Номер провадження: 11-сс/813/589/22
Номер справи місцевого суду: 522/4350/22 1-кс/522/2222/22
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
06.05.2022 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд в складі:
головуючий суддя ОСОБА_2 ,
судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участі: секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 30 березня 2022 року про повернення скарги на бездіяльність уповноважених осіб Одеської обласної прокуратури, яка виразилась у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
встановив:
Зміст оскаржуваного судового рішення.
Ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 30 березня 2022 року повернуто скаргу представника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на бездіяльність уповноважених осіб Одеської обласної прокуратури, яка виразилась у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Рішення слідчого судді мотивоване тим, що вказана скарга не може бути розглянута в Приморському районному суді м. Одеси, оскільки це буде порушенням предметної підсудності, оскільки в даному випадку вона мала бути направлена до Вищого антикорупційного суду.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.
На вказану ухвалу ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій вказує на те, що оскаржена ухвала є необґрунтованою та постановлена з істотними порушеннями кримінально-процесуального закону, зокрема, стверджує, що подана скарга підсудна Приморському районному суду м. Одеси, в свою чергу, у поданій заяві про злочин не вирішувалось питання про конкретну кваліфікацію злочину. На думку апелянта, слідчий суддя свавільно позбавив заявника захисту від злочину та право на доступ до суду.
Посилаючись на викладене, апелянт просить скасувати оскаржену ухвалу слідчого судді та призначити новий розгляд у суді першої інстанції поданої скарги на бездіяльність уповноважених осіб Одеської обласної прокуратури, яка виразилась у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Позиції учасників судового розгляду.
05.05.2022 року на електронну адресу суду від ОСОБА_6 надійшло клопотання в якому остання просить скаргу задовольнити незалежно від явки її представника, який може бути зайнятий в іншому судовому засіданні.
Сторони кримінального провадження, будучи належним чином повідомлені про час і місце судового засідання, до апеляційного суду не прибули, із клопотанням про відкладення апеляційного розгляду до суду не звертались.
У відповідності до положень ч.4 ст.107 КПК України, у зв'язку з неявкою учасників судового розгляду в судове засідання, апеляційний розгляд проведено за відсутності учасників кримінального провадження та без фіксації за допомогою технічних засобів.
Мотиви апеляційного суду.
Дослідивши матеріали провадження та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до таких висновків.
Частина перша ст. 404 КПК України передбачає, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду 1-ї інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Положення ст. 2 КПК України визначають завдання кримінального судочинства, відповідно до яких, одним із завдань, зокрема, є те, щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Разом з тим, ч. 1 ст. 9 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Аналіз матеріалів провадження свідчить про те, що слідчий суддя не в повній мірі дотримався вказаних вимог КПК України, що потягло за собою ухвалення необґрунтованого рішення.
Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому КПК України, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Порядок здійснення кримінального судочинства надзвичайно формалізований. Він регулюється Конституцією України (статті 29, 31, 55, 58, 59, 62, 63, Розділ VIII), Кримінальним процесуальним кодексом України, Законом України «Про судоустрій і статус суддів», іншими правовими нормами.
Право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого судді, прокурора, керівника слідчого органу, слідчого є однією із найважливіших гарантій захисту громадянами своїх прав та свобод від їх порушення як з боку органів, що здійснюють розслідування та судовий контроль у кримінальному провадженні, так і з боку інших осіб, що беруть участь у ньому.
Главою 26 КПК України передбачений інститут оскарження рішень, дій чи бездіяльності на стадії досудового розслідування, який служить вихідною гарантією захисту прав учасників кримінального провадження і є однією із засад кримінального провадження.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна.
Частиною 2 ст. 304 КПК України передбачено, що скарга повертається, якщо: 1) скаргу подала особа, яка не має права подавати скаргу; 2) скарга не підлягає розгляду в цьому суді;
3) скарга подана після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 306 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора під час досудового розслідування розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави.
Проте, чинний кримінальний процесуальний закон не містить чіткого визначення підсудності скарг на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Правила про підсудність випливають із основних засад судочинства, передбачених ст.129 Конституції України, засад кримінального провадження, визначених у главі 2 КПК, а також засад організації судової влади, окреслених розділом 1 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів». Вони безпосередньо ґрунтуються на принципах побудови системи судів загальної юрисдикції, встановлених ч.1 ст.17 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», а саме територіальності, спеціалізації та інстанційності.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що поняття «суд, встановлений законом», стосується не тільки юридичного підґрунтя самого по собі існування «суду», але також і дотримання судом спеціальних норм, які регулюють його юрисдикцію, підсудність, повноваження судді (належний склад суду).
Виходячи з аналізу норм КПК України, судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування здійснюється слідчим суддею суду першої інстанції, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, що здійснює досудове розслідування, а тому, з урахуванням положень ч. 6 ст. 9 КПК України, зазначене правило застосовується й до розгляду скарг, клопотань, територіальна підсудність яких прямо не визначена процесуальним законом (зокрема ч. 1 ст. 306 КПК України), тобто - слідчим суддею місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, рішення, дія або бездіяльність посадової особи якого оскаржується.
Відповідно до матеріалів провадження 21.03.2022 року ОСОБА_6 звернулася до Одеської обласної прокуратури із заявою про вчинення злочинів Генеральним прокурором та керівником Одеської обласної прокуратури.
Станом на 28.03.2022 року відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань не внесено, досудове розслідування не розпочато.
ОСОБА_6 звернулась до слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси із скаргою в порядку ст. 303 КПК України на бездіяльність уповноважених осіб Одеської обласної прокуратури, яка виразилась у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
В своїй ухвалі, слідчий суддя Приморського райсуду м. Одеси, посилаючись на приписи ст. 33-1, п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України, повернув скаргу представнику ОСОБА_6 - адвокату ОСОБА_7 .
Однак, колегія суддів не погоджується з таким висновком слідчого судді, оскільки вказані норми лише регулюють стадію досудового розслідування злочинів, зокрема предметну підсудність Вищого антикорупційного суду та підслідність НАБУ, а не порядок прийняття та реєстрації заяв чи повідомлень про вчинене кримінальне правопорушення, натомість предметом оскарження до слідчого судді була саме бездіяльність посадових осіб Одеської обласної прокуратури, яка розташована за адресою: вулиця Пушкінська, 3, м. Одеса, тобто у межах територіальної юрисдикції Приморського районного суду м. Одеси. Таким чином, висновок слідчого судді щодо порушення правил підсудності при подачі скарги є помилковим.
Крім того, апеляційний суд звертає увагу, що відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.
При цьому, пунктам 7 ст. 214 КПК України передбачено, що якщо відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені прокурором, він зобов'язаний протягом п'яти робочих днів з дня внесення таких відомостей з дотриманням правил підслідності передати наявні у нього матеріали до відповідного органу досудового розслідування та доручити проведення досудового розслідування.
Приймаючи до уваги те, що ОСОБА_6 у своїй скарзі посилається на порушення посадовими особами прокуратури Одеської області вимог ст. 214 КПК України, тому посилання слідчого судді в ухвалі на п. 2 ч. 2 ст. 304 КПК України є необґрунтованим, а повернення її скарги - передчасним.
Відповідно до ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити ухвалу без змін; 2) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що скарга ОСОБА_6 на бездіяльність уповноважених осіб Одеської обласної прокуратури, яка виразилась у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, підлягає розгляду слідчим суддею Приморського районного суду м. Одеси.
Отже, апеляційний суд вважає, що ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, а у справі необхідно постановити нову ухвалу, якою скаргу ОСОБА_8 визнати такою, що підлягає розгляду в суді 1-ої інстанції та направити матеріали провадження до Приморського районного суду м. Одеси для розгляду по суті.
Керуючись ст.ст. 214, 303, 304, 309, 370, 404-407, 409, 412, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд,
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_8 - задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 30 березня 2022 року про повернення скарги представника ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 , на бездіяльність уповноважених осіб Одеської обласної прокуратури, яка виразилась у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою визнати такою, що підлягає розгляду скаргу ОСОБА_8 на бездіяльність уповноважених осіб Одеської обласної прокуратури, яка виразилась у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, та повернути її до Приморського районного суду м. Одеси для розгляду по суті іншим слідчим суддею.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4