Справа №295/5707/19
1-кп/295/337/22
Іменем України
12.05.2022 року м. Житомир
Богунський районний суд м.Житомира в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
секретаря судового засідання ОСОБА_2
провівши судове засідання в місті Житомирі в режимі відео конференції у кримінальному провадженні №12018060020005049 від 05.12.2018 про обвинувачення ОСОБА_3 за ч.2 ст.307 КК України, -
з участю учасників кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_3
Прокурор заявив клопотання про застосування обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів. В обґрунтування зазначив, що останній обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину у період відбування покарання на території установи виконання покарань, що вказує на небажання стати на шлях виправлення та у разі звільнення з місць позбавлення волі може вчинити інші кримінальні правопорушення, переховуватися від суду. Тому з метою запобігання ризикам, передбаченим п.п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України просив обрати ОСОБА_3 саме такий запобіжний захід як тримання під вартою.
Обвинувачений заперечував щодо клопотання прокурора. Пояснив, що після звільнення з місць позбавлення волі буде проживати в с.Мала Рача Радомишльського району та буде з'являтися до суду за викликами. Зазначив, що на одній вулиці з ним проживає дільничний інспектор поліції.
Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши матеріали провадження, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст.331КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
За змістом ст.177 КПК України метою запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, у тому числі, переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до приписів ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Обвинувачений відбуває покарання за вироком Радомишльського районного суду Житомирської області від 15.11.2017. Відповідно до ухвали Богунського районного суду м.Житомира від 29.07.2019 утримується в СІЗО «Житомирська установа виконання покарань (№8)».
З матеріалів кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_3 за ч.2 ст.307 КК України вбачається, що останній обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину у період відбування покарання на території установи виконання покарань, що вказує на небажання стати на шлях виправлення та у разі звільнення з місць позбавлення волі може ухилятися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Враховуючи вік, стан здоров'я, соціальні зв'язки обвинуваченого, повідомлення СІЗО ДУ «Житомирська установа виконання покарань (№8)», що ОСОБА_3 буде звільнений 13.05.2022, а також з огляду на існування ризиків переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, суд дійшов до висновку про задоволення клопотання та застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 .
Між тим, відповідно до ч.3 ст.183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно п.2 ч.5 ст.182 КПК України розмір застави визначається у межах щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 177, 182, 183, 331 КПК України, суд,-
Клопотання задовольнити.
Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк шістдесят днів, обчислюючи строк тримання під вартою з моменту його затримання, тобто з 12 травня 2022 року.
Відповідно до ч. 5 ст.182, ч.3 ст.183 КПК України, з урахування наведених вище обставин, що характеризують обвинуваченого ОСОБА_3 визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання ним процесуальних обов'язків - 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 49620 грн., у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Богунського районного суду м.Житомира, у разі внесення якої звільнити ОСОБА_3 з-під варти.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_3 вважається таким, що до нього застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом строку дії ухвали.
Строк дії ухвали - до 10 липня 2022року (включно).
У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 наступні обов'язки:
-прибувати за кожною вимогою до суду;
-не відлучатися із місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 без дозволу суду;
-повідомляти суд про зміну місця проживання.
Застосування до обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді застави вважати з моменту його звільнення з-під варти.
Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1