справа № 570/263/22
провадження № 2/570/549/2022
27 квітня 2022 року
Рівненський районний суд Рівненської області
в особі судді Кушнір Н.В.,
з участю секретаря судового засідання Новоселецької М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Рівненського районного суду Рівненської області /м.Рівне, вул.C.Петлюри, 10/ в порядку заочного розгляду у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнегаз збут" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за поставлений природний газ,
покликаючись на наявність заборгованості відповідача перед позивачем за поставлений природний газ, представник позивача адвокат Середа О.В. у поданій до суду 21 січня 2022 року позовній заяві просить стягнути з відповідача на користь позивача 14 707 грн. 83 коп. боргу, 3% річних у розмірі 762 грн. 99 коп., інфляційні нарахування у розмірі 2 352 грн. 37 коп. та понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 481 грн. 00 коп.
У поданому до суду 14 квітня 2022 року клопотанні вказаний представник позивача просить зменшити позовні вимоги в частині стягнення основного боргу до 14 207 грн. 83 коп.
Відповідач до суду не з'явився, відзиву на позов не подав.
У поданому до суду 27 квітня 2022 року клопотанні вказаний представник позивача позовні вимоги підтримує у повному обсязі,
У позовній заяві вказаний представник позивача просить провести розгляд справи без участі сторін, у подальшому у поданому до суді клопотанні у випадку неявки відповідача в судове засідання не заперечує щодо заочного розгляду справи.
Зважаючи на те, що учасників справи відповідно до ст.ст.128-130 ЦПК України належним чином повідомлено про дату, час і місце розгляду справи, їх явку не визнано обов'язковою, враховуючи достатність матеріалів справи для прийняття рішення та доказів про правовідносини сторін, відсутність необхідності заслуховувати їх особисті пояснення з приводу спору, суд, беручи до уваги встановлені строки розгляду цивільних справ, думку сторони, дійшов висновку про можливість розглянути справу у їх відсутність в порядку заочного розгляду та у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, визначивши юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов таких висновків.
Вимоги ст.264 ЦПК України зобов'язують суд під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин. Звертаючись до суду, позивач за власним розсудом обирає спосіб захисту і, діючи на засадах змагальності, повинен переконливими, належними та припустимими доказами довести правову та фактичну підставу заявлених ним вимог. Розглядаючи справу, суд забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Позивач скористався правовою допомогою.
Судом встановлено, що постачання природного газу споживачу ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 здійснювалося ТОВ "Рівнегаз збут" на умовах Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року № 2500.
За заявою ОСОБА_1 від 27 березня 2019 року між сторонами укладено угоду №1758 розстрочки оплати заборгованості за спожитий природний газ від 27 березня 2019 року, відповідно до якої боржник підтвердив, що станом на 27 березня 2019 року він має заборгованість в сумі 11 519 грн. 77 коп., яку зобов'язався погасити до 10 червня 2019 року.
За заявою ОСОБА_1 від 24 липня 2019 року між сторонами укладено договір №2216 про погашення заборгованості побутового споживача за послуги з газопостачання від 24 липня 2019 року, відповідно до якого ОСОБА_1 визнає за собою заборгованість за спожиті послуги з газопостачання станом на 24 липня 2019 року в сумі 5 570 грн. 22 коп., яку зобов'язався оплатити до 30 вересня 2019 року.
Згідно квитанції за рахунком № 1100086221 за січень 2021 року до сплати за січень відповідачу нараховано позивачем 17 740 грн. 47 коп.
Згідно поданої представником позивача довідки про фінансовий стан борг відповідача станом на січень 2022 року становить 14 707 грн. 83 коп.
З метою стягнення зазначеної заборгованості ТОВ "Рівнегаз збут" звернулось до Рівненського районного суду Рівненської області із заявою про видачу судового наказу, який видано судом 19 жовтня 2021 року.
За заявою ОСОБА_1 вказаний судовий наказ скасовано ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 06 грудня 2021 року.
Вважаючи нездійснення ОСОБА_1 оплати в повному обсязі за спожитий природний газ порушенням вимог Правил та Типового договору постачання природного газу споживачам ТОВ "Рівнегаз збут" звернулось до суду із даним позовом.
До спірних правовідносин підлягають застосуванню такі норми права.
Вказані правовідносини регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законами України "Про житлово-комунальні послуги", "Про ринок природного газу".
Згідно з п.1 ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно з ч.1 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Ст.526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч.1 ст.626 ЦК України). Згідно з ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Згідно із положеннями ст.638, ч.1, 3 ст.639 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції другою стороною. Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно зі ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відносини між споживачами та виконавцями житлово-комунальних послуг регулюються Законом України "Про житлово-комунальні послуги", ч.1 ст.9 якого передбачає, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Як визначено ст.714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.7 Закону України "Про житлово комунальні послуги", ч.2 ст.13 "Про ринок природного газу", споживач зобов'язаний забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно із умовами договору.
Ч.1 ст.12 Закону України "Про ринок природного газу" встановлено, що постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч.2 ст.625 ЦК України).
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року № 2500 затверджено Типове договору постачання природного газу побутовим споживачам, яке зареєстроване в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за №1386/27831.
Правила постачання природного газу, затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року № 2496 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 р. за №1382/27827 (далі - Правила).
Постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2015 року № 758 затверджено Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (відносини у перехідний період) та Перелік постачальників природного газу, на яких покладено спеціальні обов'язки щодо постачання природного газу побутовим споживачам. Ця постанова набрала чинності з 1 жовтня 2015 року та діяла до 1 квітня 2017 року.
Постановою Кабінету Міністрів України від 22 березня 2017 року № 187 затверджено Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу та Перелік постачальників природного газу, на яких покладено спеціальні обов'язки щодо постачання природного газу побутовим споживачам. Ця постанова набрала чинності з 1 квітня 2017 року та діяла до 30 жовтня 2018 року.
Згідно із Переліком, постачальником природного газу на території ліцензованої діяльності з розподілу природного газу АТ "Рівнегаз" (Оператор ГРМ) є ТОВ "Рівнегаз збут".
З 01 листопада 2018 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 2018 року №867, якою затверджено Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу та Перелік постачальників природного газу, на яких покладено спеціальні обов'язки щодо постачання природного газу побутовим споживачам та релігійним організаціям (крім обсягів, що використовується для провадження їх виробничо-комерційної діяльності) до зміни постачальника природного газу. Згідно із Переліком до 01 серпня 2020 року ТОВ "Рівнегаз збут" було постачальником природного газу із спеціальними обов'язками побутовим споживачам на території ліцензованої діяльності з розподілу природного газу АТ "Рівнегаз".
За результатами аналізу встановлених обставин справи та вищенаведених правових норм можна дійти таких висновків.
Отримання відповідачем послуг з газопостачання, які надавались позивачем, підтверджуються угодою №1758 розстрочки оплати заборгованості за спожитий природний газ від 27 березня 2019 року, договором №2216 про погашення заборгованості побутового споживача за послуги з газопостачання від 24 липня 2019 року, що вказує про наявність договірних відносин між сторонами та відповідає вимогам закону, оскільки визначені у ньому умови сторонами погоджені, договір ними виконувався, що підтверджується довідкою про фінансовий стан особового рахунку відповідача і свідчить про добровільне волевиявлення сторін і про погодження ними усіх його умов. Жодних претензій до позивача з приводу умов договору відповідач не пред'являв.Зазначений висновок узгоджується і з положенням ст.204 ЦК України, яка закріплює презумпцію правомірності правочину і означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права і обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.Таким чином, у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню.
Відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, оскільки належні докази про це відсутні, чим порушив умови договору та норми чинного законодавства, тому у позивача виникло право вимагати виконання зобов'язання за договором. Кредитор відповідне право вимоги реалізував шляхом пред'явлення до позичальника позову про стягнення боргу за договором і визначив борг на відповідну дату.
За таких обставин суд дійшов висновку про наявність боргових правовідносин між сторонами. Позивач надав до суду копії зазначених документів, розрахунок заборгованості, що являється допустимим доказом у справі, авідповідач не надав суду жодного належного доказу, що спростовують наявність відносин та не спростував поданий позивачем розрахунок заборгованості за таким договором. Об'єктивних і переконливих доказів, які спростовували би вимоги позивача, відповідач не надав, а судом їх здобуто не було, що вказує на обгрунтованість позову. Матеріали справи свідчать, що у боржника виникла заборгованість за договором постачання природного газу побутовим споживачам, а його дії та наміри не свідчать про виконання договірних зобов'язань.
Оскільки відповідачем прострочено виконання грошового зобов'язання, він зобов'язаний сплатити на вимогу позивача суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої сум
За таких умов суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат між сторонами суд виходить із положень ч.1 ст.141 ЦПК України, де зазначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч.2 ст.164 ЦПК України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
За видачу судового наказу ТОВ "Рівнегаз збут" сплатило судовий збір у розмірі 227 грн. 00 коп.
Ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 06 грудня 2021 року у справі №570/4386/21 скасовано судовий наказ, виданий 19 жовтня 2021 року.
Крім того, до позовної заяви долучено платіжне доручення № 27 від 14 січня 2022 року, відповідно до якої за подання позову ТОВ "Рівнегаз збут" сплачено судовий збір у розмірі 2254 грн. 00 коп.
Таким чином, у зв'язку із задоволенням позову з відповідача підлягають стягненню на користь позивача понесені і документально підтвердженні судові витрати по справі у виді сукупно сплаченого судового збору у сумі 2 481 грн. 00 коп. (2 254+227).
З огляду на викладене, керуючись ст.263-265, 282 ЦПК України, суд
задоволити цивільний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнегаз збут" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за поставлений природний газ.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Рівнегаз збут" на рахунок НОМЕР_1 Філія Рівненське обласне управління АТ "Ощадбанк" МФО 333368 ЄДРПОУ 39589441, заборгованість за поставлений природний газ в сумі 14 207 грн. 83 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Рівнегаз збут" на п/р НОМЕР_2 в АБ "Кліринговий дім", МФО 300647, ЄДРПОУ 39589441 3% річних у розмірі 762 грн. 99 коп. , інфляційні нарахування в розмірі 2 352 грн. 37 коп. та понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 481 грн. 00 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення може бути оскаржено до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівнегаз збут", місцезнаходження: вул.Грушевського академіка,24, м.Рівне, ЄДРПОУ 39589441.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Суддя: Кушнір Н.В.