07 лютого 2022 року Справа № 160/23859/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Турлакової Н.В.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій просить:
- визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови №045550012679 від 12.10.2021р. у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити та нарахувати пенсію за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 , з дня звернення із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, а саме з 08.10.2021 року;
- допустити негайне виконання рішення суду в частині перерахуванні призначення та нарахування пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до пункту 1 частини першої статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 20 вересня 2021 року йому виповнилось 50 років, та у зв'язку із наявністю у нього пільгового стажу, 08.10.2021 року він звернувся із відповідною заявою та пакетом документів, які необхідні для оформлення пенсії за віком (у зв'язку з наявністю пільгового стажу) до Головного Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, проте 12.10.2021 року він отримав рішення про відмову №045550012679 від 12.10.2021р. у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.1 ч.2 ст.114 ЗУ №1058-IV, у зв'язку з відсутністю копії наказів про атестацію робочого місця. Позивач не згоден з цим рішенням, оскільки трудовою книжкою підтверджується, що він працював на посадах, які передбачені Список № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Відповідачем подано відзив на позов, в якому останній позов не визнав та зазначив, що ОСОБА_1 , має статус внутрішньо переміщеної особи згідно довідки від 03.11.2014 № 1201-680667 звертався 08.10.2021 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області через відділ обслуговування громадян № 1 (сервісний центр) управління обслуговування громадян з заявою та доданими до неї документами на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». За результатами розгляду вказаної заяви, 12.10.2021 прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії за № 045550012679 у зв'язку з тим, що у позивача на дату звернення відсутній необхідний пільговий стаж, встановленого абзацом першим пунктом першим частини 2 статті 114 Закону № 1058-1V. В означеному рішенні розраховано страховий стаж позивача, який склав 33 роки 7 місяців 21 день, пільговий стаж - 5 років 4 місяці 25 днів. Для врахування до пільгового стажу інших періодів періоду ОСОБА_1 необхідно надати документи, визначені п.20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу або відповідних записів у ній, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 та копії наказів про атестацію робочого місця. Рішення про відмову в призначенні пенсії від 12.10.2021 за № 045550012679 надіслано на адресу Позивача повідомленням від 18.10.2021 № 0400-010204-8/136200, складеним відділом обслуговування громадян № 1 (сервісний центр) управлінням обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2021 року прийнято до свого провадження вказану справу та згідно ч.2 ст.257 КАС України ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Згідно з ст.258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
За правилами частини 6 статті 120 КАС України, якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Першим днем для прийняття рішення по даній справі є 05.02.2022 - припадає на вихідний день (субота), у зв'язку з чим, дане рішення прийнято першим робочим днем - 07.02.2022р.
Дослідивши чинне законодавство та матеріали справи, суд встановив наступне.
Згідно копії паспорту громадянина України НОМЕР_1 виданого 26.12.2000р., ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто на момент звернення до Пенсійного фонду позивачу виповнилося 50 років.
Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області через відділ обслуговування громадян № 1 (сервісний центр) управління обслуговування громадян із заявою від 06.10.2021р. щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», додавши необхідні документи.
За результатами розгляду поданої позивачем заяви про призначення пенсії з доданими документами до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, прийнято рішення №045550012679 від 12.10.2021 року. У вказаному рішенні зазначено, що страховий стаж позивача склав 33 роки 7 місяців 21 день, пільговий стаж - 5 років 4 місяці 25 днів. Для врахування до пільгового стажу інших періодів періоду ОСОБА_1 необхідно надати документи, визначені пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу або відповідних записів у ній, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 та копії наказів про атестацію робочого місця.
Додатковий коментар: за наданими документами право на призначення пенсії за віком відповідно до п.1 ч.1 ст.114 Закону № 1058, статті 26 Закону № 1058 матиме при досягненні віку 55 років, тобто з 21.09.2026р.
Рішення про відмову в призначенні пенсії від 12.10.2021 за № 045550012679 надіслано на адресу Позивача повідомленням від 18.10.2021 № 0400-010204-8/136200, складеним відділом обслуговування громадян № 1 (сервісний центр) управлінням обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (копія повідомлення надається).
В матеріалах пенсійної справи позивача, копія якої міститься в матеріалах справи, наявні наступні виписки:
- до наказу ОБ №411 від 27.09.1995р. АП «Макіївський металургійний комбінат імені С.М.Кірова» (правонаступником якого є ВАТ «Макіївський металургійний комбінат») за результатами атестації робочих місць за умовами праці «газовщик» ОСОБА_1 підтверджено право на пільгову пенсію по списку №1 розділ ХІ ливарне виробництво;
- до наказу №534 від 16.11.2001р. ВАТ «Макіївський металургійний комбінат» за результатами атестації робочих місць за умовами праці «газовщик занятый в газовом хозяйстве» ОСОБА_1 підтверджено право на пільгову пенсію по списку №1 розділ ХІ ливарне виробництво;
- до наказу «Про атестацію робочих місць за умовами праці» ОД №7 від 28.03.2005р. ВАТ «Макіївський металургійний комбінат» професія «газовщик» дає право ОСОБА_1 право виходу на пенсію на пільгових умовах по Списку №1 розд. ІІІ підрозділ 2а, код 3.2а;
- до наказу «Про атестацію робочих місць за умовами праці» ОД №494 від 15.11.2006р. ВАТ «Макіївський металургійний комбінат» професія «газовщик» дає право ОСОБА_1 право виходу на пенсію на пільгових умовах по Списку №1 розд. ІІІ підрозділ 2а, код 3-2а.
В трудовій книжці ОСОБА_1 серія НОМЕР_2 від 02.08.1990р., наявні записи, що останній працював на ПАТ «Ясинівський коксохімічний завод» на посаді слюсаря-ремонтника всього з 06.12.2010р. Містяться відмітки про накази про атестацію робочих місць №876 від 24.12.2007р., №793 від 24.12.2012р. по Списку 1, позиція 1753а, спеціальність «слюсар-ремонтник».
Вважаючи відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах протиправною, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Відповідно до ч.1 ст.114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Згідно з п.3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні пенсії за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року №383 (далі - Порядок №383), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 року.
Отже, для підтвердження пільгового стажу за періоди роботи після 21.08.1992 року та як наслідок можливості їх віднесення до пільгового стажу, особою також мають бути надані документи, які б підтверджували проведення атестації робочих місць.
За змістом приписів п.1 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 року N442 (далі - Порядок №442), атестація робочих місць за умовами праці (надалі - атестація) проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.
Згідно з п.2 Порядку №442 основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між роботодавцем і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Пунктом 4 Порядку №442 визначено, що атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначаються наказом по підприємству, організації, в строки, передбачені колективним договором, але не рідше ніж один раз на п'ять років. До складу комісії включається уповноважений представник виборного органу первинної профспілкової організації, а в разі відсутності профспілкової організації - уповноважена найманими працівниками особа. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації. Позачергово атестація проводиться у разі докорінної зміни умов і характеру праці з ініціативи роботодавця, профспілкового комітету, трудового колективу або його виборного органу, органів Держпраці.
Відповідно до п.10 Порядку №442 результати атестації використовуються для розроблення заходів щодо покращення умов праці і оздоровлення працівників та під час визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах, пільг і компенсацій за рахунок підприємств, установ та організацій, обґрунтування пропозицій про внесення змін до списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
При цьому, п.11 Порядку №442 (в редакції, що діяла в спірний період) передбачено, що контроль за якістю проведення атестації, правильністю застосування списків N 1 і 2 виробництв, робіт, професій посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, пільги і компенсації, покладається на органи Державної експертизи умов праці.
При цьому пунктом 4.2 Порядку №383, визначено, що результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Уразі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація. Такий же порядок застосовується у разі припинення діяльності підприємства, установи, організації із визначенням правонаступника.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові і безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Атестація має проводитися у передбачені п.4 Порядку №442 строки, а відповідальність за своєчасність та якість її проведення покладається на керівника підприємства, організації. Якщо чергова атестація була проведена з порушенням передбачених п.4 Порядку №442 строків, а працівник до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації.
Аналогічний висновок викладено Верховним Судом України у постанові від 16.09.2014р. у справі №21-307а14, а також Верховним Судом у постанові від 23.01.2018р. у справі №732/2003/14.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а в разі відсутності її чи відповідних записів у ній наявність трудового стажу підтверджується в порядку, встановле
Відповідно до п.10 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні пенсії за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року №383, для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93р. N637.
Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до п.20 Порядку, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Зі змісту зазначених норм слідує, що підтвердження пільгового стажу для призначення пільгової пенсії здійснюється на підставі даних трудової книжки, а за їх відсутності, на підставі даних уточнюючої довідки, виданої підприємством, на якому працювала особа.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що матеріалах пенсійної справи позивача, копія якої міститься в матеріалах справи, наявні наступні виписки:
- до наказу ОБ №411 від 27.09.1995р. АП «Макіївський металургійний комбінат імені С.М.Кірова» (правонаступником якого є ВАТ «Макіївський металургійний комбінат») за результатами атестації робочих місць за умовами праці «газовщик» ОСОБА_1 підтверджено право на пільгову пенсію по списку №1 розділ ХІ ливарне виробництво;
- до наказу №534 від 16.11.2001р. ВАТ «Макіївський металургійний комбінат» за результатами атестації робочих місць за умовами праці «газовщик занятый в газовом хозяйстве» ОСОБА_1 підтверджено право на пільгову пенсію по списку №1 розділ ХІ ливарне виробництво;
- до наказу «Про атестацію робочих місць за умовами праці» ОД №7 від 28.03.2005р. ВАТ «Макіївський металургійний комбінат» професія «газовщик» дає право ОСОБА_1 право виходу на пенсію на пільгових умовах по Списку №1 розд. ІІІ підрозділ 2а, код 3.2а;
- до наказу «Про атестацію робочих місць за умовами праці» ОД №494 від 15.11.2006р. ВАТ «Макіївський металургійний комбінат» професія «газовщик» дає право ОСОБА_1 право виходу на пенсію на пільгових умовах по Списку №1 розд. ІІІ підрозділ 2а, код 3-2а.
В трудовій книжці ОСОБА_1 серія НОМЕР_2 від 02.08.1990р., наявні записи, що останній працював на ПАТ «Ясинівський коксохімічний завод» на посаді слюсаря-ремонтника всього з 06.12.2010р. Містяться відмітки про накази про атестацію робочих місць №876 від 24.12.2007р., №793 від 24.12.2012р. по Списку 1, позиція 1753а, спеціальність «слюсар-ремонтник».
Відповідні вимоги щодо заповнення трудових книжок містяться і в Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58 (далі Інструкція №58).
Відповідно до пункту 1 Інструкції № 58 трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників підприємств, установ і організацій (надалі підприємств) усіх форм власності, які пропрацювали на них понад 5 днів, включаючи осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, що вони підлягають державному соціальному страхуванню.
Відповідно до пункту 2.4 Інструкції № 58 усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними).
Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
Отже, з вищенаведених норм слідує, що позивач не несе відповідальності за заповнення трудової книжки, оскільки записи у його трудову книжку вносяться відповідальним працівником підприємства, а не особисто позивачем, більше того, недоліки її заповнення не є підставою вважати про відсутність трудового стажу позивача за спірний період.
Також слід зазначити, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 року № 301 “Про трудові книжки працівників” відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.
З огляду на зазначене, слід дійти висновку, що власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для особи, щодо якої такі порушення було вчинено, а отже, й не може впливати на її особисті права.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.08.2019 року по справі № 654/890/17 (провадження № К/9901/22832/18).
Також варто зазначити, що трудовим законодавством України не передбачено обов'язку працівника здійснювати контроль за веденням обліку та заповнення роботодавцем, іншими органами трудової книжки, а тому працівник не може нести і негативних наслідків порушення порядку заповнення його трудової книжки.
Суд звертає увагу, що підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.
В постанові від 21.02.2018 у справі №687/975/17 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду зазначив, що працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист.
Як було судом зазначено вище, в трудовій книжці ОСОБА_1 серія НОМЕР_2 від 02.08.1990р., наявні записи, що останній працював на ПАТ «Ясинівський коксохімічний завод» на посаді слюсаря-ремонтника всього з 06.12.2010р. Містяться відмітки про накази про атестацію робочих місць №876 від 24.12.2007р., №793 від 24.12.2012р. по Списку 1, позиція 1753а, спеціальність «слюсар-ремонтник».
Таким чином, суд приходить до висновку, що трудовою книжкою позивача підтверджується, що він працював на посадах, які передбачені Список № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
При вирішенні питання щодо обраного позивачем способу захисту порушеного права, суд виходить із того, що відповідно до пункту 2 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Разом з тим, щодо позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, суд зазначає, що позивачу відмовлено у призначені вказаної пенсії саме рішенням відповідача №004720011206 від 19.08.2021р.
В рамках адміністративного судочинства:
дії - певна форма поведінки суб'єкта владних повноважень, яка полягає у здійсненні суб'єктом владних повноважень своїх обов'язків у межах наданих законодавством повноважень чи всупереч їм;
бездіяльність - певна форма поведінки суб'єкта владних повноважень, яка полягає у невиконанні ним дій, які він повинен був і міг вчинити відповідно до покладених на нього посадових обов'язків згідно із законодавством України;
рішення - нормативно-правовий акт або індивідуальний акт (нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб'єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк).
Таким чином, суд звертає увагу на те, що позивач фактично оскаржує не дії відповідача, а його рішення № 045550012679 від 12.10.2021р. про відмову у призначенні пенсії.
Разом з тим, спірне рішення не містить зазначення періодів роботи позивача, які включено або не включено до пільгового стажу, конкретних підстав для не включення до пільгового стажу таких періодів, не зазначено, яких саме документів в підтвердження пільгового стажу не надано позивачем, що свідчить про недотримання відповідачем принципам обґрунтованості та добросовісності рішення суб'єкта владних повноважень, дотримання яких перевіряється адміністративним судом відповідно до вимог п.3 та п.5 ч.2 ст.2 КАС України, і недотримання яких є підставою для скасування такого рішення.
Щодо позовних вимог про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити позивачу пенсію, суд зазначає наступне.
Як видно з положень Рекомендації Комітету Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом 11.03.1980, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 23.06.2010 р. № 1380/5, дискреційні повноваження - сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.
Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності, вона пов'язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб'єкта, він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але й не має права виходити за її межі.
Дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб'єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають у застосуванні суб'єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень. У більш звуженому розумінні дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межахзакону, можливість застосувати нормизаконута вчиняти конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).
Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду України від 21.05.2013 року № 21-87а13.
Так, призначення та обрахунок пенсії є дискреційним повноваженням пенсійного органу. Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.
Відповідно до частин 1, 2статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії (пункту 4 частини 2статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України).
У випадку, визначеному пунктом 4 частини 2статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
На час розгляду справи пенсія ще не призначена. Призначення пенсії за законом віднесено до компетенції відповідних управлінь Пенсійного фонду України. Суд не має права перебирати на себе функції органів пенсійного фонду щодо призначення пенсії, тому відсутні підстави для зобов'язання відповідача призначити пенсію за віком, отже, підстав для задоволення позовних вимог в цій частині немає.
Проте, з метою ефективного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву позивача від 06.10.2021р. про призначення пенсії на пільгових умовах, з урахуванням правової позиції, викладеної судом у цьому рішенні.
Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Аналогічна позиція стосовно обов'язку доказування висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).
З огляду на викладене, позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - підлягає частковому задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Суд дійшов висновку щодо наявності підстав для стягнення з відповідача на користь позивача сплаченого ним суму судового збору у розмірі 454,00 грн.
Керуючись ст.ст.241-250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, 26, ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення № 045550012679 від 12.10.2021р. прийняте за результатами розгляду поданої до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області ОСОБА_1 заяви про призначення пенсії від 06.10.2021р.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 06.10.2021р., з урахуванням правової позиції, викладеної судом у цьому рішенні.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_3 ) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 454,00 грн (чотириста п'ятдесят чотири гривні 00 копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Н.В. Турлакова