Справа №639/1140/22
Провадження №1-кс/639/373/22
05 травня 2022 року м. Харків
Слідчий суддя Жовтневого районного суду м. Харкова ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , захисника - ОСОБА_4 , особи, видача якої запитується - ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові скаргу захисника ОСОБА_4 , яка подана в інтересах ув'язненого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який розшукується компетентними органами іноземної держави для притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, про перевірку наявності підстав для звільнення особи з-під варти, -
18.04.2022 року до Жовтневого районного суду м. Харкова надійшла скарга захисника - адвоката ОСОБА_4 , яка подана в інтересах ув'язненого ОСОБА_5 , в порядку ч.12 ст. 584 КПК України про перевірку наявності підстав для звільнення особи з-під варти.
В обґрунтування скарги зазначається, що підставою для утримання ОСОБА_5 під вартою є екстрадиція (видача) останнього до російської федерації, де ОСОБА_5 перебуває у розшуку за ніби то вчинення злочинів майнового характеру. Відкриті відносно нього на території РФ кримінальні провадження є сфабрикованими та мають явні ознаки політичного переслідування.
Захисник зазначає, що станом на сьогоднішній день ОСОБА_5 перебуває у процедурі отримання статусу особи, яка потребує додаткового захисту в Україні, про що свідчить довідка про звернення за захистом в Україні від 14.12.2021 року.
Також, заявник - адвоката ОСОБА_4 просить звернути увагу суду на тому, що у зв'язку з повномасштабною війною пов'язаною із вторгненням російського агресора на територію України 24.02.2022 року міжнародні відносини між Україною та РФ припиненні, що унеможливлює в подальшому видачу (Фактичну передачу) ОСОБА_5 компетентним органам Російської Федерації та повністю виключає підстави утримання останнього під вартою.
Також 23.02.2022 року між ОСОБА_5 та громадянкою ОСОБА_6 було зареєстровано шлюб, що підтверджується Свідоцтвом про шлюб.
Крім того, з самого початку вторгнення російського агресора на територію України ОСОБА_5 сприяв у матеріальній допомозі добровольчому формуванню територіальної громади Обухівського району Київської області «ОБУХ».
Адвокат ОСОБА_4 зазначає, що за сприяння та підтримки ОСОБА_5 було надано матеріальну допомогу населенню у містах, які зазнали великої гуманітарної катастрофи від військової агресії російського загарбника, а саме у містах Харкові та Чернігові.
Таким чином, захисник ОСОБА_4 вважає наявними підстави для звільнення ОСОБА_5 з-під варти.
Під час судового засідання захисник ОСОБА_4 підтримав вимоги скарги в повному обсязі, просив суд звільнити ув'язненого з-під варти, у зв'язку з відсутністю підстав для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Особа, видача якої запитується - ОСОБА_5 підтримав скаргу захисника та просив її задовольнити.
Прокурор ОСОБА_3 проти задоволення скарги захисника не заперечував.
Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши надані до суду матеріали та оцінивши наявні докази в їх сукупності, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Судовим розглядом встановлено, що до прокуратури Харківської області з Слобідської окружної прокуратури надійшло повідомлення про затримання 20.10.2021 р. слідчим ВП№2 ХРУП №1 ГУ НП в Харківській області на території Міжнародного аеропорту Харків у порядку ст. 208, 582 КПК України громадянина Російської Федерації ОСОБА_5 , який розшукується компетентними органами РФ для притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, передбачених ч. 4 ст. 159, ст. 196 КК РФ.
Міра запобіжного заходу ОСОБА_5 обране 10.05.2018 Таганським районним судом м. Москви Російської Федерації у вигляді тримання під вартою.
У зв'язку з ухиленням ОСОБА_5 від правоохоронних органів 10.10.2017 р. його оголошено у розшук, 06.02.2018 р. оголошено у міжнародний розшук каналами МОКП Інтерпол.
Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 22.10.2021 р. до ОСОБА_5 застосовано тимчасовий арешт на 40 діб.
Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 23.11.2021 р.відповідно до вимог ст. 584 КПК України до ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою (екстрадиційний арешт) строком до 12 місяців, до вирішення питання про його видачу та фактичну передачу компетентним органам держави, що його запитує.
Офісом Генерального прокурора отримано запит Генеральної прокуратури Російської Федерації про видачу ОСОБА_5 для притягнення до кримінальної відповідальності за вищевказані злочини.
Проведення екстрадиційної перевірки стосовно ОСОБА_5 . Офісом Генерального прокурора відповідно до ст. 587 КПК України доручено Харківській обласній прокуратурі.
На даний час екстрадиційна перевірка розпочата.
Інкриміновані ОСОБА_5 правопорушення за законодавством України є екстрадиційними, ч. 4 ст. 159 КК відповідає ч. 4 ст. 190 КК, а ст. 196 КК відповідає ст. 219 КК України.
Санкції за вчинення вказаних кримінальних правопорушень (злочинів) передбачають покарання у вигляді позбавлення волі на строк більше 1 року.
Строки давності притягнення ОСОБА_5 до відповідальності за вчинені ним злочини відповідно до ст. 49 КК України не закінчилися.
Відповідно до ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 14.03.2022 року у справі № 639/238/22 було задоволено клопотання начальника відділу міжнародно - правового співробітництва Харківської обласної прокуратури ОСОБА_7 про перевірку наявності підстав для подальшого утримання під вартою та визнано наявність підстав для подальшого утримання ОСОБА_5 03.09.1968 року та продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою (екстрадиційного арешту).
На цей час ОСОБА_5 перебуває під вартою у ДУ «Харківський слідчий ізолятор».
Слідчий суддя зазначає, що згідно п. 9 ч. 1 ст. 541 КПК України, екстрадиційним арештом є застосування запобіжного заходу у вигляді тримання особи під вартою з метою забезпечення її видачі (екстрадиції).
Згідно з ч. 10 ст. 584 КПК України, екстрадиційний арешт застосовується до вирішення питання про видачу особи (екстрадицію) та її фактичної передачі, але не може тривати більше дванадцяти місяців.
Відповідно до ч. 12 ст. 584 КПК України, за скаргою особи, до якої застосовано екстрадиційний арешт, або її захисника чи законного представника слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого особа перебуває під вартою, не частіше одного разу на місяць перевіряє наявність підстав для звільнення особи з-під варти.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав подальшого тримання під вартою ОСОБА_5 , необхідно відзначити таке.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 585 КПК України за наявності обставин, які гарантують запобігання втечі особи та забезпечення у подальшому її видачі, слідчий суддя може обрати щодо такої особи запобіжний захід, не пов'язаний із триманням під вартою (екстрадиційним арештом).
При вирішенні питання про можливість застосування запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою, слідчий суддя обов'язково враховує: 1) відомості про ухилення особи від правосуддя у запитуючій стороні та дотримання нею умов, на яких відбулося звільнення її з-під варти під час цього або інших кримінальних проваджень; 2) тяжкість покарання, що загрожує особі в разі засудження, виходячи з обставин, встановлених під час заявленого кримінального правопорушення, положень закону України про кримінальну відповідальність і усталеної судової практики; 3) вік та стан здоров'я особи, видача якої запитується; 4) міцність соціальних зв'язків особи, у тому числі наявність у неї родини та утриманців.
1)Щодо відомостей про ухилення ОСОБА_5 від правосуддя у запитуючій стороні та дотримання нею умов, на яких відбулося звільнення її з-під варти під час цього або інших кримінальних проваджень, то необхідно зазначити таке.
Під ухиленням від слідства або суду слід розуміти будь-які умисні дії, вчинені певною особою з метою уникнути кримінальної відповідальності за вчинений злочин, що змушує правоохоронні органи вживати заходів, спрямованих на розшук і затримання правопорушника (незявлення без поважних причин за викликом до слідчого або суду, недотримання умов запобіжного заходу, зміна документів, які посвідчують особу, зміна зовнішності, перехід на нелегальне становище, перебування в тайнику, імітація своєї смерті тощо). Особою, яка ухиляється від слідства або суду, визнається відома цим органам особа (що підтверджується матеріалами кримінальної справи) як така, що вчинила певний злочин і здійснила дії з метою переховування місця свого перебування від слідства або суду. Зупинення перебігу строку давності можливе тільки щодо певної особи, обізнаної про те, що стосовно неї проводиться слідство.
При з'ясуванні, які дії особи мають визнаватись юридично значущим (а не просто фактичним) ухиленням від слідства або суду, треба враховувати, крім усього іншого, кримінально-процесуальний статус особи, яка вчинила злочин. Це має бути особа, яка в установленому порядку визнана підозрюваним або обвинуваченим та яка зобовязана зявлятись до правозастосовних органів за викликом, перебувати в межах їх досяжності. Зазначена особа усвідомлює, що в неї вже виник юридичний обовязок постати перед слідством або судом, однак вона ухиляється від виконання такого обовязку. Разом з тим на особу, яка вчинила злочин, законодавством не покладається обовязок самовикриття, а тому, якщо вона до моменту виникнення вказаного обовязку, в порядку реалізації конституційного права на свободу пересування, змінила місце свого проживання (навіть і з метою уникнення кримінальної відповідальності), про юридично значуще ухилення від слідства говорити не можна.
Саме тому розшук підозрюваного саме по собі ще не може свідчити про ухилення останнього від слідства.
Відповідний правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду України від 19 березня 2015 року у справі №5-1кс15 та підтриманий в постановах Верховного Суду від 19.06.2018 р. по справі №659/2364/16, від 30.05.2019р. по справі 639/793/17, від 03.07.2019р. по справі №551/403/16, від 24.07.2019р. по справі №725/2356/16, від 19.09.2019р. по справі №350/1218/16 та ухвалі від 08.11.2019р. по справі №372/2007/19.
2) Стосовно тяжкості покарання, то дійсно компетентними органами іноземної держави запитується видача ОСОБА_5 у зв'язку з підозрою у вчиненні злочинів, які за законодавством України є екстрадиційними, ч. 4 ст. 159 КК відповідає ч. 4 ст. 190 КК, а ст. 196 КК відповідає ст. 219 КК України.
Водночас ЄСПЛ наголошує, що обґрунтування наявності ризиків лише тяжкістю інкримінованого кримінального правопорушення, є неправомірним. Про це зазначено в рішеннях ЄСПЛ за скаргою № 12369 від «26» червня 1991 року по справі «Латальє проти Франції», п. 51, за скаргою № 5522/04 від «20» січня 2011 року по справі «Прокопенко проти України», за скаргою № 38717/04 від «14» жовтня 2010 року по справі «Хайредінов проти України», п. 29, 41, за скаргою № 37466/04 від «20» травня 2010 року по справі «Москаленко проти України». В пункті 36 останнього зазначено, що «…органи судової влади неодноразово посилалися на імовірність того, що до заявника може бути застосоване суворе покарання, враховуючи тяжкість злочинів, у скоєнні яких він обвинувачувався…Однак Суд неодноразово встановлював, що сама по собі тяжкість обвинувачення не може слугувати виправданням тривалих періодів тримання під вартою…».
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі Клоот проти Бельгії (Cloot v. Belgium, § 40) серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших порушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід необхідний в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться.
Відповідно до установленої практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків). Сама лише тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, хоча і є визначеним елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.
3) вік та стан здоров'я ОСОБА_5 , щодо якого відсутня інформація про наявність тяжких захворювань чи інвалідності;
4) дані про наявність у ОСОБА_5 стійких соціальних зв'язків на території України, а саме 23.02.2022 року між ОСОБА_5 та громадянкою ОСОБА_6 було зареєстровано шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб.
Крім того, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_5 сприяв у матеріальній допомозі добровольчому формуванню територіальної громади Обухівського району Київської області «ОБУХ», а саме у забезпеченні бійців формування тактичною військовою формою, бронежилетами 4 класу захисту «Арсенал 1» та бронежилетами 4 класу захисту Disi Pancer. За допомоги ОСОБА_5 бійці добровольчого формування отримали тактичні ліхтарі «ФЕНІКС». Вказане підтверджується листом добровольчого формування від 08.04.2022 року.
За сприяння та підтримки ОСОБА_5 було надано матеріальну допомогу населенню у містах, які зазнали великої гуманітарної катастрофи від військової агресії російського загарбника, а саме у містах Харкові та Чернігові, вказане підтверджується листом від благодійної організації.
Також судом береться до уваги той факт, що відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року на всій території України введено воєнний стан.
Аналіз наявних у справі матеріалів дає слідчому судді підстави вважати, що на даний час відсутні безумовні підстави вважати, що інший, окрім тримання під вартою (екстрадиційного арешту) запобіжний захід не може бути гарантією належної процесуальної поведінки ОСОБА_5 .
Таким чином слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість скарги та про можливість застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу не пов'язаного із триманням під вартою (екстрадиційним арештом), застосувавши до останнього запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, з покладенням передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України обов'язків, оскільки саме такий запобіжний захід до вирішення Офісом Генерального прокурора питання про його видачу та фактичну передачу компетентним органам іноземної держави є достатнім запобіжним заходом для запобігання можливим спробам ОСОБА_5 переховуватись, з метою уникнення передачі його компетентним органам іноземної держави.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 309, 369, 372, 584 КПК України, слідчий суддя, -
Скаргу захисника ОСОБА_4 , яка подана в інтересах ув'язненого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який розшукується компетентними органами іноземної держави для притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, про перевірку наявності підстав для звільнення особи з-під варти - задовольнити.
Змінити щодо особи, видача якої запитується - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід з тримання під вартою в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор» на особисте зобов'язання на строк 2 (два) місяці, тобто до 05 липня 2022 року (включно), для забезпечення його видачі на запит іноземної держави, звільнивши ОСОБА_5 з-під варти негайно.
Покласти на ОСОБА_5 наступні обов'язки:
- з'являтися за кожною вимогою до Харківської обласної прокуратури чи суду, а в разі неможливості з'явитися через поважні причини повідомити про це посадову особу чи орган, що здійснив виклик;
- не відлучатися без дозволу Харківської обласної прокуратури з
м. Харкова;
- повідомляти Харківську обласну прокуратуру про зміну місця проживання або місця роботи;
- здати на зберігання відповідному державному органу свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну (за їх наявності).
Строк дії ухвали до 05 липня 2022 року (включно).
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора.
Роз'яснити ОСОБА_5 що у разі порушення умов обраного запобіжного заходу слідчий суддя за клопотанням прокурора має право постановити ухвалу про застосування екстрадиційного арешту для видачі особи.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1