іменем України
10 травня 2022 року м. Кропивницький
справа № 392/1612/19
провадження № 22-ц/4809/615/22
Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах Чельник О.І. (головуючий, суддя-доповідач), Єгорової С.М., Черненка В.В.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Карат»,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 27 січня 2022 року у складі судді Березія Ю.А.,
У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Карат» (далі по тексту ТОВ «Карат») про стягнення орендної плати та пені.
В обґрунтування заявленого позову посилалася на те, що її сестрі - ОСОБА_2 належала земельна ділянка № НОМЕР_1 , площею 5,21 га, яка розташована на території Лозуватської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області. Між орендодавцем ОСОБА_2 і орендарем ТОВ «Карат» було укладено договір оренди земельної ділянки строком на 10 років, тобто до 15 листопада 2010 року. За життя ОСОБА_2 склала заповіт, яким заповіла належну їй земельну ділянку ОСОБА_3 , сину керівника ТОВ «Карат». ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла. Зазначала, що на момент смерті ОСОБА_2 була жива мати - ОСОБА_4 , яка мала право на обов'язкову частку у спадщині, що складала половину спірної земельної ділянки. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 померла. Після смерті матері вона отримала у спадщину половину спірної земельної ділянки. Рішенням Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 02 лютого 2018 року по справі №392/1548/17 було визнано право власності ОСОБА_1 на 1/2 частки земельної ділянки, площею 5,21 га, кадастровий номер 3523182800:02:001:0095, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 . Вказувала, що не мала примірника договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_2 та ТОВ «Карат», але згідно з довідкою сільської ради спірна земельна ділянка перебуває в користуванні відповідача до теперішнього часу, тому здійснила нарахування заборгованості з виплати орендної плати, виходячи з умов аналогічного договору оренди землі від 29 листопада 2015 року, укладеного на іншу земельну ділянку №97 між ОСОБА_4 та ТОВ «Карат».
Посилаючись на зазначені обставини просила суд стягнути з ТОВ «Карат» на її користь 41981 грн 18 коп орендної плати, 34858 грн 82 коп пені за невнесення орендної плати у строки, визначені договором, всього - 76840 грн.
Рішенням Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 27 січня 2022 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення її позову у повному обсязі.
ТОВ «Карат» направило до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 27 січня 2022 року залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення. Вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального права.
У поданій до апеляційного суду відповіді на відзив ОСОБА_1 наголосила на доводах, викладених в апеляційній скарзі, та просила її задовольнити.
Відповідно до вимог ч.1 ст.368, ч.1 ст.369 ЦК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
У зв'язку з розглядом справи за відсутності її учасників, відповідно до ч.13 ст.7, ч.2 ст.247 ЦПК України судове засідання не проводиться і фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Крім того, згідно з ч.ч.4, 5 ст.268 та ст.383 ЦПК України постанова не проголошується, а датою її ухвалення є дата складання повного тексту судового рішення.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Як свідчать матеріали спадкової справи №473/2012 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , витребуваної ухвалою суду від 04 серпня 2020 року, 26.10.2012 року із заявою про прийняття спадщини за заповітом звернувся громадянин ОСОБА_3 . Записами у заповіті від 30 липня 2021 року підтверджується, що ОСОБА_2 заповіла ОСОБА_5 належну їй земельну ділянку площею 5,21 га, кадастровий номер 3523182800:02:001:0095, яка розташована на території Лозуватської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області (а.с.50-52). 11 червня 2013 року державним нотаріусом Маловисківської районної державної нотаріальної контори Кіровоградської області видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом, відповідно до якого ОСОБА_3 успадкував після смерті ОСОБА_2 1/2 частку земельної ділянки № НОМЕР_1 площею 5,21 га, кадастровий номер 3523182800:02:001:0095, яка розташована на території Лозуватської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області. У вказаному свідоцтві нотаріусом зазначено, що свідоцтво про право на спадщину за законом на обов'язкову частку ОСОБА_4 (матері ОСОБА_2 ) ще не видано (а.с.62).
Відповідно до довідки Лозуватської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області від 10 жовтня 2019 року №373 земельна ділянка площею 5,21 га, кадастровий номер 3523182800:02:001:0095, яка належала ОСОБА_2 , була передана нею в оренду ТОВ «Карат». Після смерті орендодавця з 2012 року земельна ділянка залишилася в користуванні ТОВ «Карат» (а.с.12).
Судом встановлено та підтверджено письмовими доказами по справі, що на день смерті спадкодавця ОСОБА_2 за адресою її місця проживання ніхто не був зареєстрованим та не проживав, що підтверджується довідкою Лозуватської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області від 15 листопада 2013 року (а.с.56).
Як свідчать матеріали спадкової справи №356/2016 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 із заявою про прийняття спадщини звернулася спадкоємець ОСОБА_1 . Спадкоємці ОСОБА_6 та ОСОБА_7 відмовилися від прийняття спадщини. 03 березня 2008 року ОСОБА_4 за життя склала заповіт, яким заповіла дочці - ОСОБА_1 належну їй земельну ділянку № НОМЕР_2 , площею 5,21 га, яка розташована на території Лозуватської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області (а.с.66-68). 06 серпня 2018 року державним нотаріусом видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом, відповідно якого ОСОБА_1 успадкувала після матері ОСОБА_4 земельну ділянку № НОМЕР_2 , площею 5,21 га, яка розташована на території Лозуватської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області (а.с.77).
У подальшому заочним рішенням Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 2 лютого 2018 року у справі №392/1548/17 визнано право власності ОСОБА_1 на 1/2 частку земельної ділянки площею 5,21 га з кадастровим номером 3523182800:02:001:0095, яка розташована на території Лозуватської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області, у порядку спадкування за законом після смерті матері - ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.9).
Державна реєстрація права власності позивача на 1/2 частку земельної ділянки площею 5,21 га, кадастровий номер 3523182800:02:001:0095, яка розташована на території Лозуватської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області, проведена 06 серпня 2018 року (а.с.10).
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову суд першої інстанції дійшов висновку про те, що законні підстави для стягнення з ТОВ «Карат» на користь ОСОБА_1 орендної плати за 2012-2018 роки та пені за договором оренди землі від 15 листопада 2010 року, укладеним між ОСОБА_2 та ТОВ «Карат», відсутні.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, виходячи з такого.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про оренду землі» (в редакції, яка діяла на час виникнення правовідносин) оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Згідно зі статтею 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Положеннями статті 15 Закону України «Про оренду землі» (в редакції, яка діяла на час виникнення правовідносин) визначено, що однією з істотних умов договору оренди є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
Статтею 21 Закону України «Про оренду землі» (в редакції на час укладання договорів оренди) було передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.
Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).
Згідно з частиною 1 статті 1241 ЦК України малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка).
Судом встановлено, що після смерті сестри позивача - ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , право на обов'язкову частку у спадщині мала мати позивача - ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Як убачається зі змісту позовної заяви ОСОБА_1 просить стягнути з ТОВ «Карат» на її користь невиплачену орендну плату за 7 років та пені за договором від 15.11.2010 року, укладеного між орендодавцем ОСОБА_2 і орендарем ТОВ «Карат», термін дії договору - 10 років, починаючи з 2012 року.
Ухвалою Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 14 липня 2021 року було витребувано у ТОВ «Карат» належним чином завірену копію договору оренди землі від 15 листопада 2010 року (а.с.98-99).
Як убачається з заяви ТОВ «Карат» від 02 вересня 2021 року на виконання ухвали від 14 липня 2021 року відповідач повідомив, що у зв'язку із закінченням строку його дії спірний договір знищено відповідно до протоколу загальних зборів засновників ТОВ «Карат» від 02.01.2020 №2 та акту №1 від тієї ж дати про знищення первинних бухгалтерських документів за 2012-2017 роки (а.с.105-108).
Відповідно до інформації, наданої Відділом №4 Управління у Новоукраїнському районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі, за реєстраційним номером 04.10.374.00061 від 15 листопада 2010 року зареєстровано договір оренди землі: орендодавець - ОСОБА_2 ; орендар - ТОВ «Карат», кадастровий номер 3523182800:02:000:0095, площею 5,20 га, термін договору - 10 років; даний договір оренди у відділі відсутній (а.с.132).
Суд першої інстанції, встановивши факт відсутності примірника договору, дійшов обґрунтованого висновку про те, що зазначені обставини перешкоджають встановленню прав та обов'язків орендодавця і орендаря за договором від 15 листопада 2010 року.
Крім того, судом також було встановлено, за життя спадкодавець ОСОБА_2 заповіла належну їй земельну ділянку площею 5,21 га, кадастровий номер 3523182800:02:001:0095 громадянину ОСОБА_3 . Після смерті ОСОБА_2 у встановленому порядку спадщину прийняв ОСОБА_5 , який 11 червня 2013 року отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом на спірну земельну ділянку, за виключенням обов'язкової частки. ОСОБА_4 на час відкриття спадщини постійно проживала окремо від дочки ОСОБА_2 . Починаючи з 2012 року і до дня смерті, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 за життя не заявила про своє право на орендну плату за спірним договором оренди землі від 15 листопада 2010 року.
Колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду про те, що підстави для встановлення права ОСОБА_4 на отримання орендної плати за 2012-2016 роки за спірним договором оренди землі від 15 листопада 2010 року відсутні.
У судовому засіданні суду першої інстанції стороною відповідача були надані докази виконання зобов'язань з виплати орендної плати на користь позивача за 2017-2018 роки.
У платіжній відомості №2 на видачу орендної плати за 2017 рік під №71 має місце запис про видачу ячменю у кількості 400 кг на суму 1680 грн отримувачеві, а саме ОСОБА_1 (а.с.41-43).
Згідно з довідкою про нарахування ОСОБА_1 орендної плати за 2018-2020 роки та видаткових касових ордерів площа належних позивачеві земельних ділянок складає 7,8171 га (з урахуванням Ѕ частини земельної ділянки площею 5,21 га, кадастровий номер 3523182800:02:001:0095, яка розташована на території Лозуватської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області), позивачеві виплачено орендну плату за 2018 рік у розмірі 18150 грн (а.с.109-110, 111-115).
Зазначені обставини позивачем не спростовані належними та допустимими доказами.
Тому апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість поданого позову та приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, на законність рішення суду не впливають, рішення суду ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до ст.375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваного рішення суду першої інстанції - без змін.
Відповідно до ч.1 ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382 - 384 ЦПК України
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 27 січня 2022 року без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Головуючий суддя О.І. Чельник
Судді C.М. Єгорова
В.В. Черненко