справа № 380/2313/22
11 травня 2022 року м.Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді О.Желік розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним і скасування рішення та зобов'язання вчинити дії, -
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області у якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ПФУ у Львівській області від 16.12.2021 № 259;
- зобов'язати Головне управління ПФУ у Львівській області перевести ОСОБА_1 з пенсії за вислугу років призначеної відповідно до пункту "б" статті 12 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ ”Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” на пенсію за вислугу років відповідно до пункту "а" статті 12 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ ”Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” зарахувавши до календарної вислуги років стаж роботи у державній податковій службі з 16.07.1994 по 31.03.1998.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 25.11.2021 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про переведення його із пенсії по інвалідності на пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Проте, рішенням від 16.12.2021 № 259, позивачу відмовлено в переведенні на пенсію за вислугу років. Стверджує, що позивач хоча і немає календарної вислуги років для призначення пенсії за вислугу років, проте у нього наявний відповідний пільговий стаж, відповідно до приписів Постанови № 393, а саме вислуга років у пільговому обчисленні (27 років 11 місяців 16 днів).
Ухвалою від 31.01.2022 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження для надання відзиву на позовну заяву.
Копію ухвали від 31.01.2022 відповідач отримав засобами електронного зв'язку 15.02.2022, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою про доставку електронного листа. Станом на день розгляду справи відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, відтак суд, керуючись ч.6 ст.162 КАС України вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд дослідив матеріали справи, всебічно і повно з'ясував усі фактичні обставини, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті та встановив таке.
ОСОБА_1 проходив військову службу в органах податкової міліції ДПС у Львівській області.
Наказом Державної податкової служби у Львівській області від 08.11.2012 № 517-о позивача звільнено з податкової міліції у відставку.
Вказані обставини встановлені рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 21.10.2021 у справі № 380/15274/21, яке набрало законної сили 26.11.2021.
Вказаним рішенням визнано протиправними дії Головного управління ДФС у Львівській області щодо відмови у включенні до вислуги років для призначення пенсії у календарному обчисленні стажу роботи ОСОБА_1 у державній податковій службі з 16.07.1994 по 31.03.1998; зобов'язано Головне управління ДФС у Львівській області зарахувати ОСОБА_1 до вислуги років для призначення пенсії стаж роботи у державній податковій службі з 16.07.1994 по 31.03.1998.
Наказом Головного управління ДФС у Львівській області № 171-о від 24.11.2021, прийнятим на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21.10.2021 у справі № 380/15274/21, зараховано позивачу до вислугу років для призначення пенсії стаж роботи у державній податковій службі з 16.07.1994 по 31.03.1998; внесено зміни у наказ ДПС у Львівській області від 08.11.2012 № 517-о, в частині звільнення з податкової міліції ОСОБА_1 . Зазначено, що вислуга років для призначення пенсії позивачу на день звільнення (08.11.2012) в календарному обчисленні становить: 22 роки 08 місяців 12 днів.
Як стверджує позивач, та не заперечено відповідачем, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Вказану пенсію позивачу призначено відповідно до п. «б» ч. 1 ст. 12 Закону № 2262-ХІІ.
Позивач звернувся до відповідача із заявою від 25.11.2021 у якій просив перевести його з пенсії за вислугу років, призначеної відповідно до п. «б» ст. 12 Закону № 2262-ХІІ на пенсію за вислугу років відповідно до п. «а» ч. 1 статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» виходячи з вислуги років в календарному обчисленні 22 роки 8 місяців 12 днів на дату звільнення позивача.
Листом № 19431-18506/Г-53/8-1300/21 від 24.12.2021 Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повідомило позивача про те, що відповідачем прийнято рішення № 259 від 16.12.2021 про відмову у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» ОСОБА_1 . Вказане рішення вмотивовано тим, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 21.10.2021 у справі № 380/15274/21 жодних зобов'язань на Головне управління ПФУ у Львівській області не покладено. Вказано, що з огляду на вислугу років, зазначену у наказі Головного управління ДФС у Львівській області № 517/о від 08.11.2012, підстави для перерахунку пенсії за вислугу років відповідно до п. «а» статті 12 Закону № 2262 відсутні.
Позивач не погодився із такими діями відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку його пенсії, відтак звернувся до суду із цим позовом.
При вирішенні спору по суті суд керується таким.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є, зокрема, Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ від 09.04.1992 (далі - Закон № 2262-ХІІ).
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом визначено положеннями Закону № 2262-ХІІ.
Відповідно до пункту «а» частини першої статті 12 Закону № 2262-ХІІ пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах б-д, ж статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби, серед іншого: з 1 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки і більше.
Згідно з частиною 4 статті 17 Закону № 2262-ХІІ при призначенні пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, враховуються тільки повні роки вислуги років або страхового стажу без округлення фактичного розміру вислуги років чи страхового стажу в бік збільшення.
Відповідно до статті 17-1 Закону № 2262-ХІІ порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Тобто, законодавець чітко встановлює можливість призначення пенсії за вислугу років, із зарахуванням в її період вислуги років на пільгових умовах.
Постанова Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей», встановлює, що до вислуги років особам офіцерського складу Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони та інших військових формувань, створених Верховною Радою України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, а також особам середнього, старшого і вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, поліцейським, особам, зазначеним у пункті ж статті 1-2 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», особам середнього, старшого і вищого начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту та Державної кримінально-виконавчої служби України при призначенні пенсій згідно з пунктом «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» додатково зараховується час їхнього навчання (у тому числі заочно) у цивільних вищих навчальних закладах, а також у інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське звання, до вступу на військову службу або призначення на відповідну посаду в межах до п'яти років із розрахунку - один рік за шість місяців.
Відповідно до підпункту «а» пункту 3 Постанови № 393 до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах один місяць служби за три місяці - час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції; час проходження служби, протягом якого особа брала участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.
Відповідно до підпункту «в» пункту 3 Постанови № 393 до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах один місяць служби за півтора місяця - на заставах, постах, у комендатурах, відділеннях КПП, маневрових групах зі змінними заставами, на кораблях і катерах, що несуть службу по охороні державного кордону України, інших підрозділах Державної прикордонної служби за Переліком, затвердженим Адміністрацією Державної прикордонної служби України.
Суд доходить висновку про те, що Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», зокрема, у пункті «а» статті 12 визначає мінімальний розмір вислуги, необхідної для призначення пенсії за вислугою років за цим Законом та для позивача він складає 23 календарних роки і більше.
У свою чергу, положеннями статті 17-1 Закону № 2262-ХІІ та постанови підпунктів «а» та «г» пункту 3 Постанови № 393 передбачено визначення вислуги років у пільговому обчисленні, а посилання відповідача на необхідність врахування виключно календарної вислуги років є необґрунтованими та суперечать зазначеним вище положенням Закону № 2262-ХІІ та Постанови № 393.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові 03.03.2021 у справі № 805/3923/18-а та постанові від 14.04.2021 у справі № 480/4241/18.
З матеріалів справи, зокрема із розрахунку вислуги років на пенсію позивача слідує, що станом на день його звільнення із служби календарна вислуга років ОСОБА_1 станом на 08.11.2012 (з урахуванням наказу № 171-о від 24.11.2021) становить 22 роки 08 місяців 12 днів.
Суд доходить висновку, що позивач має достатню календарну вислугу років для призначення пенсії відповідно до п. «а» ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Тобто, відповідач дійшов необґрунтованого висновку щодо відсутності у позивача, станом на час звільнення, необхідного стажу для призначення йому пенсії за вислугою років згідно із п. «а» ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та безпідставно відмовив позивачу у перерахунку його пенсії відповідно до пункту «а» ст. 12 Закону № 2262, з урахуванням вислуги років у розмірі (22 роки 08 місяців 12 днів).
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон), крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, та постанови Кабінету Міністрів України від 02 листопада 2006 року № 1522 «Про передачу органам Пенсійного фонду України функцій з призначення і виплати пенсій деяким категоріям громадян» врегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року № 3-1 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2007 року за № 135/13402 (далі - Порядок № 3-1).
Так, пунктом 1 Порядку № 3-1 встановлено, що заяви про призначення пенсії за вислугу років та по інвалідності особам, звільненим зі служби, які мають право на пенсію згідно із Законом, та особам, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, подаються цими особами до головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - органи, що призначають пенсії) через уповноважені структурні підрозділи Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства надзвичайних ситуацій України, Міністерства інфраструктури України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної прикордонної служби України, Державної податкової служби України, Державної пенітенціарної служби України, Державної інспекції техногенної безпеки України (далі - міністерства та інші органи). Міністерства та інші органи, їх територіальні підрозділи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі визначають уповноважені структурні підрозділи, на які за їх рішенням покладаються функції щодо підготовки та подання до органів, що призначають пенсії, необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважені структурні підрозділи).
Абзацом першим пункту 4 Порядку № 3-1 визначено, що заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії подається до органу, що призначає пенсію, заявником за місцем проживання, а при необхідності - його законним представником за місцем його проживання.
Днем звернення за призначенням пенсії є день подання до відповідного органу, що призначає пенсії, письмової заяви про призначення пенсії з усіма необхідними для вирішення цього питання документами, а в разі пересилання заяви і документів поштою - дати їх відправлення (абзац перший пункту 6 Порядку № 3-1).
Пунктом 14 Порядку № 3-1 визначено:
Орган, що призначає пенсії, розглядає питання про призначення пенсії або про відновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою;
Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший і поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсії, при поданні заявником всіх необхідних документів;
Заяви осіб про призначення, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі обліку заяв про призначення пенсії згідно із Законом України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (додаток 3);
Заявнику або посадовій особі уповноваженого структурного підрозділу органом, що призначає пенсії, видається розписка - повідомлення із зазначенням дати приймання заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати в тримісячний термін з дня прийняття заяви (додаток 4).
Згідно з пунктом 16 Порядку № 3-1 при прийманні документів для призначення пенсії орган, що призначає пенсії: перевіряє правильність оформлення заяви й подання про призначення пенсії, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; здійснює попередню перевірку змісту і належного оформлення представлених документів; перевіряє правильність копій відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розходження. Орган, що призначає пенсії, має право вимагати від міністерств та інших органів, заявників дооформлення поданих документів, а також подання додаткових документів та перевіряти в необхідних випадках обґрунтованість їх видачі.
Не пізніше 10 днів після надходження заяви з необхідними для призначення, переведення з одного виду пенсії на інший та відновлення раніше призначеної пенсії документами орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, переведення з одного виду пенсії на інший та відновлення раніше призначеної пенсії або про відмову в призначенні, переведенні з одного виду пенсії на інший та відновленні раніше призначеної пенсії (пункт 17 Порядку № 3-1).
Як вбачається з матеріалів справи, позивач у відповідності до Порядку № 3-1, із заявою про призначення пенсії за вислугою років звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області 25.11.2021, тому суд дійшов висновку, що позивач має право на перерахунок пенсії з урахуванням уточненої вислуги років з дня подання відповідної заяви.
Відтак суд дійшов висновку, що позивач має право на перерахунок пенсії за пунктом «а» статті 12 Закону № 2262-ХІІ з дня звернення (25.11.2021).
Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З урахуванням викладеного суд доходить висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо непроведення позивачу перерахунку та виплати пенсії за вислугу років із 25.11.2021 відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших категорій осіб», з урахуванням до календарної вислуги років позивача стаж роботи у державній податковій службі з 16.07.1994 по 31.03.1998 та зобов'язання відповідача перерахувати та виплатити позивачу, пенсію за вислугу років із 25.11.2021 відповідно до «а» ч. 1 ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших категорій осіб» з урахуванням до календарної вислуги років позивача стаж роботи у державній податковій службі з 16.07.1994 по 31.03.1998, урахуванням виплачених сум.
Разом з тим, суд зазначає, що пенсію за вислугу років позивачу вже призначено, відтак підстави для переведення позивача на пенсію за вислугу років відсутні.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Ураховуючи те, що відповідачем не дотримано зазначених критеріїв при розгляді звернення позивача про здійснення йому перерахунку раніше призначеної пенсії за вислугою років, такі дії не можуть вважатись правомірними.
Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи зазначене, сума сплаченого судового збору у розмірі 992,40 грн підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст. ст. 72-77, 90, 139, 243-246, 255, 293, 295 КАС України, суд -
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо непроведення ОСОБА_1 перерахунку та виплати пенсії за вислугу років із 25.11.2021 відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших категорій осіб», з урахуванням до календарної вислуги років ОСОБА_1 стаж роботи у державній податковій службі з 16.07.1994 по 31.03.1998.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016 м.Львів вул.Митрополита Андрея 10; код за ЄДРПОУ 13814885) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсії за вислугу років із 25.11.2021 відповідно до «а» ч. 1 ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших категорій осіб» з урахуванням до календарної вислуги років ОСОБА_1 стаж роботи у державній податковій службі з 16.07.1994 по 31.03.1998, та з урахуванням виплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016 м.Львів вул.Митрополита Андрея 10; код за ЄДРПОУ 13814885) 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) гривні 40 коп. сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Желік О.М