Номер справи 703/4060/20
1-кп/703/156/22
09 травня 2022 року м. Сміла
Смілянський міськрайонний суд Черкаської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),
захисників ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції), ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Сміла в режимі відеоконференції із ДУ «Черкаський слідчий ізолятор» клопотання прокурора у кримінальному провадженні № 12020250230001097 від 23.07.2020 року про продовження строку тримання під вартою відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця м. Сміла Черкаської області, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- 11 листопада 2015 року Смілянським міськрайонним судом Черкаської області за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі з іспитовим строком 3 роки;
- 2 липня 2016 року Смілянським міськрайонним судом Черкаської області за ч. 2 ст. 185 КК України із застосуванням ст. 71 КК України остаточно до 4 роки 7 місяців позбавлення волі, звільнений 10.01.2020 по відбуттю строку покарання;
- 09 лютого 2022 року Смілянським міськрайонним судом Черкаської області за ст.395 КК України до покарання у виді арешту строком на 4 місяці, строк відбування покарання обчислюється з 09.02.2022, покарання не відбуте,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.121, ч.4 ст.187 КК України,
На розгляді Смілянського міськрайонного суду Черкаської області перебуває кримінальне провадження по обвинувачення ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.121, ч.4 ст.187 КК України.
У судовому засіданні прокурор заявила клопотання про продовження дії раніше застосованого щодо обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 2 місяці.
Клопотання обґрунтувано тим, що на даний час ризики, передбачені ст.177 КПК України, які були враховані при застосуванні вказаного запобіжного заходу, продовжують існувати та не зменшилися з моменту його застосування. Вказала, що ОСОБА_4 у даному кримінальному провадженні обвинувачується у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого злочину, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 8 до 15 років із конфіскацією майна, перебуваючи на волі, під тягарем кримінальної відповідальності за вчинені кримінальні правопорушення, може переховуватися від суду, обвинувачений не одружений, не працює, неповнолітніх дітей на утриманні не має, що вказує на відсутність у нього міцних соціальних зв'язків, може незаконно впливати на свідків та вчинити інші кримінальні правопорушення. Вважає, що будь-який інший запобіжний захід є недостатнім для забезпечення його належної процесуальної поведінки. Крім того, необхідність продовження обраного запобіжного заходу мотивувала також введенням на території України воєнного стану у зв'язку з чим ускладнена робота правоохоронних органів.
Обвинувачений не заперечував проти продовження йому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, однак просив у разі можливості змінити запобіжний захід на більш м'який.
Захисник підтримав позицію свого підзахисного.
Перевіривши надані матеріали, заслухавши клопотання прокурора, пояснення і клопотання обвинуваченого та захисника, суд приходить до наступного.
Частиною 3 статті 331 КПК України встановлено, що незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини "Тейс проти Румунії", автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішенні питання про продовження обвинуваченому строку тримання під вартою суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Зокрема при продовженні строку тримання під вартою суд оцінює підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин справи.
Крім цього, враховуючи практику Європейського суду та положення ч.1ст. 178 КПК України, при розгляді питання про доцільність продовження тримання особи під вартою, суд бере до уваги характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Відповідно до статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу. Застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою застосовується виключно у випадках, передбачених частиною 2 статті 183 КПК України.
Вирішуючи питання про продовження строку дії запобіжного заходу суд враховує, що ОСОБА_4 по даному кримінальному провадженні обвинувачується у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого злочину, наслідком якого є смерть потерпілого, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому в разі визнання його винуватим в кримінальному правопорушенні та можливість в зв'язку з цим уникнення явки до суду.
Крім того, обвинувачений не працює, не має постійного доходу для забезпечення матеріальних потреб, що може спонукати його до вчинення інших кримінальних правопорушень.
Відтак з метою уникнення тиску на свідків, які ще недопитані по кримінальному провадженню, зважаючи на ту обставину, що позиція обвинуваченого щодо вчиненого злочину судом не встановлена, суд, враховуючи, що мета та обставини, які стали підставою для обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і надалі актуальними та продовжують існувати приходить до висновку про необхідність продовження обвинуваченому обраного відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на два місяці.
Крім того, слідчий суддя зауважує, що на даний час перебування ОСОБА_4 під вартою є виправданим з огляду на ту обставину, що військова агресія проти України суттєво обмежує можливість виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях та якісно погіршує криміногенну обстановку.
Не підлягає до задоволення заявлене обвинуваченим та його захисником клопотання про зміну запобіжного заходу у зв'язку з його необгрунтованістю та з наведених вище в ухвалі міркувань.
Керуючись ст.ст. 177-183, 193, 194, 196, 197, 331, 369 - 372, 376 КПК України, суд
Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на два місяці - до 09 липня 2022 року.
Роз'яснити, що учасники процесу не позбавлені права звернення до суду у встановленому законом порядку з клопотанням про зміну чи скасування запобіжного заходу впродовж судового розгляду кримінального провадження.
У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_6 про зміну застосованого до ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м'який запобіжний захід - відмовити.
Ухвала підлягає негайному виконанню, однак може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.
Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строків на її оскарження, а в разі оскарження - після розгляду апеляційним судом, якщо така не буде скасована.
Копії ухвали направити начальнику Державної установи «Черкаський слідчий ізолятор», вручити прокурору, обвинуваченому та захиснику.
Повний текст ухвали буде оголошений 11 травня 2022 року.
Суддя ОСОБА_1