СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 753/9640/21
пр. № 2/759/1217/22
11 травня 2022 року
Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Горбенко Н.О.
за участю секретаря Кравченко А.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Баршацький Ігор Вікторович, Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Єфіменко Денис Олегович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -
У травні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Дарницького районного суду м. Києва з позовом до ТзОВ «Фінансова компанія «Кредит- Капітал», треті особи без самостійних вимог на стороні відповідача приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Баршацький І.В, приватний виконавець КМНО Єфіменко Д.О., в якому просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 16.01.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким І.В. за № 3506 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованості в сумі 40 646, 29 грн, стягнути судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 908,00 грн та витрати на правову допомогу у розмір 36 000,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що 15.02.2021 року приватним виконавцем Виконавчого округу м. Києва Єфіменко Д.О. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 64505641 на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Баршацького І.В за № 3506 від 16.01.2021 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором № 7043259 від 09.09.2019 року у розмірі 40 646,29 грн.
Позивач вважає, що виконавчий напис було вчинено на підставі розрахунку заборгованості який не відповідає дійсності, є відображенням односторонніх арифметичних розрахунків відповідача та не може бути доказом безспірності грошових вимог відповідача до позивача. Претензії про наявність боргу не отримував. У зв'язку з чим, він звернувся до суду з цим позовом.
Ухвалою Дарницького районного суду м.Києва від 24.05.2021 року матеріали справи направлено за підсудністю на розгляд до Святошинського районного суду м.Києва (а.с.24-25).
Ухвалою Святошинського районного суду м.Києва від 29.09.2021 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення зазначених недоліків (а.с. 32).
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 20.10.2021 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та постановлено витребувати у Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Баршацького Ігоря Вікторовича та у Приватного виконавця КМНО Єфіменко Дениса Олеговича належним чином засвідчені копії матеріалів нотаріальної справи щодо виконавчого напису від 16.01.2021 року, зареєстрований в реєстрі за номером 3506. (а.с. 41-42).
ТзОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» подали до суду відзив на позовну заяву, у якому з вимогами позову не згодні, вважають що виконавчий напис вчинено на законних підставах, у задоволенні позову просять відмовити.
Приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Баршацькому І.В. направлялись ухвала суду від 20.10.2021 року та позовна заява з додатками за адресою зазначеною в позовній заяві. Конверти повернулись з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Пояснення на позов, клопотання про слухання справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.
Приватний виконавець Виконавчого округу м. Києва Єфіменко Д.О. ухвалу суду від 20.10.2021 року та позовну заяву з додатками отримав 15.11.2021 року, що підтверджується відомостями зазначеними в зворотньому повідомленні. На виконання ухвали суду надіслав належним чином засвідчену копію матеріалів виконавчого провадження № 64505641. Пояснення на позов, клопотання про слухання справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.
За змістом ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без участі сторін за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з вимогами п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.
З матеріалів справи вбачається, що ТзОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернулось до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Баршацького І.В. про вчинення виконавчого напису про стягнення заборгованості у розмірі 39716,29 грн за кредитним договором № 7043259 від 09.09.2019 року укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ «МІЛОАН».
На підставі наданих документів приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Баршацький І.В. вчинив виконавчий напис за № 3506 від 16.01.2021 року про звернення стягнення з ОСОБА_1 , який є боржником за Кредитним договором №7043259 від 09.09.2019 року, укладеним з ТОВ «МІЛОАН», правонаступником всіх прав та обов'язків якого за Договором відступлення права вимоги №47-МЛ від 20.02.2020 року є ТзОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», заборгованості за Кредитним договором №7043259 від 09.09.2019 року, за яким настав строк платежу. Стягнення заборгованості проводиться за період з 20.02.2020 року по 03.12.2020 року. Сума заборгованості становить 39 716,29 гривень, що складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту у розмірі 10 000,00 гривень; простроченої заборгованості за комісією у розмірі 4400,00 гривень; простроченої заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом у розмірі 24116,29 гривень; строкової заборгованості за сумою кредиту у розмірі 0,00 грн; строкової заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом у розмірі 0,00 грн; строкової заборгованості за штрафами і пенями з 10.10.2019 року до 20.02.2020 року у розмірі 1200,00 грн. За вчинення цього виконавчого напису нотаріусом на підставі статті 31 Закону України «Про нотаріат» стягнуто плату з стягувача, в розмірі 930,00 грн, які підлягають стягненню з боржника на користь стягувача. Загальна заборгованість боржника становить 40646,29гривень.
15.02.2021 року приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Єфіменко Д.О. виніс постанову про відкриття виконавчого провадження № 64505641 з примусового виконання напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Баршацького І.В. за № 3506 від 16.01.2021 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованості у розмірі 40646,29 грн.
Кредитний договір, за яким видано виконавчий напис, укладений у простій письмовій формі.
Відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України від 2 вересня 1993 року №3425-XII «Про нотаріат» нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України. Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595.
Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло у стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі факт подання стягувачем відповідних документів нотаріусу не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Тому суд, при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом України у справі №6-887цс17.
Постановою Кабінету Міністрів України №1172 від 29 червня 1999 року затверджено Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Постановою Кабінету Міністрів України №622 від 26 листопада 2014 року Перелік доповнено розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» та до нього включені кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями.
Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року (справа № 826/20084/14) визнано незаконною та нечинною з моменту прийняття Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту, відповідно до якого для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості». Зобов'язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили. Постанова набрала законної сили з моменту її проголошення.
Підставою для скасування вказаного нормативного акту стало те, що саме по собі включення тих чи інших документів, які встановлюють заборгованість, до Переліку, не засвідчує безспірності заборгованості чи іншої відповідальності боржника перед стягувачем, а їх безспірний характер повинен бути затверджений відповідними документами відповідно до умов вчинення виконавчих написів, закріплених у статті 88 Закону України «Про нотаріат». Встановлення оскаржуваною постановою виключного переліку документів, необхідних для отримання виконавчого напису, звужує передбачені статтею 88 Закону України «Про нотаріат» умови вчинення виконавчих написів і не відповідає положенням статті 87 цього Закону.
Резолютивну частину постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у № 826/20084/14 опубліковано в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 21 березня 2017 року № 23.
В подальшому ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року у справі № 826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року залишено без змін.
Велика Палата Верховного Суду постановою від 20 червня 2018 року у справі № 826/20084/14 відмовила в задоволенні заяви про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року .
Оскаржуваний виконавчий напис вчинений нотаріусом 16.01.2021 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14.
Таким чином, перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29 червня 1999 року у редакції станом на час вчинення оспорюваного виконавчого напису приватного нотаріуса, стосувався лише нотаріально посвідчених договорів і не міг застосовуватись до кредитного договору, укладеного між позивачем та відповідачем шляхом підписання позивачем заяви в простій письмовій формі.
Вчинення виконавчого напису, в разі порушення основного зобов'язання, здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих кредитором повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка на письмовому повідомленні про його отримання.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2019 року в справі № 357/12818/17 (провадження № 44380св18).
У нотаріальному процесі при стягненні боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса боржник участі не приймає, а тому врахування його інтересів має забезпечуватися шляхом надіслання повідомлення - письмової вимоги про усунення порушення (письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису). Повідомлення надіслане стягувачем боржнику, є документом, що підтверджують безспірність заборгованості та обов'язково має подаватися при вчиненні виконавчого напису як за іпотечним договором, так і за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором).
Процедура стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса складається із двох етапів:
- перший, підготовчий етап, який включає повідомлення боржника. Цей етап спрямований на забезпечення прав та інтересів боржника, якому має бути відомо, що кредитор розпочинає процедуру стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса;
- другий етап - учинення виконавчого напису, який полягає в подачі нотаріусу документів, що підтверджують безспірність вимог, в тому числі й повідомлення боржника (письмова вимоги про усунення порушення чи письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису).
Недотримання одного із етапів процедури стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Подібні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 01 вересня 2020 року у справі № 201/4198/17 (провадження № 61-48504св18), від 27 серпня 2020 року у справі № 554/6777/17 (провадження № 61-19494св18).
З матеріалів справи вбачається, що лист, про необхідність виконання умов договору боржнику був відправлений 03.12.2020 року, тоді як спірний виконавчий напис було вчинено 04.01.2021 року, тобто до спливу тридцяти днів з моменту надісланих кредитором повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику (повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка на письмовому повідомленні про його отримання). Однак доказів на підвердження надіслання такого листа в матеріалах справи не міститься. Крім того, в матерілах справи відсутня відмітка про його отримання боржником та відсутня сама Претензія про наявніть боргу.
Як убачається із копії кредитного договору № 7043259 від 09.09.2019 року, укладеного між позивачем та ТОВ « Мілоан», на підставі якого було вчинено спірний виконавчий напис, договір не був посвідчений нотаріально, а отже такий виконавчий напис не підлягає виконанню.
При вирішенні спору суд також враховує правову позицію викладену у постанові Верховного Суду від 12 березня 2020 року по справі № 757/24703/18-ц, відповідно якої для вчинення виконавчого напису нотаріусу слід надавати серед інших документів оригінал нотаріально посвідченого договору, згідно пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.
За правилами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В силу вимог ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Тобто, з викладеного вище вбачається, що виконавчий напис нотаріуса здійснено з порушенням чинного законодавства, оскільки зазначена у виконавчому написі заборгованість не є безспірною, а також приватний нотаріус при вчиненні оскаржуваного виконавчого напису застосував не чинні на той момент норми, які регулюють вчинення виконавчих написів по кредитних договорах, укладених у простій письмовій формі, тому оскаржуваний виконавчий напис є таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно до ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат пов'язаних із розглядом справи відносться зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Щодо вимоги відшкодування витрати на правову допомогу у сумі 36000,00 грн суд вважає зазначити наступне.
Відповідно до ч.2 ст.137 Цивільного процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката, несуть підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін..), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Оскільки позивачем не надано суду документального підтвердження витрат на правову допомогу (квитанції до прибуткового касового ордера, платіжного доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касовий чек), а також розрахунку таких витрат, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні вимог про відшкодування витрат на правову допомогу у розмірі 36 000,00 грн.
Відповідно до ст. ст. 137, 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача судовий витрати зі сплати судового збору в розмірі 908,00 грн.
На підставі вищевикладеного, статтями 4, 5, 12, 13, 17-19, 76-82, 141, 258, 259, 263-266, 268, 352, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Баршацький Ігор Вікторович, Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Єфіменко Денис Олегович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню- задовольнити частково.
Виконавчий напис Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Баршацького Ігора Вікторовича за № 3506 від 16.01.2021 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованості за кредитним договором №7043259 від 09.09.2019 року у розмірі 40 646,29 грн, визнатитаким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 908 ( дев'ятсот вісім) гривень 00 копійок.
В іншій частині залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складення безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи, що розглядається: http://court.gov.ua/fair/.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», ЄДРПОУ 35234236, адреса: 79018, Львівська область, м. Львів, вулиця Смаль-Стоцького, 1, корп. 28.
Третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Баршацький Ігор Вікторович, адреса: 01034, м. Київ, вул. Рейтарська/пров. Георгіївський, 6-3, літ. А.
Третя особа: Приватний виконавець Київського міського нотаріального округу м.Києва Єфіменко Денис Олегович, адреса: 04073, мКиїв, вул. Кирилівська,172, оф.65.
Повний текст рішення виготовлено 11.05.2022 року.
Суддя Н.О. Горбенко