11 травня 2022 року № 320/11964/20
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в м. Києві у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом гр. ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернулась гр. ОСОБА_1 з позовом, в якому просить:
- визнати неправомірним рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 06.10.2020 №104850003208 про відмову їй в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах;
- визнати за нею право на пільгову пенсію за віком та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області призначити їй пенсію за віком на пільгових умовах з дня звернення з заявою (01.10.2020) до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
На обґрунтування позовних вимог позивачка зазначає, що вона має достатній стаж роботи дояркою для призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно п.5 ч.2 ст. 114 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Рішенням 06.10.2020 № 104850003208 ГУ ПФУ у Київській області відмовив у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за браком необхідного пільгового стажу дояркою через відсутність встановлених норм обслуговування поголів'я корів. Вважаючи оскаржуване рішення протиправним, позивачка звернулась до суду за захистом своїх прав.
Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечив та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25.11.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
На підставі ст. ст. 194, 205 КАС України судом прийнято рішення про розгляд справи у порядку письмового провадження.
Судом встановлено, що позивачка, ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулась до ГУ ПФУ у Київській області із заявою від 01.10.2020 про призначення пільгової пенсій згідно п.5 ч.2 ст.114 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення», доярка.
До заяви надала документи:
паспорт;
ідентифікаційний код;
трудову книжку;
свідоцтво про народження дитини;
свідоцтво про реєстрацію шлюбу;
довідки КУ «Яготинський районний трудовий архів» про оплату праці від 08.07.2019 № 04-03/224, № 04-03/225 та від 23.09.2020 № 335;
довідку СТОВ «Хоробор Агро» про підтвердження трудового стажу.
Рішенням ГУ ПФУ у Київській області від 06.10.2020 № 104850003208 позивачці відмовлено у призначенні пенсії згідно.
Підставою відмови у призначення пільгової пенсії стало те, що неможливо зарахувати трудовий стаж, який дає право на призначення пільгової пенсії, оскільки відсутні встановлені норми щодо обслуговування кількості голів корів, які позивачка зобов'язана була обслуговувати протягом встановленого робочого дня.
Не погоджуючись з оскаржуваним рішенням, позивачка звернулася до суду за захистом своїх прав.
Надаючи правову оцінку обставинам, що склалися, суд зазначає таке.
Відповідно до частини 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначає Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-ІV (надалі - Закон № 1058-IV), який набрав чинності 1січня 2004 року.
Статтею 1 Закону № 1058-IV передбачено, що пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
При цьому, пунктом 5 частини 2 статті 114 Закону № 1058-IV передбачено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається, серед інших, жінкам, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 55 років і за наявності стажу на зазначених роботах не менше 20 років, за умови виконання встановлених норм обслуговування.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки, 1970 року народження і старші після досягнення ними віку, встановленого абзацом третім - тринадцятим пунктом 2 частини другої статті 114 - 53 роки - з 1 жовтня 1967 року по 31 березня 1968 року.
Аналогічні приписи містить пункт "д" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII. (далі - Закон № 1788-ХІІ)
Відповідно до ст. 56 Закону № 1788-ХІІ до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.
Основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. (ст. 62 Закону № 1788-ХІІ)
У пункті 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок), передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про період роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про період роботи.
За відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника (пункт 18 Порядку).
За пунктом 20 цього Порядку уточнюючі довідки підприємств або організацій для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років.
При вирішенні вказаного спору, суд врахував правову позицію Верховного Суду у подібних правовідносинах щодо призначення пенсії на пільгових умовах, викладену в постанові від 7 лютого 2019 року у справі №699/155/17, відповідно до якої головними умовами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є виконання робіт на посаді доярки, свинарки, досягнення відповідного віку, а також наявність відповідного стажу.
Як слідує з матеріалів справи, позивачка працювала:
1996 рік - доярка (трудовий мінімум виконувала) стаж роботи- 1 рік;
1997 рік - доярка (трудовий мінімум виконувала) стаж роботи - 1 рік;
1998 рік - доярка (трудовий мінімум виконувала) стаж роботи - 1 рік;
1999 рік - доярка (трудовий мінімум виконувала) стаж роботи -1 рік, що підтверджується аркушем 18 трудової книжки.
Згідно записів ст. 20 трудової книжки:
2000 рік - доярка (трудовий мінімум виконувала) стаж роботи -1 рік;
2001 рік - доярка ( трудовий мінімум за рік не виконала, оскільки працювала не повний рік, перебувала у відпустці ( серпень місяць), а січень, лютий, березень не працювала, що підтверджується архівною довідкою від 08.07.2019 №04-03/225, стаж роботи дояркою - 7 місяців;
2003 рік - доярка (трудовий мінімум річний не виконала, оскільки була звільнена 07.07.2003, аркуш 4 трудової книжки) стаж роботи 6 місяців 7 днів;
2004 рік - доярка (трудовий мінімум не виконала, оскільки була прийнята на роботу 05.07.2004, аркуш 6 трудової книжки) стаж роботи - 5 місяців 26 днів;
2005 рік - доярка, стаж роботи 1 рік;
2007 рік - доярка ( аркуш 6 трудової книжки, архівна довідка від 08.07.2019 №04-03/225) стаж роботи - 1 рік;
2008 рік -свинарка (архівна довідка від 08.07.2019 №04-03/225) стаж роботи - 6 місяців;
2009 рік - свинарка (архівна довідка від 08.07.2019 №04-03/225) стаж роботи - 1 рік;
2010 рік - свинарка (архівна довідка від 08.07.2019 за №04-03/225) стаж роботи - 1 рік;
2011 рік по 14.12.2011 - свинарка (архівна довідка від 08.07.2019 №04-03/225) стаж роботи - 11 місяців 13 днів;
з 14.12.2011 по 21.02.2012 доярка ( наказ від 13.12.2011 ДП «Богданівське» про переведення на посаду доярки, архівна довідка від 08.07.2019 №04-03/225) стаж роботи - 2 місяців 7 днів;
з 21.02.2012 по 31.12.2012 - доярка ( архівна довідка від 08.07.2019 №04-03/225) стаж роботи - 10 місяців 10 днів;
2013 рік - доярка (архівна довідка від 08.07.2019 №04-03/225) стаж роботи -1 рік;
2014 рік - доярка (архівна довідка від 08.07.2019 №04-03/225) стаж роботи - 1 рік;
2015 рік - доярка (архівна довідка від 08.07.2019 №04-03/225) стаж роботи -1 рік;
2016 рік - доярка (архівна довідка від 08.07.2019 №04-03/225) стаж роботи -1 рік;
2017 рік - доярка (архівна довідка від 08.07.2019 №04-03/225) стаж роботи -11 місяців 28 днів ( звільнена 28.12.2017 аркуш трудової книжки 10);
29.12.2017- по 24.05.2018 - доярка (аркуш 10 трудової книжки) стаж роботи - 4 місяці 25 дні.
25.05.2018- по даний час - доярка (аркуш 12 трудової книжки, довідка про підтвердження наявного трудового стажу).
Всього стажу роботи дояркою та свинаркою з виконанням встановлених норм обслуговування - 20 років 7 місяців 27 днів.
Як слідує з матеріалів справи, вік позивачки на момент звернення до ГУ ПФУ у Київській області з заявою про призначення їй пенсії за віком (01.10.2020) мала повних 53 роки, а тому, на думку суду, позивачка набула право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах на підставі пункту 5 частини 2 статті 114 Закону № 1058-IV, за умови наявності у неї стажу роботи дояркою не менше 20 років, а також за умови виконання нею встановлених норм обслуговування.
Суд зазначає, що відповідно до частини 3 статті 44 Закону № 1058-IV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Крім того, пунктом 2 частини першої статті 64 Закону № 1058-IV передбачено право територіальних органів Пенсійного фонду України проводити планові та позапланові перевірки документів для оформлення пенсії, виданих підприємствами, установами та організаціями, а також поданих відомостей про застрахованих осіб, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсійні виплати.
Як слідує з матеріалів справи, відповідач не скористався своїми правами, встановленими ч. 3 ст. 44 та п. 2 ч.1 ст. 64 Закону № 1058-IV та не провів зустрічні звірки відповідності даних первинних документів.
Крім того, суд зазначає, що не визначення порядку встановлення норм обслуговування, виконання яких повинно враховуватися при призначенні дояркам пенсії за віком на пільгових умовах, та не затвердження (та як наслідок відсутність відповідних підтвердних документів) норм обслуговування тварин для доярок господарства за вищевказані роки на відповідному підприємстві, де працювала позивачка, на думку суду, не може свідчити про невиконання нею таких норм та не спростовує факту виконання позивачкою повного робочого дня робіт за посадою доярка (оператор машинного доїння), в тому числі по догляду за тваринами, що перебували в її обслуговуванні.
При цьому, відповідачем не надано доказів встановлення в господарстві, де працювала позивач, норм обслуговування тварин.
Нормою обслуговування вважається певна кількість голів корів або свиней, закріплених за робітницею, яку вона зобов'язана обслужити упродовж установленого робочого дня (зміни) у визначених організаційно-технічних умовах.
Відповідно до абзацу другого пункту 5 частини 2 ст. 114 Закону № 1058-IV норми обслуговування для цих цілей встановлюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
На час подання позивачкою заяви про призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах Кабінетом Міністрів України не визначено порядок встановлення норм обслуговування, виконання яких повинно враховуватися при призначенні дояркам пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 5 частини 2 ст. 114 Закону № 1058-IV та пункту "д" частини 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Оскільки такий порядок не визначений Кабінетом Міністрів України, тому до даного часу в Україні не затверджені типові міжгалузеві і галузеві (відомчі) норми обслуговування, які повинні застосовуватися при призначенні пенсії дояркам на пільгових умовах, а також використовуватися як підстава для встановлення норми обслуговування з врахуванням організаційно-технічних умов обслуговування великої рогатої худоби в конкретному господарстві.
Отже, підтвердженням (доказом) того, що позивачка працювала повний робочий день дояркою в господарстві є записи в її трудовій книжці та наявні у матеріалах справи довідки про нарахування заробітної плати та про підтвердження пільгового стажу, що відповідають вимогам законодавства і не потребує інших способів доведення цього факту.
Разом з тим, не визначення порядку встановлення норм обслуговування, виконання яких повинно враховуватися при призначенні дояркам пенсії за віком на пільгових умовах, та не затвердження (та як наслідок відсутність відповідних підтвердних документів) норм обслуговування тварин для доярок господарства за вищевказані роки на відповідному господарстві, де працювала позивачка, на думку суду, не може свідчити про невиконання нею таких норм та не спростовує факту роботи позивачки повного робочого дня робіт за посадою доярка, в тому числі по догляду за тваринами, що перебували в її обслуговуванні.
Постановою КМУ від 12.08.1993 №637 затверджено «Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», який прийнято саме з метою створення юридичних механізмів підтвердження трудового стажу працівників з метою належної реалізації ними права на пенсійне забезпечення, в зв'язку з чим Порядком передбачено кілька альтернативних способів підтвердження трудового стажу, які можуть бути застосовані в різних ситуація (на підставі інших, ніж трудова книжка, документів або на підставі показань свідків).
Суд зазначає, що відповідачем не надано доказів притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності за невиконання норм обслуговування, також такі відомості відсутні і в трудовій книжці позивачки.
Таким чином, усі наведені обставини, на переконання суду, свідчать про наявність у позивачки права на пенсію згідно п. 5 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Так, пільговий стаж роботи за спеціальністю «доярка» та «свинарка» згідно записів трудової книжки складає більше 20 років.
Щодо позовної вимоги про скасування оскаржуваного рішення, суд зазначає таке.
Висновки суду свідчать про те, що позивачка не повинна нести тягар відповідальності через те, що посадові особи господарства не встановили норми надоїв та обслуговування тварин чи відповідні документи про встановлення таких норм станом на день звернення не збережені, а тому суд вважає, що рішення ГУ ПФУ у Київській області про відмову в призначення пенсії за віком від 06.10.2020 № 104850003208 є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача призначити пенсію, суд виходить з наступного.
Частиною четвертою статті 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
З викладеного слідує, що у разі, якщо суб'єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками розгляду звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому суб'єктом звернення дотримано усіх визначених законом умов, то суд вправі зобов'язати суб'єкта владних повноважень прийняти певне рішення.
Якщо ж таким суб'єктом на момент прийняття рішення не перевірено дотримання суб'єктом звернення усіх визначених законом умов або при прийнятті такого рішення суб'єкт дійсно має дискреційні повноваження, то суд повинен зобов'язати суб'єкта владних повноважень до прийняття рішення з урахуванням оцінки суду.
Отже, критеріями, які впливають на обрання судом способу захисту прав особи в межах вимог про зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії, є встановлення судом додержання суб'єктом звернення усіх передбачених законом умов для отримання позитивного результату та наявність у суб'єкта владних повноважень права діяти при прийнятті рішення на власний розсуд.
Такий підхід, встановлений процесуальним законодавством, є прийнятним не тільки при розгляді вимог про протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень, але і у випадку розгляду вимог про зобов'язання вчинити дії після скасування його адміністративного акту.
Тобто, адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного владними суб'єктами, і вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення з урахуванням обставин конкретної справи. Перебирання непритаманних суду повноважень державного органу не відбувається за відсутності обставин для застосування дискреції.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 28 лютого 2018 року у справі № 826/7631/15 та від 16.05.2019 р. у справі № 821/925/18.
Поняття дискреційних повноважень наведене, зокрема, у Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до яких під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Дискреційні повноваження в більш вузькому розумінні - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).
Тобто, дискреційними є право суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом такого права є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова "може". При цьому дискреційні повноваження, в тому числі органів місцевого самоврядування, завжди мають межі, встановлені законом.
Аналогічна позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 23 січня 2018 року у справі № 208/8402/14-а та від 29 березня 2018 року у справі № 816/303/16.
У межах даної справи повноваження відповідача не є дискреційними, оскільки відповідач не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд.
Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 16 вересня 2015 року у справі №21-1465а15.
Враховуючи, що у межах розгляду даної справи суд дійшов висновку про протиправну відмову ГУ ПФУ у Київській області щодо призначення позивачці пенсії за віком на пільгових умовах, а право на пенсію, як елемент соціального захисту, є непорушним правом особи, тому в даному випадку суд вважає, що належним способом захисту порушеного права позивачки є саме зобов'язання ГУ ПФУ у Київській області призначити позивачці пенсію за віком на пільгових умовах на підставі п. 5 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 01.10.2020
Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Всупереч наведеним вимогам відповідач не надав суду достатніх беззаперечних доказів щодо правомірності своїх дій, а тому заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Під час звернення до суду позивачкою сплачено судовий збір у розмірі 1682,00 грн, що підтверджується квитанцією від 17.11.2020 №29800, який підлягає стягненню на користь позивачки за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - відповідача.
Керуючись ст. ст. 243-246, 250, 255, 382 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 06.10.2020 №104850003208 про відмову гр. ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області призначити гр. ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, з 01.10.2020.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь гр. ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1682 (одна тисяча шістсот вісімдесят два) грн 00 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Лапій С.М.