Справа № 639/293/21
Провадження №1-КП/639/116/22
щодо дії запобіжного заходу
06 травня 2022 року Жовтневий районний суд м. Харкова у складі головуючого - судді ОСОБА_1 , за участю: секретаря - ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , обвинуваченого - ОСОБА_4 , захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, зареєстроване в ЄРДР 25.10.2020 року за №12020225500000347 за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого до затримання за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,
На розгляді Жовтневого районного суду м. Харкова знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186 КК України.
Прокурором було подано письмове клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, яке підтримано ним під час судового засідання. В обґрунтування клопотання прокурор посилався на наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та неможливість застосування стосовно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу.
Обвинувачений та захисник заперечували проти задоволення клопотання прокурора, посилаючись на його необґрунтованість та недоведеність ризиків, на які посилався прокурор, просили змінити обвинуваченому запобіжний захід на більш м'який.
Вирішуючи вказане питання, суд виходить з такого.
Під час досудового розслідування ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 30.11.2020 року відносно ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 23.01.2021 року, який в подальшому продовжувався ухвалами суду, востаннє ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 10.03.2022р. - до 08.05.2022р.
Відповідно до п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 3) незаконно впливати на потерпілих, експертів та свідків у кримінальному провадженні; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
ОСОБА_4 обвинувачується у вчинені умисних тяжких злочинів, передбачених ч.2 ст. 186 КК України, за вчинення яких передбачене покарання виключно у виді позбавлення волі на строк до 6 років.
Крім того вироком Жовтневого районного суду м. Харкова від 31.07.2020р. ОСОБА_4 визнаний виним у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 185 КК України, та йому призначено покарання із застосуванням ст. 71 КК України у виді 5 років 9 місяців позбавлення волі (вирок не набрав законної сили).
Судом враховується, що на даний час є наявними вищезазначені ризики, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст.177 КПК України, а саме: у разі зміни запобіжного заходу обвинувачений ОСОБА_4 може покинути місце проживання та виїхати за межі м. Харкова та Харківської області, з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності; може незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому ж кримінальному провадженні, з метою зміни ними наданих щодо нього показань, що додатково підтверджується тим, що потерпілою у вказаному кримінальному провадженні є ОСОБА_6 , яка є матір'ю обвинуваченого; може вчинити інші кримінальні правопорушення, оскільки він раніше неодноразово судимий за вчинення умисних корисливих злочинів, по даному кримінальному провадженню також обвинувачується у вчиненні аналогічних злочинів, не має офіційного джерела доходів.
Так, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
При цьому необхідно відзначити, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 3397.796 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів».
Оцінюючи сукупність обставин, що враховуються при дії запобіжного заходу, які визначені ст. 178 КПК України, а саме: тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому ОСОБА_4 , його вік та стан здоров'я, відомості про особу обвинуваченого, який раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, суд приходить до висновку, що застосування відносно обвинуваченого більш м'яких запобіжних заходів на даний час є неможливим, у зв'язку з чим відносно нього необхідно продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Водночас, з огляду на те, що злочини, у скоєнні яких обвинувачується ОСОБА_4 , не пов'язані з насиллям, суд, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, визначає обвинуваченому альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі, визначеному ухвалою слідчого судді про застосування відповідного запобіжного заходу - 63 060 грн.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 327, 331, 369, 372, 376 КПК України, суд,
Клопотання прокурора - задовольнити.
У задоволенні клопотання сторони захисту про зміну обвинуваченому запобіжного заходу на більш м'який - відмовити.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» на 60 днів, тобто до 04 липня 2022 року включно.
Строк дії ухвали до 04 липня 2022 року.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України одночасно визначити ОСОБА_4 розмір застави, з покладенням обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, у разі її внесення, зазначені в ухвалі суду від 18.11.2021р..
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з дня її оголошення, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду, а обвинуваченим, який тримається під вартою - протягом цього ж строку з дня вручення копії ухвали.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Суддя ОСОБА_1