Номер провадження 2-о/754/168/22
Справа №754/2649/22
Іменем України
11 травня 2022 року Деснянський районний суд міста Києва в складі:
Головуючого - судді: Сенюти В.О.,
за участю секретаря: Сінєльнікової С.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Печерський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення факту, що має юридичне значення,
ОСОБА_1 звернулася до Деснянського районного суду м. Києва із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.
Подану заяву обґрунтовано тим, що 04.02.2022 року представником ОСОБА_1 було отримано повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження № 00034892384. Відповідно до вказаного вище повного витягу, батьками заявника записано: батько - ОСОБА_2 , українець, мати ОСОБА_3 - росіянка. Але за походженням мати заявника є латвійкою, про що вказано у свідоцтві про її народження. Разом з тим, в розділі «відомості про видане свідоцтво внесено до Реєстру» в графі «серія та номер» вказано неправильний номер свідоцтва про народження, а саме « НОМЕР_1 », замість правильного « НОМЕР_2 », при цьому серія свідоцтва співпадає «ІІ-УР». Таким чином, у свідоцтві про народження заявника було допущено помилку в національності матері заявника та номері такого свідоцтва. З метою внесення відповідних виправлень до актового запису, заявник звернувся до Печерського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), проте у внесенні вказаних виправлень було відмовлено. Внесення відповідних змін до актового запису заявнику потрібні для підтвердження своєї національності, продовження її визнання на своїх дітях та онуках. За таких обставин, у заявника немає іншого способу встановити відповідні факти, як звернутися до суду з вказаною заявою та просить встановити часткову неправильність актового запису № 1010 від 03.07.1963 року про народження.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 2204.2022 року відкрито провадження за правилами окремого провадження.
Представник заявниці та безпосередньо заявниця в судове засідання не з'явилися, про день час та місце судового розгляду справи повідомлені належним чином. На адресу Деснянського районного суду м. Києва надійшла заява про розгляд справи у відсутність представника заявниці за наявними в матеріалах справи документами. Подану заяву підтримує у повному обсязі та просить її задовольнити.
Представник заінтересованої особи Печерський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Суд вважає можливим розглядати справу у відсутності представника заінтересованої особи, за наявних у справі матеріалів.
Приймаючи до уваги викладене, визнавши матеріали справи достатніми для вирішення справи, а неявку учасників справи такою, що не перешкоджає розгляду заяви, суд розглядає заяву без участі сторін по справі.
Враховуючи, що сторони по справі в судове засідання не з'явились,відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.
Згідно із статтями 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.
Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.
Судом встановлено, що відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 03.07.1963 року, ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис № 1010 від 03.07.1963 року. Батьками ОСОБА_1 вказано: батько - ОСОБА_2 - національність «Українець», мати - ОСОБА_3 , національність « Латвійка » (а.с.34).
ОСОБА_1 змінила прізвище на « ОСОБА_1 » в результаті укладення шлюбу із ОСОБА_7 , про що свідчить копія свідоцтва про укладення шлюбу від 14.12.1984 року, серія НОМЕР_4 .
Відповідно до повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження від 04.02.2022 року № витягу 00034892384, батьками заявниці записано: батько - ОСОБА_2 , «Українець», мати ОСОБА_3 - « Росіянка ». В розділі «відомості про видане свідоцтво внесено до Реєстру» в графі «серія та номер» вказано неправильний номер свідоцтва про народження, а саме « НОМЕР_1 », замість правильного « НОМЕР_2 ».
ОСОБА_1 звернулася до Печерського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) із заявою про внесення змін до актового запису про її народження, але було відмовлено.
Вирішуючи по суті вимоги заявника, суд виходить з наступного.
Згідно із частиною першою статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Тлумачення частини першої статті 293 ЦПК України свідчить, що суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з метою підтвердження наявності або відсутності таких фактів.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 1 постанови від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в спорах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов'язується із наступним вирішенням спору про право.
Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету, для якої необхідне його встановлення. Один і той самий факт для певних осіб і для певної мети може мати юридичне значення, а для інших осіб та іншої мети - ні.
Відносини, пов'язані з проведенням державної реєстрації актів цивільного стану, внесенням до актових записів цивільного стану змін, їх поновленням і анулюванням, а також засади діяльності органів державної реєстрації актів цивільного стану визначено Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану».
Згідно із ч. 1 ст.6 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» відділи державної реєстрації актів цивільного стану проводять державну реєстрацію народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті, вносять зміни до актових записів цивільного стану, поновлюють та анулюють їх; формують Державний реєстр актів цивільного стану громадян, ведуть його, зберігають архівний фонд; здійснюють відповідно до законодавства інші повноваження.
Положенням ч. 1 ст.22 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав. За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку.
Зміни до актових записів цивільного стану та порядок їх внесення регулюються Правилами внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затвердженими наказом Міністерства юстиції України 12.01.11 року №96/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.01.2011 року за № 55/18793 «Про затвердження Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства юстиції №709/5 від 10.05.2012 року та №1161/5 від 03.08.2012 року.
Відповідно до п.п. 1.15, 2.16.7, 2.18 Правил відмова органів державної реєстрації актів цивільного стану у внесенні змін до актових записів цивільного стану, їх поновленні та анулюванні може бути оскаржена в судовому порядку; на підставі рішення суду про внесення змін, доповнень або виправлень в актові записи цивільного стану вносяться відповідні зміни, які зазначені в рішенні суду; зміни до актового запису цивільного стану вносяться відділом державної реєстрації за місцем зберігання відповідного актового запису цивільного стану. Відповідно до пункту 2.13 Правил, підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є, зокрема, рішення суду про встановлення неправильності в актовому записі цивільного стану.
Згідно із п. 2.16.7. Правил на підставі рішення суду про внесення змін, доповнень або виправлень в актові записи цивільного стану вносяться відповідні зміни, які зазначені в рішенні суду.
Відповідно до абз. 2 п. 3, п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України №12 «Про практику розгляду судами справ про встановлення неправильності запису в актах громадянського стану» від 07 липня 1995 року роз'яснено, що суд розглядає заяви про встановлення неправильності запису в акті громадянського стану як у випадках не виправлення органами реєстрації актів громадянського стану помилок, допущених при складанні актового запису, так і при відмові зазначених органів внести в ці записи передбачені законодавством зміни (прізвища, імені, по батькові тощо) і доповнення (наприклад, про національність і громадянство батьків). Суд постановляє рішення про неправильність запису в акті громадського стану, саме в тій частині цього запису, в якій встановлено неправильність, а не запису всього акта громадянського стану. При цьому, неправильність в актовому записі не обов'язково має бути пов'язана з помилками власне при складенні актового запису чи помилками реєстратора, така неправильність може бути пов'язана з іншими чинниками, наприклад, неправильним перекладом в документі, на підставі якого вносились відомості до актового запису.
Кожна людина має право на вільний розвиток своєї особистості, якщо при ньому не порушуються права і свободи інших людей, та має обов'язки перед суспільством в якому забезпечується вільний і всебічний розвиток її особистості.
Відповідно до роз'яснень Великої Палати Верховного Суду, суди за правилами цивільного судочинства повинні встановлювати обставини, що підтверджують або спростовують факт народження особи, та залежно від встановлених обставин вирішувати питання про неправильність актового запису про дату народження особи і зобов'язання відповідача внести зміни до цього запису, вказавши вірну дату.
Частиною 3 статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» актовий запис цивільного стану є безспірним доказом фактів, реєстрація яких посвідчується, до спростування його в судовому порядку.
Згідно із ч. 1 ст. 22 цього Закону заява про внесення змін до актового запису цивільного стану подається до відповідного органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника, а у випадках, передбачених законодавством, - за місцем зберігання актового запису цивільного стану. Внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав.
У разі відмови у внесенні змін до актових записів цивільного стану у висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану вказуються причини відмови та зазначається про можливість оскарження його у судовому порядку.
Відповідно до п. 1.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться районними, районними у містах, міськими (міст обласного значення), міськрайонними, міжрайонними відділами державної реєстрації актів цивільного стану міжрегіонального управління Міністерства юстиції (відділами державної реєстрації актів цивільного стану) у випадках, передбачених чинним законодавством.
Пунктом 1.7 Правил визначено, що зміни до актового запису цивільного стану вносяться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання відповідного актового запису.
У разі зберігання актового запису цивільного стану (метричного запису) у державній архівній установі внесення змін безпосередньо до актового запису (метричного запису) проводиться зазначеною установою за повідомленням відділу державної реєстрації актів цивільного стану.
Згідно із п. 2.1 Правил заява про внесення змін до актового запису цивільного стану за формою, наведеною у додатку 1, подається до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника.
Суд постановляє рішення про неправильність запису в акті громадянського стану саме в тій частині цього запису, в якій встановлено неправильність, а не запису всього акта громадянського стану.
Той факт, що мати ОСОБА_1 - ОСОБА_3 за національністю є «Латвійка», знайшов своє підтвердження під час розгляду справи та доведений належними доказами.
Також суд зазначає, що відповідно до письмових доказів, наявних у матеріалах справи, вбачається невідповідність номера свідоцтва про народження заявниці, оскільки правильним слід вважати - « НОМЕР_3 ».
Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 є підставною та обґрунтованою, у зв'язку з чим - підлягає задоволенню в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.. 12, 19, 81, 141, 258-260, 263-265, 293-294, 315-319 ЦПК України, -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Печерський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити.
Встановити неправильність актового запису № 1010 про народження ОСОБА_1 , складений 03 липня 1963 року Печерським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в розділі «Відомості про матір» ОСОБА_3 в графі національність, вказавши правильним « Латвійка », замість « Росіянка ».
Зобов'язати Печерський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) внести зміни до актового запису цивільного стану про народження № 1010, складеного 03 липня 1963 року Печерським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в частині «Відомості про матір» ОСОБА_3 в графі національність, вказавши національність «Латвійка».
Встановити неправильність актового запису № 1010 про народження ОСОБА_1 , складений 03 липня 1963 року Печерським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в розділі «Відомості про видане свідоцтво внесено до Реєстру» в графі «серія та номер» вказавши правильним « НОМЕР_2 », замість « НОМЕР_1 ».
Зобов'язати Печерський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) внести зміни до актового запису цивільного стану про народження № 1010, складеного 03 липня 1963 року Печерським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в розділі «Відомості про видане свідоцтво внесено до Реєстру» в графі «серія та номер», вказавши « НОМЕР_2 ».
Рішення може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання безпосередньо до Київського апеляційного суду апеляційної скарги.
Заявник - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .
Заінтересована особа - Печерський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), код ЄДРПОУ: 26125012, адреса: м. Київ, вул. Цитадельна, 7/10.
Суддя: В.О.Сенюта