Справа №:755/20719/21
Провадження №: 1-кс/755/564/22
"23" лютого 2022 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання захисника ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, з середньою освітою, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, з тримання під вартою на запобіжний захід у виді особистого зобов'язання, -
за участю:
прокурора ОСОБА_5 ,
слідчого ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
23 лютого 2022 року захисник ОСОБА_3 звернувся до суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 з тримання під вартою на запобіжний захід у виді особистого зобов'язання.
У своєму клопотанні захисник посилається на те, що 09.12.2021 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлений про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України. Постановою слідчого ОСОБА_6 від 23 лютого 2022 року, за погодженням прокурора Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_5 , відносно ОСОБА_4 змінена раніше повідомлена підозра з ч. 1 ст. 121 КК України на ч. 1 ст. 122 КК України. Санкція ч. 1 ст. 122 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років. Відповідно до ст. 12 КК України, злочин, передбачений ч. 1 ст. 122 КК України, є злочином невеликої тяжкості. Окрім цього, на думку захисника, відсутні обов'язкові підстави для застосування виняткового запобіжного заходу - тримання під вартою, передбачені п. 3 ч. 2 ст. 183 КПК України, оскільки ОСОБА_4 раніше не судимий, підозрюється у вчинені кримінального правопорушення невеликої тяжкості.
У судовому засіданні захисник та підозрюваний клопотання підтримали, просили його задовольнити.
Прокурор та слідчий не заперечували щодо задоволення клопотання з підстав, зазначених у ньому.
Дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши думку учасників судового розгляду, слідчий суддя приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 201 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
Відповідно до ст. 176 КПК України, запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою. Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Також, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою не може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.
Згідно зі ст. 177 КПК України, метою і підставами застосування запобіжних заходів є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Частина 1 статті 179 КПК України, передбачає, що особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.
Також, слідчий суддя враховує той факт, що наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а також практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваним, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
У той же час, як вбачається з матеріалів клопотання, що були досліджені в судовому засіданні, ОСОБА_4 раніше не судимий, зареєстрований та має постійне місце проживання, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення невеликої тяжкості, не переховується від органу досудового розслідування та не перешкоджає кримінальному провадженню.
Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання захисника ОСОБА_3 підлягає задоволенню та вважає за необхідне змінити ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою на запобіжний захід у виді особистого зобов'язання, який забезпечить виконання покладених на нього процесуальних обов'язків та зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
При цьому, слідчий суддя вважає, що обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, за своєю суттю є пропорційними, помірними та такими, що не становитимуть надмірний тягар для підозрюваного, у зв'язку з чим їх застосування не суперечить п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України, та правовій позиції ЄСПЛ, що викладена у рішеннях «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 р.), «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 р.) та «Ізмайлов проти Росії» (рішення від 16 жовтня 2008 р.).
Керуючись вимогами ст.ст.131, 132, 176-179, 193, 194, 206 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання захисника ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, з середньою освітою, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, - задовольнити.
Змінити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на запобіжний захід у виді особистого зобов'язання.
Покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки:
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд (залежно від стадії кримінального провадження), про зміну свого місця проживання;
- не відлучатися за межі місця свого проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду (залежно від стадії кримінального провадження);
- прибувати на виклики до слідчого, прокурора або суду (залежно від стадії кримінального провадження).
Виконання зазначених обов'язків покласти на ОСОБА_4 у межах строку досудового розслідування.
Підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити з-під варти в залі суду.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя