вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"15" лютого 2022 р. м. Київ Справа № 911/2984/21
Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О., розглянувши справу
за позовом Керівника Вишгородської окружної прокуратури Київської області, Київська обл., Вишгородський р-н., м. Вишгород в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях, м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Пак-Експо Лізинг”, м. Київ,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом”, м. Київ
про стягнення 1190590,10 грн. неустойки та усунення перешкод в користуванні та розпорядженні майном шляхом зобов'язання повернути майно
Секретар судового засідання: Самусь В.С.
За участю представників:
прокурор: Наумова К.О. (посв. № 064671);
від позивача: Желяк А.А. (самопредставництво), Коведа О.І. (самопредставництво);
від відповідача: не з'явився;
від третьої особи: не з'явився.
Керівник Вишгородської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях звернувся до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Пак-Експо Лізинг” про стягнення 1190590,10 грн. неустойки та усунення перешкод в користуванні та розпорядженні Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях державним окремим індивідуально визначеним майном - приміщеннями № 1-20, 37 плодоовочевої бази з компресорною і конденсаторною площею 425,2 кв. м. (інв. № АРС-53-103004188/7, реєстр. № 24584661.1006.ЖЦНЖШИ006.7), яке розміщене за адресою: Київська обл., м. Славутич, пр-т. Ентузіастів, 7, шляхом зобов'язання повернути майно за актом приймання-передавання.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Договір № 954 від 31.12.2009 р. оренди державного майна, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області та Товариством з обмеженою відповідальністю “Пак-Експо”, яке в подальшому змінило назву на Товариство з обмеженою відповідальністю “Пак-Експо Лізинг”, припинив свою дію 30.09.2018 р. на підставі п. 6 додаткового договору № 2 та п. 10.1 Договору № 954 і ст. 764 Цивільного кодексу України. Проте, державне індивідуально визначене майно, яке є предметом вказаного договору, відповідачем не повернуто ні його власнику, ні балансоутримувачу, ТОВ “Пак-Експо Лізинг” продовжує його використовувати без відшкодування коштів за його використання за позадоговірними зобов'язаннями. Таким чином, з 01.10.2018 р. (наступний день після припинення Договору № 954) виключно з вини відповідача продовжується користування державним майном без договірних зобов'язань, що є підставою для застосування до спірних правовідносин норми ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України, а саме сплату неустойки, яка є спеціальною мірою відповідальності недобросовісного наймача і застосовується виключно після припинення договірних відносин з оренди майна. Враховуючи викладене, та посилаючись на ст.ст. 759, 785 Цивільного кодексу України, прокурор просить усунути перешкоди в користуванні та розпорядженні Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областей державним майном шляхом зобов'язання ТОВ “Пак-Експо Лізинг” повернути приміщення № 1 - 20, 37 плодоовочевої бази з компресорною і конденсаторною загальною площею 425,2 кв.м, розташованої по проспекту Ентузіастів, 7 в м. Славутич Київської області, за актом приймання-передавання, а також стягнути 1190590,10 грн. неустойки за користування нежитловим приміщенням.
Відповідно до ч. 4 ст. 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
Звернення прокурора з позовом до господарського суду Київської області обґрунтоване посиланням на ч. 3 ст. 23 Закону України “Про прокуратуру”, відповідно до якої прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Прокурор зазначає, що порушення інтересів держави полягає в тому, що держава внаслідок неповернення відповідачем майна, яким останній користується, позбавлена можливості ефективно управляти ним та використовувати для задоволення державних та суспільних потреб. У свою чергу, протиправні дії відповідача обмежують державу в реалізації її повноважень власника зазначеного майна щодо вільного розпорядження ним з метою отримання найбільш сприятливих економічних та інших вигод, що завдає значні збитки державному бюджету.
Прокурор звернувся з даним позовом до суду в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях.
Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про Фонд державного майна України» Фонд державного майна України є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що реалізує державну політику у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, управління об'єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави щодо об'єктів державної власності, що належать до сфери його управління, а також у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 4 Закону України «Про Фонд державного майна України» до основних завдань Фонду державного майна України належить реалізація державної політики у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, а також у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності.
Пунктом 4 частини 1 статті 5 Закону України «Про Фонд державного майна України» Фонд державного майна України у сфері оренди державного майна виступає орендодавцем цілісних (єдиних) майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутного капіталу господарських товариств у процесі приватизації (корпоратизації), що перебувають у державній власності та здійснює контроль за надходженням до Державного бюджету України плати за оренду державного майна.
Отже, органом державної влади, до компетенції якого віднесені повноваження у спірних правовідносинах, та який зобов'язаний вживати заходи з метою захисту порушених інтересів держави, є Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях.
Листом від 14.01.2020 р. № 35/2-10вих-20 Броварська місцева прокуратура звернулась до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області, в якому просила надати інформацію про стан заборгованості за укладеним з ТОВ «Пак-Експо Лізинг» договором оренди нерухомого майна та, у разі непогашення заборгованості, надати детальний розрахунок такої заборгованості, а також повідомити чи вживалися заходи щодо стягнення з боржника суми заборгованості в судовому порядку.
Листом від 31.01.2020 р. № 51-04/01-576 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській області повідомило про наявність заборгованості, зокрема, за договором оренди від 31.12.2009 р. № 954, а також повідомило, що через недостатність фінансування Регіональне відділення позбавлено можливості повною мірою охопити заходами судового реагування всіх орендарів, що мають заборгованість з орендних платежів.
Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях протягом тривалого часу не було вжито заходів щодо звернення з відповідним позовом до суду з метою захисту прав, що свідчить про бездіяльність компетентного органу.
Наведені обставини є підставою для звернення прокурора з даним позовом до суду в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях.
Ухвалою господарського суду Київської області від 12.11.2021 р. залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Державне підприємство “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом”.
22.11.2021 р. до господарського суду Київської області від третьої особи надійшла заява, в якій вона просить розглянути справу без участі представника, та зазначила, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
23.12.2021 р. до господарського суду Київської області від позивача надійшли пояснення.
Ухвалою господарського суду Київської області від 13.01.2022 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 18.01.2022 р.
Прокурор у підготовчих засіданнях та у судових засіданнях позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві. У судове засідання 01.02.2022 р. прокурор не з'явився.
Представник позивача у підготовчих засіданнях та у судових засіданнях позов прокурора підтримав.
Представник відповідача у жодне підготовче та судове засідання не з'явився, про причини неявки представника суд не повідомив, відзив на позовну заяву до суду не надіслав, хоча про дату, час та місце підготовчих та судових засідань відповідач повідомлений відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України в порядку, встановленому ГПК України, що підтверджується поштовими поверненнями рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень, що містяться в матеріалах справи.
Представник третьої особи у підготовчі засідання та у судові засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце проведення підготовчих та судових засідань третя особа повідомлена належним чином в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Як вже зазначалося, від третьої особи надійшла заява, в якій вона просить розглянути справу без участі представника, та зазначила, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення прокурора та представників позивача, суд
31.12.2009 р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області (орендодавець), правонаступником якого є Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях відповідно до наказу Фонду державного майна України від 05.08.2019 № 786 «Про реорганізацію регіональних відділень Фонду державного майна України», та Товариством з обмеженою відповідальністю «Пак-Експо», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Пак-Експо Лізинг» (орендар) укладено договір № 954 оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності.
Відповідно до п. 1.1 договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне індивідуально визначене майно, а саме: приміщення № 1-20, 37 будівлі БЦ-2 (овочеві склади) бази ВРП (далі-майно), площею 425,2 кв.м, розміщене за адресою: Київська обл., м. Славутич, пр-т Ентузіастів, буд. 7, що перебуває на балансі ДП «НАЕК «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Атомремонтсервіс», вартість якого визначена згідно з звітом про незалежну оцінку станом на 30.04.2009 р. і становить за незалежною оцінкою 269820,00 грн.
Згідно з п. 2.1 вказаного договору орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передавання майна.
Передача майна в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на це майно. Власником майна залишається держава, а орендар користується ним протягом строку оренди (п. 2.2 договору).
Пунктом 3.1 договору встановлено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 р. № 786 (зі змінами) (далі - Методика) і становить без ПДВ за базовий місяць оренди (травень 2009 року) 3420,12 грн.
Згідно з п.п. 3.2, 3.3 договору нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.
Пунктом 3.5 договору встановлено, що розмір орендної плати переглядається на вимогу однієї із сторін у разі зміни Методики її розрахунку, істотної зміни стану об'єкта оренди з незалежних від сторін причин та в інших випадках, передбачених чинним законодавством.
Відповідно до п. 3.6 договору орендна плата перераховується щомісячно, не пізніше 15 числа наступного місяця з врахуванням індексу інфляції, а саме: 70% орендної плати перераховується до державного бюджету України, а 30% орендної плати - балансоутримувачу.
Згідно з п. 5.2 договору орендар зобов'язується після закінчення основного строку договору оренди здійснити перерахування орендної плати за останній місяць (останні місяці) з урахуванням внесеного орендарем завдатку.
Згідно з п. 5.3 договору орендар зобов'язується своєчасно й в повному обсязі вносити орендну плату.
Відповідно до п. 5.10 договору орендар зобов'язаний у разі припинення або розірвання договору повернути орендодавцеві або підприємству/товариству, указаному орендодавцем, орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу та відшкодувати балансоутримувачу збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого майна з вини орендаря.
Цей договір укладено строком на 2 роки 11 місяців, що діє з 31.12.2009 р. по 30.11.2012 р. включно (п. 10.1 договору).
31.12.2009 р. Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Пак-Експо» підписано акт приймання-передавання державного майна, який є додатком до договору оренди № 954 від 31.12.2009 р., відповідно до якого орендодавець здав за згодою балансоутримувача, а орендар прийняв в оренду державне майно, а саме: нежитлові приміщення № 1-20, 37 блоку цехів - 2 (овочеві склади) бази ВП АРС, площею 425,2 кв.м, яке знаходиться за адресою: Київська обл., м. Славутич, пр-т Ентузіастів, буд. 7, загальною вартістю 269820,00 грн., визначеною на підставі експертної оцінки від 31.09.2009 р. Вказаний акт погоджено балансоутримувачем - ДП «НАЕК «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Атомремонтсервіс».
02.04.2013 р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Пак-Експо» укладено додаткову угоду № 1, якою внесено зміни до умов договору оренди № 954 від 31.12.2009 р. щодо предмету договору, розміру орендної плати, встановлення штрафу за несвоєчасну сплату орендної плати, продовження строку дії договору, та інших умов договору оренди.
30.10.2017 р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Пак-Експо Лізинг» укладено додатковий договір № 2, яким внесено зміни до умов договору оренди № 954 від 31.12.2009 р. щодо предмету договору, зміни найменування сторони в преамбулі та тексті договору на ТОВ «Пак-Експо Лізинг», зміни розміру орендної плати, продовження строку дії договору до 30.09.2018 р.
Так, додатковим договором № 2 викладено в новій редакції п. 1.1 договору оренди, відповідно до якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно - приміщення № 1-20, 37 плодоовочевої бази з компресорною і конденсаторною площею 425,2 кв.м (інв. № АРС-53-103004188/7, реєстр. № 24584661.1006.ЖЦНЖШИ006.7), яке розміщене за адресою: Київська обл., м. Славутич, пр-т Ентузіастів, буд. 7, та знаходиться на балансі ДП «НАЕК «Енергоатом» (балансоутримувач), вартість якого визначена згідно з висновком про вартість майна станом на 30.11.2015 р. і становить за незалежною оцінкою 1360674,00 грн. без ПДВ.
Також додатковим договором № 2 пункт 3.1 договору № 954 викладено в наступній редакції: «Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропозиції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 р. № 786 (зі змінами) (далі - Методика) і становить без ПДВ за базовий місяць оренди (листопад 2015 року) - 17008,43 грн.
Пунктом 6 додаткового договору № 2 від 30.10.2017 р. сторони погодили, що термін дії договору оренди продовжено до 30.09.2018 р. включно.
У пункті 4 додаткового договору № 2 від 30.10.2017 р. сторони погодили викласти п. 10.4 договору оренди в наступній редакції: «У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором, з урахуванням змін у законодавстві на дату продовження цього договору. Зазначені дії оформляються додатковим договором, який є невід'ємною частиною договору при обов'язковій наявності дозволу органу, уповноваженого управляти майном».
ТОВ «Пак-Експо Лізинг» підписано розрахунок плати за базовий місяць оренди державного нерухомого майна, який затверджено Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області, відповідно до якого орендна плата за базовий місяць - листопад 2017 р. становить 17008,43 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Згідно з ч. 6 ст. 283 ГК України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Згідно з ст. 764 ЦК України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
Частиною 4 ст. 284 Господарського кодексу України встановлено, що строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Листом № 53-09-3047 від 25.06.2018 р. Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській області повідомило ТОВ «Пак-Експо Лізинг» про відмову в продовженні терміну дії договору оренди, термін якого закінчувався 30.09.2018 р., у зв'язку з недосягненням згоди щодо приведення договірних відносин за договором у відповідність.
Листом № 50-08-4947 від 05.10.2018 р. Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській області повідомило ТОВ «Пак-Експо Лізинг» про припинення терміну дії договору оренди № 954 від 31.12.2009 р. та необхідність повернення орендованого майна балансоутримувачу за актом приймання-передачі.
Отримання 16.10.2018 р. орендарем вказаного листа підтверджується підписом уповноваженої особи за довіреністю на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення № 0303913794950.
Отже, про припинення терміну дії договору оренди № 954 від 31.12.2009 р. ТОВ «Пак-Експо Лізинг» було повідомлено у визначений законодавством місячний строк після закінчення строку дії договору, що підтверджується листом № 50-08-4947 від 05.10.2018 р.
Згідно з ч. 2 ст. 291 ГК України договір оренди припиняється у разі
закінчення строку, на який його було укладено.
Відтак, договір № 954 від 31.12.2009 р. оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області та Товариством з обмеженою відповідальністю “Пак-Експо”, припинив свою дію 01.10.2018 р.
Відповідно до п. 10.10 договору у разі припинення або розірвання цього договору майно протягом 3 робочих днів повертається орендарем балансоутримувачу. Майно вважається поверненим балансоутримувачу з моменту підписання сторонами акта приймання-передавання. Обов'язок щодо складання акта приймання-передавання про повернення майна покладається на орендаря.
Відповідно до ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Проте, ТОВ «Пак-Експо Лізинг» не повернуло державне індивідуально визначене майно - нежитлове приміщення загальною площею 425,2 кв.м за адресою: Київська обл., м. Славутич, пр-т Ентузіастів, буд. 7.
Таким чином, ТОВ «Пак-Експо Лізинг» продовжує використовувати державне майно після закінчення терміну дії договору № 954 від 31.12.2009 р. оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності.
Згідно з ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення.
Відповідно до п. 10.12 договору якщо орендар не виконує обов'язок щодо повернення майна, орендодавець має право вимагати від орендаря сплати неустойки у розмірі подвійної орендної плати за користування майном за час прострочення.
Отже, орендар - ТОВ «Пак-Експо Лізинг» в свою чергу зобов'язаний сплатити неустойку у розмірі подвійної орендної плати за користування майном за час прострочення виконання зобов'язання щодо повернення державного індивідуально визначеного майна.
Предметом позову є, зокрема, стягнення 1190590,10 грн. неустойки за користування державним майном після закінчення строку дії договору у період з 01.10.2018 р. по 31.08.2021 р., виходячи із розрахунку розміру подвійної орендної плати (17008,43 грн. х 2 = 34016,86 грн.) за кожен місяць прострочення, а саме: 34016,86 грн. за кожен місяць прострочення за період з 01.10.2018 р. по 31.08.2021 р.
Судом встановлено, що рішенням господарського суду Київської області від 13.12.2019 р. у справі № 911/1762/19, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.09.2020 р., було стягнуто з ТОВ «Пак-Експо Лізинг» на користь Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Атомремонтсервіс” Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” 129291,63 грн. боргу з орендної плати згідно договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності № 954 від 31.12.2009 р., починаючи з листопада 2018 р.
Таким чином, рішенням господарського суду Київської області від 13.12.2019 р. у справі № 911/1762/19 було стягнуто з ТОВ «Пак-Експо Лізинг» борг з орендної плати за договором № 954 від 31.12.2009 р. за період, який повністю накладається на період, за який нараховано неустойку за користування державним майном за час прострочення виконання зобов'язання щодо повернення вказаного майна після спливу строку дії договору № 954 від 31.12.2009 р.
Водночас, відповідно до висновків, викладених в постанові Верховного Суду у складі суддів Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.04.2021 р. у справі № 910/11131/19 правова природа плати за користування річчю (орендної плати) безпосередньо пов'язана із правомірним користуванням річчю протягом певного строку, і обов'язок здійснення такого платежу є істотною ознакою орендних правовідносин, що випливає зі змісту регулятивних норм статей 759, 762, 763 ЦК України, статей 283, 284, 286 ГК України. Із припиненням договірних (зобов'язальних) відносин за договором у наймача (орендаря) виникає новий обов'язок - негайно повернути наймодавцеві річ.
Після спливу строку дії договору невиконання чи неналежне виконання обов'язку з негайного повернення речі свідчить про неправомірне користування майном, яке було передане в найм (оренду). Тому права та обов'язки наймодавця і наймача, що перебували у сфері регулятивних правовідносин, переходять у сферу охоронних правовідносин та охоплюються правовим регулюванням за частиною другою статті 785 ЦК України, яка регламентує наслідки невиконання майнового обов'язку щодо негайного повернення речі наймодавцеві.
Користування майном після припинення договору є таким, що здійснюється не відповідно до його умов - неправомірне користування майном, у зв'язку з чим вимога щодо орендної плати за користування майном за умовами договору, що припинився (у разі закінчення строку, на який його було укладено тощо), суперечить змісту правовідносин за Договором найму (оренди) та регулятивним нормам ЦК України та ГК України.
Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма статті 762 ЦК України ("Плата за користування майном") і охоронна норма частини другої статті 785 ЦК України ("Обов'язки наймача у разі припинення договору найму") не можуть застосовуватися одночасно, адже орендар не може мати одночасно два обов'язки, які суперечать один одному: сплачувати орендну плату, що здійснюється за правомірне користування майном, і негайно повернути майно.
Отже, положення пункту 3 частини першої статті 3 та статті 627 ЦК України про свободу договору не застосовуються до договорів оренди в тій їх частині, якою передбачені умови щодо здійснення орендної плати за період від моменту припинення дії договору до моменту повернення орендованого майна, оскільки сторони в такому випадку відступають від положень актів цивільного законодавства (стаття 6 ЦК України).
Неврахування таких висновків щодо застосування положень цивільного та господарського законодавства на практиці призводить до того, що з орендаря, який після припинення строку дії договору не повернув майно орендодавцю на його вимогу, фактично стягується потрійний розмір орендної плати, а саме: безпосередньо орендна плата, а також неустойка у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення. Такий підхід у регулюванні орендних правовідносин вочевидь не узгоджується з такими загальними засадами цивільного законодавства, як справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України).
Частиною 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Отже, прокурором неправомірно заявлено до стягнення неустойку у розмірі подвійної плати за час прострочення виконання зобов'язання з повернення орендованого майна у сумі, яка включає 129291,63 грн., які вже стягнуто з відповідача, як орендну плату за користування майном за договором № 954 від 31.12.2009 р.
Разом з цим, одночасне стягнення неустойки у розмірі подвійної плати за час прострочення виконання зобов'язання з повернення орендованого майна у справі, що розглядається, та стягнення боргу з орендної плати рішенням суду у справі № 911/1762/19 є потрійним стягненням розміру орендної плати за договором № 954 від 31.12.2009 р., що протирічить загальним засадам цивільного законодавства, таким як справедливість, добросовісність та розумність.
Враховуючи викладене та приписи п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України, заявлена до стягнення неустойка у розмірі подвійної плати за час прострочення виконання зобов'язання з повернення орендованого майна підлягає зменшенню на суму 129291,63 грн., стягнуту рішенням господарського суду Київської області від 13.12.2019 р. у справі № 911/1762/19.
Судом враховано правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду у складі суддів Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 20.11.2020 р. у справі № 916/1319/19, відповідно до якої частина друга статті 785 ЦК України є особливим заходом цивільної відповідальності (неустойкою), яка визначається в розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення повернення її наймодавцю у разі припинення договору найму та має певну специфіку щодо незастосування до неї положень статті 232 ГК України про припинення нарахування штрафних санкцій по закінченню 6 місяців, оскільки частиною другою статті 785 ЦК України передбачено інше (дію санкції на весь період неправомірного користування майном).
Таким чином, вимога про стягнення неустойки у сумі 1190590,10 грн. за час прострочення виконання зобов'язання з повернення орендованого майна підлягає частковому задоволенню у сумі 1061298,47 грн. (1190590,10 грн. - 129291,63 грн.).
Щодо вимоги прокурора про усунення перешкод в користуванні та розпорядженні Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях державним окремим індивідуально визначеним майном шляхом зобов'язання ТОВ “Пак-Експо Лізинг” повернути майно за актом приймання-передавання, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
З огляду на те, що ТОВ «Пак-Експо Лізинг» не виконало обов'язку щодо повернення державного майна після закінчення терміну дії договору № 954 від 31.12.2009 р. оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності, та продовжує користуватися вказаним майном, то вимога про усунення перешкод в користуванні та розпорядженні Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях державним окремим індивідуально визначеним майном - приміщеннями № 1-20, 37 плодоовочевої бази з компресорною і конденсаторною площею 425,2 кв.м, яке розміщене за адресою: Київська обл., м. Славутич, пр-т Ентузіастів, буд. 7, шляхом зобов'язання ТОВ “Пак-Експо Лізинг” повернути вказане майно за актом приймання-передавання, підлягає задоволенню.
Таким чином, позов прокурора підлягає частковому задоволенню.
Судовий збір відповідно до ст.ст. 123, 129 ГПК України за вимогу майнового характеру покладається судом на прокурора та відповідача пропорційно розміру задоволених вимог, а за вимогу немайнового характеру покладається судом на відповідача.
Керуючись ст. ст. 123, 129, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Пак-Експо Лізинг” (01030, м. Київ, вул. Леонтовича, буд. 7, код 38508974) на користь держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях (03039, м. Київ, пр-т Голосіївський, буд. 50, код 43173325) 1061298,47 грн. (один мільйон шістдесят одну тисячу двісті дев'яносто вісім грн. 47 коп.) неустойки за користування державним майном.
Усунути перешкоди в користуванні та розпорядженні Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях (03039, м. Київ, пр-т Голосіївський, буд. 50, код 43173325) державним окремим індивідуально визначеним майном - приміщеннями № 1-20, 37 плодоовочевої бази з компресорною і конденсаторною площею 425,2 кв.м (інв. № АРС-53-103004188/7, реєстр. № 24584661.1006.ЖЦНЖШИ006.7), яке розміщене за адресою: Київська обл., м. Славутич, пр-т Ентузіастів, буд. 7, шляхом зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю “Пак-Експо Лізинг” (01030, м. Київ, вул. Леонтовича, буд. 7, код 38508974) повернути вказане майно за актом приймання-передавання.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Пак-Експо Лізинг” (01030, м. Київ, вул. Леонтовича, буд. 7, код 38508974) на користь Київської обласної прокуратури (01601, м. Київ, бул. Лесі Українки, буд. 27/2, код 02909996) 18189,47 грн. (вісімнадцять тисяч сто вісімдесят дев'ять грн. 47 коп.) судового збору.
2. В іншій частині позову відмовити.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання апеляційної скарги відповідно до ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено 12.05.2022 р.
Суддя О.О. Рябцева