Теплодарський міський суд Одеської області
Справа № 516/51/22
Провадження №3/516/34/22
26.04.2022 р.м.Теплодар
Суддя Теплодарського міського суду Одеської області Мислива Л.М., розглянувши матеріали, які надійшли від Одеського РУП № 2 ГУНП в Одеській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, тимчасово не працюючого,
проживаючого за адресою:
АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП,
06.02.2022р. о 07 годині 40 хвилин ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: Одеська область, м.Теплодар, по вул. Енергетиків ,88, на автомобілі HUNDAI SONATA, державний номер НОМЕР_1 , здійснював перевезення пасажирів за оплату без державної реєстрації як суб*єкта господарювання, чим порушив правила порядку провадження господарської діяльності, за що передбачена адміністративна відповідальність згідно ч.1 ст.164 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, не визнав.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_1 - адвокат Дударенко С.В. підтримав пояснення свого довірителя, зазначивши також, що останній не здійснював господарську діяльність за обставин, вказаних в адміністративному протоколі.
Суд, заслухавши ОСОБА_1 та його захисника, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, вважає, що його вина у вчиненні вказаного адміністартивного правопорушення підтверджується такими доказами. Так, згідно протоколу про адміністартивне правопорушення серії ВАВ 18 №454203 від 06.02.2022, в ньому зазначені вищенаведені обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.
Крім того, із відеозапису із нагрудної камери інспектора відділу реагування патрульної поліції Одеського РУП №2 ГУНП в Одеській області Довженка В.М., наданого до суду, вбачається, що ОСОБА_1 сам повідомляє інспектору поліції, що здійснює перевезення пасажирів на Промринок 7км в м. Одесу, куди він і сам також направляється, та пасажири залишають йому за проїзд гроші на бензин, про що сам ОСОБА_1 також підтвердив і в судовому засіданні; також зазначив, що він не зареєстрований як фізична-особа підприємець.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_2 показав, що він 06.02.2022р. попросив свого знайомого ОСОБА_1 підвезти його на роботу на Промринок 7км в м. Одесу та залишив гроші на бензин.
Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні показав, що йому потрібно було добратись до м.Одеса на роботу на Промринок 7км та він попросив ОСОБА_1 підвезти його, на що той погодився та безкоштовно довіз його до роботи.
Статтею 42 Господарського кодексу України визначено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Відповідно до ч.1-3 ст. 43 Господарського кодексу України підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом. Особливості здійснення окремих видів підприємництва встановлюються законодавчими актами. Перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, а також перелік видів діяльності, підприємництво в яких забороняється, встановлюються виключно законом.
Згідно ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 55 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Суб'єктами господарювання є громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
У відповідності до ч. 1 ст. 58 Господарського кодексу України , суб'єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа-підприємець у порядку, визначеному законом.
Відповідно до преамбули Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань» від 05.05.2003р. № 755-IY, цей закон регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, їхньої символіки ( у випадках передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців.
У відповідності до п.4 ч. 1 ст.1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців (далі - державна реєстрація) - офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, засвідчення факту наявності відповідного статусу громадського об'єднання, професійної спілки, її організації або об'єднання, політичної партії, організації роботодавців, об'єднань організацій роботодавців та їхньої символіки, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу - підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом.
Таким чином, фізична особа-підприємець - це юридичний статус, який засвідчує право особи на зайняття підприємницькою діяльністю, а саме: самостійною, ініціативною, систематичною, на власний ризик господарською діяльністю, що здійснюється підприємцями, з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Згідно ч. 1 ст. 164 КУпАП, передбачено адміністративну відповідальність за порушення порядку провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов'язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
Згідно ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Положеннями ст. 33 КУпАП передбачено, що при накладені стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Відповідно до ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
При цьому, в кожному конкретному випадку суд має вирішувати питання про визнання діяння малозначним, виходячи з того, що його наслідки не представляють суспільної небезпеки, не завдали або не здатні завдати значної шкоди суспільним або державним інтересам, правам та свободам інших осіб.
Отже, враховуючи особу правопорушника, який раніше не притягався до адміністративної відповідальності, те, що він проходить службу в територіальній обороні, наявність на його утриманні неповнолітньої доньки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , приходжу до висновку, що ОСОБА_1 підлягає звільненню від адміністративної відповідальності за малозначністю, оскільки вважаю його діяння малозначним, при цьому, обмежуючись йому усним зауваженням.
Враховуючи викладене, провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 164 КУпАП підлягає закриттю на підставі ч. 2 ст. 284 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 22, 23, 27, 33, 40-1, ч.1 ст. 164, 252, 283, ч.2 ст. 284, ст.ст. 287, 288 КУпАП,
Звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 164 КУпАП за малозначністю і обмежитися усним зауваженням йому.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1ст. 164 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя