про залишення позову без розгляду
11 травня 2022 року ЛуцькСправа № 140/2908/22
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Плахтій Н.Б.,
розглянувши за правилами спрощеного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «МАКС КОМ» до Головного управління ДПС у Волинській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
Приватне підприємство «МАКС КОМ» звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 20.10.2021 №3258202/33711923 про відмову в реєстрації податкової накладної від 10.09.2021 №4; зобов'язання Державну податкову службу України здійснити реєстрацію податкової накладної від 10.09.2021 №4 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 25.03.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а.с.143).
13.04.2022 представник відповідачів Кузьмич Ю.В. подала клопотання про залишення даного позову без розгляду у зв'язку із пропуском позивачем строку звернення до суду (а.с.153-154).
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 18.04.2022 запропоновано позивачу ПП «МАКС КОМ» в десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали подати (надіслати) до суду додаткові письмові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, а саме щодо дотримання строку звернення до суду з цим позовом (у випадку пропуску такого строку - подати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, вказавши підстави для поновлення строку, та надавши відповідні докази на їх підтвердження), разом з доказом надіслання копій пояснень або заяви іншим учасникам справи (а.с.171).
05.05.2022 позивач подав клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду (а.с.175-179), яке мотивоване тим, що у період з 19.10.2021 по 02.11.2021 директор ПП «МАКС КОМ» - ОСОБА_1 перебувала у черговій відпустці в Арабській Республіці Єгипет. Крім цього, у зв'язку з перепадом напруги в сервері ПП «МАКС КОМ» вийшов з ладу блок живлення, що також спричинило пошкодження материнської плати та порушило структуру файлової системи в жорсткому диску. ТзОВ «ІТ-ОЛІМП», що здійснює обслуговування та ремонт оргтехніки, серверу, персональних комп'ютерів, іншої комп'ютерної та офісної техніки позивача, здійснювало ремонт та відновлення інформації з 16:00 год 15.11.2021 по 09:30 год 03.12.2021.
Також позивач вказує, що ще однією причиною пропуску строку звернення до адміністративного суду стала документальна планова виїзна перевірка ПП «МАКС КОМ», що проводилась податковим органом в період з 26.11.2021 по 16.12.2021.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про залишення без розгляду позовної заяви з таких підстав.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з частиною четвертою статті 122 КАС України, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Тобто, право особи на звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів передбачено конкретно визначеним строком. Це, насамперед, викликано специфікою спорів, що розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Статтею 56 ПК України визначено, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Пунктом 56.2 статті 56 ПК України надано платнику податків право оскаржити рішення контролюючого органу до контролюючого органу вищого рівня.
Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.
Відповідно до пункту 102.1 статті 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки операції відповідно до статей 39 і 39-2 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації або уточнюючої декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань, в межах поданих уточнень, за такою податковою декларацією протягом 1095 днів (2555 дня - у разі проведення перевірки відповідно до статей 39 і 39-2 цього Кодексу) з дня подання уточнюючого розрахунку (декларації).
Таким чином, пунктом 56.18 статті 56 ПК України встановлено спеціальний строк у податкових правовідносинах, протягом якого за загальним правилом платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу.
Разом з тим, зміст правовідносин щодо реєстрації податкової накладної, у яких ризики порушення норм податкового законодавства несе не лише особа, яка зобов'язана забезпечити реєстрацію податкової накладної в ЄРПН, не дозволяє поширити на них порядок і строки оскарження рішень суб'єкта владних повноважень, визначені пунктом 56.18 статті 56 ПК України, а саме - оскарження у будь-який момент після отримання такого рішення в межах 1095 днів, що дає підстави вважати, що встановлена у пункті 56.18 статті 56 ПК України можливість оскаржити «інше рішення контролюючого органу» у будь-який момент після отримання такого рішення не стосується рішень Комісії контролюючих органів щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань до податкових накладних або відмови у їх реєстрації.
Саме такий підхід до розуміння норм права щодо строку звернення до суду з позовом про скасування рішення суб'єкта владних повноважень, не пов'язаного із визначенням грошових зобов'язань, викладено у постанові Верховного Суду, ухваленій у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів, інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду, від 11.10.2019 у справі №640/20468/18.
Таким чином, строк оскарження рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН з похідною вимогою про зобов'язання її зареєструвати, у разі, коли платником податків використовувалася процедура адміністративного оскарження таких рішень як досудового порядку вирішення спору, визначається частиною четвертою статті 122 КАС України і становить три місяці з дня вручення рішення за результатами розгляду скарги.
Дана позиція узгоджується з відповідними висновками викладеними в постановах Верховного Суду від 29 вересня 2021 року у справі №200/1709/20-а, від 12 серпня 2021 року у справі №240/2395/21, від 05 серпня 2020 року у справі №440/3000/19.
Так, предметом спору у даній справі є правомірність прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 20.10.2021 №3258202/33711923 про відмову в реєстрації податкової накладної від 10.09.2021 №4 (а.с.67-68).
Судом встановлено, що рішення комісії Головного управління ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 20.10.2021 №3258202/33711923 було оскаржене позивачем в адміністративному порядку шляхом подання скарги від 21.10.2021 (а.с.155), за результатом розгляду якої рішенням Державної податкової служби України від 27.10.2021 №49341/33711923/2, скаргу залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення - без змін (а.с.156).
Враховуючи, що ПП «МАКС КОМ» здійснено досудове врегулювання спору шляхом звернення до контролюючого з відповідною скаргою на оскаржуване у даній справі рішення комісії Головного управління ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 20.10.2021 №3258202/33711923, строк звернення до суду становить три місяці, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 статті 56 ПК України.
З даним позовом позивач звернувся до суду лише 15.02.2022, тобто із пропуском тримісячного строку звернення до суду, передбаченого частиною четвертою статті 122 КАС України.
У свою чергу, позивач подав до суду клопотання про поновлення строку на звернення до суду.
Слід зауважити, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини набувають ознак стабільності.
Законодавче закріплення строків звернення з адміністративним позовом до суду є гарантією стабільності публічно правових відносин, призначенням якої є забезпечення своєчасної реалізації права на звернення до суду, забезпечення стабільної діяльності суб'єктів владних повноважень при здійсненні управлінських функцій, дисциплінування учасників адміністративного судочинства.
Заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду повинна містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості, тобто, існували такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та підтверджені належними доказами.
Поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об'єктивних, непереборних, незалежних від волі та поведінки особи обставин. Причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно таким критеріям: існують обставини, які унеможливлювали або ускладнили вчинення процесуальних дій у визначений законом строк і створювали об'єктивні перешкоди для звернення до суду; ця причина виникла протягом строку, який пропущено; ці обставини підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Отже, поважність причин пропуску строку звернення до суду може бути врахована судом лише у випадку наявності обставин, що є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 28.02.2019 у справі №826/17879/17.
У клопотанні про поновлення пропущеного строку звернення до суду позивач причини пропуску цього строку обґрунтовує тим, що у період з 19.10.2021 по 02.11.2021 директор ПП «МАКС КОМ» - Щерблюк О.В. перебувала у черговій відпустці в Арабській Республіці Єгипет. Крім цього, у період з 16:00 год 15.11.2021 по 09:30 год 03.12.2021 проводився ремонт комп'ютерної техніки підприємства. Також позивач вказує, що причиною пропуску строку слугувало проведення документальної планової виїзної перевірки податкового органу, яка тривала з 26.11.2021 по 16.12.2021.
Однак суд зазначає, що перебування у період з 19.10.2021 по 02.11.2021 директора ПП «МАКС КОМ» - Щерблюк О.В. у черговій відпустці в Арабській Республіці Єгипет не позбавляло позивача можливості звернутися із відповідним позовом до 27.01.2022 (до спливу тримісячного строку з дня отримання рішення Державної податкової служби України від 27.10.2021 у №49341/33711923/2).
Суд також відхиляє доводи позивача про те, що у період з 16:00 год 15.11.2021 по 09:30 год 03.12.2021 проводився ремонт комп'ютерної техніки, оскільки відповідно до даних автоматизованої системи документообігу у період листопад 2021 року позивачем було подано до Волинського окружного адміністративного суду інші позови у даній категорії справ до Головного управління ДПС у Волинській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії (справи №140/13067/21, №140/13069/21, №140/13071/21), що свідчить про наявність у товариства технічної можливості для підготовки відповідної позовної заяви.
Крім того, факт проведення контролюючим органом податкової перевірки ПП «МАКС КОМ» не впливає на можливість звернення до суду з відповідним позовом.
Таким чином, суд зауважує, що з урахуванням всіх наведених позивачем обставин ПП «МАКС КОМ» не було позбавлене можливості звернутися із даним позовом до суду в період до 27.01.2022.
У рішенні від 13 грудня 2011 року №17-рп/2011 Конституційний Суд України роз'яснив, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Разом з тим, суд також зважає на позицію Європейського суду з прав людини, який у своїх рішеннях по справах «Стаббігс та інші проти Великобританії», «Девеер проти Бельгії» дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.
У справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави.
Також прецедентна практика Європейського суду з прав людини у справах «Круз проти Польщі» виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Таким чином, наведені у клопотанні причини пропуску строку звернення до суду не є поважними, оскільки обставин, що є об'єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення позивача та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій, судом не встановлено.
З врахуванням вищевикладеного суд дійшов висновку про недостатність вказаних позивачем причин пропуску строку звернення до суду для визнання їх поважними, відтак у суду відсутні підстави для поновлення строку звернення до суду із заявлених підстав.
Згідно з частиною третьою статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Відповідно до пункту 8 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Враховуючи, що позивачем подано адміністративний позов з пропуском тримісячного строку звернення до суду, суд дійшов висновку, що клопотання представника відповідачів слід задовольнити та позовну заяву ПП «МАКС КОМ» залишити без розгляду.
Водночас частиною п'ятою статті 240 КАС України передбачено, що в ухвалі про залишення позову без розгляду можуть бути вирішені питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.
Разом з тим, за приписами пункту 4 частини першої статті 7 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).
Відтак, оскільки суд дійшов висновку про залишення позову без розгляду з підстав пропуску строку звернення до суду, тому сплачену ПП «МАКС КОМ» суму судового збору згідно з платіжним дорученням від 11.02.2022 №3659 (а.с.16) слід повернути позивачу.
Керуючись статтями 240, 248 КАС України, суд
Клопотання представника відповідачів про залишення позовної заяви без розгляду задовольнити.
Позов Приватного підприємства «МАКС КОМ» до Головного управління ДПС у Волинській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії залишити без розгляду.
Повернути Приватному підприємству «МАКС КОМ» (45700, Волинська обл., м.Горохів, вул.Ватутіна, 31/7, код ЄДРПОУ 33711923) судовий збір у розмірі 2481,00 грн (дві тисячі чотириста вісімдесят одна грн 00 коп).
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 256 КАС України, та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Головуючий-суддя Н.Б.Плахтій