Рішення від 12.05.2022 по справі 240/38895/21

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2022 року м. Житомир справа № 240/38895/21

категорія 109020100

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Панкеєвої В.А., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Чуднівської міської ради про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправними дії Чуднівської міської ради щодо відмови в надані дозволу на продаж землі, які виразились в результаті голосування по питанню №264 порядку денного пленарного засідання 11 сесії VIII скликання Чуднівської міської ради та зафіксовані в Протоколі пленарного засідання 11 сесії VIII скликання Чуднівської міської ради від 28.09.21 та скасувати відмову Чуднівської міської ради, викладену в листі від 01.10.2021 № Ц-1312-3, у наданні дозволу на викуп земельної ділянки, що перебуває у його користуванні;

- зобов'язати Чуднівську міську раду повторно розглянути його заяву від 17.08.2021 (вхідний № Ц-1212з від 17.08.21 р.) про надання дозволу на викуп земельної ділянки.

В обґрунтування позову вказано, що з метою придбання земельної ділянки, позивачем у відповідності до вимог Земельного кодексу України подано до відповідача заяву від 17.08.2021 про надання дозволу на її викуп.

Відповідач листом №Ц-1312-з від 01.10.21 року повідомив, що звернення позивача щодо надання дозволу на викуп земельної ділянки було розглянуто на 11 сесії 8 скликання від 28.09.2021 року та те що депутати міської ради не підтримали проект рішення «Про надання дозволу на викуп земельної ділянки, що перебуває у користуванні позивача».

Позивач вказує, що відповідачем не ухвалено окремого рішення «Про відмову в наданні дозволу на продаж землі», а тому позивач позбавлений можливості реалізувати своє право на захист шляхом заявлення вимоги про скасування такого рішення.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику (повідомлення) учасників справи.

03 травня 2022 року до відділу документального забезпечення суду у строк та в порядку, визначеному частиною 1 статті 261 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) надійшов відзив на позовну заяву.

Зважаючи на незначну складність справи, суд вважає за необхідне розглянути її в порядку п.2 ч.1 ст.263 КАС України.

У відповідності до частини 4 статті 243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно з частиною 5 статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Як встановлено судом, позивач користується земельною ділянкою за кадастровим №1825884000:01:000:0318 площею 14,6815 га згідно Державного акту на право постійного користування землею Серія ЖТ-№-16:04:000021 виданого 10.07.2000 та Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 30.07.2021.

17.08.2021 позивач звернувся до відповідача з заявою про викуп земельної ділянки кадастровий №1825884000:01:000:0318 площею 14,6815 га.

До заяви було долучено Витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку вказаної земельної ділянки від 30.07.2021 року.

Листом від 01.10.2021 № Ц-1312-3 відповідач повідомив, що звернення щодо надання дозволу на викуп земельної ділянки було розглянуто на 11 сесії 8 скликання від 28.09.2021. Депутатами міської ради не підтримано проект рішення "Про надання дозволу на викуп земельної ділянки, що перебуває у користуванні гр. ОСОБА_1 "

На адвокатський запит від 13.10.2021 листом № 04-19/1738 від 21.10.21 відповідач повідомив, що на 11 сесії восьмого скликання Чуднівської міської ради 28.09.2021 року виносилось питання №264 «Про надання дозволу на викуп земельної ділянки що перебуває у користуванні гр. ОСОБА_1 » Під час голосування за проект рішення, підготовленого відділом земельних відносин та екології, 23 депутати із 26 обраних проголосували проти прийняття рішення про надання дозволу на викуп земельної ділянки. Відповідно, рішення міськради прийняте не було, крім цього, було направлено витяг з протоколу пленарного засідання 11 сесії восьмого скликання Чуднівської міської ради від 28.09.21 року щодо розгляду питання №264 та проект рішення міської ради, який виносився на голосування.

До листа відповідачем було долучено, Витяг з Протоколу пленарного засідання одинадцятої сесії восьмого скликання Чуднівської міської ради від 28.09.21 року вказано, що "під час розгляду питання №264 порядку денного засідання виступили ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та зазначили, що нормативно-грошова оцінка, за якою проводитиметься викуп, є занадто низькою. Було вказано на те, що фермером не належним чином проводиться обробіток наданої йому земельної ділянки. Крім того, після такого продажу, бюджет міської ради втратить значні кошти. За результатами голосування рішення не було прийнято".

Не погоджуючись з такими діями відповідача, вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Статтею 13 Конституції України визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Кожний громадянин має право користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону.

Статтею 144 Конституції України передбачено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території. Рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду.

Згідно з п.34 ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування" від 21.05.1997 №280/97-ВР (далі - Закон №280/97-ВР) до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад, належить вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Відповідно до ч.1 ст.3 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) від 25.10.2001 №2768-III земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст.12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ст.79 ЗК України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Приписами частин 1 та 2 статті 116 ЗК України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Статтею 128 ЗК України визначено спеціальний порядок набуття права власності на землю.

Згідно з ч.2 ст.128 ЗК України громадяни та юридичні особи, зацікавлені у придбанні земельних ділянок у власність, подають заяву (клопотання) до відповідного органу виконавчої влади або сільської, селищної, міської ради чи державного органу приватизації. У заяві (клопотанні) зазначаються місце розташування земельної ділянки, її цільове призначення, розміри та площа, а також згода на укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки.

До заяви (клопотання) додаються:

а) документ, що посвідчує право користування земельною ділянкою (у разі його наявності), та документи, що посвідчують право власності на нерухоме майно (будівлі та споруди), розташоване на цій земельній ділянці (у разі наявності на земельній ділянці будівель, споруд);

б) копія установчих документів для юридичної особи, а для громадянина - копія документа, що посвідчує особу.

Згідно з ч.3 ст.128 ЗК України орган державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим або орган місцевого самоврядування у місячний строк розглядає заяву (клопотання) і приймає рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (якщо такий проект відсутній) та/або про проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки (крім земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд) чи про відмову в продажу із зазначенням обґрунтованих причин відмови.

В силу ч.5 ст.128 ЗК України підставою для відмови в продажу земельної ділянки є:

а) неподання документів, необхідних для прийняття рішення щодо продажу такої земельної ділянки;

б) виявлення недостовірних відомостей у поданих документах;

в) якщо щодо суб'єкта підприємницької діяльності порушена справа про банкрутство або припинення його діяльності;

г) встановлена цим Кодексом заборона на передачу земельної ділянки у приватну власність;

ґ) відмова від укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки.

Рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації, сільської, селищної, міської ради про продаж земельної ділянки є підставою для укладання договору купівлі-продажу земельної ділянки (ч.6 ст.128 ЗК України).

З системного аналізу викладених вище приписів ЗК України слідує, що при зверненні особи із заявою щодо придбання земельної ділянки у власність заявники подають заяву (клопотання), а орган місцевого самоврядування у місячний строк розглядає заяву (клопотання) і приймає рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (якщо такий проект відсутній) та/або про проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки або про відмову в продажу із зазначенням обґрунтованих причин відмови.

Як попередньо встановлено судом, позивач звернувся до Чуднівської міської ради із заявою на отримання дозволу на викуп земельної ділянки.

Однак жодного рішення відповідачем прийнято не було.

З огляду на наведене, з урахуванням встановленого законом місячного строку для прийняття рішення суб'єктом владних повноважень, суд дійшов висновку про наявність протиправних дій з боку Чуднівської міської ради під час розгляду заяви ОСОБА_1 від 17.08.2021, у зв'язку з чим, позов в цій частині слід задовольнити.

Позовна вимога про зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на викуп земельної ділянки є похідною від визнання протиправними дій.

Відповідно достатті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Вирішуючи спір по суті, суд ураховує, що згідно з ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

При цьому суд відмічає, що "на підставі" означає, що суб'єкт владних повноважень: 1) повинен бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України; 2) зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним; "у межах повноважень" означає, що суб'єкт владних повноважень повинен приймати рішення, а дії вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх; "у спосіб" означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби; "з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано", тобто використання наданих суб'єкту владних повноважень повинно відповідати меті та завданням діяльності суб'єкта, які визначені нормативним актом, на підставі якого він діє; "обґрунтовано", тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). Рішення повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

Таким чином, з метою захисту прав позивача, суд дійшов висновку про задоволення зобов'язальної частини позову.

Вимога позивача скасувати відмову Чуднівської міської ради, викладену в листі від 01.10.2021 № Ц-1312-3 у наданні дозволу на викуп земельної ділянки, що перебуває у його користуванні не може бути задоволена судом, оскільки лист відповідача не має юридичної сили, а факт його скасування не призведе до захисту порушених прав ОСОБА_1 .

Частиною 1 та 2 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Приписами статті 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

З огляду на наведене, відповідачем не доведено правомірність дій при розгляді заяви позивача про надання дозволу на викуп земельної ділянки, у зв'язку з чим, позов слід задовольнити частково.

Щодо стягнення судових витрат, суд зазначає наступне.

Суд, вирішуючи питання щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, виходить з наступного.

Відповідно до положень статті 134 КАС України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (частина перша статті 134 КАС України).

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (частина друга статті 134 КАС України).

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина третя статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина четверта статті 134 КАС України).

Аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.

При цьому, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Даних правових висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 26 червня 2019 року при розгляді справи 200/14113/18-а.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України", від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України", від 30 березня 2004 року у справі "Меріт проти України" заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Відповідно до розрахунку суми гонорару за надану правову допомогу від 18.11.2021 вартість послуг професійної правничої допомоги складає 10 000,00 грн.

Так, на підтвердження понесених позивачем витрат з правничої допомоги до матеріалів справи надано: договір № 0610 від 06 жовтня 2021 року про надання правової допомоги, ордер від 18.11.2021 №1002687 Серії АМ, розрахунку суми гонорару та квитанція за підписом сторін договору про оплату послуг в сумі 5000,00 грн.

Суд при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, надаючи оцінку співмірності заявленої до повернення позивачем суми коштів із критеріями, встановленими частиною 5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України виходить із наступного: дана справа відноситься до незначної складності; розгляд справи проведено без участі сторін; позов носить немайновий характер.

Дослідивши надані документи на підтвердження обґрунтованості розміру понесених судових витрат на професійну правничу допомогу, суд приходить до висновку, що розмір витрат сплачених адвокату, який здійснював підготовку та складання позовної заяви у заявленому розмірі 10000,00 грн не є співмірним із складністю справи та фактично витраченим часом на виконання адвокатом робіт (наданих послуг) за наведеним у звітах переліком.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що обґрунтованим, об'єктивним і таким, що підпадає під критерій розумності, є визначення вартості послуг адвоката у сумі 2000,00 грн.

Позивачем при подачі до суду позовної заяви було сплачено судовий збір у розмірі 1816,00 грн, про, що свідчить квитанція №59879 від 19.11.2021.

Враховуючи вимоги ст.139 КАС України, та задоволення судом однієї позовної вимоги, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з Чуднівської міської ради сплачений судовий збір в сумі 908,00 грн.

Щодо переплаченої суми судового збору, суд роз'яснює право позивача на звернення до суду із заявою про повернення надмірно сплаченої суми судового збору на підставі ст.7 Закону України "Про судовий збір".

На підставі викладеного, керуючись статтями 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Чуднівської міської ради щодо відмови в надані ОСОБА_1 дозволу на продаж землі за результатами голосування по питанню №264 порядку денного пленарного засідання 11 сесії VIII скликання Чуднівської міської ради та зафіксовані в Протоколі пленарного засідання 11 сесії VIII скликання Чуднівської міської ради від 28.09.2021.

Зобов'язати Чуднівську міську раду (вул.Героїв Майдану,104, м.Чуднів, Житомирська обл., 13200, ЄДРПОУ 04344952) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , інд. код НОМЕР_1 ) від 17.08.2021 про надання дозволу на викуп земельної ділянки.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Чуднівської міської ради.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в загальному розмірі 908,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Чуднівської міської ради.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.А. Панкеєва

Попередній документ
104276532
Наступний документ
104276534
Інформація про рішення:
№ рішення: 104276533
№ справи: 240/38895/21
Дата рішення: 12.05.2022
Дата публікації: 16.05.2022
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Житомирський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; землеустрою; державної експертизи землевпорядної документації; регулювання земельних відносин, з них; з питань здійснення публічно-владних управлінських функцій з розпорядження земельними ділянками
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (24.05.2023)
Дата надходження: 23.11.2021
Предмет позову: визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії