Коростишівський районний суд Житомирської області
Справа № 935/310/22
Провадження № 2/935/331/22
Іменем України
10 травня 2022 року м.Коростишів
Коростишівський районний суд Житомирської області у складі: головуючого - судді Василенка Р.О., зі секретарем - Кумечко С.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунальної установи «Центр Комплексної реабілітації для дітей та осіб з інвалідністю» Коростишівської міської ради Житомирської області, про визнання протиправним та скасування наказу про відсторонення від роботи,-
Позивач звернулася до суду з вказаним позовом про визнання протиправним та скасування наказу про відсторонення від роботи та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в обгрунтування якого зазначила, що на підставі наказу т.в.о. ОСОБА_2 №8 від 09.02.2022 року «Про відсторонення від роботи ОСОБА_1 » позивачку було відсторонено від роботи без збереження заробітної плати. Позивачка вказує, що вона працює фахівцем з фізичної реабілітації та сестрою медичного масажу КУ «Центр Комплексної реабілітації для дітей та осіб з інвалідністю» Коростишівської міської ради, Житомирської області, проте останню відсторонили від роботи без збереження заробітної плати, з 09.02.2022 року до усунення причин, що їх зумовили. Вказане відсторонення від роботи позивач вважає порушенням її права на працю гарантованого Конституцією України і таким, що суперечить приписам статті 46 Кодексу законів про працю України та статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», тому просить суд визнати протиправним та скасувати наказ про відсторонення та враховуючи заяву про збільшення позовних вимог стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Позивач в судове засідання не з'явилася, направила до суду заяву, в якій просить розгляд справи проводити без її участі, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.
Відповідач для розгляду справи в судове засідання не з'явився, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, представник відповідача директор КУ «Центр Комплексної реабілітації для дітей та осіб з інвалідністю» Коростишівської міської ради, Житомирської області», направив до суду заяву, в якій вказав, що не заперечує проти задоволення позовних вимог, просить здійснити розгляд справи без його участі.
За таких обставин суд вважає за можливе розглядати справу на підставі наявних матеріалів та без фіксації технічними засобами, відповідно до вимог ст. 247 ЦПК України.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 працює з 02.03.2020 року на посаді фахівця з фізичної реабілітації та (за суміщенням посад) сестрою медичного масажу КУ «Центр Комплексної реабілітації для дітей та осіб з інвалідністю» Коростишівської міської ради, Житомирської області, що підтверджується копією трудового договору.
Відповідно до наказу №8 від 09.02.2022 року виданого т.в.о. директора ОСОБА_2 , «Про відсторонення від роботи ОСОБА_1 », на підставі ст. 46 КЗпП України, ч. 2 ст. 12 ЗУ «Про захист населення від інфекційних хвороб», пункту 41-6 Постанови КМУ від 09.12.2020 №1236, наказу Міністерства охорони здоров'я України від 04.10.2021 № 2153 «Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов'язковим профілактичним щепленням», ОСОБА_1 , було відсторонено від роботи без збереження заробітної плати з 09.02.2022 року на час відсутності щеплення проти COVID-19 до моменту проведення щеплення і пред'явлення відповідних підтверджуючих документів. З вказаним наказом ОСОБА_1 була ознайомлена, проте зазначила, що не згодна.
Згідно з наказом директора КУ «Центр Комплексної реабілітації для дітей та осіб з інвалідністю» Коростишівської міської ради, Житомирської області, ОСОБА_3 №10 від 10.03.2022 року, ОСОБА_1 було допущено до роботи з 01.03.2022 року, вказано, що остання була ознайомлена з наказом.
Статтею 43 Конституції України кожному гарантовано право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується; громадянам гарантується захист від незаконного звільнення; право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Згідно статті 2-1 КЗпП забороняється будь-яка дискримінація у сфері праці, зокрема порушення принципу рівності прав і можливостей, пряме або непряме обмеження прав працівників залежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, гендерної ідентичності, сексуальної орієнтації, етнічного, соціального та іноземного походження, віку, стану здоров'я, інвалідності, підозри чи наявності захворювання на ВІЛ/СНІД, сімейного та майнового стану, сімейних обов'язків, місця проживання, членства у професійній спілці чи іншому об'єднанні громадян, участі у страйку, звернення або наміру звернення до суду чи інших органів за захистом своїх прав або надання підтримки іншим працівникам у захисті їх прав, повідомлення про можливі факти корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України "Про запобігання корупції", а також сприяння особі у здійсненні такого повідомлення, за мовними або іншими ознаками, не пов'язаними з характером роботи або умовами її виконання.
Статтею 46 КЗпП передбачено, що відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння; відмови або ухилення від обов'язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством.
Відсторонення працівника від роботи - це призупинення виконання ним своїх трудових обов'язків за рішенням уповноважених на це компетентних органів з підстав, передбачених законодавством, що, як правило, відбувається з одночасним призупиненням виплати йому заробітної плати.
Відсторонення від роботи можливе лише у випадках, що передбачені законодавством. Про це оголошується наказом або розпорядженням керівника підприємства, установи чи організації, і про це працівник повинен бути повідомлений. Термін відсторонення встановлюється до усунення причин, що його зумовили. Працівник має право оскаржити наказ про відсторонення від роботи у встановленому законом порядку.
Разом з тим, відповідно до статті 46 КЗпП України допускається відсторонення працівника або у випадках, перелічених у статті, або в інших випадках, які повинні бути також передбачені певним нормативно-правовим актом.
Таким чином, перелік підстав для відсторонення працівника від роботи, який визначений статтею 46 Кодексу, не є виключним; положення цієї статті передбачають можливість його розширення, проте лише актами законодавства України.
Згідно з ч.1, 2, 3, 4 ст. 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», яку зокрема зазначено в наказі №8 від 09.02.2022 року, як на підставу відсторонення позивача від роботи, профілактичні щеплення проти дифтерії, кашлюка, кору, поліомієліту, правця, туберкульозу є обов'язковими і включаються до календаря щеплень.
В разі загрози виникнення особливо небезпечної інфекційної хвороби або масового поширення небезпечної інфекційної хвороби на відповідних територіях та об'єктах можуть проводитися обов'язкові профілактичні щеплення проти цієї інфекційної хвороби за епідемічними показаннями. Рішення про проведення обов'язкових профілактичних щеплень за епідемічними показаннями на відповідних територіях та об'єктах приймають головний державний санітарний лікар України, головний державний санітарний лікар Автономної Республіки Крим, головні державні санітарні лікарі областей, міст Києва та Севастополя, головні державні санітарні лікарі центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах оборони і військового будівництва, охорони громадського порядку, виконання кримінальних покарань, захисту державного кордону, Служби безпеки України
Працівники окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких може призвести до зараження цих працівників та (або) поширення ними інфекційних хвороб, підлягають обов'язковим профілактичним щепленням також проти інших відповідних інфекційних хвороб. У разі відмови або ухилення від обов'язкових профілактичних щеплень у порядку, встановленому законом, ці працівники відсторонюються від виконання зазначених видів робіт. Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов'язковим профілактичним щепленням проти інших відповідних інфекційних хвороб, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.
Крім того, порядок відмови від здійснення обов'язкових профілактичних щеплень визначений у частині 6 статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», в якій вказано, що якщо особа та (або) її законні представники відмовляються від обов'язкових профілактичних щеплень, лікар має право взяти у них відповідне письмове підтвердження, а в разі відмови дати таке підтвердження - засвідчити це актом у присутності свідків.
Окрім цього, відповідно до ч. 2 ст.27 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» обов'язковим профілактичним щепленням для запобігання поширенню інших інфекційних захворювань підлягають окремі категорії працівників у зв'язку з особливостями виробництва або виконуваної ними роботи. У разі необґрунтованої відмови від щеплення за поданням відповідних посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби вони до роботи не допускаються.
Пунктом 41-6 постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» в редакції, чинній на час винесення оскаржуваного наказу, передбачено відсторонення від роботи (виконання робіт) працівників та державних службовців, обов'язковість профілактичних щеплень проти COVID-19 яких визначена переліком та які відмовляються або ухиляються від проведення таких обов'язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 відповідно до статті 46 Кодексу законів про працю України, частини другої статті 12 Закону України “Про захист населення від інфекційних хвороб” та частини третьої статті 5 Закону України “Про державну службу”, крім тих, які мають абсолютні протипоказання до проведення таких профілактичних щеплень проти COVID-19 та надали медичний висновок про наявність протипоказань до вакцинації проти COVID-19, виданий закладом охорони здоров'я.
Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов'язковим профілактичним щепленням, затверджений наказом Міністерства охорони здоров'я України від 04.10.2021 № 2153.
Пунктом 3 зазначеного наказу МОЗ до переліку осіб, які підлягають обов'язковим профілактичним щепленням проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19 віднесено працівників закладів вищої, післядипломної, фахової передвищої, професійної (професійно-технічної), загальної середньої, у тому числі спеціальних, дошкільної, позашкільної освіти, закладів спеціалізованої освіти та наукових установ незалежно від типу та форми власності.
Суд наголошує, що право на працю та право заробляти працею на життя, яке гарантоване статтею 43 Конституції України, належить до основних прав і свобод людини та громадянина, що не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією.
Пунктом 1 статті 92 Конституції України встановлено, що права і свободи громадянина, гарантії цих прав і свобод, основні обов'язки громадянина визначаються виключно законами України.
Враховуючи зазначене вище, а також заяву відповідача про визнання позовних вимог, суд вважає, що відсторонення від роботи ОСОБА_1 без збереження заробітної плати було незаконним, таким, що суперечить Конституції України, та є втручанням у право людини на працю та право заробляти працею, яку вільно обирає та на яку вільно погоджується, а тому з урахуванням статті 92 Конституції України, таке втручання дозволено виключно законами України, а не підзаконними актами. Крім того, суд вказує, що в наказі про відсторонення ОСОБА_1 було неправомірно зазначено причини та строк такого відсторонення, а саме формулювання: «на час відсутності щеплення проти COVID-19 до моменту проведення щеплення і пред'явлення відповідних підтверджуючих документів», а також була порушена процедура такого відсторонення, яка відповідно до ст. 27 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» здійснюється за поданням відповідних посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби.
Крім того в наказі про відсторонення вказане посилання на ст. 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», в якій не визначено, що щеплення від респіраторної хвороби COVID-19 є обов'язковим.
За таких обставин, вимоги позивача з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог про визнання незаконним та скасування наказу Т.в.о. директора Комунальної установи «Центр Комплексної реабілітації для дітей та осіб з інвалідністю» Коростишівської міської ради, Житомирської області наказу ОСОБА_2 №8 від 09.02.2022 року про відсторонення від роботи ОСОБА_1 без збереження заробітної плати та стягненню середнього заробітку за час вимушеного прогулу підлягають задоволенню.
Відповідно до п. 10 постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» якщо буде встановлено, що на порушення ст. 46 КЗпП роботодавець із власної ініціативи без законних підстав відсторонив працівника від роботи із зупиненням виплати заробітної плати, суд має задовольнити позов останнього про стягнення у зв'язку з цим середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу (ст. 235 КЗпП).
За змістом частини другої статті 235 Кодексу законів про працю України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік.
Оскільки будучи відстороненою від роботи позивач не виконує свої трудові обов'язки, суд вважає доцільним застосувати аналогію закону положення статті 235 КЗпП України та зобов'язати відповідача нарахувати та сплатити позивачу середній заробіток за весь час відсторонення до дати фактичного допуску до роботи 01.03.2022 року.
Відповідно ст.141 ЦПК України, судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в сумі 992,40 грн.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 256, 258, 259, 265, 273, 354 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги задовольнити.
Визнати незаконним та скасувати наказ Т.в.о. директора Комунальної установи «Центр Комплексної реабілітації для дітей та осіб з інвалідністю» Коростишівської міської ради, Житомирської області, ОСОБА_2 від 09.02.2022 року №8 про відсторонення від роботи ОСОБА_1 без збереження заробітної плати.
Зобов'язати Комунальну установу «Центр Комплексної реабілітації для дітей та осіб з інвалідністю» Коростишівської міської ради, Житомирської області, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за весь час відсторонення від роботи на підставі наказу Т.в.о. директора Комунальної установи «Центр Комплексної реабілітації для дітей та осіб з інвалідністю» Коростишівської міської ради, Житомирської області Кліменчука В.Г. від 09.02.2022 року №8 про відсторонення від роботи ОСОБА_1 в сумі 8648 (вісім тисяч шістсот сорок вісім) грн. 72 коп.
Стягнути з Комунальної установи «Центр Комплексної реабілітації для дітей та осіб з інвалідністю» Коростишівської міської ради, Житомирської області на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 992,40 грн.
Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Комунальна установа «Центр Комплексної реабілітації для дітей та осіб з інвалідністю» Коростишівської міської ради, Житомирської області, ЄДРПОУ: 43501829, місцезнаходження: вул. Святогірська, 18а, м. Коростишів, Житомирського району Житомирської області.
Суддя Роман ВАСИЛЕНКО