Рішення від 12.05.2022 по справі 280/556/22

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ

12 травня 2022 року Справа № 280/556/22 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Артоуз О.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№1)» (70053, Запорізька область, Вільнянський район, с. Дружелюбівка, вул. Олімпійська, 2, код ЄДРПОУ 08680046) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 44118663) про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№1)» (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення № 14945/08-01-24-15 про стягнення з ДП «Сільськогосподарське підприємство ДКВС України (№1)» штраф у розмірі 40472,15 гривень за період з 22.09.2019 по 13.10.2020 та нарахованої пені в розмірі 23065,06 гривен. Загальна сума застосованих штрафних санкцій складає 63537,21 грн.;

зобов'язати Головне управління ДПС у Запорізькій області здійснити коригування інтегрованої картки платника єдиного внеску ДП «Сільськогосподарське підприємство ДКВС України (№1)» з метою виключення (списання) заборгованості по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

В обґрунтування своєї позиції позивач зазначає, що оскаржуване рішення про сплату боргу від 19.10.2021 про стягнення з позивача на користь ГУ ДПС у Запорізькій області штрафу у розмірі 40472,15 грн. за період з 22.09.2019 по 13.10.2020 та нарахованої пені в розмірі 23065,06 грн., загальної суми застосованих штрафних санкцій 63537,21 грн. є протиправним та підлягає скасуванню, а інтегрована картка платника єдиного внеску підлягає коригуванню. Вважає, що виставлення позивачу вимоги про сплату штрафних санкцій виникло внаслідок невірного відображення даних у інформаційній системі податкового органу, оскільки підставою формування оскаржуваної вимоги є дані інформаційної системи, про що зазначено у тексті вимоги. Організацію діяльності з ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначає Порядок ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджено наказом Міністерства фінансів України №422 від 07.04.2016 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України за №751/28881 від 20.05.2016 (далі - Порядок №422). Згідно з положенням пункту 1 Розділу І вказаного Порядку інтегрована картка платника (далі - ІКГІ) це - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами. З урахуванням викладеного у позові просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 04 лютого 2022 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №280/556/22 в порядку письмового провадження (без виклику сторін), відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву та позивачу у 5-денний строк з дня отримання відзиву надати відповідь на відзив.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву (вх. № 13128 від 22.02.2022), у якому зазначив, що згідно даних інтегрованої картки по ЄСВ позивача вбачається, що станом на 31.12.2018 у підприємства обліковується заборгованість зі сплати єдиного соціального внеску. Відповідно суми сплати, що надходили від ДП «СП ДКВС України (№1)» протягом 2019 надходили на погашення в календарній черговості сум заборгованості по ЄСВ, що виникла у 2018 році. Як наслідок, самостійно задекларовані до сплати суми єдиного соціального внеску 2019-2020 років погашались несвоєчасно, що вбачається з інтегрованої картки платника по ЄСВ. Як наслідок, ДП "СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО ДЕРЖАВНОЇ КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ (№1)" за період 2019 - 2020 роки порушено граничні терміни сплати ЄСВ. Відповідно за несвоєчасну сплату самостійно задекларованих зобов'язань по ЄСВ позивачу нараховано штрафні санкції та пеню, а тому просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

19.10.2021 ГУ ДПС у Запорізькій області на підставі частини десятої та пункту 2 частини одинадцятої статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» застосовано до Державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№1)» за період з 22.01.2019 по 13.10.2020 штраф у розмірі 40472,15 грн. та нараховано пеню у розмірі 23065,06 грн., у зв'язку з чим було складено рішення № 14945/08-01-24-15.

Не погоджуючись із вказаним рішенням та зазначеними у ньому сумами штрафу та пені зазначене рішення № 14945/08-01-24-15 було оскаржено 29.10.2021 в адміністративному порядку до Державної податкової служби України.

Рішенням ДПС від 18.11.2021 № 26109/6/99-00-06-02-01-06 скаргу ДП «Сільськогосподарське підприємство ДКВС України (№1)» залишено без задоволення, а рішення про застосування штрафних санкцій без змін.

Не погоджуючись з рішенням про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Розглядаючи спір по суті, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Основним нормативно-правовим актом, що визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку є Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VI (далі - Закон №2464).

Статтею 1 Закону № 2464-VI визначено, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є, зокрема, роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Частиною 2 статті 6 Закону № 2464-VI передбачено, що платник єдиного внеску зобов'язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування. У разі надсилання звітності поштою вона вважається поданою в день отримання відділенням поштового зв'язку від платника єдиного внеску поштового відправлення із звітністю.

Відповідно до ч.7 ст. 9 Закону № 2464-VI встановлено, що єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.

У відповідності до положень частин 5, 6 та 10 ст. 9 Закону №2464 сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів для його зарахування.

Для зарахування єдиного внеску в центральному органі виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та його територіальних органах відкриваються в установленому порядку небюджетні рахунки відповідному органу доходів і зборів. Зазначені рахунки відкриваються виключно для обслуговування коштів єдиного внеску.

Обслуговування коштів єдиного внеску здійснюється згідно з положенням про рух коштів, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

У разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів днем сплати єдиного внеску вважається день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів.

Відповідно до ч. 8 ст 9 Закону № 2464-VI платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Приписами ч.11 ст. 9 Закону № 2464-VI встановлено, що у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Частиною 12 цієї ж статті передбачено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом є недоїмкою (пункт 6 частини 1 статті 1 Закону № 2464-VI).

Відповідно до частини 10 статті 25 Закону № 2464-VI, на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Водночас, відповідно до пункту 2 частини 11 статті 25 Закону № 2464-VI, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Таким чином умовою, з якою законодавець пов'язує можливість застосування визначених у статті 25 Закону № 2464-VI заходів примусу та стягнення, є наявність у платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування недоїмки.

Відповідно до пп. 19-1.1.2 п. 19-1.1 ст. 19-1 Податкового кодексу України, контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу, зокрема, контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів.

У ході контролю за дотриманням платником термінів сплати єдиного внеску контролюючим органом було виявлено факти несвоєчасної сплати ДП «СП ДКВС України (№1)» протягом 2019-2020 року єдиного внеску за найманих працівників.

З даних інтегрованої картки по ЄСВ позивача вбачається, що станом на 31.12.2018 у підприємства обліковується заборгованість зі сплати єдиного соціального внеску. Відповідно суми сплати, що надходили від ДП «СП ДКВС України (№1)» протягом 2019 зараховувалися на погашення в календарній черговості сум заборгованості по ЄСВ, що виникла у 2018 році. Як наслідок, самостійно задекларовані до сплати суми єдиного соціального внеску 2019-2020 років погашались несвоєчасно, що вбачається з інтегрованої картки платника по ЄСВ.

Як наслідок, ДП "СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО ДЕРЖАВНОЇ КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ (№ 1)" за період 2019 - 2020 роки порушено граничні терміни сплати ЄСВ.

Відповідно за несвоєчасну сплату самостійно задекларованих зобов'язань по ЄСВ Позивачу нараховано штрафні санкції та пеню, а саме:

- згідно звіту від 08.01.2019 № 9296988907 за терміном сплати 22.01.2019 задекларовано та не сплачено у повному обсязі суму єдиного соціального внеску. Сплата ЄСВ за вказаним звітом була здійснена 14.08.2019.

- згідно звіту від 18.02.2019 № 9024371535 за терміном сплати 21.02.2019 задекларовано та не сплачено у повному обсязі суму єдиного соціального внеску. Сплата ЄСВ за вказаним звітом була здійснена частинами 14.08.2019 та 10.09.2019.

- згідно звіту від 11.03.2019 № 9040795224 за терміном сплати 21.03.2019 задекларовано та не сплачено у повному обсязі суму єдиного соціального внеску. Сплата ЄСВ за вказаним звітом була здійснена 10.09.2019.

- згідно звіту від 10.04.2019 № 9068558049 за терміном сплати 23.04.2019 задекларовано та не сплачено у повному обсязі суму єдиного соціального внеску. Сплата ЄСВ за вказаним звітом була здійснена 10.09.2019.

- згідно звіту від 11.05.2019 № 9095894462 за терміном сплати 21.05.2019 задекларовано та не сплачено у повному обсязі суму єдиного соціального внеску. Сплата ЄСВ за вказаним звітом була здійснена 10.09.2019.

- згідно звіту від 05.06.2019 № 9116312246 за терміном сплати 21.06.2019 задекларовано та не сплачено у повному обсязі суму єдиного соціального внеску. Сплата ЄСВ за вказаним звітом була здійснена 10.09.2019.

- згідно звіту від 10.07.2019 № 9148050393 за терміном сплати 23.07.2019 задекларовано та не сплачено у повному обсязі суму єдиного соціального внеску. Сплата ЄСВ за вказаним звітом була здійснена 10.09.19.

- згідно звіту від 09.08.2019 № 9175390927 за терміном сплати 21.08.2019 задекларовано та не сплачено у повному обсязі суму єдиного соціального внеску. Сплата ЄСВ за вказаним звітом була здійснена частково 10.09.2019 та 05.12.2019.

- згідно звіту від 10.02.2020 № 9017255355 за терміном сплати 21.02.2020 задекларовано та не сплачено у повному обсязі суму єдиного соціального внеску. Сплата ЄСВ за вказаним звітом була здійснена частинами 25.06.2020, 05.08.2020 та 13.10.2020.

Детально періоди коли мала місце несвоєчасна сплата підприємством ЄСВ, строки затримки та нараховані суми пені і штрафних санкцій визначені у Додатку 1 (розрахунок штрафних санкцій та пені) до рішення № 14945/08-01-24-15 від 19.10.2021.

За зазначені вище порушення термінів сплати ЄСВ позивачу було нараховано штрафні санкції та пеню з урахуванням обмежень визначних пунктами 9 прим. 11.1 , 11.2, розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464.

Пунктом 9 прим. 11.1 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 встановлено, що тимчасово штрафні санкції, визначені частиною одинадцятою ст. 25 Закону № 2464 не застосовуються за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) ЄСВ, вчинені щодо періодів з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (СOVID-19).

Крім того, п. 9 прим. 11.2 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 встановлено, що протягом періодів з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (СОVID-19) платникам ЄВ не нараховується пеня, а нарахована пеня за ці періоди підлягає списанню.

Відповідно до п. 14 Закону № 2464 про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа податкового органу у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.

Крім того, суд враховує, що 21 травня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 1.380.2019.001414, адміністративне провадження №К/9901/34327/19 (ЄДРСР № 89352518) досліджував питання щодо порядку зарахування коштів при перерахуванні платником податків єдиного соціального внеску якщо у нього існує заборгованість із цього платежу.

За змістом частини шостої статті 25 Закону за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Наведені норми законодавства, що регулюють порядок сплати та зарахування ЄСВ, сплаченого відповідними платниками, зокрема тими, що визначені абзацом другим пункту 1 частини першої статті 4 Закону, дають підстави для висновку, що суми недоїмки, штрафних санкцій та пені погашаються за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску саме у порядку календарної черговості їх виникнення. Таким чином, погашення сум штрафних санкцій та пені у порядку їх календарної черговості з коштів, що надійшли від платника, є законодавчо визначеним обов'язком контролюючого органу як особи, на яку законодавством покладено повноваження здійснення контролю за дотриманням позивачем вимог Закону.

Отже, до ДП «СП ДКВС України (№1)» було правомірно застосовано штрафні санкції та нараховано пеню за несвоєчасну сплату ЄСВ рішенням № 14945/08-01-24-15 від 19.10.2021 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальну суму 63537.21 грн. (штрафні санкції - 40472,15 грн. та пеня - 23065,06 грн.), яке направлено платнику засобами поштового відправлення з повідомленням про вручення 21.10.2021 за №7000205160774 та отримано платником 26.10.2021.

При цьому позивачем не надано доказів своєчасної сплати ЄСВ до бюджету.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не надано доказів що платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, надав суду належні докази, при цьому позивач не надав доказів, які спростовували б доводи відповідача, а відтак, не довів обґрунтованості заявлених позовних вимог.

За таких обставин, позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст.9,137,139,242-246,250,255,295,297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№1)» (70053, Запорізька область, Вільнянський район, с. Дружелюбівка, вул. Олімпійська, 2, код ЄДРПОУ 08680046) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 44118663) про визнання протиправним та скасування рішення, - відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення в повному обсязі виготовлено та підписано 12.05.2022

Суддя О.О. Артоуз

Попередній документ
104277067
Наступний документ
104277069
Інформація про рішення:
№ рішення: 104277068
№ справи: 280/556/22
Дата рішення: 12.05.2022
Дата публікації: 16.05.2022
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Запорізький окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; реалізації податкового контролю
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (12.05.2023)
Дата надходження: 13.01.2022
Предмет позову: про визнання протиправним та скасування рішення