадами осіб начальницького складу податкової міліції головних управлінь в областях, м. Києві та органу з обслуговування великих платників податків Державної фіскальної служби згідно з Додатком 10 до вказаної постанови;
- схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з Додатком 14 до вказаної постанови;
Відповідно до схеми тарифних розрядів посаді старший інспектор з особливих доручень відповідає 27 тарифний розряд. Відповідно до тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів 27-ому тарифному розряду відповідає тарифний коефіцієнт - 3,12.
Відповідно до схеми тарифних розрядів посаді завідувач сектору активних заходів управління оперативної підтримки Головного управління ДФС у Рівненській області відповідає 39 тарифний розряд. Відповідно до тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів 39-ому тарифному розряду відповідає тарифний коефіцієнт - 4,08.
Водночас, відповідно до схеми тарифних коефіцієнтів за спеціальним званням осіб начальницького складу податкової міліції спеціальному званню «підполковник податкової міліції» відповідає тарифний коефіцієнт 0,8.
У п. 2 Постанови № 704 зазначається, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Згідно з п. 4 цієї Постанови (в редакції на момент її прийняття), розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
В подальшому, 21.02.2018 Кабінет Міністрів України постановою № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяких іншим категоріям осіб" (далі - Постанова № 103), а саме пунктом 6 цієї Постанови, вніс зміни до низки нормативних актів, в тому числі і до Постанови № 704, виклавши її пункт 4 в наступній редакції: "4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14".
Отже, з 01.03.2018 було запроваджено одну розрахункову величину обчислення окладу за посадою та окладу за військовим званням, а саме - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року.
Разом з тим, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18, яка набрала законної сили 29.01.2020, визнано протиправним та скасовано п. 6 Постанови № 103, яким вносились вищевказані зміни до п. 4 Постанови № 704.
Згідно з ч. 2 ст. 265 КАС України, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Таким чином, з дати набрання рішенням суду законної сили, тобто з 29.01.2020, фактично діють та є чинними на даний момент положення п. 4 Постанови № 704 в редакції, що діяла до внесення змін Кабінетом Міністрів України згідно з Постановою № 103 від 21.02.2018.
При цьому будь-яких додаткових рішень щодо встановлення (роз'яснення) порядку дій суб'єктів, на яких поширюється дія Постанови № 704, не потрібно. Такі суб'єкти зобов'язані були з 29.01.2020 діяти в тому ж самому порядку, що був визначений первісною редакцією Постанови № 704, тобто визначати розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Суд звертає увагу на те, що згідно з п. 3 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 06.12.2016 № 1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", зі змінами, внесеними згідно із Законом №410-ІХ від 19.12.2019, мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат, крім розрахунку щорічного обсягу фінансування статутної діяльності політичних партій.
Оскільки пункт 3 розділу ІІ Закону України від 06.12.2016 року № 1774-VІІІ є чинним та має вищу юридичну силу ніж п. 4 Постанови № 704 у редакції до внесення змін Постановою № 103, суд вважає, що для обчислення розміру посадового окладу, окладу за військовими (спеціальними) званням військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу підлягає застосуванню, як розрахункова величина, розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року.
Згідно з матеріалами адміністративної справи судом встановлено, а відповідачем не спростовано, що у спірному періоді з 29.01.2020 по 24.09.2021 відповідач при розрахунку та виплаті розміру грошового забезпечення позивача керувався Постановою № 103 (яка набрала чинності 24.02.2018), та якою до Постанови № 704 внесені зміни, внаслідок яких розмір посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням позивача визначався шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
Суд зауважує, що з 29.01.2020 - дня набрання законної сили рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду у справі № 826/6453/18 діє первинна редакція пункту 4 Постанови №704.
Тобто, право позивача на перерахунок розміру грошового забезпечення є беззаперечним, оскільки обумовлене підвищенням прожиткового мінімуму та, відповідно зміною грошового забезпечення, на підставі пункту 4 Постанови КМУ №704.
Перевіряючи правомірність визначення відповідачем розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням позивача судом встановлено, що відповідно до зазначеної вище схеми тарифних розрядів посаді "старший інспектор з особливих доручень штабу оперативного управління ГУ ДФС у Рівненській області" (на якій позивач перебував до 07.12.2020) відповідає 27 тарифний розряд. Відповідно до тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів 27-ому тарифному розряду відповідає тарифний коефіцієнт - 3,12. Посаді "завідувач сектору активних заходів управління оперативної підтримки Головного управління ДФС у Рівненській області" (яку позивач обіймав з 08.12.2020 по дату звільнення) відповідає 39 тарифний розряд. Відповідно до тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів 39-ому тарифному розряду відповідає тарифний коефіцієнт - 4,08. Водночас, відповідно до схеми тарифних коефіцієнтів за спеціальним званням осіб начальницького складу спеціальному званню “підполковник” відповідає тарифний коефіцієнт 0,8.
У примітці 1 до Додатку 1 Постанови КМУ №704 передбачено, що посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли посадовий оклад визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень.
У примітці 1 до Додатку 14 Постанови КМУ №704 передбачено, що оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли розмір окладу визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень.
Відповідно до пунктів 8, 9 частини 1 статті 40 Бюджетного кодексу України розмір мінімальної заробітної плати та розмір прожиткового мінімуму на відповідний бюджетний період визначаються Законом про Державний бюджет України.
Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку, що дії відповідача щодо обчислення та виплати позивачеві в заниженому розмірі грошового забезпечення з 29.01.2020 по 31.12.2020, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2020 календарного року, є протиправними.
Що стосується виплат проведених у 2021 році, то суд звертає увагу, що відповідно до Закону України "Про Державний бюджет на 2020 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2020 становить 2102,00 грн, розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2021 відповідно до Закону України "Про Державний бюджет на 2021 рік" - 2270,00 грн.
Отже, редакція законів України про державний бюджет 2020 і 2021 роки свідчить про зміни в розмірах прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сторону їх поступового збільшення.
Разом з тим, відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет на 2021 рік" установлено, що у 2021 році прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівникам інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами: з 1 січня становить 2102,00 гривні.
Відтак, суд вважає, що при перерахунку та виплаті грошового забезпечення з 01.01.2021 по 24.09.2021 та інших виплат за 2021 рік слід застосовувати величину прожиткового мінімуму відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет на 2021 рік" - 2102,00 гривні.
Таким чином, відповідно до редакції пункту 4 постанови № 704, яка діяла до внесення змін, та вимог пункту 1 Приміток Додатку 1 та пункту 1 Примітки Додатку 14 до Постанови № 704, розміри посадового окладу та окладу за військовими (спеціальними) званнями з 29.01.2020 мають визначатися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13,14.
Відповідно до частин першої та другої статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з положеннями статті 9 Конституції України та статтями 17, частиною п'ятою статті 19 Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.
Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини у справі "Кечко проти України" (рішення від 08.11.2005) в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними.
Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку, про протиправність дій ГУ ДФС у Рівненській області щодо нарахування та виплати позивачу грошового забезпечення (в т.ч. посадового окладу, окладу за спеціальним званням, надбавки за вислугу років, відпускних та лікарняних, матеріальної допомоги на оздоровлення, надбавки за особливості проходження служби, нічних, грошової компенсації за невикористану відпустку, вихідну допомогу при звільненні) за період проходження служби з 29.01.2020 по 24.09.2021 з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького кладу та деяких інших осіб" №704 від 30.08.2017, а тому відповідача належить зобов'язати провести перерахунок грошового забезпечення позивача (в т.ч. посадового окладу, окладу за спеціальним званням, надбавки за вислугу років, відпускних та лікарняних, матеріальної допомоги на оздоровлення, надбавки за особливості проходження служби, нічних, грошової компенсації за невикористану відпустку, вихідну допомогу при звільненні) за період з 29.01.2020 по 24.09.2021 з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 (у 2020 році) та прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оплата праці яких регулюється спеціальними законами на 01.01.2021 (у 2021 році), шляхом множення на відповідні тарифні коефіцієнти, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького кладу та деяких інших осіб" №704 від 30.08.2017 та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
Щодо вимоги про стягнення з відповідача грошового забезпечення в сумі 132303,81 грн, суд вважає, що така вимога до задоволення не підлягає, з огляду на таке.
Суд зауважує, що позивач надав суду розрахунок розміру суми, що, на його думку, підлягає стягненню, тобто самостійно визначив суму стягнення.
Разом з тим суд звертає увагу, що розрахунок конкретних сум до виплати належить до повноважень відповідача, за відсутності відповідних документів (наказів про встановлення виплат, лікарняних листків тощо) суд позбавлений можливості здійснити перевірку правильності розрахунку недоплаченого позивачу грошового забезпечення за оспорюваний період.
За наведених обставин, суд не вбачає підстав робити конкретні розрахунки та зазначати суми, належні до виплати позивачу. Зважаючи, що вказані кошти позивачу ще не нараховані, підстави для їх стягнення відсутні.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача оформити грошовий атестат про основні та компенсаційні складові грошового забезпечення, довідку про розмір додаткових щомісячних видів грошового забезпечення для перерахунку пенсії та направити вказані матеріали в ГУ ПФУ в Рівненській області для перерахунку пенсії, суд зазначає таке.
Відповідно до розділу ХІІІ Наказу Міністерства фінансів України від 17.07.2018 № 616, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 серпня 2018 р. за № 928/32380 "Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення особам рядового та начальницького складу податкової міліції", грошовий атестат за формою, наведеною у додатку до цього Порядку, видає бухгалтерська служба, яка вносить інформацію про встановлені види виплат та нараховані суми грошового забезпечення, зокрема у випадку звільнення у запас або відставку з призначенням пенсії.
Інформація про встановлені види виплат та нараховані суми зазначається на дату переміщення, переведення або звільнення.
Премія зазначається у розмірі, нарахованому на дату переміщення, переведення або звільнення.
У грошовому атестаті зазначається інформація про те, до якого органу переміщено, переведено власника атестата, або у зв'язку з чим його звільнено, згідно з яким розпорядчим документом, до якого часу нараховано грошове забезпечення, з якого окладу і які види виплат нараховано.
У розділі "Нараховано такі види грошового забезпечення" у вільних рядках вказуються розміри інших передбачених законодавством видів виплат із зазначенням їх відсотка і суми.
З наведеної норми вбачається, що в грошовому атестаті зазначаються нараховані види грошового забезпечення.
Щодо оформлення довідки для перерахунку пенсії, суд зазначає таке.
Пунктом 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 (далі по тексту - Порядок №45), передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону №2262-ХІІ, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Додаток 2 до Порядку №45 містить форму довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій.
Тобто, відповідна довідка видається для перерахунку вже призначеної пенсії. Позивач не надав суду доказів призначення йому пенсії.
Суми грошового забезпечення, які позивач просить відобразити в грошовому атестаті та довідці про розмір додаткових щомісячних видів грошового забезпечення для перерахунку пенсії, йому ще не нараховані, оскільки є предметом спору в даній справі.
А відтак, вимога про оформлення грошового атестата, довідки про розмір додаткових щомісячних видів грошового забезпечення для перерахунку пенсії за останні 24 місяці перед звільненням, обчислених із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року 2020-2021 років, та направлення вказаних матеріалів в Головне управління ПФУ в Рівненській області для перерахунку пенсії заявлена передчасно, а тому до задоволення не підлягає.
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає таке.
Відповідно до частини 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Позовні вимоги, про задоволення яких суд дійшов висновку в даному рішенні, підпадають під пільгу зі сплати судового збору, передбачену п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір". В задоволенні позовних вимог, за які позивачем сплачено судовий збір, відмовлено. А відтак, підстави для присудження на користь позивача судового збору за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління ДФС у Рівненській області - відсутні.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління ДФС у Рівненській області щодо нарахування та виплати грошового забезпечення (в т.ч. посадового окладу, окладу за спеціальним званням, надбавки за вислугу років, відпускних та лікарняних, матеріальної допомоги на оздоровлення, надбавки за особливості проходження служби, нічних, грошової компенсації за невикористану відпустку, вихідну допомогу при звільненні) ОСОБА_1 за період з 29.01.2020 і по день звільнення 24.09.2021 з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" №704 від 30.08.2017.
Зобов'язати Головне управління ДФС у Рівненській області провести перерахунок ОСОБА_1 його грошового забезпечення (в т.ч. посадового окладу, окладу за спеціальним званням, надбавки за вислугу років, відпускних та лікарняних, матеріальної допомоги на оздоровлення, надбавки за особливості проходження служби, нічних, грошової компенсації за невикористану відпустку, вихідну допомогу при звільненні) за період з 29.01.2020 і по день звільнення 24.09.2021 з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України “Про державний бюджет України на 2020 рік” на 01.01.2020 року (у 2020 році) та прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівникам інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами згідно з Законом України “Про державний бюджет України на 2021 рік” на 01.01.2021 року (у 2021 році), шляхом множення на відповідні тарифні коефіцієнти, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб” №704 від 30.08.2017 та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 12 травня 2022 року
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач - Головне управління ДФС у Рівненській області (вул.Відінська,12,м.Рівне,33023, ЄДРПОУ/РНОКПП 39394217)
Суддя С.М. Дуляницька