Справа № 585/505/22
Номер провадження 1-кс/585/281/22
11 травня 2022 року м.Ромни
Слідчий суддя Роменського міськрайонного суду Сумської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , підозрюваного - ОСОБА_4 , адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ромни, клопотання старшого слідчого СВ Роменського РВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_6 погоджене прокурором у кримінальному провадженні Роменської окружної прокуратури ОСОБА_3 подане в кримінальному провадженні №12022200470000092 від 23.02.2022 року про обрання запобіжного заходу - у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 15, ч.1 ст.240, ч.4 ст.185 КК України,-
11 травня 2022 року до Роменського міськрайонного суду Сумської області надійшло відповідне клопотання, в якому слідчий прохає про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Овлаші Роменського району Сумської області, громадянина України, освіта середня, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не одруженого, не працюючого, раніше судимого:
1) 22.07.2004 Роменським міськрайонним судом Сумської області за ч.3 ст.185, ст.69 КК України до 1 року обмеження волі;
2) 28.12.2005 Роменським міськрайонним судом Сумської області за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі;
3) 07.12.2009 Роменським міськрайонним судом Сумської області за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 190, ст. 395, ч. 1 ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст. 71 КК України частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком суду від 28.12.2005 у вигляді 2 місяців позбавлення волі та призначити 4 роки 2 місяці позбавлення волі;
4) 02.12.2014 Роменським міськрайонним судом Сумської області за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 70 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі;
5) 18.02.2015 Роменським міськрайонним судом Сумської області за ч. 2 ст. 185 КК України до 1 року позбавлення волі. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим по вироку суду від 02.12.2014 з призначенням покарання у вигляді 4 років 6 місяців позбавлення волі;
6) 23.03.2018 Роменським міськрайонним судом Сумської області за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч.2 ст.309, ч. 1 ст. 70 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст. 71 КК України частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком суду від 02.12.2014 у вигляді 8 місяців позбавлення волі та призначити 3 роки 8 місяців позбавлення волі, РНОКПП - НОМЕР_1 ,
який підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 15, ч.1 ст.240, ч.4 ст.185 КК України.
1.1 Доводи клопотання
Відповідно до матеріалів клопотання, Роменським РВП ГУНП України в Сумській області здійснюється досудове розслідування, а Роменською місцевою прокураторою - процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №12022200470000092 від 23.02.2022 рокуза ч.3 ст. 15, ч.1 ст.240, ч.4 ст.185 КК України.
За версією органу досудового розслідування, 22.02.2022 року у невстановлений слідством час та місці в ОСОБА_4 , який достовірно знав про наявність залягань піску в районі с. Соснівка Роменського району Сумської області на території Коровинської сільської ради Роменcького району Сумської області, який ніхто не видобуває та про відсутність у нього дозвільних документів на видобування піску, виник єдиний злочинний умисел, направлений на незаконне видобування корисних копалин місцевого значення, а саме піску в кількості 73 тон шляхом видобування лопатою і перевезення вантажним автомобілем до власного господарства, з метою подальшого його використання у власних цілях та для реалізації.
Реалізуючи свій єдиний злочинний умисел, направлений на незаконне видобування корисних копалин місцевого значення (піску) в кількості 73 тон, розуміючи протиправність своїх дій і настання суспільно небезпечних наслідків, не маючи довільних документів для видобуток піску ОСОБА_4 22.02.2022 у вечірній час на автомобілі марки «ЗИЛ 131 СПГ» н.з. НОМЕР_2 , прибув до кустарного кар'єру по незаконному видобутку піску в районі с. Соснівка Роменського району Сумської області на території Коровинської сільської ради Роменського району Сумської області, де за допомогою лопати незаконно видобув 795 кг піску, який відноситься до корисних копалин місцевого значення, та накидав його у кузов автомобіля.
Однак, 22.02.2022 об 20:30 год. ОСОБА_4 був викритий працівниками поліції Роменського РВП ГУНП в Сумській області, у зв'язку з чим з причин, що не залежали від його волі, не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця.
Згідно довідки ФОП ОСОБА_7 ринкова вартість 1 тони піску кар'єрного станом на 22.02.2022 складала 533, 33 грн.
Таким чином, у разі доведення злочину до кінця ОСОБА_4 видобув би 75 тони піску загальною вартістю 39999, 75 грн., що є незаконним видобуванням корисних копалин місцевого значення у значному розмірі, так як перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян в 32 рази.
Крім того, в період часу з кінця лютого до початку березеня, точного часу під час досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_4 знаходився у квартирі свого знайомого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_2 , з яким вживали спиртні напої. Через деякий час, ОСОБА_8 та ОСОБА_4 вийшли на балкон курити. В той час, коли ОСОБА_8 перебував ще на балконі, ОСОБА_4 повернувся до кімнати та побачив на столі монітор марки «LG FLATRON L 1900R-13F», в корпусі чорного кольору, в ОСОБА_4 , впевнившись, що його дії є непомітними для потерпілого ОСОБА_8 , діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, викрав монітор марки «LG FLATRON L 1900R-13F», в корпусі чорного кольору, заявленою вартістю 1000 грн., чим завдав матеріальної шкоди потерпілому.
Викраденим майном ОСОБА_4 розпорядився на власний розсуд. Внаслідок злочинних дій ОСОБА_4 потерпілому ОСОБА_8 було заподіяно матеріальної шкоди на заявлену суму 1000 грн.
Крім того ОСОБА_4 будучи раніше судимим за вчинення злочинів проти власності, маючи не зняту та не погашену у встановленому Законом порядку судимість, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став, повторно вчинив новий умисний злочин проти власності на території м. Ромни Сумської області в умовах воєнного стану за наступних обставин. Так, протягом березня 2022 року, точного часу під час досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_4 знаходився у квартирі свого знайомого ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканця АДРЕСА_3 , з яким вживали спиртні напої. Через деякий час, ОСОБА_9 пішов відпочивати в іншу кімнату, а ОСОБА_4 залишився сам. В цей час у ОСОБА_4 виник злочинний умисел на здійснення крадіжки телевізора марки «NOMI» модель «32Н10» (серійний номер SS105201632Н10-0285),з квартири останнього. Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_4 впевнившись, що його дії є непомітними для потерпілого ОСОБА_9 , діючи умисно, повторно, викрав телевізор марки «NOMI» модель «32Н10» (серійний номер SS105201632Н10-0285), чим завдав матеріальної шкоди потерпілому, заявленою вартістю 3000 грн. Викраденим майном ОСОБА_4 розпорядився на власний розсуд.
Внаслідок злочинних дій ОСОБА_4 потерпілому ОСОБА_9 було заподіяно матеріальної шкоди на заявлену суму 3000 грн.
Підставою для подачі клопотання про застосування запобіжного заходу стали наявність достатніх підстав вважати, що ОСОБА_4 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч.3 ст. 15, ч.1 ст.240, ч.4 ст.185 КК України, а також наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
1.2 Доводи сторони обвинувачення
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання підтримала, пояснення надала аналогічні тексту клопотання та зазначила, що зібрані на сьогоднішній день докази свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованих кримінальних правопорушень та наявність ризиків, передбачених п. п. 1,5 ч.1 ст.177 КПК України.
1.3 Доводи сторони захисту
Підозрюваний ОСОБА_4 заперечував проти клопотання слідчого, просив обрати йому запобіжний захід у виді домашнього арешту .
Адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні також заперечував проти клопотання слідчого, просив обрати ОСОБА_4 запобіжний захід у виді домашнього арешту, оскільки вважав, що оголошені його підзахисному підозри є необґрунтованими.
1.4 Оцінка та висновки слідчого судді
Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
- недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).
1.5 Щодо наявності обґрунтованої підозри
Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідчому судді належить користуватися практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.
У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
При цьому факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред'явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов'язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.
Стаття 277 КПК України визначає вимоги до змісту повідомлення про підозру як процесуального документа. Так, повідомлення про підозру, окрім інших відомостей, має містити зміст підозри.
Достатність належить до оціночної категорії, тому в кожному кримінальному провадженні за внутрішнім переконанням слідчий, детектив, прокурор вирішують питання про достатність рівня підозри, обґрунтування якої (тобто її зміст) лягає в основу процесуального документа. Повідомлення про підозру це суб'єктивне, засноване на відповідній структурі складу злочину, формулювання обвинувачення у формі певної тези, яка лише у процесі досудового розслідування в повному обсязі може перерости у твердження у вигляді обвинувального акта.
Уявлення про «обґрунтовану підозру» має ґрунтуватися поміж інших факторів, на двох ключових критеріях: суб'єктивному та об'єктивному.
Перший критерій означає, що підозра має бути добросовісною, тобто особа, яка виконала затримання та оголосила підозру, має щиро підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, другий - що об'єктивно існують дані про скоєне кримінальне правопорушення і причетність особи до вчинення правопорушення. Такими даними можуть бути дії самого підозрюваного, наявні документи, речові докази, показання очевидців тощо.
З матеріалів, доданих до клопотання вбачається, що ОСОБА_4 повідомлено про підозру за ч.3 ст. 15, ч.1 ст.240, ч.4 ст.185 КК України, а саме: незакінчений замах на незаконне видобування корисних копалин місцевого значення у значному розмірі; таємному викраденні чужого майна(крадіжка), вчинена повторно , в умовах воєнного стану.
Перевіривши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшла висновку про доведеність стороною обвинувачення обґрунтованості підозри щодо вчинення ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 15, ч.1 ст.240, ч.4 ст.185 КК України, що підтверджується доданими до клопотання матеріалами на 47 арк.( а.с.1-47).
Таким чином, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя встановила, що висновки органу досудового розслідування про наявність підозри щодо вчинення ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 15, ч.1 ст.240, ч.4 ст.185 КК України, є обґрунтованими та допустимими.
Що стосується часу вчинення ОСОБА_4 кримінальних правопорушень за ч.4 ст.185 КК України, то слідчий суддя керується протоколами допиту потерпілих та поданими ними заявами, які датовані після внесення змін до ч.4 статті 185 Кримінального кодексу України .
Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_4 , виходячи з наявних у суду матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшла висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_4 , вищезазначених кримінальних правопорушень за викладених у клопотанні обставин.
Вказане може бути підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді запобіжного заходу.
1.6 Щодо наявності ризиків
Слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення у судовому засіданні доведені ризики передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Так, інкриміноване підозрюваному кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, є тяжким злочином, передбачає покарання у виді позбавлення волі строком від 3 до 8 років. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Тяжкість покарання за ч.3 ст. 15, ч.1 ст.240, ч.4 ст.185 КК України не є вирішальною при оцінці наявності ризику переховування ОСОБА_4 , однак, у сукупності з іншими обставинами цього кримінального провадження дає підстави стверджувати про наявність ризику можливого переховування від органів досудового розслідування та суду на даному етапі кримінального провадження.
Ризик, зазначений в клопотанні слідчого, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України обумовлений тим, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, та усвідомлюючи відповідальність, яка йому загрожує у випадку доведеності його вини, може залишити місце мешкання та переховуватися від органів досудового розслідування та суду.Це все дає слідству підставу спрогнозувати з достатньо високим ступенем ймовірності його поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за вчинений злочин. А також відсутність в останнього міцних соціальних зв'язків, які б забезпечили його належну процесуальну поведінку, підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилятися від органів досудового розслідування та суду.
Ризик, зазначений в клопотанні слідчого, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України обґрунтований тим, що ОСОБА_4 не має постійного джерела доходу, підозрюється у скоєнні тяжких кримінальних правопорушень, з корисливих мотивів, вчинених в умовах воєнного стану, у зв'язку з відсутністю засобів для існування, не виключаються спроби вчинення інших кримінальних правопорушень, оскільки також є можливість усвідомлення своєї безкарності за скоєне кримінальне правопорушення. Крім того, ОСОБА_4 раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення майнових злочинів, має не зняту та непогашену в законному порядку судимість. Крім того, на час скоєння інкримінованих йому кримінальних правопорушень не був офіційно працевлаштований, тобто у нього відсутній постійний дохід, що у свою чергу свідчить про відсутність у підозрюваного стримуючих факторів від вчинення інших кримінальних правопорушень, що також дає також обґрунтовану підставу вважати наявність ризику вчинення ним інших кримінальних правопорушень.
Одночасно з цим, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім ризику встановленого у судовому засіданні, слідчий суддя повинен оцінити в сукупності всі обставини кримінального провадження, зокрема: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного (ст. 178 КПК України).
Так, відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім, як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчинені злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
А тому, враховуючи, що один із злочинів у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4 є тяжким, передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років, та, беручи до уваги, що ОСОБА_4 своєю поведінкою довів, що він може змінити місце свого перебування, чим ухилятиметься від слідства та суду, а також може вчинити інше кримінальне правопорушення, то слідчий суддя переконаний, що застосування більш м'яких запобіжних заходів не забезпечить можливості здійснення дієвого контролю за поведінкою підозрюваного та виконання ним процесуальних обов'язків. Так, цілодобовий домашній арешт не зможе уберегти від ризику вчинити інше кримінальне правопрушення. Застосування запобіжного заходу у вигляді особистої поруки не вирішувався, оскільки не надходило такого клопотання до суду. Особисте зобов'язання не відповідає тяжкості злочину у якому підозрюється особа та вагомості наданих доказів. При цьому, слідчий суддя враховує, що вік та стан здоров'я підозрюваного не виключають можливості тримання його під вартою.
За таких підстав слідчий суддя вважає, що для запобігання доведеним у суді ризикам, слід обрати підозрюваному саме такий запобіжний захід, про який прохає прокурор.
Одночасно з цим, відповідно до вимог ч. 4 ст. 196 КПК України, слідчий суддя зобов'язаний визначити в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або домашнього арешту, дату закінчення її дії у межах строку, передбаченого цим Кодексом. Стаття 197 КПК України зазначає, що строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів та вказаний строк обчислюється з моменту взяття під варту, а у разі якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту його затримання.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання в частині визначення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає задоволенню та ОСОБА_4 необхідно обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 діб.
У клопотанні слідчий не просить застосувати до підозрюваного заставу, оскільки підозрюваний ніде не працює.
Слідчий суддя погоджується, що застава не здатна достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та буде завідомо непомірною для нього.
З цих підстав слідчий суддя не визначає розмір застави для підозрюваного як альтернативний вид запобіжного заходу.
За наведених вище обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню.
Керуючись статтями: 107, 177, 178, 181, 194, 195,196, 309 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання старшого слідчого СВ Роменського РВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_6 погоджене прокурором у кримінальному провадженні Роменської окружної прокуратури ОСОБА_3 подане в кримінальному провадженні №12022200470000092 від 23.02.2022 року про обрання запобіжного заходу - у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 15, ч.1 ст.240, ч.4 ст.185 КК України, - задовольнити.
Обрати підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканцю АДРЕСА_1 , громадянину України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) діб, тобто до 15 год. 30 хв. 09 липня 2022 року.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії ухвали.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Повний текст ухвали оголошено 12 травня 2022 року о 08 годині 00 хвилин.
МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ ОСОБА_10