1 УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИСправа № 335/2519/22 2/335/1841/2022
про залишення позовної заяви без руху
10 травня 2022 року м. Запоріжжя
Суддя Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя Алєксєєнко А.Б., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Обласний перинатальний центр» Запорізької обласної ради про визнання неправомірним та скасування наказу про відсторонення від роботи та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, -
06 травня 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Комунального некомерційного підприємства «Обласний перинатальний центр» Запорізької обласної ради про визнання неправомірним та скасування наказу про відсторонення від роботи та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Перевіривши позовну заяву та додані до неї матеріали, суддя приходить до висновку про те, що вона підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Так, позивачем заявлено дві вимоги не майнового характеру, а саме: визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення №32 к/тр та зобов'язання нарахувати та виплатити середню заробітну плату за час вимушеного прогулу.
Згідно ч.3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Оскільки позивачем заявлено дві окремі позовні вимоги немайнового характеру, то сплаті за них підлягає судовий збір у розмірі 1 984,80 грн. (992,40 грн. х 2).
Щодо посилання позивача на п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», як на підставу звільнення від сплати судового збору суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Разом з цим, оскільки предметом розгляду даної справи є визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення №32 к/тр та зобов'язання нарахувати та виплатити середню заробітну плату за час вимушеного прогулу, то п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», на який посилається позивач, не застосовується до даних правовідносин.
Відповідно до ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Зважаючи на зазначені недоліки позовної заяви її необхідно залишити без руху, а позивачу - надати строк для їх усунення.
З урахуванням зазначеного, позивачу протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху необхідно надати до суду квитанцію про сплату судового збору у розмірі 1 984,80 грн.
Право на звернення до суду не є абсолютним і на цьому неодноразово зауважував Європейський суд з прав людини, оскільки певна визначена процедура звернення за захистом свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права повинна бути передбачена нормами національного законодавства. За таких обставин кожна особа, звертаючись до суду із позовом, повинна дотримуватися порядку (рішення «Голдер проти Великої Британії» від 21.12.1975 року).
При цьому, зазначене не свідчить про занадто формальне ставлення до передбачених законом вимог та в жодному разі не робить суд недоступним для ОСОБА_1 , яка потребує судового захисту, не є перешкодою їй в доступі до правосуддя, оскільки останній в контексті п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений законом. Процесуальні дії судді чітко врегульовані нормами ЦПК, які повинні правильно розумітися сторонами і застосовуватися, починаючи з моменту пред'явлення позову до суду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 259-261 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Обласний перинатальний центр» Запорізької обласної ради про визнання неправомірним та скасування наказу про відсторонення від роботи та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви який становить десять днів з дня отримання копії даної ухвали.
Роз'яснити позивачу, що у разі усунення недоліків у вказаний строк, заява буде вважатись поданою в день первісного її подання до суду.
У разі невиконання ухвали у зазначений строк, заяву буде визнано неподаною та повернуто позивачу зі всіма доданими документами.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: А.Б. Алєксєєнко