Кропивницький апеляційний суд
№ провадження 11-сс/4809/171/22 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1
Категорія Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2
09.05.2022 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Кропивницького апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
за участю прокурора ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 28 квітня 2022 року про арешт майна у кримінальному провадженні № 12022121010001037 внесеного 27 квітня 2022 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.249 КК України, -
З представлених матеріалів судового провадження, вбачається що 28 квітня 2022 року слідчий Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_7 за погодженням з прокурором Кропивницької окружної прокуратури ОСОБА_6 звернулася до слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда з клопотанням про арешт майна, яке вилучене 26 квітня 2022 року при проведенні огляду місця події на відстані 15 метрів від житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на річковий човен, зеленого кольору, загальним розміром 380*90 см., який було поміщено на майдан для тимчасового затриманих транспортних засобів ГУНП в Кіровоградській області, що розташований за адресою: м. Кропивницький, просп. Інженерів, 1 та сітку, зеленого кольору, загальним розміром 70м.* 90 см., власником та фактичним володільцем яких є ОСОБА_8 .
Ухвалою слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 28 квітня 2022 року у задоволенні клопотання слідчого відмовлено.
У своєму рішенні слідчий суддя зазначив про те, що оскільки санкція ч.1 ст.249 КК України за класифікацією кримінальних правопорушень відноситься до кримінального проступку, у зв'язку з чим замість дізнавача, з клопотанням про накладення арешту до суду звернувся неналежний суб'єкт, а саме слідчий.
Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, процесуальний прокурор у даному кримінальному провадженні ОСОБА_6 звернувся до Кропивницького апеляційного суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді, як незаконну та необґрунтовану, постановити нову ухвалу про задоволення клопотання повністю та накладення арешту на вилучене під час огляду місця події майно.
Свої вимоги прокурор обґрунтовує тим, що при вирішенні питання про арешт майна, слідчим суддею не враховано, що з метою збереження доказів та необхідності проведення слідчих дій для встановлення об'єктивної істини у справі є необхідність у накладені арешту на вилучене під час огляду місця події 26 квітня 2022 року майно.
Стверджує, що іншим способом, ніж арешт майна, зазначеного у клопотанні, провести експертизи та встановити причетність до скоєння кримінального правопорушення - неможливо, а такий вид втручання у права відповідає інтересам слідства, оскільки на думку прокурора існують реальні ризики та можливість знищення заінтересованими особами такої інформації з метою приховування злочинних дій.
Окрім того зазначає, що в ухвалі слідчим суддею обґрунтовані підстави для відмови в задоволенні клопотання не наведено, твердження про звернення до суду з клопотанням про арешт майна тільки дізнавачем є помилковим, оскільки 02 травня 2022 року підслідність у даному кримінальному провадженні змінена прокурором та визначено орган досудового розслідування - сектор дізнання Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав апеляційну скаргу та просив суд її задовольнити, дослідивши матеріали кримінального провадження та зваживши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню за таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Згідно положень ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Крім того, ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Так, 26.04.2022 року до ЧЧ Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області надійшло повідомлення про те, що 26.04.2022 року за адресою: АДРЕСА_1 , було виявлено ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який здійснювала вилов риби за допомогою сітки.
26.04.2022року в ході проведення огляду місця події на відстані 15 метрів від житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , було виявлено ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який за допомогою сітки здійснював вилов риби в річці Інгул в м. Кропивницький, крім цього було виявлено та вилучено дерев'яний річковий човен, зеленого кольору, розміром 380x90 см. та сітку, розміром 70x90 см. Крім цього в ході проведення огляду місця події було виявлено та вилучено 48 екземплярів сріблястого карася та 2 екземпляри риби лин.
Таким чином, на думку колегії суддів, очевидно, що дане вилучене майно 26 квітня 2022 року в ході огляду місця події є об'єктом кримінально протиправних дій, що надає достатні підстави вважати, що зазначене майно, відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
Відповідно до вимог ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.
Постановою слідчого від 27 квітня 2022 року вищезазначене майно визнане речовим доказом в рамках даного кримінального провадження.
При таких обставинах, очевидно, що вилучене та визначене у клопотанні прокурора майно відповідає критеріям ст. 98 КПК України, а відтак з урахуванням позиції сторони обвинувачення, а також загальних засад кримінального судочинства ( ст. 7, 9, 13, 16, 22 23, 26 КПК України) та загальних правил застосування заходів забезпечення кримінального провадження (ст. 132 КПК України) колегія суддів вважає, що у даній ситуації, арешт майна відповідає інтересам та потребам досудового розслідування в цій справі, такий вид втручання у права та законні інтереси спрямований на встановлення фактичних обставин справи, арештоване майно можливо використати як доказ обґрунтованості причетності або непричетності до даного кримінального правопорушення.
На даному етапі досудового розслідування, слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що надані суду матеріали є достатніми для застосування в рамках даного кримінального провадження заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є арешт майна.
Сукупність доданих до клопотання матеріалів вказує на те, що вилучене під час огляду місця події майно є знаряддям вчинення злочину, а тому накладення арешту на вказане майно до прийняття остаточного рішення у кримінальній справі, відповідає критеріям ст. 170 КПК України, буде лише сприяти об'єктивному розслідуванню та запобігання можливості його перетворення, знищення, втрати або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Таким чином, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги прокурора щодо наявності підстав для накладення арешту на вищезазначене майно, оскільки на даному етапі кримінального провадження, потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна.
Наведені обставини потребували належної та об'єктивної оцінки, формальний підхід і призвело до безпідставної відмови у задоволені клопотання прокурора, а по суті до блокування розслідування.
Ухвала слідчого судді є незаконною і підлягає безумовному скасуванню, у зв'язку з істотним порушенням вимог КПК України, з постановлення нової ухвали про задоволення клопотання прокурора та арешт майна в даному кримінальному провадженні.
Керуючись ст.ст. 173, 174, 309, 370 - 372, 376, 407, 419, 422, 424 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 - задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 28 квітня 2022 року про відмову у задоволені клопотання слідчого Кропивницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області ОСОБА_7 за погодженням з прокурором Кропивницької окружної прокуратури ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12022121010001037 внесеного 27 квітня 2022 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.249 КК України - скасувати, постановити нову ухвалу.
Клопотання слідчого Кропивницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області ОСОБА_7 за погодженням з прокурором Кропивницької окружної прокуратури ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12022121010001037 внесеного 27 квітня 2022 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.249 КК України - задовольнити.
На річковий човен, зеленого кольору, загальним розміром 380*90 см., який було поміщено на майдан для тимчасового затриманих транспортних засобів ГУНП в Кіровоградській області, що розташований за адресою: м. Кропивницький, просп. Інженерів, 1 та сітку, зеленого кольору, загальним розміром 70м.* 90 см., які вилучені 26 квітня 2022 року, під час проведення огляду місця події на відстані 15 метрів від житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , власником та фактичним володільцем яких є ОСОБА_8 накласти арешт із забороною їх відчуження, розпорядження та користування.
Ухвала Кропивницького апеляційного суду є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4