Справа №760/24069/19
2/760/6956/22
10 травня 2022 року м. Київ
Солом'янський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Українця В.В.
при секретарі Степановій Н.І.
розглянувши за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ІНКОМСЕРВІС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ОСББ «ІНКОМСЕРВІС» звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги за період з 01 квітня 2010 року по 01 червня 2019 року в сумі 131406 гривень 07 копійок.
Посилається на те, що квартира АДРЕСА_1 належить відповідачу на праві приватної власності. Між ОСББ «ІНКОМСЕРВІС» і відповідачем існують відносини з приводу надання житлово-комунальних послуг, відповідно до яких підприємство надає житлово-комунальні послуги, а відповідач, як споживач, зобов'язаний вносити плату за надані послуги. Відповідач плату своєчасно не вносить, у зв'язку з чим утворився борг.
Починаючи з 01 квітня 2010 року по 01 червня 2019 року сума заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги складає 73432 гривні 25 копійок, інфляційні нарахування - 51297 гривень 15 копійок, три проценти річних - 6676 гривень 67 копійок. Зазначена заборгованість відповідачем не сплачена.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 27 серпня 2019 року відкрито спрощене позовне провадження у справі.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 27 лютого 2020 року справу призначено до розгляду в судовому засіданні з повідомленням сторін.
Заочним рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 11 лютого 2021 року позов ОСББ «ІНКОМСЕРВІС» задоволено.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 26 січня 2022 року заочне рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 11 лютого 2021 року скасовано, справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Визначено відповідачу строк на подання відзиву на позов у порядку, передбаченому ст. 178 ЦПК України, - 15 днів з дня наступного після складення повної ухвали за результатами розгляду заяви про перегляд заочного рішення суду - з 01 лютого 2022 року.
23 лютого 2022 року представник ОСББ «ІНКОМСЕРВІС» направив до суду заяву про збільшення позовних вимог, в якій просив суд стягнути з відповідача заборгованість по сплаті внесків на утримання будинку та прибудинкової території, комунальних послуг за період з 01 травня 2010 року по 01 січня 2022 року, яка складає 125218 гривень 26 копійок, інфляційну складову боргу в сумі 91899 гривень 50 копійок, три проценти річних у розмірі 14475 гривень 43 копійки.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 05 травня 2022 року відмовлено в задоволенні заяви відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
Відповідач, у визначений для подання відзиву строк, подала до суду лише заяву про заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та письмові докази у справі. Разом з тим, доказів на підтвердження направлення копій зазначених документів іншим учасникам справи відповідач суду не надала.
Відповідно до ч. 9 ст. 83 ЦПК України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.
За таких обставин, подані відповідачем докази у справі суд не бере до уваги.
Відповідач відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не подала.
Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі, не викликались.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що власником квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності від 01 листопада 2005 року (а.с. 11).
Обслуговування та експлуатацію будинку АДРЕСА_2 здійснює ОСББ «ІНКОМСЕРВІС» на підставі відповідних договорів з виконавцями робіт та надавачами послуг.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 22 цього закону визначено, що для забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, включаючи поточний ремонт, утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, водопостачання та водовідведення, теплопостачання і опалення, вивезення побутових відходів, об'єднання за рішенням загальних зборів має право виступати колективним споживачем (замовником) усіх або частини житлово-комунальних послуг.
27 жовтня 2005 року між АЕК «Київенерго» та ОСББ «ІНКОМСЕРВІС» було укладено договір № 1541455 на постачання теплової енергії у гарячій воді (а.с. 106-109).
28 вересня 2018 року між КП виконавчого органу Київради «Київтеплоенерго» та ОСББ «ІНКОМСЕРВІС» було укладено договір № 1541457 на постачання теплової енергії у гарячій воді (а.с. 110-113).
18 серпня 2005 року між ВАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал» та ОСББ «ІНКОМСЕРВІС» був укладений договір № 05890/4-09 на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі (а.с. 126-127).
З письмових пояснень представника позивача вбачається, що тарифи на комунальні послуги у м. Києві у різний період затверджувалися розпорядженнями виконавчого органу Київської міської ради і постановами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Позивач звернувся в суд з позовом про стягнення з відповідача заборгованості, що з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог за період з 01 травня 2010 року по 01 січня 2022 року становить 231593 гривні 20 копійок, що складається з:
-заборгованості по сплаті внесків на утримання будинку та прибудинкової території, комунальних послуг у розмірі 125218 гривень 26 копійок;
-інфляційних нарахувань в сумі 91899 гривень 50 копійок;
-три проценти річних в розмірі 14475 гривень 43 копійки.
Відповідно до статей 156, 162 ЖК України власник та члени його сім'ї зобов'язані своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги щомісячно у встановлені строки.
Згідно зі ст. 179 ЖК України користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов'язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і при будинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 572 від 08 жовтня 1992 року зі змінами внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2006 року № 45 власники квартир зобов'язані оплачувати надані житлово-комунальні послуги.
Позивач посилається на те, що між сторонами існують фактичні договірні відносини з приводу надання житлово-комунальних послуг на підставі відкритого особового рахунку, проте ОСОБА_1 належним чином не виконує зобов'язання по оплаті житлово-комунальних послуг, що призвело до виникнення заборгованості.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.
У ст. 29 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку здійснюється на підставі договору, що укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою.
Законом України «Про захист прав споживачів» передбачено, що під договором слід розуміти усну чи письмову угоду між споживачем та виконавцем послуг.
Позивачем було вчинено дії на користь відповідача - надано послуги, тому договір про надання послуг, письмова форма якого законодавством не вимагається, вважається укладеним з моменту отримання відповідачем таких послуг.
Відповідно до статей 66, 67, 162 ЖК України за користування житловим приміщенням, що належить громадянинові на праві приватної власності, сплачується плата за утримання будинку, прибудинкової території та плата за спожиті комунальні послуги.
Статтею 322 ЦК України передбачено, що власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Утримання майна власників квартир (будинку та прибудинкової території) здійснюється ними шляхом оплати всіх витрат по утриманню експлуатуючій організації.
Згідно з п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний своєчасно оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
У ст. 526 ЦК України зазначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Судом безспірно встановлено, що позивачем надаються комунальні послуги відповідачу як власнику квартири. Фактично, на час звернення до суду з позовом, відповідач має заборгованість перед позивачем, що підтверджується наданим суду розрахунком.
Відповідно до ч. 7 ст. 18 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» місцева державна адміністрація регулює ціни та тарифи за виконання робіт та надання житлово-комунальних послуг підприємствами, а також визначає і встановлює норми їх споживання, здійснює контроль за їх додержанням.
Згідно з ч. 2 ст. 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» ціни/тарифи на комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формуються і затверджуються центральними органами виконавчої влади, національними комісіями, що здійснюють державне регулювання у відповідних сферах, та органами місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень, визначених законом.
Статтею 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що розмір плати за комунальні послуги розраховується щомісячно, виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або формами, затвердженими в установленому порядку.
На підтвердження своїх доводів позивач надав суду розрахунок заборгованості.
Відповідач відзив на позовну заяву не подала, доказів на спростування наданого позивачем розрахунку заборгованості не надала.
Відповідач, у визначений для подання відзиву строк, подала до суду лише заяву про заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та письмові докази у справі. Разом з тим, доказів на підтвердження направлення копій зазначених документів іншим учасникам справи відповідач суду не надала.
Відповідно до ч. 9 ст. 83 ЦПК України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.
За таких обставин, подані відповідачем докази у справі суд не бере до уваги.
Оцінивши надані позивачем докази, суд вважає, що позивач обґрунтовано нарахував зазначені суми і вважає за можливе покласти їх в основу рішення суду.
Також, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи те, що правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов'язанням, тому суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача суму інфляційних втрат та три проценти річних.
Відповідач подала до суду клопотання про застосування до вимог позивача строку позовної давності.
Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно ч. 1, 5 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Позивач просить стягнути заборгованість за період з 01 травня 2010 року по 01 січня 2022 року.
З наданого стороною позивача розрахунку за період з квітня 2010 року по грудень 2021 року вбачається, що відповідачем періодично здійснюються оплати за надані комунальні послуги. Зокрема, відповідачем було сплачено комунальні послуги у червні, липні та жовтні 2010 року, серпні 2011 року, червні 2013 року.
Відповідно до частин 2, 3 ст. 264 ЦК України позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.
Після переривання перебіг позовної давності починається заново.
Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.
Суд вважає за необхідне застосувати строк позовної давності, оскільки з матеріалів справи вбачається, що ОСББ «ІНКОМСЕРВІС» звернулось до Солом'янського районного суду м. Києва з позовною заявою 21 серпня 2019 року, проте, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просить стягнути заборгованість з відповідача за період з 01 травня 2010 року по 01 січня 2022 року, тобто без урахування трирічного строку позовної давності.
Стороною позивача до суду не подавалось будь-яких заяв щодо поважності причин пропуску строку позовної давності.
За таких обставин, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позову в межах строку позовної давності, починаючи з вересня 2016 року по грудень 2021 року.
З розрахунку заборгованості вбачається, що сума основного боргу за період з вересня 2016 року по грудень 2021 року складає 102344 гривні 71 копійку, що й підлягає стягненню з відповідача.
Позивач також просить стягнути з відповідача інфляційну складову боргу та три проценти річних.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи те, що правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов'язанням, тому суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача суму інфляційних втрат та три проценти річних.
Період прострочення сплати за житлово-комунальні послуги складає з вересня 2016 року по грудень 2021 року. Інфляційне збільшення боргу за цей період становить 55788 гривень 14 копійок, а три проценти річних - 11830 гривень 88 копійок.
За таких обставин, стягненню з відповідача підлягає 55788 гривень 14 копійок інфляційного збільшення суми боргу та три проценти річних у розмірі 11830 гривень 88 копійок.
З огляду на наведене, позовна заява підлягає задоволенню частково.
З урахуванням часткового задоволення позовних вимог, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1921 гривні.
Позивач також просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2978 гривень 40 копійок.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Пунктом 1 ч. 3 цієї статті визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частин 1-3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Частиною 2 цієї статті передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу стороною позивача надано суду письмові докази.
03 грудня 2018 року між ОСББ «ІНКОМСЕРВІС» та ТОВ «Київський центр права» укладено договір про надання правничих послуг № 20, за умовами якого товариство зобов'язується на щомісячній основі надавати пакет правничих, представницьких, консультаційних послуг, що у сукупності за домовленістю сторін мають назву «Особистий юрист» (а.с. 29-33).
Крім того, у матеріалах справи міститься розрахунок витрат на правничу допомогу (а.с. 35), платіжне доручення № 340 від 04 липня 2019 року за послуги згідно рахунку № 93 від 21 травня 2019 року в сумі 2978 гривень 40 копійок (а.с. 34) та довіреність від ОСББ «ІНКОМСЕРВІС» на ім'я ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 19 листопада 2018 року (а.с. 36).
Вбачається, що позивачем не надано суду доказів надання професійної правничої допомоги саме адвокатом, як це передбачено статтею 137 ЦПК України.
За таких обставин, вимога про стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 2978 гривень 40 копійок задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 256-258, 260, 261, 164, 364, 267, 322, 526, 610, 625 ЦК України, статтями 66, 67, 156, 162, 179 ЖК України, статтями 4, 22 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», статтями 12, 13, 14, 18, 19, 20, 24, 29, 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст. 18 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», Постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 року № 572, якою затвердженні Правила користування приміщеннями житлових будинків зі змінами внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2006 року № 45, статтями 3, 4, 5, 12, 13, 76-81, 141, 206, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд, -
Позов Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ІНКОМСЕРВІС» (м. Київ, вул. Народного Ополчення, 7, код ЄДРПОУ 33343125) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ІНКОМСЕРВІС» (м. Київ, вул. Народного Ополчення, 7, код ЄДРПОУ 33343125) суму основного боргу в розмірі 102344 гривні 71 копійку, інфляційне збільшення боргу в розмірі 55788 гривень 14 копійок, три проценти річних у розмірі 11830 гривень 88 копійок та судовий збір у розмірі 1921 гривні.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: