Справа № 300/836/18
Закарпатський апеляційний суд
11.05.2022 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд в складі суддів: ОСОБА_1 (головуючого), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 , розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Ужгороді судове провадження 11-сс/4806/174/22 за апеляційною скаргою начальника Воловецького відділу Мукачівської окружної прокуратури ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Воловецького районного суду Закарпатської області від 13.04.2022.
Цією ухвалою відмовлено в задоволенні клопотання слідчого СВ ВП №2 Мукачівського РУП ГУ НП в Закарпатській області про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, щодо:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, уродженця с.Нижні Ворота Воловецького району Закарпатської області, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.260 КК України, відомості про яке 28.04.2018 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018070090000095.
Клопотання мотивовано тим, що на початку квітня 2014 року на території Донецької та Луганської областей України, громадянином Російської Федерації та іншими невстановленими особами для насильницького підтримання влади незаконних самопроголошених так званих «Донецької народної республіки» та «Луганської народної республіки», було створено непередбачені законами України збройні формування, які мали організовану структуру військового типу, а саме: єдиноначальність, підпорядкованість, чітку ієрархічність та дисципліну, були озброєні придатною для використання вогнепальною зброєю, вибухівкою та іншими видами зброї, а також мали тяжке військове озброєння та військову техніку. Крім того, в зазначених формуваннях було визначено механізм вступу до нього, порядок проходження служби, в кожному структурному підрозділі ставились завдання щоденної діяльності, яка полягала у здійсненні методами військових операцій силової підтримки незаконно створених структур ДНР та ЛНР, придушення організованого опору населення на окупованій території, депортації населення Донецької та Луганської областей, встановлення режиму військового стану, протистояння правоохоронним органам державної виконавчої влади України, знищення їх живої сили і матеріальних засобів, а також скоєння інших тяжких і особливо тяжких кримінальних правопорушень. Вказані формування дислокувались в різних населених пунктах та місцевостях Донецької та Луганської областей та мали загальну координацію керівництва.
-2-
У невстановлений слідством день червень-липень 2015 року ОСОБА_7 , діючи з прямим умислом, усвідомлюючи протиправність своїх дій, з метою участі у діяльності непередбаченого законами України збройного формування, увійшов до незаконного збройного формування, самопроголошеної «ЛНР». Ознайомившись з встановленими правилами поведінки, правами та обов'язками члена вказаного збройного формування, ОСОБА_7 дав свою згоду на їх дотримання та виконання, тим самим, підтвердив свої наміри на участь у вищевказаному незаконному збройному формуванні та виконанні його цілей і завдань.
Для подальшої участі у незаконному збройному формуванню, у невстановлений слідством день та місяць 2015 року, знаходячись в окремих районах Луганської області, зокрема м.Алчевськ Луганської області, усвідомлюючи протиправність своїх дій, ОСОБА_7 вчинив кримінальні правопорушення, а саме: приймав участь у протиправній діяльності не передбаченого законом збройного формування «ЛНР» у складі одного із батальйонів механізованої бригади « ІНФОРМАЦІЯ_2 (33 артилерійський дивізіон законом збройного формування «ЛНР») під позивним « ОСОБА_8 », на посаді командира мінометного розрахунку.
В подальшому, у невстановлений слідством день та місяць 2016 року ОСОБА_7 , діючи з прямим умислом, усвідомлюючи протиправність своїх дій, з метою участі у діяльності непередбаченого законами України збройного формування, увійшов до незаконного збройного формування, самопроголошеної «ДНР». Ознайомившись з встановленими правилами поведінки, правами та обов'язками члена вказаного збройного формування, ОСОБА_7 дав свою згоду на їх дотримання та виконання, тим самим, підтвердив свої наміри на участь у вищевказаному незаконному збройному формуванні та виконанні його цілей і завдань.
Для подальшої участі у незаконному збройному формуванню, у невстановлений слідством день та місяць 2015 року, знаходячись в окремих районах Донецької області, усвідомлюючи протиправність своїх дій, вчинив кримінальні правопорушення, а саме приймав участь у протиправній діяльності не передбаченого законом збройного формування «ДНР» у складі розвід роти 9 полку морської піхоти не передбаченого законом збройного формування «ДНР», що дислокується в с.Безіменне Новоазовського району Донецької області.
Здійснюючи свої умисні протиправні дії у складі непередбачених законами України збройних формуваннях, ОСОБА_7 систематично виконував накази свого безпосереднього керівництва, а також виконував інші протиправні накази направлені проти представників влади із застосуванням вогнепальної зброї, які отримував від своїх керівників з числа незаконних збройних військових формувань самопроголошеної «ЛНР» та «ДНР».
Таким чином, дії ОСОБА_7 та невстановлених осіб носили тривалий характер, а саме в період з квітня 2014 року і по даний момент, та виразились у активній його участі в діяльності непередбаченого законами України збройного формування, що супроводжувались вчиненням опору представникам влади із застосуванням вогнепальної зброї.
У результаті діяльності зазначеного непередбаченого Законами України збройного формування на території Донецької та Луганської областей було спричинено масову загибель людей, а також зруйновано та пошкоджено велику кількість адміністративних та приватних будівель і споруд, що є тяжкими наслідками.
Таким чином, ОСОБА_7 приймав участь у діяльності не передбачених законом воєнізованих та збройних формувань, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.260 КК України.
-3-
Необхідність застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий обґрунтував наявністю ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_7 з метою уникнення кримінальної відповідальності на виклик до органів досудового розслідування не з'являється та переховується, місце його перебування невідоме. Таким чином, слідчий з урахуванням ризиків, передбачених п.п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України вважав за необхідне застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Відмовляючи у задоволенні клопотання слідчого про застосування щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вказала про відсутність в матеріалах судового провадження підтвердження наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.260 КК України. Окрім того, 13.09.2018 складено повідомлення про підозру ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.260 КК України, проте таке підозрюваному не вручено. Із супровідного листа №4663/106/26/4-18 від 13.09.2018 вбачається, що повідомлення про підозру по кримінальному провадженню №12018070090000095 від 28.04.2018 за ч.2 ст.260 КК України, направлено ОСОБА_7 на адресу АДРЕСА_1 , за якою проживає брат підозрюваного - ОСОБА_9 і якому фактично вручено повідомлення про підозру по кримінальному провадженню №12018070090000095 від 28.04.2018 за ч.2 ст.260 КК України. З огляду на ненадання доказів обгрунтованої підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, слідчий суддя не вбачала також доведеним і наявність достатніх ризиків, на які посилається слідчий у клопотанні. Також слідчим суддею з урахуванням тієї обставини, що місцезнаходження підозрюваного ОСОБА_7 не відоме, він може перебувати на тимчасово окупованій території України, є оголошеним у міжнародний розшук згідно постанови слідчого СВ Воловецького ВП №2 Мукачівського РУП ГУ НП в Закарпатській області від 28.08.2020, прийнято рішення про розгляд клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності підозрюваного.
В апеляційній скарзі, прокурор просить скасувати ухвалу слідчого судді від 13.04.2022. В обґрунтування апеляційних вимог прокурор зазначає про незаконність та необґрунтованість ухвали слідчого судді, оскільки письмове повідомлення про підозру ОСОБА_7 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.260 КК України складено 13.09.2018, що підтверджується матеріалами провадження у їх сукупності та йому особисто не вручено, через не встановлення місця знаходження підозрюваного, у зв'язку з чим було вжито заходів для вручення повідомлення у спосіб, передбачений кримінальним процесуальним законом, тому 17.09.2017 повідомлення та повістку про виклик вручено близькому родичу підозрюваного - ОСОБА_9 про, що наявна відмітка на супровідному листі. Матеріали провадження містять достатні докази стосовно наявності обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.260 КК України, та наявності ризиків, передбачених п.п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України. Також зазначає, що слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі послався на положення ч.6 ст.193 КПК України щодо можливості розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності підозрюваного, оскільки ОСОБА_7 оголошений у міжнародний розшук, що не відповідає дійсності, так як слідує з матеріалів судового провадження, підозрюваний ОСОБА_7 оголошений у державний, а не в міжнародний розшук. У зв'язку з чим, у слідчого судді не було правових підстав здійснювати розгляд даного клопотання без участі підозрюваного. Також вважає за необхідне звернути увагу на те, що слідчим суддею Воловецького районного суду вже розглядались аналогічні клопотання як про обрання підозрюваному запобіжного заходу
-4-
у вигляді тримання під вартою, так і щодо надання дозволу на затримання з метою приводу підозрюваного ОСОБА_7 для участі в розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і будь-яких проблемних питань під час розгляду відповідного клопотання не виникало, в тому числі щодо обґрунтованості підозри чи наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України.
До початку судового розгляду, начальник Воловецького відділу Мукачівської окружної прокуратури ОСОБА_5 апеляційну скаргу подану ним на ухвалу слідчого судді Воловецького районного суду Закарпатської області від 13.04.2022 про відмову у застосуванні щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відкликав.
Інші учасники судового розгляду апеляційні скарги на ухвалу слідчого судді від 13.04.2022 не подавали.
Заслухавши доповідь судді, дослідивши апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що заяву про відмову від апеляційної скарги слід задовольнити з таких підстав.
Відповідно до вимог ст.403 КПК України особа, яка подала апеляційну скаргу, має право відмовитися від неї до закінчення апеляційного розгляду. Якщо вирок або ухвала суду першої інстанції не були оскаржені іншими особами або якщо немає заперечень інших осіб, які подали апеляційну скаргу, проти закриття провадження у зв'язку з відмовою від апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції своєю ухвалою закриває апеляційне провадження.
Ураховуючи те, що прокурор відмовився від апеляційної скарги й ця відмова прийнята апеляційним судом, інші особи, що приймають участь у апеляційному розгляді апеляційні скарги не подавали, колегія суддів вважає, що апеляційне провадження підлягає закриттю.
Керуючись ст.ст.403,404,405,422 КПК України, апеляційний суд
Апеляційне провадження 11-сс/4806/174/22 за апеляційною скаргою начальника Воловецького відділу Мукачівської окружної прокуратури ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Воловецького районного суду Закарпатської області від 13.04.2022 про відмову в застосуванні щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,- закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді: