Закупівлі
Аукціони
Увійти до системи
Тарифи та оплата
Про систему Справа № 751/859/22 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/4823/104/22
Категорія - Доповідач ОСОБА_2
11 травня 2022 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Чернігівського апеляційного суду в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5 ,
з участю учасників судового провадження:
прокурора - ОСОБА_6 ,
представника власника майна - адвоката ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові матеріали провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Новозаводського районного суду м. Чернігова від 11 лютого 2022 року,
Цією ухвалою задоволено клопотання заступника начальника відділу Чернігівської обласної прокуратура ОСОБА_6 про арешт майна в кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за № 12021270300000388 від 05 травня 2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.
Накладено арешт на предмети, які було виявлено та вилучено 08 лютого 2022 року під час обшуку приміщення квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 та у приміщенні будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 , а саме:
- системний блок білого кольору S/N W38Q0270007931 з надписом «D quiet»;
- мобільний телефон чорного кольору Redmi Note 8Т IМЕI 1 868804040417632/01;
- флейт носій сірого кольору з надписом «Verico 04 Cordial»;
- флеш посій чорного кольору з надписом «D33B29»;
- Wi-fi роутер білого кольору BDCOM S/N 00288265128;
- Wi-fi роутер білого кольору TP-Link S/N 220B081003145;
- Switch чорного кольору TP-Link S/N 2177458008517;
- 4 (чотири) майнінг ріги з відеокартами по 8 штук у кожній, з двома кулерами, марки SAPPHIRE та з материнською платою Asus Prime H270 Plui підключені між собою дротами.
Мотивуючи рішення, слідчий суддя зазначив, що зазначені у клопотанні предмети, є матеріальними об'єктами, які могли зберегти на собі сліди кримінального правопорушення, а тому можуть бути використані як доказ злочину і відповідають критеріям, встановленим у ст.98 КПК України. З огляду на мету ініційованого заходу, яка відповідає інтересам суспільства, оскільки вона пов'язана з ефективністю розслідування кримінального провадження та забезпечення можливості поновлення в правах особи потерпілої від злочину, а також враховуючи розумність, співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, з метою забезпечення збереження речового доказу та запобігання можливості приховування чи знищення слідів кримінального правопорушення, слід накласти арешт на предмети, які були вилучені в ході обшуку.
На зазначену ухвалу слідчого судді ОСОБА_8 була подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати її та постановити нову, якою відмовити в накладенні арешту на технологічне обладнання призначене для розробки крипто мережі та підтримання її функціонування, яке в протоколі обшуку названо як: Майнінг ріг з 8 відеокартами чорного кольору з двома кулірами марки SAPPHIRE та з материнською платою Asus Prime H270 Plui підключеними між собою дротами в кількості 4 штук, що належить ОСОБА_8 , а в решті ухвалу залишити без змін. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що оскаржувана ухвала винесена передчасно, необґрунтовано і є такою, що порушує його права та інтереси, як власника арештованого майна. Вказує, що під час обшуку було вилучено, а потім накладено арешт на майно, що ніколи не належало ОСОБА_9 і на вилучення якого слідчим суддею дозволу не надавалося. Апелянт зазначає, що з матеріалів кримінального провадження взагалі не вбачається на підставі яких фактичних даних суд дійшов до висновку, що вищезазначене технологічне обладнання належить саме ОСОБА_9 .. Крім того, апелянт вказує, що вилучене майно, відповідно до ЗУ «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах» відноситься до інформаційних систем, а відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України вилучення такого здійснюється лише у разі, якщо воно безпосередньо зазначено в ухвалі суду.
Заслухавши доповідача, представника власника майна - адвоката ОСОБА_7 , який просив задовольнити апеляційну скаргу, думку прокурора, який заперечував проти поданої апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Положенням ч.1 ст.131 КПК України передбачено, що одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Відповідно до ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст.170 КПК України, тобто з метою збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 цього кодексу.
Задовольняючи клопотання, внесене в межах кримінального провадження № 12021270300000388, слідчий суддя, виходив з наявності передбачених ст. 170 КПК України підстав для накладення арешту на вказане майно, з метою забезпечення його збереження.
З таким висновком слідчого судді колегія суддів погоджується, з огляду на наступне.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Згідно ч. 2 ст. 168 КПК України, тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
З урахуванням цього, слідчий суддя встановив належні правові підстави, передбачені ч.ч. 1, 2, 3 ст. 170 КПК України, для задоволення клопотання та накладення арешту на майно, що відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України.
Слід зазначити, що, всупереч доводам апеляційних скарг, на цьому етапі кримінального провадження невжиття даних заходів забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна може призвести до його відчуження, пошкодження, знищення, перетворення, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити можливість застосування заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, стороною захисту не надано та колегією суддів не встановлено.
Зважаючи на вищевикладене, слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст.ст. 131-132, 170 - 173 КПК України, наклав арешт на майно зазначене у клопотанні прокурора, з метою забезпечення збереження речових доказів, врахувавши при цьому і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб, та забезпечивши своїм рішенням розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а тому посилання апелянта на незаконність арешту, не знайшли свого підтвердження під час розгляду апеляційної скарги.
За таких обставин, ухвала слідчого судді відповідно до вимог ст. 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою.
Враховуючи встановлені обставини та відповідні їм правовідносини, колегія суддів вважає, що ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст. ст. 404, 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_8 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Новозаводського районного суду м. Чернігова від 11 лютого 2022 року, якою задоволено клопотання заступника начальника відділу Чернігівської обласної прокуратура ОСОБА_6 про арешт майна в кримінальному провадженні, внесеному в ЄРДР за № 12021270300000388 - без змін.
Ухвала набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_3 ОСОБА_2 ОСОБА_4