Провадження № 22-ц/803/4113/22 Справа № 210/7613/21 Суддя у 1-й інстанції - Вікторович Н. Ю. Суддя у 2-й інстанції - Зубакова В. П.
10 травня 2022 року м.Кривий Ріг
Справа № 210/7613/21
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді: Зубакової В.П.,
суддів: Бондар Я.М., Остапенко В.О.,
секретар судового засідання: Євтодій К.С.
сторони:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Публічне акціонерне товариство «АрселорМіттал Кривий Ріг»,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 та відповідача Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08 лютого 2022 року, яке постановлено суддею Вікторович Н.Ю. у місті Кривому Розі Дніпропетровської області та повне судове рішення складено 08 лютого 2022 року,-
У грудні 2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» (далі - ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»), про відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок ушкодження здоров'я під час виконання ним трудових обов'язків.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що він, працюючи у відповідача в шкідливих умовах праці, отримав професійні захворювання, у зв'язку із чим, висновком МСЕК від 03.06.2009 року йому первинно встановлено втрату професійної працездатності у загальному розмірі 55% та визнано особою з інвалідністю третьої групи, з наступним переоглядом 01 травня 2010 року.
При наступних переоглядах у 2010-2018 роках, відсоток втрати професійної працездатності та група інвалідності не змінювались.
При повторному переогляді, висновком МСЕК від 13.07.2021 року, позивачу було встановлено втрату професійної працездатності у загальному розмірі 55 % та визнано особою з інвалідністю третьої групи, на безстроковий термін.
Вважає, що у зв'язку з отриманими професійними захворюваннями йому спричинено моральну шкоду, яка завдана з вини відповідача та підлягає відшкодуванню ним, а тому просив суд стягнути на його користь моральну шкоду з відповідача у розмірі 300 000,00 грн., без утримання податку з доходу фізичних осіб.
Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08 лютого 2022 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду, завдану в зв'язку з ушкодженням здоров'я, у розмірі 250 000, 00 грн., без утримання податку з доходу фізичних осіб.
Стягнуто з ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» на користь держави судові витрати у розмірі 2500,00 грн.
В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 ставить питання про зміну рішення суду в частині розміру моральної шкоди, стягнутого на його користь з відповідача, просить збільшити його розмір до заявленого у позові, оскільки він значно занижений та не відповідає глибині моральних страждань позивача та принципу розумності, виваженості і справедливості. Зазначає, що судом першої інстанції не враховано характер отриманих ним професійних захворювань, стан його здоров'я, який не поліпшується, тяжкість вимушених змін у життєвих стосунках, час та зусилля, необхідні йому для поліпшення стану здоров'я.
Внаслідок втрати професійної працездатності позивач не має змоги вести звичне життя, вимушений постійно проходити курси лікування.
Судом першої інстанції не повністю враховано, що він, внаслідок отриманого професійного захворювання, втратив 55 % професійної працездатності та його визнано особою з інвалідністю, безстроково.
В апеляційній скарзі відповідач ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповноту рішення, необ'єктивне з'ясування обставин справи, що мають значення для справи.
Вважає, що судом не враховано, що відповідач не є правонаступником ДП «Рудоуправління імені Кірова», яке припинено без правонаступництва в 2011 році, тому не має нести відповідальність за шкоду здоров'ю, що спричинена позивачу під час його роботи на шахті Північна ДП «Рудоуправління імені Кірова».
Відповідач зауважує на тому, що відповідно до Постанови Господарського суду Дніпропетровської області від 15.09.2011 року Державне підприємство «Рудоуправління імені Кірова» ліквідовано без правонаступників.
Також, відповідач посилається на ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 червня 2017 року у справі № 212/2526/16-ц, при розгляді якої судом апеляційної інстанції з наданих сторонами доказів не установлено факт правонаступництва ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» по відношенню до Криворізького державного підприємства «Рудоуправління імені Кірова».
Вказує, що суд першої інстанції посилається на Закон СРСР «Про державне підприємство(об'єднання), який втратив чинність 07.03.1991 року.
На думку відповідача, у позивача є можливість звернутись до уповноважених органів з аналогічними вимогами, оскільки у разі ліквідації (реорганізації) підприємства, установи, організації матеріальне забезпечення за страховими випадками, які настали до їх ліквідації (реорганізації), виплачується застрахованим особам їх правонаступниками, а в разі відсутності правонаступника - робочим органом Фонду за місцем здійснення обліку ліквідованого підприємства, установи, організації, як страхувальника.
Також, посилається на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.03.2021 року у справі № 904/144/21, яке, на думку відповідача, є підтвердженням того, що ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» є неналежним відповідачем у справі.
Зазначає, що судом першої інстанції не було винесено ухвал щодо клопотань відповідача про витребування доказів та заяви-заперечення про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Вважає, що судом першої інстанції надано більшу перевагу доказам позивача, що в свою чергу призвело до помилкового висновку суду і задоволенню позовних вимог щодо покладання на відповідача обов'язку з відшкодування моральної шкоди.
Відзиви на апеляційні скарги не надходили.
Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» Стаднік Я.В., яка підтримала доводи апеляційної скарги відповідача, просила її задовольнити та заперечувала проти доводів апеляційної скарги позивача, просила залишити її без задоволення, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають залишенню без задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_1 з 25.06.1984 року по 10.06.1985 року працював підземним електрослюсарем черговим та з ремонту устаткування дільниці №13 ВКБ РУ ім. Кірова, з 03.10.1988 року по 01.04.1989 року прийнятий на шахту «Північна» дільниця №2 підземним гірноробочим, з 01.04.1989 року по 21.12.1997 року працював підземним гірником очисного забою на шахті «Північна» РУ ім. Кірова, з 29.12.1997 року по 21.03.2001 року - на шахті «Родіна» ВАТ «Кривбасзалзрудком» підземним гірником очисного забою, з 17.07.2001 року по 10.09.2002 року працював підземним гірником очисного забою на ш. Артем ШУ КДГМК «Криворіжсталь», з 23.04.2003 року по 01.10.2003 року працював підземним гірником очисного забою на шахті «Октябрська» ПАТ «Кривбасзалізрудком», з 19.09.2005 року по 01.07.2005 року працював підземним гірником очисного забою на шахті «Родіна» ПАТ «Кривбасзалізрудком», 01.07.2005 року звільнений за власним бажанням, у зв'язку з виходом на пенсію, відповідно до ст.38 КЗпП України. (а.с. 11-15).
Відповідно до пунктів 9, 10, 14 Акту № 40 розслідування хронічного професійного захворювання від 08.04.2009 року, позивачу 26.02.2009 року Українським НДІ промислової медицини встановлене професійні захворювання: радикулопатія попереково-крижова з вираженим порушенням біомеханіки хребта, стійким больовим і м'язово-тонічним синдромом, периферичний нейросудинний синдром; двосторонній плечолопатковий пері артроз, деформуючий артроз ліктьових та колінних суглобів, деформуючий артроз дрібних суглобів кистей; хронічне обструктивне захворювання легень перший ст., (пиловий бронхіт першої ст., емфізема легень першої ст. (а.с.16-17).
Згідно п.17 вищевказаного Акту, причинами виникнення у ОСОБА_1 професійних захворювань є тривалий стаж роботи (17 р. 4 міс) в умовах важкої фізичної праці, яка перевищувала граничнодопустимі норми, в умовах запиленості повітря робочої зони, яка перевищувала ГДК та в умовах несприятливого мікроклімату на ВКБ РУ ім. Кірова, шахті «Північна», шахті ім. Артема, шахті «Родіна».
Згідно пункту 16 Акту № 40 розслідування хронічного професійного захворювання від 08.04.2009 року, вбачається, що захворювання виникло за таких обставин: Працюючи на шахті «Родіна» ВАТ «Кривбасзалзрудком» з 29.12.1997 року по 21.03.2001 року і з 19.09.2005 року підземним гірником очисного забою ОСОБА_1 згідно з професійними обов'язками виконував роботу в підземних умовах шахти, які характеризувались важкою фізичною працею з причин того, що завжди була можливість застосовувати засоби малої механізації, внаслідок обмеженості робочого процесу, також у діючих машин і устаткування, де з-за того, що були випадки порушень провітрювання гірничих виробок та несистематичного використання комплексу пилоподавлення, запиленість повітря робочої зони на робочих місцях перевищувала ГДК. Посилаюючим виробничим фактором був несприятливий мікроклімат характерний для підземних робіт.
Згідно з санітарно-гігієнічними характеристикою умов парці, підготовленою Саксаганською райСЕС за №2/2-1632 від 03.09.2007 р. працюючи в ВКБ РУ ім.. Кірова з 25.06.1984 року по 10.06.1985 рік (11 місяців) підземним електрослюсарем черговим з ремонту устаткування, на ш. «Північна» РУ ім.. Кірова з 01.04.1989 р. по 21.12.1997 р. (8 р. 8 міс.) підземним гірником очисного забою, на ш. Артема ШУ КДГМК «Криворіжсталь» з 17.07.2001 р. по 10.09.2002 р. (1 р. 1 міс.) підземним гірником очисного забою, ОСОБА_1 виконував роботи, які також характеризувалися важкістю праці, яка перевищувала ГДК та несприятливим мікрокліматом. Спецодягом, спецвзуттям та іншим ЗІЗ забезпечувався відповідно до галузевих норм. (а.с. 16-17)
Пунктом 19 вищевказаного Акту встановлено, що адміністрації: ВКБ РУ імені Кірова, шахти «Північна» РУ імені Кірова, шахти імені Артема ШУ КДГМК «Криворіжсталь» та шахти «Родіна» ВАТ «Кривбасзалізрудком» порушили ст.153 КЗпП України, ст. 13 Закону України «Про охорону праці».
Висновком МСЕК від 03.06.2009 року позивачу первинно встановлено втрату професійної працездатності у загальному розмірі 55% та визнано особою з інвалідністю третьої групи, з наступним переоглядом 01 травня 2010 року.
При наступних переоглядах у 2010-2018 роках, відсоток втрати професійної працездатності та група інвалідності не змінювались.
При повторному переогляді, висновком МСЕК від 13.07.2021 року позивачу було встановлено втрату професійної працездатності у загальному розмірі 55 % та визнано особою з інвалідністю третьої групи, на безстроковий термін.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції керувався вимогами ч.2 ст. 153, ст. 173, ч.1 ст. 237-1 КЗпП України й виходив з обов'язку відповідача відшкодувати на користь позивача моральну шкоду у зв'язку з отриманими ним на виробництві професійними захворюваннями.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 2 ст. 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Частиною першої ст. 237-1 КЗпП України передбачено відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі порушення його законних прав, що призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
У пункті 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз'яснено, що відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.
Відповідно п. 17 Акту № 40 розслідування хронічного професійного захворювання від 08.04.2009 року, причиною виникнення професійних захворювань у позивача є тривалий стаж роботи (17 р. 4 міс) в умовах важкої фізичної праці, яка перевищувала граничнодопустимі норми, в умовах запиленості повітря робочої зони, яка перевищувала ГДК та в умовах несприятливого мікроклімату на ВКБ РУ ім. Кірова, шахті «Сєвєрна», шахті ім. Артема, шахті «Родіна».
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що професійні захворювання позивача, які завдають йому фізичного болю та душевних страждань, виникли з вини ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», яким було допущено перевищення гранично допустимого рівня небезпечних та шкідливих факторів.
Доводи апеляційної скарги відповідача про те, що ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» не є правонаступником ш. Північна ДП «Рудоуправління імені Кірова», колегія суддів зазначає наступне.
01.07.1975 року Промислове Об'єднання «Кривбасруда» (згідно з постановою Ради Міністрів УРСР від 18.04.1975 року за №194 та наказом по Мінчормету СРСР від 12.06.1975 року за №430) реорганізовано у Виробниче Об'єднання, до складу якого увійшли всі Рудоуправління на правах виробничих структурних одиниць.
Станом на 01.01.1978 року до складу ВО «Кривбасруда» входило 10 рудоуправлінь. Рудоуправління «Інгулець» наказом Міністерства чорної металургії УРСР від 01.09.1977 року передано до складу Інгулецького гірничо-збагачувального комбінату.
01.01.1988 року на виконання наказів Мінчормету СРСР від 16.11.1987 року за №1015 і ГПО «Южруда» від 13.10.1987 року за №2 на базі рудоуправлінь імені: Леніна, Р. Люксембург, ХХ партз'їзду, Фрунзе, Дзержинського, Ілліча створено три виробничі одиниці РУ ім. Леніна, РУ ім. ХХ партз'їзду, РУ ім. Дзержинського.
Так, у 1989 році Рудоуправління ім. Кірова вийшло зі складу ВО «Кривбасруда» та стало самостійною юридичною особою Рудоуправління ім. Кірова ДВО «Південруда» ММ УРСР, яке в наступному підпорядковувалось Мінпромполітики України.
Відповідно до спільного наказу Мінпромполітики України та Фонду держмайна №65/322 від 22.02.1999 року Рудоуправління ім. Кірова Мінпромполітики України перейменоване у Дочірнє підприємство «Державне рудоуправління ім. Кірова» ДАК Укрудпром.
28 грудня 2000 року на підставі спільного наказу Мінпромполітики України та Фонду держмайна Дочірнє підприємство «Державне Рудоуправління ім. Кірова» ДАК Укрудпром реорганізоване у Державне Рудоуправління імені Кірова.
30.03.2001 року Державним комітетом Промислової політики України було видано Наказ №135 від 30.03.2001 року «Про створення робочої групи з питань приєднання окремих виробничих потужностей РУ ім. Кірова до складу Криворізького державного гірничо-металургійного комбінату «Криворіжсталь», згідно якого на робочу комісію було покладено обов'язки щодо розгляду питань, пов'язаних з передачею основних фондів та виробничих потужностей державного підприємства «Рудоуправління імені Кірова» до Криворізького державного гірничо-металургійного комбінату «Криворіжсталь», в тому числі й питань дебіторської та кредиторської заборгованості, заборгованості рудоуправління з нарахованих регресних позовів, заробітної плати та інших виплат.
Згідно з п.п. 1.1.-2.2 наказу Державного комітету Промислової політики України № 165 від 19.04.2001 року «Про подальшу реструктуризацію РУ «ім. Кірова»» майно державного підприємства «Рудоуправління імені Кірова» передане на баланс Криворізького державного гірничо-металургійного комбінату «Криворіжсталь» для збільшення його статутного фонду та створення на його базі шахтоуправління з підземного видобутку руди на правах структурного підрозділу комбінату та проведена інвентаризація РУ ім. Кірова по всіх статтях балансу станом на 01.04.2001 року.
П.п 3.1.-3.2 розділу 3 вказаного Наказу було передбачено створення комісії з прийому-передачі основних фондів та інших статей балансу РУ ім. Кірова на баланс Криворізького державного гірничо-металургійного комбінату «Криворіжсталь»; забезпечення прийому-передачі основних фондів та інших статей балансу РУ ім. Кірова, станом на 01.05.2001 року, які передаються до Криворізького державного гірничо-металургійного комбінату «Криворіжсталь».
Відповідно до Додатку № 1 до Наказу № 165 від 19.04.2001 року «Укрупнений перелік об'єктів та виробничих потужностей РУ ім. Кірова, що підлягають передачі на баланс Криворізького державного гірничо-металургійного комбінату «Криворіжсталь», шахта «Північна», на якій працював позивач на момент отримання ним професійного захворювання, відійшла до Криворізького державного гірничо-металургійного комбінату «Криворіжсталь».
Згідно ст.37 ЦК України, в редакції 1963 року, при злитті і поділі юридичних осіб (права і обов'язки) переходять до нововиниклих юридичних осіб. При приєднанні юридичної особи до іншої юридичної особи її майно (права та обов'язки) переходять до останньої.
Тобто, на момент передачі до складу Криворізького державного гірничо-металургійного комбінату «Криворіжсталь» майна державного підприємства «Рудоуправління імені Кірова», закон передбачав перехід прав та обов'язків від однієї юридичної особи до іншої з моменту переходу майна особи від однієї особи до іншої.
Постанова Господарського суду Дніпропетровської області від 15.09.2011 року, якою Державне підприємство «Рудоуправління імені Кірова» ліквідовано без правонаступників, для вирішення даного спору, правового значення не має, з вищенаведених підстав.
З огляду на вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» є правонаступником шахти «Північна» РУ імені Кірова та особою, що несе відповідальність по відшкодуванню моральної шкоди позивачу, відхиляючи доводи відповідача про те, що ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» не є правонаступником ш. Північна ДП «Рудоуправління імені Кірова».
В зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів не бере до уваги, доводи апеляційної скарги відповідача що, у позивача є можливість звернутись до уповноважених органів з аналогічними вимогами, оскільки у разі ліквідації (реорганізації) підприємства, установи, організації матеріальне забезпечення за страховими випадками, які настали до їх ліквідації (реорганізації), виплачується застрахованим особам їх правонаступниками, а в разі відсутності правонаступника - робочим органом Фонду за місцем здійснення обліку ліквідованого підприємства, установи, організації як страхувальника.
Посилання відповідача в апеляційній скарзі на ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 червня 2017 року у справі № 212/2526/16-ц, при розгляді якої судом апеляційної інстанції з наданих сторонами доказів, не установлено факт правонаступництва ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» по відношенню до Криворізького державного підприємства «Рудоуправління імені Кірова», відхиляються колегією суддів, оскільки, при розгляді цивільної справи № 210/7613/21 за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» про відшкодування моральної шкоди, колегією суддів установлено, що на момент передачі до складу Криворізького державного гірничо-металургійного комбінату «Криворіжсталь» майна державного підприємства «Рудоуправління імені Кірова» закон передбачав перехід прав та обов'язків від однієї юридичної особи до іншої з моменту переходу майна особи від однієї особи до іншої, а тому ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», як правонаступник Криворізького державного гірничо-металургійного комбінату «Криворіжсталь», являється також правонаступником Рудоуправління імені Кірова.
Посилання відповідача у апеляційній скарзі на те, що суд першої інстанції посилається в рішенні на Закон СРСР «Про державне підприємство(об'єднання), який втратив чинність 07.03.1991 року, колегія суддів не бере до уваги, оскільки це не призвело до не правильного вирішення справи та винесення незаконного рішення.
Посилання відповідача в апеляційній скарзі на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.03.2021 року(яке набрало законної сили 29.03.2021 року) по справі № 904/144/21, колегія суддів не приймає до уваги, з огляду на наступне.
В справі № 904/144/21 вирішувався спір щодо стягнення з ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" заборгованості в сумі 79 800 грн. 00 коп. за простим векселем серії АА 0418283 від 10.04.2001 року.
Вексель - цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю). Векселі можуть бути прості або переказні та існують виключно у документарній формі (стаття 14 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок").
Відносини, пов'язані з обігом векселів в Україні, регулюються Конвенцією, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі (надалі "Уніфікований закон", з урахуванням застережень, передбачених у додатку II до неї), Конвенцією про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі, Конвенцією про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів (підписані в Женеві 07.06.1930), а також Законами України від 05.04.2001 № 2374-ІІІ "Про обіг векселів в Україні" (стаття 2 якого містить застереження стосовно дії окремих положень Уніфікованого закону на території України), від 23.02.2006 №3480-ІV "Про цінні папери та фондовий ринок", від 06.07.1999 № 826-ХІV "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі", від 06.07.1999 № 827-ХІV "Про приєднання України до Женевської Конвенції 1930 року про врегулюванню деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі", від 06.07.1999 № 828-ХІV "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів" у редакції, чинній на відповідний момент.
Розглядаючи справу 904/144/21 господарський суд встановив, що ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" є неналежним відповідачем, оскільки ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" не є правонаступником векселедавця (Шахти ім. Артема Державного підприємства "Рудоуправління ім. Кірова"). Цим же рішенням встановлено, що в рамках реструктуризації "РУ ім Кірова" відповідно до наказу Державного комітету промислової політика України від 19.04.2001 за № 165 шахта ім. Артема (як підрозділ) для збільшення статутного капіталу КДГМК "Криворіжсталі" не передавалась; відповідно до додатку № 1 вказаного наказу передавались виробничі потужності Шахти ім. Артема.
Згідно з частиною 4 статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Однак, вказане рішення не є преюдиційним до справи, що розглядається в цьому провадженні, оскільки не стосується прав та обов'язків сторін в частині трудових відносин.
Колегія суддів погоджується із визначеним судом першої інстанції розміром відшкодування моральної шкоди, стягнутої з відповідача на користь позивача, який визначено ним, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, відповідно до п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” № 4 від 31.03.1995 року з подальшими змінами, яким передбачено, що розмір моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховано характер отриманих професійних захворювань, стаж роботи позивача в умовах впливу шкідливих факторів на підприємстві відповідача, відсоток втрати ним професійної працездатності у розмірі 55% та визнання його особою з інвалідністю третьої групи, безстроково, стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану та можливість такого відновлення, враховуючи встановлення ступеню втрати професійної працездатності та групи інвалідності, безстроково.
У зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів не бере до уваги доводи апеляційної скарги позивача про необґрунтованість розміру моральної шкоди.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
Аргументи апеляційних скарг не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Доводи, викладені в апеляційних скаргах, як позивача, так і відповідача, зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці. Проте, відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України, оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів учасниками справи діючим законодавством не передбачена. Судом першої інстанції повно та всебічно досліджені обставини справи, перевірені письмові докази та надано їм належну оцінку.
Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв'язку із чим апеляційні скарги підлягають залишенню без задоволення, а рішення суду - залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд, -
Апеляційні скарги позивача ОСОБА_1 та відповідача Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» - залишити без задоволення.
Рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08 лютого 2022 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повне судове рішення складено 10 травня 2022 року.
Головуючий:
Судді: