Провадження № 22-ц/803/3949/22 Справа № 212/6461/21 Суддя у 1-й інстанції - Пустовіт О. Г. Суддя у 2-й інстанції - Зубакова В. П.
10 травня 2022 року м.Кривий Ріг
Справа № 212/6461/21
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Зубакової В.П.
суддів - Бондар Я.М., Остапенко В.О.
секретар судового засідання - Євтодій К.С.
сторони:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Акціонерне товариство «Криворізький залізорудний комбінат»,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційну скаргу відповідача Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» на рішення Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08 лютого 2022 року, яке ухвалене суддею Пустовітом О.Г. в місті Кривому Розі Дніпропетровської області та повне судове рішення складено 14 лютого 2022 року, -
У липні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат», на теперішній час Акціонерне товариство «Криворізький залізорудний комбінат» (надалі - АТ «Кривбасзалізрудком», АТ «Криворізький залізорудний комбінат») про визнання незаконними та скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності та наказу про звільнення з роботи, поновлення на роботі і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
В обґрунтування позову зазначив, що рішенням Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 07.12.2020 року ОСОБА_1 було поновлено на роботі на посаді охоронника мобільної групи 4 розряду дільниці № 2 Управління забезпечення режиму та охорони ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат», на підставі наказу №2236-к від 15.12.2020 року.
Під час ознайомлення з наказом про поновлення на роботі він зазначив про свою незгоду із зміною посадових обов'язків, значним погіршенням умов праці та зменшенням розміру заробітної плати. Керівництво ПАТ «Кривбасзалізрудком» жодним чином не відреагувало на значне заперечення в наказі про погіршення умов праці, а безпосереднє керівництво Управління забезпечення режиму та охорони намагалось створити несприятливі умови праці, з метою примусити подати заяву на звільнення.
Наприкінці квітня 2021 року керівництво ПАТ «Кривбасзалізрудком» вдалось до переслідування.
29 квітня 2021 року в.о. голови правління «Кривбасзалізрудком» Новаком С.Б. видано чотири накази про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за відсутність у нього спеціального одягу, взуття та інших засобів індивідуального захисту.
Позивач не погоджується із вказаними наказами оскільки вважає, що роботодавець не забезпечив його форменим одягом належного типу та відповідного розміру. Жодного відсторонення від роботи працівника за недодержання вимог про формений одяг роботодавцем не здійснено.
09 липня 2021 року адміністрацією ПАТ «Кривбасзалізрудком» звільнено ОСОБА_1 на підставі п. 3 ст. 40 КЗпП України, за систематичне невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.
Позивач не погоджується із вказаним наказом вважаючи, що профспілковий комітет не надав згоду на розірвання трудового договору з ним та підстави для його звільнення були штучно створені роботодавцем.
Посилаючись на викладене, позивач просив суд визнати незаконними та скасувати накази від 29 квітня 2021 року за № 1703, 1704, 1705, 1706 про притягнення до дисциплінарної відповідальності, скасувати наказ від 09 липня 2021 року за № 1117-к про звільнення, поновити його на роботі та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Рішенням Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08 лютого 2022 року позовні вимоги задоволено.
Визнано незаконними та скасовано накази АТ «Криворізький залізорудний комбінат» "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" №1703, № 1704, №1705, №1706 від 29 квітня 2021 року та наказу "Про звільнення" №1117-к від 09 липня 2021 року.
Поновлено ОСОБА_1 на роботі на посаді охоронника мобільної групи 4 розряду дільниці № 2 Управління забезпечення режиму та охорони АТ «Криворізький залізорудний комбінат» з 09 липня 2021 року.
Стягнуто з АТ «Криворізький залізорудний комбінат» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 09.07. 2021 року по 08.02.2022 року в сумі 59352 грн. 96 коп., витрати понесені на правничу допомогу у розмірі 15000,00 гривень 00 копійок.
Стягнуто з АТ «Криворізький залізорудний комбінат» на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 908,00 гривень.
Судове рішення в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за один місяць допущено до негайного виконання.
В апеляційній скарзі відповідач ПАТ «Кривбасзалізрудком» просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на неврахування судом доказів, які дійсно мають значення для справи, та на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що наряд на отримання спеціального одягу, взуття та відповідних ЗІЗ не видається, оскільки це не є частиною трудової функції, проте, це є обов'язком працівника, а тому висновок суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 не видавався наряд на отримання одягу під час робочого часу є помилковим. При цьому, вважає, що судом допущено протиріччя: висновок про те, що отримання спецодягу не є частиною трудової функції, у зв'язку з чим працівника за невиконання обов'язків, які не віднесені до трудової функції не може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності, протирічить висновку про невидачу наряду на отримання спецодягу. Висновки суду першої інстанції про те, що АТ «Кривбасзалізрудком» не забезпечило ОСОБА_1 спецодягом не відповідають дійсності, адже, спецодяг було замовлено та завезено на склад АТ «Кривбасзалізрудком» у розмірах, які були зазначені у власноруч написаній ОСОБА_1 01.02.2021 року заяві - спецодяг 56-58 розміру, зріст 7-8, взуття 46 розміру, проте, суд першої інстанції безпідставно зазначає, що ОСОБА_1 повідомив адміністрацію про розмір одягу 52-54. При цьому, представник відповідача наголошує на тому, що навіть сам позивач визнає, що на складі був наявний спецодяг, однак він був для нього великий за розміром, у зв'язку з чим він не отримав наявний на складі спецодяг.
Відповідно до вимог п. 2.1.8 Правил внутрішнього трудового розпорядку Колективного договору ПАТ «Кривбасзалізрудком» на 2020-2022 роки, працівники комбінату зобов'язані знаходитись на робочому місці у спеціальному одязі, спецвзутті та користуватися засобами індивідуального захисту за призначенням, згідно з інструкцією по експлуатації, у зв'язку з чим у АТ «Кривбасзалізрудком» були всі підстави кваліфікувати перебування ОСОБА_1 на робочому місці без спецодягу встановленого зразку, який було замовлено на підставі його заяви, і який був в наявності на складі, як порушення вимог робочої інструкції з охорони праці, Колективного договору, Закону України «Про охорону праці», що стало наслідком відмови отримати цей спецодяг на складі, а тому накази про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності є законними.
Не погоджується представник відповідача й з висновками суду першої інстанції про те, що в Актах про фіксацію порушень з боку ОСОБА_1 зазначено, що він перебував на робочому місці без спецодягу, а в наказах про притягнення до відповідальності зазначено, що ОСОБА_1 відмовлявся від отримання спецодягу на складі, вважаючи такі висновки суду формальними. Так, на переконання представника відповідача, відсутні підстави вважати, що Акти містять недостовірні відомості, а оскаржувані Акти складалися безпосередньо на місці виявлення порушення.
Не погоджується представник відповідача й з посиланням суду першої інстанції на ту обставину, що ОСОБА_1 не було відсторонено від виконання трудових обов'язків у зв'язку з відсутністю спецодягу, адже п. 2,3 наказів №№1703, 1704, 1705, 1706 від 29.04.2021 року було визначено повторно запропонувати ОСОБА_1 отримати спецодяг, не видавати наряд на виконання робіт та до роботи не допускати у разі відмови від отримання ЗІЗ, а у табелі обліку використання робочого часу проставити відмітку «ін» - інший невідпрацьований час, за весь час недопуску до роботи через відсутність спецодягу.
Крім того, наполягає на тому, що позивача було звільнено із займаної посади саме через систематичне невиконання трудових обов'язків, що виражене у систематичному перебуванні на робочому місці без спецодягу, а не за нез'явлення до пункту видачі спецодягу для його отримання у період з 26 по 29 квітня 2021 року, як зазначає суд першої інстанції.
Зазначає, що висновок суду першої інстанції про те, що первинна профспілкова організація Незалежна профспілка гірників України ПАТ «Кривбасзалізрудком», розглянувши подання № 53-02/1659 від 26 травня 2021 року про надання згоди на притягнення до відповідальності ОСОБА_1 у формі звільнення за п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, не надала згоду на звільнення працівника, вважаючи, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад дисциплінарного проступку, адже йому було забезпеченого одягом не за розміром, сформований на спотвореній цитаті листа проспілкової організації, зі змісту якого можна дійти висновку, що профспілка все ж погоджується з поданням АТ «Кривбасзалізрудком» та з наявністю у діях ОСОБА_1 складу дисциплінарного проступку, проте згоди на його звільнення не надає.
Не погоджується представник відповідача й з розміром витрат на професійну правничу допомогу, стягнуту з відповідача АТ «Кривбасзалізрудком» на користь ОСОБА_1 , вважаючи такі витрати необґрунтованими та не підтвердженими належним та допустимими доказами.
Крім вищевикладеного, представник відповідача звертає увагу суду апеляційної інстанції на ту обставину, що судове рішення у даній справі майже повністю дублює текс судового рішення у справі за позовом ОСОБА_2 до АТ «Кривбасзалізрудком» з аналогічними позовними вимогами, а після закінчення судового розгляду та видалення суду до нарадчої кімнати, суддя Пустовіт О.Г., встановивши, що матеріали справи не містять розрахунку позовних вимог, вийшов з нарадчої кімнати й доручив позивачеві звернутись до АТ «Кривбасзалізрудком» за довідкою про середній заробіток й на її підставі надати розрахунок позовних вимог, чим фактично порушив принцип диспозитивності й сприяв позивачу у збиранні доказів.
Відзив на апеляційну скаргу не подано.
Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача АТ «Кривбасзалізрудком» - адвоката Шатунова А.О., який підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Чепурнова В.І., який заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив залишити її без задоволення, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, рішенням Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 07.12.2020 року ОСОБА_1 було поновлено на роботі на посаді охоронника мобільної групи 4 розряду дільниці № 2 Управління забезпечення режиму та охорони ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат», на теперішній час АТ «Кривбасзалізрудком» (наказ №2236-к від 15.12.2020 року).
Згідно з п. 2.23 Робочої інструкції охоронника відділу забезпечення режиму та охорони (мобільна група), охоронник мобільної групи при виконанні своїх обов'язків повинен бути вдягнений охайно у формений одяг відповідно до встановлених норм, мати при собі спеціальне постійне посвідчення.
ОСОБА_1 повідомив адміністрацію АТ «Кривбасзалізрудком» інформацію для забезпечення його спецодягом, а саме про розмір одягу: 52-54, зріст 7-8, розбір взуття: 45,46.
Згідно витягу з Книги нарядів «Охорони АУП, ГОР «Відділ КОРиО», розпочатої 08.04.2021 року - закінченої 26.05.2021 року встановлено наступне:
20 квітня 2021 року ОСОБА_1 працював у першу зміну з 8.00 по 17.00. У розділі «Відомості про виконання наряду і стану робочих місць на кінець зміни» зазначено, що ОСОБА_1 відмовився отримати спецодяг на складі. В той же час у графі «Найменування і об'єм робіт» відсутні вказівка стосовно ОСОБА_1 про необхідність отримання ним на складі спецодягу.
21 квітня 2021 року ОСОБА_1 працював у першу зміну з 8.00 по 17.00. У розділі «Заходи по безпечному виконанню робіт» зазначено про необхідність бути одягнутим у формений одяг та мати охайний зовнішній вигляд. У розділі «Відомості про виконання наряду і стану робочих місць на кінець зміни» зазначено, що ОСОБА_1 знаходився на робочому місці без спецодягу.
22 квітня 2021 року ОСОБА_1 працював у першу зміну з 8.00 по 17.00. У розділі «Заходи по безпечному виконанню робіт» зазначено про необхідність бути одягнутим у формений одяг та мати охайний зовнішній вигляд. У розділі «Відомості про виконання наряду і стану робочих місць на кінець зміни» зазначено, що ОСОБА_1 знаходився на робочому місці без спецодягу.
23 квітня 2021 року ОСОБА_1 працював у першу зміну з 8.00 по 17.00. У розділі «Заходи по безпечному виконанню робіт» зазначено про необхідність бути одягнутим у формений одяг та мати охайний зовнішній вигляд. У розділі «Відомості про виконання наряду і стану робочих місць на кінець зміни» зазначено, що ОСОБА_1 знаходився на робочому місці без спецодягу.
20 квітня 2021 року посадовими особами АТ «Кривбасзалізрудком» ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 складено Акт № 43, у якому зазначено про те, що 20.04.2021 року о 10-00 год., під час перевірки приміщення для охорони в будівлі ЦІС, було запропоновано охороннику 4-го розряду ОСОБА_1 отримати для виконання робіт, згідно «Порядку забезпечення працівників спец.одягом, спец.взуттям та іншими засобами індивідуального захисту». ОСОБА_1 відмовився від отримання спец.одягу в БМТП без будь-яких пояснень. У вказаному Акті зазначено, що ОСОБА_1 відмовився від ознайомлення з ним та підпису цього акту.
20 квітня 2021 року посадовими особами АТ «Кривбасзалізрудком» ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 складено Акт про те, що 20.04.2021 о 10-00 год. ОСОБА_1 відмовився надати письмове пояснення щодо відмови отримати спец.одяг для виконання робіт.
21 квітня 2021 року на ім'я ОСОБА_6 . Голови правління ОСОБА_7 від заступника Голови Правління з економічної безпеки, режиму та охорони ОСОБА_8 надійшла Службова записка № 53-37/124, згідно якої до відома керівництва доведено, що 20.04.2021 року охороннику ОСОБА_1 було запропоновано отримати спецодяг, спецвзуття та інші засоби індивідуального захисту для виконання безпосередніх робочих обов'язків, однак працівник відмовився від будь-яких пояснень.
21 квітня 2021 року посадовими особами АТ «Кривбасзалізрудком» ОСОБА_3 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 складено Акт № 46, у якому зазначено про те, що 21.04.2021 року о 9-00 год. виявлено факт відсутності спец.одягу та спец.взуття встановленого зразка на робочому місці у охоронця ОСОБА_1 . У вказаному Акті зазначено, що ОСОБА_1 не ознайомлений з цим актом.
21 квітня 2021 року посадовими особами АТ «Кривбасзалізрудком» ОСОБА_3 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 складено Акт про те, що 21.04.2021 року о 9-00 год. ОСОБА_1 відмовився надати письмове пояснення щодо відсутності у нього спец.одягу та спец.взуття встановленого зразка на робочому місці.
22 квітня 2021 року на ім'я в.о. Голови правління ОСОБА_7 від заступника Голови Правління з економічної безпеки, режиму та охорони ОСОБА_8 надійшла Службова записка № 53-37/128, згідно якої до відома керівництва доведено, що 21.04.2021 року охороннику ОСОБА_1 було запропоновано отримати спецодяг, спецвзуття та інші засоби індивідуального захисту для виконання безпосередніх робочих обов'язків, однак працівник відмовився від будь-яких пояснень.
22 квітня 2021 року на ім'я в.о. Голови правління ОСОБА_7 від заступника Голови Правління з економічної безпеки, режиму та охорони ОСОБА_8 надійшла Службова записка № 53-37/129, згідно якої до відома керівництва доведено, що 22.04.2021 року охороннику ОСОБА_1 було запропоновано отримати спецодяг, спецвзуття та інші засоби індивідуального захисту для виконання безпосередніх робочих обов'язків, однак працівник відмовився від будь-яких пояснень.
22 квітня 2021 року посадовими особами АТ «Кривбасзалізрудком» ОСОБА_3 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 складено Акт № 47, у якому зазначено про те, що 21.04.2021 року о 9-00 виявлено факт відсутності спец.одягу та спец.взуття встановленого зразка на робочому місці у охоронця ОСОБА_1 . У вказаному Акті зазначено, що ОСОБА_1 не ознайомлений з цим актом.
22 квітня 2021 року посадовими особами АТ «Кривбасзалізрудком» ОСОБА_3 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 складено Акт про те, що 22.04.2021 року о 9-00 год. ОСОБА_1 відмовився надати письмове пояснення щодо відсутності у нього спец.одягу та спец.взуття встановленого зразка на робочому місці.
23 квітня 2021 року на ім'я в.о. Голови правління ОСОБА_7 від заступника Голови Правління з економічної безпеки, режиму та охорони ОСОБА_8 надійшла Службова записка № 53-37/130, згідно якої до відома керівництва доведено, що 23.04.2021 року охороннику ОСОБА_1 було запропоновано отримати спецодяг, спецвзуття та інші засоби індивідуального захисту для виконання безпосередніх робочих обов'язків, однак працівник відмовився від будь-яких пояснень.
23 квітня 2021 року посадовими особами АТ «Кривбасзалізрудком» ОСОБА_3 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 складено Акт № 48, у якому зазначено про те, що 23.04.2021 року о 08-01 год. виявлено факт відсутності спец.одягу та спец.взуття встановленого зразка на робочому місці у охоронця ОСОБА_1 . На робочому місці охоронець знаходився у цивільному одязі. У вказаному Акті зазначено, що ОСОБА_1 відмовився від ознайомлення та підпису цього акту.
23 квітня 2021 року посадовими особами АТ «Кривбасзалізрудком» ОСОБА_3 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 складено Акт про те, що 23.04.2021 року о 8-00 год. ОСОБА_1 відмовився надати письмове пояснення щодо відсутності у нього спец.одягу та спец.взуття встановленого зразка на робочому місці.
26 квітня 2021 року на ім'я в.о. Голови правління ОСОБА_7 від заступника Голови Правління з економічної безпеки, режиму та охорони ОСОБА_8 надійшла Службова записка № 53-37/131, згідно якої до відома керівництва доведено, що 26.04.2021 року охороннику ОСОБА_1 було запропоновано отримати спецодяг, спецвзуття та інші засоби індивідуального захисту для виконання безпосередніх робочих обов'язків, однак працівник відмовився від будь-яких пояснень.
26 квітня 2021 року посадовими особами АТ «Кривбасзалізрудком» ОСОБА_3 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 складено Акт № 49, у якому зазначено про те, що 26.04.2021 року о 8-15 год. було повторно запропоновано на службовому автомобілі поїхати та отримати у БМТС спец.одяг та спец.взуття встановленого зразка на що ОСОБА_1 відповів відмовою. У вказаному Акті зазначено, що ОСОБА_1 не ознайомлений з цим актом.
26 квітня 2021 року посадовими особами АТ «Кривбасзалізрудком» ОСОБА_3 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 складено Акт про те, що 26.04.2021 року о 8-15 год. ОСОБА_1 відмовився надати письмове пояснення щодо відмови від поїздки для отримання спец.одягу та спец.взуття встановленого зразка.
27 квітня 2021 року на ім'я в.о. Голови правління ОСОБА_7 від заступника Голови Правління з економічної безпеки, режиму та охорони ОСОБА_8 надійшла Службова записка № 53-37/135, згідно якої до відома керівництва доведено, що 27.04.2021 року охороннику ОСОБА_1 було запропоновано отримати спецодяг, спецвзуття та інші засоби індивідуального захисту для виконання безпосередніх робочих обов'язків, однак працівник відмовився від будь-яких пояснень.
27 квітня 2021 року посадовими особами АТ «Кривбасзалізрудком» ОСОБА_3 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 складено Акт № 50, у якому зазначено про те, що 27.04.2021 року о 8-00 год. було виявлено факт відсутності спецодягу встановленого зразка у ОСОБА_1 на робочому місці. Охоронник знаходився у цивільному одязі. У вказаному Акті зазначено, що ОСОБА_1 відмовився від ознайомлення та підпису цього акту.
27 квітня 2021 року посадовими особами АТ «Кривбасзалізрудком» ОСОБА_3 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 складено Акт про те, що 27.04.2021 року о 8-00 год. ОСОБА_1 відмовився надати письмове пояснення щодо відсутності у нього спец.одягу встановленого зразка на робочому місці.
28 квітня 2021 року посадовими особами АТ «Кривбасзалізрудком» ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 складено Акт № 50/1, у якому зазначено про те, що 28.04.2021 року о 8-00 год. було виявлено факт відсутності спецодягу встановленого зразка у ОСОБА_1 на робочому місці. Охоронник знаходився у цивільному одязі. У вказаному Акті зазначено, що ОСОБА_1 відмовився від ознайомлення та підпису цього акту.
28 квітня 2021 року посадовими особами АТ «Кривбасзалізрудком» ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 складено Акт про те, що 28.04.2021 року о 8-00 год. ОСОБА_1 відмовився надати письмове пояснення щодо відсутності у нього спец.одягу встановленого зразка на робочому місці.
30 квітня 2021 року на ім'я в.о. Голови правління ОСОБА_7 від заступника Голови Правління з економічної безпеки, режиму та охорони ОСОБА_8 надійшла Службова записка № 53-37/137, згідно якої до відома керівництва доведено, що 29.04.2021 року охороннику ОСОБА_1 було запропоновано отримати спецодяг, спецвзуття та інші засоби індивідуального захисту для виконання безпосередніх робочих обов'язків, однак працівник відмовився від будь-яких пояснень.
29 квітня 2021 року посадовими особами АТ «Кривбасзалізрудком» ОСОБА_3 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 складено Акт № 52, у якому зазначено про те, що 29.04.2021 року о 9-00 год. було виявлено факт відсутності спецодягу та спецвзуття встановленого зразка у ОСОБА_1 на робочому місці. У вказаному Акті зазначено, що ОСОБА_1 не ознайомлений з цим актом.
29 квітня 2021 року адміністрацією АТ «Кривбасзалізрудком» видано наказ за № 1703 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників відділу контролю по забезпеченню режиму охорони», згідно якого ОСОБА_1 , охороннику мобільної групи 4-го розряду дільниці № 2 Управління забезпечення режиму та охорони ПАТ «КЗРК» за неналежне виконання 20.04.2021 року завдань та обов'язків, визначених п. 2.1. п. 2.23 робочої інструкції охоронника відділу забезпечення режиму та охорони (мобільна група) АТ «Кривбасзалізрудком», порушення п. 2.1.1, 2.1.8 Правил внутрішнього трудового розпорядку Колективного договору АТ «Кривбасзалізрудком» на 2020-2022 роки, вимог ст. 14 Закону України «Про охорону праці» - оголошено догану. В обґрунтування підстав притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності зазначено, що 20.04.2021 року ОСОБА_1 було запропоновано отримати спецодяг, спецвзуття та інші засоби індивідуального захисту для виконання безпосередніх робочих обов'язків у відповідності до Порядку забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту, затвердженого наказом АТ «Кривбасзалізрудком» № 1730 від 29.12.2012 року, на що він відповів категоричною відмовою без будь-яких пояснень та робочу зміну відпрацював без спецодягу встановленого зразку. Про даний факт 20.04.2021 року складено відповідний Акт № 43.
29 квітня 2021 року адміністрацією АТ «Кривбасзалізрудком» видано наказ за № 1704 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників відділу контролю по забезпеченню режиму охорони», згідно якого ОСОБА_1 , охороннику мобільної групи 4-го розряду дільниці №2 Управління забезпечення режиму та охорони АТ «Кривбасзалізрудком» за неналежне виконання 21.04.2021 року завдань та обов'язків, визначених п. 2.1. п. 2.23 робочої інструкції охоронника відділу забезпечення режиму та охорони (мобільна група) АТ «Кривбасзалізрудком», порушення п. 2.1.1, 2.1.8 Правил внутрішнього трудового розпорядку Колективного договору АТ «Кривбасзалізрудком» на 2020-2022 роки, вимог ст. 14 Закону України «Про охорону праці» - оголошено догану. В обґрунтування підстав притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності зазначено, що 21.04.2021 року ОСОБА_1 було запропоновано отримати спецодяг, спецвзуття та інші засоби індивідуального захисту для виконання безпосередніх робочих обов'язків у відповідності до Порядку забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту, затвердженого наказом АТ «Кривбасзалізрудком» № 1730 від 29.12.2012 року, на що він відповів категоричною відмовою без будь-яких пояснень та робочу зміну відпрацював без спецодягу встановленого зразку. Про даний факт 21.04.2021 складено відповідний Акт № 46.
29 квітня 2021 року адміністрацією АТ «Кривбасзалізрудком» видано наказ за № 1705 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників відділу контролю по забезпеченню режиму охорони», згідно якого ОСОБА_1 , охороннику мобільної групи 4-го розряду дільниці № 2 Управління забезпечення режиму та охорони АТ «Кривбасзалізрудком» за неналежне виконання 22.04.2021 року завдань та обов'язків, визначених п. 2.1. п. 2.23 робочої інструкції охоронника відділу забезпечення режиму та охорони (мобільна група) АТ «Кривбасзалізрудком», порушення п. 2.1.1, 2.1.8 Правил внутрішнього трудового розпорядку Колективного договору АТ «Кривбасзалізрудком» на 2020-2022 роки, вимог ст. 14 Закону України «Про охорону праці» - оголошено догану. В обґрунтування підстав притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності зазначено, що 22.04.2021 року ОСОБА_1 було запропоновано отримати спецодяг, спецвзуття та інші засоби індивідуального захисту для виконання безпосередніх робочих обов'язків у відповідності до Порядку забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту, затвердженого наказом АТ «Кривбасзалізрудком» № 1730 від 29.12.2012 року, на що він відповів категоричною відмовою без будь-яких пояснень та робочу зміну відпрацював без спецодягу встановленого зразку. Про даний факт 22.04.2021 складено відповідний Акт № 47.
29 квітня 2021 року адміністрацією АТ «Кривбасзалізрудком» видано наказ за № 1710 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників відділу контролю по забезпеченню режиму охорони», згідно якого ОСОБА_1 , охороннику мобільної групи 4-го розряду дільниці № 2 Управління забезпечення режиму та охорони АТ «Кривбасзалізрудком» за неналежне виконання 23.04.2021 року завдань та обов'язків, визначених п. 2.1. п. 2.23 робочої інструкції охоронника відділу забезпечення режиму та охорони (мобільна група) АТ «Кривбасзалізрудком», порушення п. 2.1.1, 2.1.8 Правил внутрішнього трудового розпорядку Колективного договору АТ «Кривбасзалізрудком» на 2020-2022 роки, вимог ст. 14 Закону України «Про охорону праці» - оголошено догану. В обґрунтування підстав притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності зазначено, що 23.04.2021 року ОСОБА_1 було запропоновано отримати спецодяг, спецвзуття та інші засоби індивідуального захисту для виконання безпосередніх робочих обов'язків у відповідності до Порядку забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту, затвердженого наказом АТ «Кривбасзалізрудком» № 1730 від 29.12.2012 року, на що він відповів категоричною відмовою без будь-яких пояснень та робочу зміну відпрацював без спецодягу встановленого зразку. Про даний факт 23.04.2021 року складено відповідний Акт № 48.
26 травня 2021 року АТ «Кривбасзалізрудком» звернулося до первинної профспілкової організації Незалежна профспілка гірників України АТ «Кривбасзалізрудком» із поданням № 53-02/1659 щодо надання згоди за звільнення ОСОБА_1 за п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України.
09 червня 2021 року первинна профспілкова організація Незалежна профспілка гірників України АТ «Кривбасзалізрудком», розглянувши подання № 53-02/1659 від 26 травня 2021 року, про надання згоди на притягнення до відповідальності ОСОБА_1 у формі звільнення за п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, не надала згоду на звільнення працівника, вважаючи, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад дисциплінарного проступку, адже йому було забезпеченого одягом не за розміром.
09 липня 2021 року адміністрацією АТ «Кривбасзалізрудком» видано наказ за № 1117-К «Про звільнення», згідно якого звільнено ОСОБА_1 09 липня 2021 року згідно п. 3 ст. 40 КЗпП України, за систематичне невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувались заходи дисциплінарного чи громадянського стягнення. В обґрунтування підстав винесення наказу зазначено, що факт притягнення охоронника мобільної групи 4-го розряду дільниці № 2 Управління забезпечення режиму та охорони АТ «Кривбасзалізрудком» ОСОБА_1 наказами № 1703, № 1704, № 1705, № 1706 від 29.04.2021 року, подальше невиконання та злісне ігнорування положень робочої інструкції, Правил внутрішнього трудового розпорядку до Колективного договору АТ «Кривбасзалізрудком» на 2020-2022 роки та вимог нормативно-правових актів з охорони праці, свідчить про систематичне невиконання ОСОБА_1 , без поважних причин, обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, що є підставою для застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з підстав, передбачених п. 3 ст. 40 КЗпП України. Після скоєння систематичних проступків, ОСОБА_1 жодного разу не спробував врегулювати ситуацію, яка склалась на робочому місці та хоча б пояснити причини відмови отримати у найближчому пункті видачі спецодягу, спецвзуття та перебуванню в ньому на робочому місці у робочі зміни 20.04.2021 року, 21.04.2021 року, 22.04.2021року, 23.04.2021 року, а, навпаки, продовжував вчиняти дисциплінарні проступки та жодного разу не надавав пояснення, що підтверджується актами про відмову надавати пояснення.
Суд першої інстанції, виходив з того, що відповідач не довів вчинення позивачем дисциплінарних проступків, за який йому було чотири рази оголошено догану, а тому накази АТ «Криворізький залізорудний комбінат» "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" №1703, № 1704, №1705, №1706 від 29 квітня 2021 року є незаконними та підлягають скасуванню, як і наказ "Про звільнення" №1117-к від 09 липня 2021 року, оскільки відсутня системність невиконання ним без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, так як їх суд першої інстанції дійшов на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилались, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
У відповідності до частини першої статті 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 6, 7 ст. 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Однією з гарантій забезпечення права громадян на працю ст. 5-1 КЗпП України визначено, зокрема, правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.
За правилами ст. 4 Конвенції Міжнародної організації праці №158 від 22 червня 1982 року «Про припинення трудових відносин з ініціативи роботодавця» (ратифікована 04 лютого 1994 року) трудові відносини з працівниками не припиняються, якщо тільки немає законних підстав для такого припинення, повязаного із здібностями чи поведінкою працівника або викликаного виробничою потребою підприємства, установи чи служби.
Згідно ч.1 ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Статтею 139 КЗпП України встановлено, що працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий договір до закінчення строку його чинності, можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного та громадського стягнення.
Відповідно до частини першої статті 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебуванням його у відпустці.
Статтею 149 КЗпП України передбачено, що до застосування дисциплінарного стягнення до працівника, власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.
За передбаченими пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України підставами працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку. У таких випадках враховуються ті заходи дисциплінарного стягнення, які встановлені чинним законодавством і не втратили юридичної сили за давністю або не зняті достроково (стаття 151 КЗпП України).
У справах про поновлення на роботі особи, звільненої за невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на неї трудовим договором, судам необхідно з'ясувати, у чому конкретно проявилося порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1, 148, 149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи не застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.
Для правомірного розірвання роботодавцем трудового договору на підставі пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов'язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку; невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов'язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності; невиконання або неналежне виконання трудових обов'язків повинно бути систематичним; враховуються тільки дисциплінарні й громадські стягнення, які накладаються трудовими колективами і громадськими організаціями відповідно до їх статутів; з моменту виявлення порушення до звільнення може минути не більше місяця.
Систематичним невиконанням обов'язків вважається таке, що вчинене працівником, який раніше допускав порушення покладених на нього обов'язків і притягувався за це до дисциплінарної відповідальності, проте застосовані заходи дисциплінарного чи громадського стягнення не дали позитивних наслідків і працівник знову вчинив дисциплінарний проступок.
Згідно зі статтею 12, частиною першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частиною першою статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Як встановлено судом першої інстанції, наказами АТ «Криворізький залізорудний комбінат» "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" №1703, № 1704, №1705, №1706 від 29 квітня 2021 року позивача ОСОБА_1 було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани з посиланням на те, що, у робочі зміни 20.04.2021 року, 21.04.2021 року, 22.04.2021року та 23.04.2021 року, ОСОБА_1 було запропоновано отримати спецодяг, спецвзуття та інші засоби індивідуального захисту для виконання безпосередніх робочих обов'язків у відповідності до Порядку забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту, затвердженого наказом АТ «Кривбасзалізрудком» № 1730 від 29.12.2012 року, на що він відповів категоричною відмовою без будь-яких пояснень та робочу зміну відпрацював без спецодягу встановленого зразку.
Разом з тим, судом встановлено, що відповідно до пояснень свідків, ОСОБА_1 не відмовлявся отримувати спецодяг та спецвзуття на складі, а наявний одяг та взуття на складі не підходили йому за розмірами.
Зазначені обставини підтверджуються наявними матеріалами справи.
Так, згідно п. 4.1. Порядку забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту, затвердженого наказом АТ «Кривбасзалізрудком» № 1730 від 29.12.2012 року (а.с. 218 - 235), документом для отримання спеціального одягу, взуття та інших засобів індивідуального захисту (надалі - ЗІЗ), є персональна картка працівника на отримання ЗІЗ або Дільнича картка на отримання чергових ЗІЗ колективного використання. При цьому, для забезпечення робітників ЗІЗ з перших днів працевлаштування старший інспектор відділу кадрів видає робітнику разом з допуском до роботи терміновий талон на отримання ЗІЗ, який діє протягом одного місяця з дати наказу про прийом на роботу.
Як вбачається з матеріалів справи, на охоронника мобільної групи 4 розряду дільниці №2 управління забезпечення режиму та охорони ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат», на теперішній час АТ «Кривбасзалізрудком», ОСОБА_1 було заведено персональну картку працівника на отримання ЗІЗ, згідно якої визначено: розмір одягу: 52-54, зріст 7-8, розмір взуття: 46 (а.с. 102).
Рішенням Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 07.12.2020 року ОСОБА_1 було поновлено на роботі на посаді охоронника мобільної групи 4 розряду дільниці № 2 управління забезпечення режиму та охорони ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат», на теперішній час АТ «Кривбасзалізрудком», у зв'язку з чим роботодавець зобов'язаний був забезпечити ОСОБА_1 спецодягом у відповідності до розмірів, вказаних у його персональній картці.
Натомість, АТ «Кривбасзалізрудком» не довів належними та допустимими доказами здійснення ним заходів із забезпечення ОСОБА_1 спецодягом, а саме: розмір одягу 52-54, зріст 7-8, розмір взуття: 46.
За таких обставин, колегією суддів відхиляються доводи апеляційної скарги відповідача щодо того, що висновки суду першої інстанції про те, що АТ «Кривбасзалізрудком» не забезпечило ОСОБА_1 спецодягом не відповідають дійсності, адже, спецодяг було замовлено та завезено на склад АТ «Кривбасзалізрудком» у розмірах, які були зазначені у власноруч написаній ОСОБА_1 01.02.2021 року заяві - спецодяг 56-58 розміру, зріст 7-8, взуття 46 розміру.
Крім того, як вірно зазначено судом першої інстанції, Акти № 43 від 20.04.2021 року, № 46 від 21.04.2021 року, № 47 від 22.04.2021 року та № 48 від 23.04.2021 року складались за відсутності ОСОБА_1 та останньому не пропонували надати пояснення щодо порушення трудової дисципліни, що свідчить про недотримання роботодавцем положень статті 149 КЗпП України.
Також, необхідно зазначити, що, відповідно до вимог пункту 12 Розділу ІІІ наказу Міністерства соціальної політики України № 1804 від 29.11.2018 року «Про затвердження мінімальних вимог безпеки і охорони здоров'я при використанні працівниками засобів індивідуального захисту на робочому місці», роботодавець не повинен допускати до роботи працівників без необхідних ЗІЗ, а також якщо ЗІЗ знаходяться в забрудненому, несправному стані або з простроченими строками періодичних випробувань, що проводяться відповідно до інструкцій з їх експлуатації.
Згідно п. 6.1. Порядку забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту, затвердженого наказом АТ «Кривбасзалізрудком» № 1730 від 29.12.2012 року, керівники структурних підрозділів, дільниць, змін не повинні допускати до роботи працівників без засобів індивідуального захисту.
Натомість, АТ «Кривбасзалізрудком» жодного разу не було вирішено питання щодо недопуску ОСОБА_1 до виконання трудових обов'язків у зв'язку з відсутнісю у нього спеціального одягу та взуття на робочому місці, а лише застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани за самим фактом перебування на робочому місці без спецодягу.
Доводи апеляційної скарги про те, що п. 2,3 наказів №№1703, 1704, 1705, 1706 від 29.04.2021 року було визначено повторно запропонувати ОСОБА_1 отримати спецодяг, не видавати наряд на виконання робіт та до роботи не допускати у разі відмови від отримання ЗІЗ, а у табелі обліку використання робочого часу проставити відмітку «ін» - інший невідпрацьований час, за весь час недопуску до роботи через відсутність спецодягу, колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки такі рішення роботодавцем було прийнято після застосування дисциплінарних стягнень у вигляді догани, без дотримання адміністрацією вимог п. 6.1. Порядку забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту, затвердженого наказом АТ «Кривбасзалізрудком» № 1730 від 29.12.2012 року.
На підставі вищевикладеного, зважаючи на те, що факти вчинення позивачем дисциплінарних проступків не доведені належними та допустимими доказами, суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що накази АТ «Криворізький залізорудний комбінат» "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" №1703, № 1704, №1705, №1706 від 29 квітня 2021 року є незаконними та підлягають скасуванню.
З огляду на викладене, оскільки відповідач не довів системність невиконання позивачем без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, правильними також є висновки суду про скасування наказу №1117-к від 09 липня 2021 року про звільнення позивача та поновлення його на роботі зі стягненням на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу, розмір якого відповідачем не оспорюється.
Висновки судів не суперечать висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду від 27 березня 2019 року в справі № 524/3490/17 та від 03 вересня 2019 року в справі № 466/8377/16.
Не приймаються колегією суддів, як надумані та безпідставні, доводи апеляційної скарги відповідача щодо незгоди з висновок суду першої інстанції про те, що первинна профспілкова організація Незалежна профспілка гірників України ПАТ «Кривбасзалізрудком», розглянувши подання № 53-02/1659 від 26 травня 2021 року про надання згоди на притягнення до відповідальності ОСОБА_1 у формі звільнення за п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, не надала згоду на звільнення працівника, вважаючи, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад дисциплінарного проступку, адже йому було забезпеченого одягом не за розміром, який, на переконання представника відповідача, сформований на спотвореній цитаті листа профспілкової організації, зі змісту якого можна дійти висновку, що профспілка все ж погоджується з поданням АТ «Кривбасзалізрудком» та з наявністю у діях ОСОБА_1 складу дисциплінарного проступку, проте згоди на його звільнення не надає.
Не можна погодитись і з доводами апеляційної скарги відповідача АТ «Кривбасзалізрудком» про те, що розмір витрат на професійну правничу допомогу, стягнутих з відповідача АТ «Кривбасзалізрудком» на користь ОСОБА_1 , є необґрунтованим та не підтверджений належним та допустимими доказами.
Так, положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
Разом із тим законом визначено критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно із частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до частин четвертої та п'ятої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок спростування співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 137 ЦПК України).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, фінансового стану обох сторін та інших обставин.
Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Схожі висновки щодо підтвердження витрат, пов'язаних з оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 та додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц.
Пунктами 1, 2 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 ЦПК України).
У частині четвертій статті 263 ЦПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом у постановах від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19 і від 11 листопада 2020 року у справі № 673/1123/15-ц, витрати за надану професійну правничу допомогу, у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 ЦПК України).
Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, позивачем ОСОБА_1 надано суду Договір від 22.07.2021 (а.с. 24), згідно п. 3.1. якого за правову допомогу ОСОБА_1 сплачує адвокату фіксовану суму 15 000,00 грн., одночасно з підписанням договору, а також квитанцію про сплату цієї суми 22.07.2021 року (а.с. 26).
З урахуванням складності справи, обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, критерію необхідності підготовки процесуальних документів та значимості таких дій у справі виходячи з її конкретних обставин, а також зважаючи на задоволення заявлених позовних вимог у повному обсязі та відсутності заяви відповідача АТ «Кривбасзалізрудком» щодо неспівмірності витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000,00 грн. є обґрунтованими та їх стягнення не суперечить принципу розподілу судових витрат та є пропорційним до розміру задоволених позовних вимог.
Посилання в апеляційній скарзі на ту обставину, що судове рішення у даній справі майже повністю дублює текс судового рішення у справі за позовом ОСОБА_2 до АТ «Кривбасзалізрудком» з аналогічними позовними вимогами, колегією суддів не приймаються до уваги, як необгрунтовані.
При цьому, Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
Доводи ж апеляційної скарги про те, що після закінчення судового розгляду та видалення суду до нарадчої кімнати, суддя Пустовіт О.Г., встановивши, що матеріали справи не містять розрахунку позовних вимог, вийшов з нарадчої кімнати й доручив позивачеві звернутись до АТ «Кривбасзалізрудком» за довідкою про середній заробіток й на її підставі надати розрахунок позовних вимог, чим фактично порушив принцип диспозитивності й сприяв позивачу у збиранні доказів, колегією суддів не приймаються, оскільки не підтверджені жодними належними та допустимими доказами та взагалі суперечать матеріалам справи, зокрема, протоколам судових засідань, в яких не зафіксовано факту повернення суду із нарадчої кімнати та надання стороні позивача доручення на подання додаткових доказів у справі, а жодних зауважень на протоколи судових засідань стороною відповідача до теперішнього часу подано не було.
Аргументи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанцій норм матеріального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а стосуються переоцінки доказів. Проте, відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України, оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів учасниками справи діючим законодавством не передбачена. Судом першої інстанції повно та всебічно досліджені обставини справи, перевірені письмові докази та надано їм належну оцінку.
Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв'язку із чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу відповідача Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» - залишити без задоволення.
Рішення Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08 лютого 2022 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повне судове рішення складено 10 травня 2022 року
Головуючий:
Судді: