Справа № 522/5539/22
Провадження №1-кп/522/3015/22
12 травня 2022 року м. Одеса
Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у судовому засіданні клопотання слідчого СВ ВП №2 Одеського РУП №1 ГУНП в Одеські області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Приморської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_4 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки м. Кілія Одеської області, офіційно не працевлаштованої, не заміжньої, з середньою освітою, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судима,
підозрюваної у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022162510000524 від 11.05.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_6 ,
слідчого ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_7 ,
підозрюваної ОСОБА_5 ,
До Приморського районного суду м. Одеси звернувся слідчий СВ ВП №2 Одеського РУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 з клопотанням, погодженим прокурором Приморської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_4 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної в рамках кримінального провадження №12022162510000524 від 11.05.2022, за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, обґрунтоване наступним.
СВ ВП №2 Одеського РУП №1 ГУНП в Одеській області в м. Одесі проводиться досудове розслідування кримінального провадження №12022162510000524 від 11.05.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 10.05.2022 приблизно о 22:00 год. ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , під час дії воєнного стану на території України, перебували за адресою: АДРЕСА_2 , де зустріли громадянина ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який звернувся до них за допомогою.
В подальшому, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , попередньо розподілили між собою ролі, спрямовані на відкрите заволодіння майном ОСОБА_9 . Так, діючи з вказаною метою з корисливих мотивів та переслідуючи ціль особистого збагачення, ОСОБА_8 раптово підійшов до потерпілого ОСОБА_9 та з метою подолання опору потерпілого застосував насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров'я, наніс останньому удар в обличчя кулаком, внаслідок якого ОСОБА_9 впав та вронив на землю свій мобільний телефон марки «Iphone» моделі Х, із сім картою мобільного оператора із номером НОМЕР_1 , imei НОМЕР_2 , який ОСОБА_8 підібрав та в подальшому передав ОСОБА_5 .
Для завершення свого злочинного умислу ОСОБА_8 та ОСОБА_5 покинули місце вчинення даного кримінального правопорушення.
Відкрито заволодівши зазначеним чужим майном, ОСОБА_8 та ОСОБА_5 завдали потерпілому ОСОБА_9 матеріальної шкоди на загальну суму 30000 грн., розпорядившись викраденим на власний розсуд.
Вина ОСОБА_5 у вчиненні даного кримінального правопорушення підтверджується доказами наявними в матеріалах кримінального провадження.
Таким чином, в ході слідства встановлені достатні підстави підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого, ч. 4 ст. 186 КК України, за кваліфікуючи ознаками, відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для здоров'я потерпілого, за попередньою змовою групою осіб, вчинений в умовах воєнного стану.
11.05.2022 року ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, за скоєння якого їй у разі визнання винною загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до десяти років, зібрані в ході досудового розслідування докази є вагомими, у зв'язку з чим, слідчий звернувся до суду із клопотанням про застосування відносно підозрюваної запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання слідчого та просив його задовольнити у повному обсязі, застосувавши до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що наявні ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що підозрювана може переховуватися від органів досудового розслідування і суду, здійснювати незаконний вплив на потерпілого та свідків у зазначеному кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.
ОСОБА_5 та її захисник проти застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту заперечували, посилаючись на те, що ризики, наведені в клопотанні слідчого, прокурором не доведені, підозрювана намірів переховуватися від органу слідства чи суду, впливати на свідків не має.
Дослідивши матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання слідчого, допитавши підозрювану, заслухавши учасників судового розгляду, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Згідно з ч. 2 ст. 8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини
Окрім цього, відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до практики ЄСПЛ, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів, передбачених законом (правова позиція, викладена у п.80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»).
Крім того, слідчий суддя враховує положення ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Погоджуючись з прокурором, слідчий суддя виходить з того, що діючий Кримінальний процесуальний Кодекс України встановлює обов'язок розглядати обґрунтованість підозри, що за визначенням ЄСПЛ «є необхідною умовою законності тримання під вартою» (Нечипорук і Йонкало проти України, no. 42310/04, § 219, 21 квітня 2011 року).
Відповідно до практики ЄСПЛ «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції». За визначенням ЄСПЛ «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 § 1(с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» (K.-F. проти Німеччини, 27 листопада 1997, § 57).
З урахуванням конкретних обставин справи та практики ЄСПЛ, слідчий суддя вважає, що надані органом досудового розслідування до клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_5 докази, в своїй сукупності, на даній стадії досудового розслідування, вказують на обґрунтованість пред'явленої ОСОБА_5 підозри у вчиненні вказаного злочину.
Як встановлено в судовому засіданні, враховуючи тяжкість покарання, яке їй загрожує у разі визнання винною у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, є підстави вважати, що підозрювана ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування і суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому ж кримінальному провадженні.
В свою чергу, ризик вчинення іншого кримінального правопорушення є мінімальним, оскільки ОСОБА_5 є раніше не судимою особою.
Пред'явлена ОСОБА_5 підозра обґрунтовується зібраними у кримінальному провадженні та долученими до клопотання доказами, а саме: протоколом прийняття заяви від ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; протоколом пред'явлення особи до впізнання за фотознімками потерпілому ОСОБА_10 ; протоколом пред'явлення особи до впізнання за фотознімками потерпілому ОСОБА_10 ; протоколом огляду вилученого мобільного телефону марки «Iphone» моделі Х, із сім картою мобільного оператора із номером НОМЕР_1 , imei НОМЕР_2 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Отже, слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_5 , хоча і є раніше не судимою особою, має постійне місце проживання, проте підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, зібрані в ході досудового розслідування докази є вагомими, та у разі визнання її винною, їй загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років, що, згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, дозволяє обрання їй запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов'язків, а також уникнення ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а саме: підозрювана може переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому кримінальному провадженні.
Під час досудового слідства встановлено обставини, які слід врахувати при обранні запобіжного заходу, передбачені ст. 178 КПК України, а саме:
- вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною злочину;
- тяжкість покарання, що загрожує підозрюваній у разі визнання її винуватою у вчиненні вказаного злочину.
При цьому слідчий суддя враховує, що ОСОБА_5 не працює, тобто не має засобів для існування, у неї відсутні міцні соціальні зв'язки.
За таких обставин, наявні достатні підстави вважати, що обрання менш суворого запобіжного заходу до ОСОБА_5 не запобігатиме наведеним ризикам.
Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не встановлено.
Інші, менш суворі запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
За результатом розгляду клопотання слідчого чи прокурора про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя застосовує запобіжний захід в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому КПК України.
Відповідно до сформованої Європейським судом з прав людини практики, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).
Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», зазначив що факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред'явлення обвинувачення, що є завданням наступних етапів кримінального процесу, сприяти якому має й тримання під вартою.
Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», зазначив що факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред'явлення обвинувачення, що є завданням наступних етапів кримінального процесу, сприяти якому має й тримання під вартою.
Слідчий суддя вважає за можливе визначити в даному випадку заставу в розмірі 20 прожиткових мінімумів, тобто у сумі 49620,00 грн., що відповідає тяжкості кримінального правопорушення. Для запобігання встановленим ризикам у випадку внесення застави доцільним буде покладення на підозрювану обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, які будуть додатковою гарантією її належної поведінки поряд з ризиком втрати грошових коштів, внесених в якості застави, у випадку невиконання покладених на неї процесуальних обов'язків.
Питання щодо доведеності вини ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого злочину та правильності кваліфікації її дій слідчим суддею при розгляді клопотання не вирішувались, оскільки підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду справи по суті.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 194, 197, 205, 206, 371-372, 395 КПК України,
Клопотання слідчого СВ ВП №2 Одеського РУП №1 ГУНП в Одеські області ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , задовольнити.
Застосувати до підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеській слідчий ізолятор» строком на 60 (шістдесят) діб в межах строку досудового розслідування, тобто до 09.07.2022 року включно.
Строк дії запобіжного заходу обчислюється з моменту затримання підозрюваної ОСОБА_5 , тобто з 11 травня 2022 року.
Визначити відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір застави як запобіжного заходу, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто у сумі 49620,00 (сорок дев'ять тисяч шістсот двадцять гривень 00 коп.).
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу на рахунок ТУ ДСА України в Одеській області, з призначенням платежу: застава за підозрюваного; провадження по справі №1-кс/522/3015/22.
Підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави.
У разі внесення застави, покласти на підозрюваного обов'язки строком на 2 (два) місяці, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:
1) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора в розумні строки;
2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
3) не відлучатися з Одеської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт, інші документи, що дають право на виїзд/в'їзд з України;
5) утримуватись від спілкування із особами допитаними як свідками в рамках даного кримінального провадження.
Роз'яснити підозрюваному наслідки невиконання вказаних обов'язків, а саме: у разі, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, без поважних причин не повідомив про причину своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Повний текст ухвали проголошено 12.05.2022 року.
Суддя ОСОБА_1