Провадження № 22-ц/803/3889/22 Справа № 182/330/21 Суддя у 1-й інстанції - Кобеляцька-Шаховал І. О. Суддя у 2-й інстанції - Зубакова В. П.
11 травня 2022 року м.Кривий Ріг
Справа № 182/330/21
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Зубакової В.П.
суддів - Бондар Я.М., Остапенко В.О.
сторони:
позивач - Акціонерне товариство Комерційний банк «ПРИВАТБАНК»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянувши у спрощеному позовному провадженні, у порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, апеляційну скаргу позивача Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» на заочне рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23 лютого 2022 року, яке ухвалено суддею Кобеляцькою-Шаховал І.О. у місті Нікополі Дніпропетровської області та повне судове рішення складено 23 лютого 2022 року, -
У січні 2021 року Акціонерне товариство Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (далі - АТ КБ «ПРИВАТБАНК») звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовна заява мотивована тим, що 17 березня 2011 року між банком та відповідачем був укладений договір б/н, відповідно до якого останній отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана Заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами банку, які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та банком договір, що підтверджується підписом у Заяві.
Внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором, станом 30.11.2020 року, утворилась заборгованість у розмірі 18 071,95 грн., з яких: 14 136,94 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 3 935,01 грн. - проценти за користування кредитними коштами, яку позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь та вирішити питання щодо розподілу судових витрат.
Заочним рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23 лютого 2022 року позовні вимоги задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованість за тілом кредиту в сумі 14 136,94 грн. та судові витрати у розмірі 1 639,56 грн.
У решті позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач АТ КБ «ПРИВАТБАНК» просить скасувати рішення суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального права та неповне дослідження обставин справи. В іншій частині позивач просить залишити рішення суду першої інстанції без змін.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку щодо відсутності досягнення сторонами кредитного договору згоди про розмір відсотків за користування кредитом. Зокрема, зазначає, що відповідач своїм підписом підтвердив, що підписана Заява разом з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою складає між ним та банком договір, тобто між сторонами було укладено договір приєднання. Позивач зазначає, що позичальник, підписуючи Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, приєднався до договору приєднання та погодився з його умовами. При цьому, Умови та Правила надання банківських послуг є складовою частиною кредитного договору, при яких підпис під ними не потрібен, якщо саме ці Умови та Правила були чинними під час укладення договору. При цьому, позивач наголошує на тому, що позичальник підписав довідку про умови кредитування з використанням кредитної картки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», що свідчить про узгодження всіх умов кредитування.
Позивач посилається на неврахування судом першої інстанції судової практики Верховного Суду в аналогічних справах, в яких суд дійшов висновку, що підписання відповідачем Довідки про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 50 днів пільгового періоду» є належним доказом ознайомлення із умовами кредитування.
Відзив на апеляційну скаргу не подано.
Справа розглядається без повідомлення учасників справи, в порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, оскільки ціна позову менше 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, за наявними матеріалами справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 17 березня 2011 року між Публічним акціонерним товариством Комерційним банком «ПРИВАТБАНК», правонаступником якого є АТ КБ «ПРИВАТБАНК», та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, згідно з умовами якого останній отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, шляхом підписання Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку, отримавши платіжну картку та персональний ідентифікаційний номер для авторизації.
У Заяві зазначено, що відповідач згоден з тим, що ця Заява разом із Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомився та погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді.
До кредитного договору банк додав Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг, розміщених на сайті https://privatbank.ua/terms/.
Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором, станом на 30.11.2020 року, становить 18 071,95 грн., з яких: 14 136,94 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 3 935,01 грн. - нарахованих прострочених відсотків за користування кредитом.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідач не виконував умови договору в частині повернення кредитних коштів, у зв'язку з чим суд першої інстанції дійшов висновку про стягнення на користь позивача АТ КБ «ПРИВАТБАНК» з відповідача суми заборгованості за тілом кредиту, розмір якої останнім не оскаржується.
При цьому, суд першої інстанції дійшов висновку, що АТ КБ «ПРИВАТБАНК» не надано належних та допустимих доказів погодження з позичальником умов щодо розміру та порядку нарахування прострочених відсотків за користування кредитними коштами у зазначеному в позові розміру, а тому відмовив в задоволенні цих позовних вимог з підстав їх недоведеності та необґрунтованості.
Зважаючи на те, що позивач АТ КБ «ПРИВАТБАНК» в апеляційній скарзі просить суд скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови в стягненні заборгованості за простроченими відсотками та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог АТ КБ «ПРИВАТБАНК» у повному обсязі, та доводи апеляційної скарги зводяться саме до незгоди з висновками суду в частині відсутності правових підстав для стягнення відсотків за кредитним договором, у визначеному позивачем розмірі, колегія суддів перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог АТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення прострочених відсотків за користування кредитом, адже, згідно ч. 1 ст. 13, ч. 1 ст. 367 ЦПК України, і зважаючи на роз'яснення, викладені в п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 24.10.2008 року, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та заявлених позовних вимог у суді першої інстанції.
Як вбачається з матеріалів справи, кредитний договір між сторонами укладено шляхом підписання ОСОБА_1 . Анкети-заяви про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг, згідно зі змістом якої останній погодився, що вказана Заява разом із Пам'яткою клієнта, Умовами і Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку становлять між сторонами договір про надання банківських послуг.
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ст. 1055 ЦК України Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Оскільки умови договору приєднання розроблені ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», у теперішній час АТ КБ «ПРИВАТБАНК», вони повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому, з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України, можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику, грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем, у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом, розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства, та договірні, розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі.
В Анкеті-заяві про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг, підписаній ОСОБА_1 , відсутні умови щодо погодження відсоткової ставки за користування кредитними коштами.
Разом з тим, 17 березня 2011 року ОСОБА_1 було підписано Довідку про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», згідно якої останній своїм підписом засвідчив, що отримав кредит з видачею кредитної картки у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування ним з пільговою процентною ставкою у розмірі 0,01% річних, за умови погашення заборгованості до 25 числа місяця, наступного за датою виникнення заборгованості, та за базовою ставкою 3,00 % в місяць (нараховується на залишок заборгованості виходячи з розрахунку 360 днів у році), та визначенням строку внесення щомісячних платежів до 25 числа місяця, наступного за датою виникнення заборгованості (а.с. 18).
Згідно з ч.ч. 1,2 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов'язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася.
Договір приєднання, як і публічний договір, є узагальненою категорією таких цивільно-правових договорів, в яких умови договору встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах і які укладаються лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого тексту. Друга сторона при цьому не може запропонувати свої умови договору, але саме вона вирішує та виявляє волевиявлення на укладення договору на запропонованих їй умовах. Таким чином, додержується принцип свободи договору. Чинним законодавством передбачено укладення договору лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованих умов у цілому.
Відповідач ОСОБА_1 підписав Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», правонаступником якого є АТ КБ «ПРИВАТБАНК», та фінансові умови надання кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», якими погоджено тарифи банку, порядок та розмір нарахування процентів і неустойки за порушення виконання зобов'язань, тобто сторонами погоджено розмір відсоткової ставки за користування кредитними коштами.
Статтями 526, 530, 610, частини першої статті 612 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений строк (термін), відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
За положеннями статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Отже, згідно приписів абзацу 2 частини першої ст. 1048 ЦК України щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосовано лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного в постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/95/12 (провадження № 14-10цс18), право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти та інші платежі за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою ст.1050 ЦК України.
Оскільки строк дії даного кредитного договору закінчюється із закінченням строку дії кредитної картки - квітень 2021 року (а.с. 16), то у банка наявні підстави нараховувати відсотки за користування даним кредитом, на час звернення до суду з даним позовом.
Пунктом 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» встановлено, що у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог.
Отже, суд зобов'язаний належним чином дослідити поданий стороною доказ (в даному випадку - розрахунок заборгованості), перевірити його, оцінити в сукупності та взаємозв'язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково - зазначити правові аргументи на його спростування і навести у рішенні свій розрахунок.
З такою позицією погодився й Верховний Суд у своїй постанові по справі №775/7704/15 від 23.01.2018 року.
Заборгованість відповідача по прострочених відсотках за користування кредитом, з урахуванням отриманих та сплачених ним сум, які не погашено за рахунок кредитних коштів, за розрахунком позивача АТ КБ «ПРИВАТБАНК», який позичальником не оспорюється та з яким погоджується суд апеляційної інстанції, за період з 17 березня 2011 року по 31 січня 2020 року відсутня.
Предметом позовних вимог АТ КБ «ПРИВАТБАНК» є стягнення заборгованості за простроченими відсотками у розмірі 3 935,01 грн., які АТ КБ «ПРИВАТБАНК» фактично нараховано за період з 01 лютого 2020 року по 30 листопада 2020 року включно, а тому колегія суддів перевіряє розрахунок заборгованості за простроченими відсотками виключно за цей період.
АТ КБ «ПРИВАТБАНК» проведено нарахування відсотків з використанням ставки 3,4% на місяць та 3,5% річних, що не відповідає погодженим сторонами умовам Договору.
Заборгованість відповідача ОСОБА_1 по відсотках за користування кредитом, з урахуванням отриманих та сплачених ним сум, за період з 01 лютого 2020 року по 30 вересня 2020 року, із застосуванням відсоткової ставки у розмірі 3,0% на місяць, складає 4 257,72 грн., відповідно до наступного розрахунку, проведеного колегією суддів:
лютий 2020 року - 3,0% на місяць становить 435,68 грн. (14 522,62 грн. заборгованості за тілом кредиту х 3,0%);
березень 2020 року - 3,0% на місяць становить 429,59 грн. (14 319,66 грн. заборгованості за тілом кредиту х 3,0%);
квітень 2020 року - 3,0% на місяць становить 424,28 грн. (14 142,83 грн. заборгованості за тілом кредиту х 3,0%);
травень 2020 року - 3,0% на місяць становить 423,51 грн. (14 116,94 грн. заборгованості за тілом кредиту х 3,0%);
червень 2020 року - 3,0% на місяць становить 424,11 грн. (14 136,94 грн. заборгованості за тілом кредиту х 3,0%);
липень 2020 року - 3,0% на місяць становить 424,11 грн. (14 136,94 грн. заборгованості за тілом кредиту х 3,0%);
серпень 2020 року - 3,0% на місяць становить 424,11 грн. (14 136,94 грн. заборгованості за тілом кредиту х 3,0%);
вересень 2020 року - 3,0% на місяць становить 424,11 грн. (14 136,94 грн. заборгованості за тілом кредиту х 3,0%);
жовтень 2020 року - 3,0% на місяць становить 424,11 грн. (14 136,94 грн. заборгованості за тілом кредиту х 3,0%);
листопад 2020 року - 3,0% на місяць становить 424,11 грн. (14 136,94 грн. заборгованості за тілом кредиту х 3,0%).
Згідно статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Таким чином, заборгованість відповідача ОСОБА_1 по простроченим відсотках за користування кредитом, з урахуванням отриманих та сплачених ним сум, які було враховано позивачем, станом на 30 листопада 2020 року, із застосуванням відсоткової ставки у розмірі 3,0% на місяць, з урахуванням меж заявлених позовних вимог, становить 3 935,01 грн. і ця сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду, на підставі п.1, п.4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, скасуванню в частині відмови в задоволенні позовних вимог АТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за простроченими відсотками, з ухваленням нового рішення про задоволення цих позовних вимог.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У зв'язку з чим колегія суддів змінює рішення суду першої інстанції в частині розміру судового збору, стягнутого з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та збільшує цей розмірі з 1 639,56 грн. до 2 270,00 грн., тобто пропорційно до задоволеної частини позовних вимог.
Також, колегія суддів стягує з відповідача на користь позивача АТ КБ «ПРИВАТБАНК» понесені ним та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 3 405,00 грн., тобто пропорційно до задоволених вимог апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст.. 367, 369, 374, п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 376, ст. ст. 381, 382 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу позивача Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» - задовольнити.
Заочне рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23 лютого 2022 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства Комерційний банк „ПРИВАТБАНК” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за простроченими відсотками за Кредитним договором б/н від 17 березня 2011 року - скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.
Позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк „ПРИВАТБАНК” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за простроченими відсотками за Кредитним договором б/н від 17 березня 2011 року - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» заборгованість за простроченими відсотками за Кредитним договором б/н від 17 березня 2011 року, станом на 30 листопада 2020 року, в розмірі 3 935 (три тисячі дев'ятсот тридцять п'ять) гривень 01 (одна) копійка.
Заочне рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23 лютого 2022 року в частині розміру судових витрат, стягнутих з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК», змінити, збільшивши цей розмірі з 1639,56 гривень до 2 270 (двох тисяч двохсот сімдесяти) гривень 00 (нуль) копійок.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» судові витрати понесені на сплату судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 3 405 (три тисячі чотириста п'ять) гривень 00 (нуль) копійок.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повне судове рішення складено 11 травня 2022 року.
Головуючий:
Судді: