Провадження № 22ск/803/2/22 Справа № 803/135/20 Суддя у 1-й інстанції - Суддя у 2-й інстанції - Пищида М. М.
11 травня 2022 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі:
головуючого - судді Пищиди М.М.
при секретарі судового засідання - Піменової М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро заяву ОСОБА_1 про скасування рішення Постійно діючого третейського суду «Південно-східний Міжрегіональний» від 20 грудня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики, -
Постійно діючий третейський суд «Південно-східний Міжрегіональний» рішенням від 20 грудня 2019 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики задовольнив. Стягнув з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 заборгованість за договором позики від 18 січня 2019 року в розмірі 2 650 000,00 грн.
У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про скасування рішення Постійно діючого третейського суду «Південно-східний Міжрегіональний» від 20 грудня 2019 року.
Обґрунтовуючи вимоги заяви, ОСОБА_1 посилалася на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_3 . На її думку, ОСОБА_3 жодних грошових коштів від ОСОБА_2 не отримував, договір позики не підписував. ОСОБА_2 повністю сфальсифікувала як договір позики так і сам позов, оскільки навмисно зазначала неправильну адресу проживання боржника, чим позбавила його права на судовий захист. Вказувала, що у договорі позики та рішенні суду немає відомостей стосовно юридичної освіти третейського судді Єнчева Ф.І.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 11 січня 2021 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про скасування рішення Постійно діючого третейського суду «Південно-східний Міжрегіональний» від 20 грудня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики - відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 08 квітня 2021 року ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 11 січня 2021 року - скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції - Дніпровського апеляційного суду.
Вивчивши підстави та мотиви поданої заяви, а також дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що подана ОСОБА_1 заява про скасування рішення третейського суду підлягає задоволенню судом, виходячи з наступних обставин.
Встановлено, що 18 січня 2019 року між ОСОБА_2 до ОСОБА_3 був укладений договір позики, за умовами якого ОСОБА_3 отримав від ОСОБА_2 позику у розмірі 2 650 000,00 грн зі встановленим строком повернення до 19 липня 2019 року (пункти 2.1, 4.1 договору позики).
ОСОБА_2 свої зобов'язання за договором позики виконала, надавши відповідачу позику в розмірі 2 650 000,00 грн, про що ОСОБА_3 склав розписку від 18 січня 2019 року.
12 серпня 2019 року ОСОБА_2 направила ОСОБА_3 письмову вимогу про сплату боргу за договором позики, яку відповідач отримав, що підтверджується його підписом на вимозі.
19 серпня 2019 року ОСОБА_3 повідомив повідомив ОСОБА_2 про неможливість сплатити борг.
Пункт 7 договору позики від 18 січня 2019 року містить третейську угоду, за умовами якої сторони домовилися, що за неможливості вирішення відповідного спору між сторонами шляхом переговорів він підлягає розгляду в Постійно діючому третейському суді «Південно-східний Міжрегіональний», з обранням третейським суддею Єнчева Ф.І.
ОСОБА_2 звернулася до Постійно діючого третейського суду "Південно-східний Міжрегіональний" з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.
Рішенням Постійно діючого третейського суду "Південно-східний Міжрегіональний" від 20 грудня 2019 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 заборгованість за договором позики від 18 січня 2019 року в розмірі 2 650 000 грн.
Так, розділом VII ЦПК України регламентований порядок здійснення провадження у справах про скасування рішення третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу.
Відповідно до пункту другого частини п'ятої статті 454 ЦПК України заява про скасування рішення третейського суду подається протягом дев'яноста днів особами, які не брали участі у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їхні права та обов'язки, - з дня, коли вони дізналися або могли дізнатися про прийняття рішення третейським судом.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , та на час своєї смерті строк на звернення до суду не пропустив.
З матеріалів справи № 20/12/2019 року, яка витребувана з архіву Дніпровського апеляційного суду, вбачається, що ОСОБА_1 , дізналася про прийняття рішення третейським судом 14.08.2020 року під час ознайомлення із матеріалами даної судової справи (копія заяви долучена до матеріалів справи).
ОСОБА_1 із заявою про скасування рішення третейського суду від 20 грудня 2019 року звернулася до апеляційного суду 23 жовтня 2020 року, тобто з дотриманням визначених законом строків звернення до суду з такою заявою.
У матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_1 раніше було відомо про оскаржуване рішення третейського суду, такі обставини не доведені ОСОБА_2 , а тому не можуть бути враховані судом.
Відповідно до статті 457 ЦПК України справа про оскарження рішення третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу розглядається суддею одноособово протягом тридцяти днів з дня надходження до суду заяви про скасування рішення третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу, в судовому засіданні з повідомленням сторін.
Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
При розгляді справи в судовому засіданні суд встановлює наявність або відсутність підстав для скасування рішення третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу.
Суд не обмежений доводами заяви про скасування рішення третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу, якщо під час розгляду справи буде встановлено підстави для скасування рішення третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу, визначені статтею 458, частиною другою статті 459 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої, другої статті 458 ЦПК України рішення третейського суду може бути скасовано лише у випадках, передбачених цією статтею. Рішення третейського суду може бути скасовано у разі, якщо:
1) справа, в якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону;
2) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди;
3) третейську угоду визнано судом недійсною;
4) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону;
5) третейський суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі.
Визначені пунктом п'ятим частини другої статті 458 ЦПК України підстави для скасування судом рішення третейського суду поширюють свою дію на тих осіб, які не входили до складу учасників третейського розгляду, тобто не були залучені до участі у справі, а третейський суд своїм рішенням вирішив питання про їх права та обов'язки.
Звертаючись із заявою про скасування рішення Постійно діючого третейського суду «Південно-східний Міжрегіональний» від 20 грудня 2019 року ОСОБА_1 посилалася на те, що даний спір стосується її прав, оскільки в рамках розгляду спору розглядалося стягнення на підставі договору, який в силу приписів частини 5 статті 65 Сімейного кодексу України створював обов'язки для заявниці. Зазначала, що ОСОБА_3 жодних грошових коштів від ОСОБА_2 не отримував, договір позики не підписував. Також, посилалася на пункт 4 частини другої статті 458 ЦПК України. Вказувала, що у договорі позики та рішенні суду немає відомостей стосовно юридичної освіти третейського судді Єнчева Ф.І.
Порядок утворення та діяльності третейських судів в Україні визначено Законом України «Про третейські суди»(далі по тексту - Закон).
Так, статтею 1 Закону визначено, що до третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, що виникає з цивільних та господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Винятки встановлені статтею 6 Закону.
Відповідно до статті 7 Закону в Україні можуть утворюватися та діяти постійно діючі третейські суди та третейські суди для вирішення конкретного спору (суди ad hoc).
Згідно зі статтею 8 Закону порядок утворення третейського суду для вирішення конкретного спору визначається третейською угодою, умови якої не можуть суперечити положенням цього Закону.
Третейська угода - угода сторін про передачу спору на вирішення третейським судом (абзац п'ятий частини першої статті 2 Закону про третейські суди). Третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди (частина перша статті 12 Закону України «Про третейські суди»).
Якщо сторони не домовилися про інше при передачі спору до постійно діючого третейського суду, а також при вказівці у третейській угоді на конкретний постійно діючий третейський суд регламент третейського суду розглядається як невід'ємна частина третейської угоди.
Окрім того, юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону (частина перша статті 5 Закону України «Про третейські суди»).
Встановлено, що пункт 7 договору позики від 18 січня 2019 року містить третейську угоду, відповідно до якої сторони домовилися, що при неможливості вирішення відповідного спору між сторонами шляхом переговорів, він підлягає розгляду в Постійно діючому третейському суді "Південно-східний Міжрегіональний", з обранням третейським суддею Єнчева Ф.І.
Згідно зі статтею 9 Закону України «Про третейські суди» постійно діючий третейський суд підлягає державній реєстрації в порядку, передбаченому Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань». У разі внесення змін до Положення про постійно діючий третейський суд та/або регламенту третейського суду або списку третейських суддів постійно діючого третейського суду засновник постійно діючого третейського суду повинен протягом 15 днів з дня прийняття такого рішення забезпечити в порядку, визначеному Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», внесення змін до відомостей про постійно діючий третейський суд, які містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. У разі невиконання засновником постійно діючого третейського суду вимог частини другої цієї статті або виявлення протягом трьох років з дня реєстрації постійно діючого третейського суду недостовірних відомостей у поданих для державної реєстрації документах орган, який зареєстрував такий третейський суд, повинен звернутися до суду із заявою про припинення його діяльності.
Згідно з пунктами 1, 2 частини першої статті першої Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» громадські формування - політичні партії, структурні утворення політичних партій, громадські об'єднання, місцеві осередки громадського об'єднання із статусом юридичної особи, професійні спілки, їх об'єднання, організації профспілки, передбачені статутом профспілки та їх об'єднання, творчі спілки, місцеві осередки творчих спілок, постійно діючі третейські суди, організації роботодавців, їх об'єднання, відокремлені підрозділи іноземних неурядових організацій, представництва, філії іноземних благодійних організацій; державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців (далі - державна реєстрація) - офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, засвідчення факту наявності відповідного статусу громадського об'єднання, професійної спілки, її організації або об'єднання, політичної партії, організації роботодавців, об'єднань організацій роботодавців та їхньої символіки, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу - підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом.
Згідно з пунктом 3 частини п'ятої статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про державну реєстрацію громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, а саме про постійно діючі третейські суди: повне найменування; повне найменування засновника постійно діючого третейського суду, його ідентифікаційний код; місцезнаходження постійно діючого третейського суду; список третейських суддів: прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, освіта, спеціальність, останнє місце роботи, загальний трудовий стаж, стаж роботи за спеціальністю; дата затвердження положення, регламенту про постійно діючий третейський суд; дата реєстрації та реєстраційний номер у паперовому Реєстрі постійно діючих третейських судів; відомості про припинення діяльності: дата та підстави припинення діяльності; дата та номер запису в Єдиному державному реєстрі; підстави для зупинення розгляду документів; підстави для відмови в державній реєстрації; відомості про скасування реєстраційних дій; відомості про державного реєстратора; дані про оприлюднення результатів розгляду документів, поданих для державної реєстрації; місце зберігання реєстраційної справи в паперовій формі; дані про надання відомостей з Єдиного державного реєстру; інформація про виправлення помилок, допущених у відомостях Єдиного державного реєстру; дата прийняття, дата набрання законної сили та номер судового рішення, на підставі якого проведено реєстраційну дію.
У розділі ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» та деяких інших законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень з державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», який набрав чинності 15 грудня 2015 року визначено, що громадські формування протягом року, починаючи з 1 січня 2017 року, забезпечують подання заяв про внесення змін до Єдиного державного реєстру з відомостями про юридичну особу, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру у разі створення юридичної особи відповідно до цього Закону, але не були внесені до нього до цієї дати, в порядку, визначеному цим Законом.
У матеріалах цієї справи наявне свідоцтво про реєстрацію постійного діючого третейського суду від 29 листопада 2005 року № 9-тс, список третейських суддів Постійно діючого третейського суду «Південно-східний Міжрегіональний», затверджений директором Товарної біржи «Універсальна біржа нерухомості «Троїцька» Єнчевим Р.І. та регламент Постійно діючого третейського суду «Південно-східний Міжрегіональний» за 2006 рік.
З відповіді Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) вбачається, що програмне забезпечення Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань не передбачає внесення відомостей про постійно діючі третейські суди, тому відомості вносяться до Єдиного реєстру громадських формувань, який згідно із частиною 1 статті 7 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань” є невід'ємною архівною частиною Єдиного державного реєстру.
Згідно даних реєстраційної справи Постійно діючий третейський суд «Південно-східний Міжрегіональний» зареєстрований управлінням юстицii 29.11.2005 року.
Останні зміни до Положення про Постійно діючий третейський суд «Південно-східний Міжрегіональний» зареєстровані 24.01.2006 року та Регламенту Постійно діючого третейського суду «Південно-східний Міжрегіональний» заресстровані 05.04.2006 року, реєструвались згідно Закону України «Про третейські суди».
Останнi змiни до Списку третейських суддів Постійно діючого третейського суду «Південно-східний Міжрегіональний» зареєстровані 25.08.2021 року, реєструвались згiдно вимог Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», з урахуванням вимог Закону України «Про третейські суди».
Таким чином, склад Постійно діючого третейського суду «Південно-східний Міжрегіональний», яким прийнято рішення від 20 грудня 2019 року, не відповідав вимогам закону, що є достатньою підставою для скасування такого рішення на підставі пункту 4 частини другої статті 458 ЦПК України.
Відповідно до пункту 2 частини 6 статті 457 ЦПК України за наслідками розгляду заяви про скасування рішення третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу суд має право постановити ухвалу про повне або часткове скасування рішення третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу.
Враховую вищевикладене, заяву ОСОБА_1 про скасування рішення третейського суду слід задовольнити, а рішення третейського суду скасувати.
З огляду на задоволення заяви з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 належить стягнути судовий збір у розмірі 840,80 грн (за подання заяви про скасування рішення третейського суду в розмірі 420,40 грн та за подання апеляційної скарги у розмірі 420,40 грн).
Керуючись статтями 259, 268, 454,458 ЦПК України, суд-
Заяву ОСОБА_1 про скасування рішення Постійно діючого третейського суду «Південно-східний Міжрегіональний» від 20 грудня 2019 року - задовольнити.
Скасувати рішення Постійно діючого третейського суду «Південно-східний Міжрегіональний» від 20 грудня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 840,80 грн.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Ухвала суду, якщо вона не була оскаржена в апеляційному порядку, набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.
У разі подання апеляційної скарги ухвала суду набирає законної сили після розгляду справи судом апеляційної інстанції.
Суддя: М.М.Пищида