Справа №601/564/22
Провадження № 1-кп/601/101/2022
12 травня 2022 року Кременецький районний суд Тернопільської області
в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кременці кримінальне провадження № 12021210000000315 від 13.12.2021 про обвинувачення:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Матвіївці, Шумського району Тернопільської області, жителя АДРЕСА_1 , безробітного, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, громадянина України, українця,
у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого частиною 2 статті 286 КК України, -
за участю інших учасників кримінального провадження:
- прокурора ОСОБА_4 ,
-обвинуваченого ОСОБА_3 ,
-захисника ОСОБА_5 ,
-потерпілої ОСОБА_6 ,
- представника потерпілої адвоката ОСОБА_7
13.12.2021 близько 13:00 години водій ОСОБА_3 , керуючи технічно справним автомобілем марки "MAZDA 626", р.н. НОМЕР_1 , в порушення вимог пункту 1.10 (в частині визначення понять: «безпечна швидкість», «дорожні умови», «дорожня обстановка», і виконання їх вимог) Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, із змінами та доповненнями, а також вимог, які наведені у абзацах 1, 2 частини 5 статті 14 та абзаці 4 частини 2 статті 16 Закону України «Про дорожній рух» (№3353-ХІІ від 30 червня 1993 року), із змінами та доповненнями, які зобов'язують водія своїми діями не створювати загрозу безпеці дорожнього руху, небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю чи здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків, рухався із одним пасажиром в салоні, автодорогою «Кременець-Біла Церква - Ржичів - Канів - Софіївка» зі сторони села Рибча в бік села Плоске Кременецького району Тернопільської області.
Під час руху водій ОСОБА_3 не був достатньо уважним та не стежив належно за дорожньою обстановкою, щоб в разі її зміни своєчасно відреагувати та не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху, чим порушив вимоги п. 2.3. (б, д) ПДР України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року зі змінами тадоповненнями.
Так, на ділянці вказаної автодороги, що поза межами населених пунктів, водій ОСОБА_3 , не обрав в установлених межах таку безпечну швидкість керованого транспортного засобу із врахуванням дорожньої обстановки (сукупності факторів, що характеризуються дорожніми умовами, в першу чергу - стану дорожнього покриття), не застосував такі прийоми керування транспортним засобом, щоб мати змогу постійно контролювати йогорух та безпечно керувати ним, внаслідок чого допустив його занос та зміну напрямку руху ліворуч із виїздом на смугу зустрічного руху, та подальше зіткнення із технічно справним автомобілем "ЗАЗ VIDA”, р.н. НОМЕР_2 , підкеруванням водія ОСОБА_8 , із двома пасажирами, який рухався в зустрічному напрямку.
Своїми діями водій ОСОБА_3 створив аварійну обстановку, в якій позбавив інших учасників дорожнього руху, зокрема, водія автомобіля «ЗАЗ VIDA», р.н. НОМЕР_2 можливості запобігти зіткненню.
Унаслідок зіткнення транспортних засобів пасажир автомобіля «MAZDA 626», р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримала тілесні ушкодження у вигляді масивної травми грудей, у виді численних двобічних переломів ребер, з розривом грудного відділу аорти, що призвело до гострої масивної крововтрати, від яких настала її смерть на місці події.
Порушення водієм ОСОБА_3 вимог п. 12.1 ПДР України та вимог, які наведені у абзацах 1, 2 частини 5 статті 14 та абзаці 4 частини 2 статті 16 Закону України «Про дорожній рух», перебуває у прямому причинному зв'язку із настанням даної дорожньо-транспортної пригоди та спричиненням смерті потерпілої ОСОБА_9 .
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину визнав повністю, щиро розкаявся та суду пояснив, що 13.12.2021 близько 13:00 години він керуючи технічно справним автомобілем марки "MAZDA 626" їхав разом із своєю матір'ю ОСОБА_9 в бік села Плоске Кременецького району Тернопільської області. Допустив занос свого транспортного засобу та зміну напрямку руху ліворуч із виїздом на смугу зустрічного руху та подальше зіткнення із автомобілем "ЗАЗ VIDA”, р.н. НОМЕР_2 , який рухався в зустрічному напрямку. В результаті даного ДТП ОСОБА_9 від отриманих травм померла на місці.В скоєному щиро розкаюється та просить його суворо не карати.
В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_6 пояснила, що немає будь-яких претензій матеріального чи морального характеру до ОСОБА_3 , це є їхня спільна трагедія. Також не наполягає на суворій та реальній мірі покарання та вважає, оскільки в нього є малі діти, які часто хворіють та потребують постійних відвідувань лікарів, які знаходяться за межами населеного пункту, де вони проживають, не позбавляти його права керування.
Крім власного визнання вини обвинувачений ОСОБА_3 повністю погодився зі всіма доказами по справі, що були зібрані в процесі досудового слідства і підтверджують його винуватість у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, відмовившись від їх дослідження в ході судового розгляду.
Оскільки фактичні обставини справи не оспорюються учасниками судового провадження, показання обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи, з'ясувавши правильність розуміння обвинуваченим та іншими учасниками обставин справи, не маючи сумнівів у добровільності їх позиції, суд приходить до висновку, що на підставі частини 3 статті 349 КПК України, слід визнати за недоцільне досліджувати докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, та обмежитись допитом обвинуваченого, думкою потерпілої щодо покарання, дослідженням даних у справі, що характеризують особу обвинуваченого та даних, що стосуються речових доказів, вартості проведених експертиз.
Аналізуючи зібрані по справі докази, суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_3 вірно кваліфіковані за частиною 2 статті 286 КК України за ознакою порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілої.
Обставинами, що пом'якшують покарання - щире каяття, визнання вини, відсутність майнових та моральних претензій з боку потерпілої.
Обставин, що обтяжують покарання - не встановлено.
Призначаючи покарання обвинуваченому, у відповідності до статтей 65, 66, 67 КК України, суд враховує ступінь тяжкості скоєного ним злочину, особу обвинуваченого, те, що він позитивно характеризується по місцю проживання, має на утриманні двоє неповнолітніх дітей, раніше не судимий, думку потерпілої та її представника адвоката ОСОБА_7 , які не наполягають на суворій та реальній мірі покарання, ту обставину, що претензій до нього не мають, а також обставини, які пом'якшують покарання, - щире каяття та визнання вини. Обставин, які обтяжують покарання - не встановлено.
Відповідно до вимог частини 2 статті 65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
Відповідно до вимог частини 2 статті 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
З врахуванням ступеня тяжкості вчинення кримінального правопорушення, враховуючи пом'якшуючі та обтяжуючі обставини, суд вважає, що обвинуваченому слід призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки. Також, суд вважає за можливе не призначати додаткове покарання з врахуванням пом'якшуючих обставин, особи обвинуваченого, який раніше не притягувався до кримінального чи адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху, чи будь-якої іншої, думки потерпілої, яка не вважає за доцільне призначати додаткове покарання, визнання тієї обставини, що на утримання обвинуваченого є малолітні діти, яких необхідно періодично доставляти до лікарів, які знаходяться поза межами населеного пункту, де вони проживають.
Разом з тим, враховуючи, що ОСОБА_3 притягується до відповідальності вперше, позитивно характеризується, пом'якшуючі його покарання обставини, до яких суд відносить визнання вини, позицію потерпілої, відсутність обставин, котрі б обтяжували покарання, суд приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченого без реального відбування основного покарання, а тому приймає рішення про звільнення обвинуваченого від відбування основного покарання з випробуванням, а також про відсутність підстав для призначення додаткового покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами.
Таким чином, суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, та дає підстави для застосування статті 75 КК України, звільнивши його від відбування основного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки. Покласти обов'язки на ОСОБА_3 відповідно до частини 1 пунктів 1, 2 статті 76 КК України.
На дум ку суду призначене покарання є необхідним та достатнім заходом впливу на обвинуваченого ОСОБА_3 , та буде необхідним і достатнім для виправлення і перевиховання обвинуваченого та запобігання вчинення останнім нових кримінальних правопорушень.
Судові витрати за проведення судових експертиз слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 . Долю речових доказів вирішити на підставі ст.100 КПК України.
Цивільний позов в даному кримінальному провадженні не заявлявся.
Керуючись статтями 368, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд,-
ОСОБА_3 визнати винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 286 КК України, та призначити йому за даною статтею покарання у виді 3 (три) роки позбавлення волі, без позбавлення права керувати транспортними засобами.
На підставі статті 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від призначеного основного покарання з випробуванням строком на 2 (два) роки.
Відповідно до частини 1 пунктів 1, 2 статті 76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов'язки періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати на залучення експертів для проведення експертиз під час досудового розслідування:
- 2745.92 гривень за проведення авто-товарознавчої експертизи № СЕ-19/120-22/840-АВ ;
- 1372.96 гривень за проведення авто-технічної експертизи № СЕ-19/120-22/313-ІТ;
- 2059.44 гривень за проведення транспортно-трасологічної експертизи № СЕ-19/120-22/326-ІТ;
- 1716.20 гривень за проведення авто-технічної експертизи № СЕ-19/120-22/1763-ІТ.
Щодо речових доказів по справі, а саме:
-скасувати арешт на транспортний засіб марки «ЗАЗ» моделі «Vida», 2012 року випуску, червоного кольору, номер шасі НОМЕР_3 , державний номерний знак НОМЕР_4 , накладений ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16 грудня 2021 року, та повернути громадянці - ОСОБА_10 ;
-скасувати арешт на транспортний засіб марки «MAZDA» моделі «626», 1988 року випуску, сірого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 , накладений ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16 грудня 2021 року, та повернути - ОСОБА_3 .
Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Тернопільського апеляційного суду через Кременецький районний суд Тернопільської області протягом 30 днів з дня його проголошення, для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку чи ухвали суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, та прокурору.
Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Головуючий: