Справа № 569/12717/21
05 травня 2022 року
Рівненський міський суд Рівненської області в складі:
головуючого судді Харечка С.П..
при секретарі Гожа Г.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди заподіяної внаслідок кримінального правопорушення,
22 травня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Рівненського міського суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди заподіяної внаслідок кримінального правопорушення.
В обґрунтування позову вказує, що 22.12.2014 року згідно протоколу засідання комісії з організації майнових питань КСП «Україна» він отримав в рахунок належних майнових сертифікатів приміщення свинарника та 1/1 частки будівлі свинарника з кормоцехом, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . Здолбунівського району. Рівненської області, загальною площею 851.3 кв.м. В подальшому ним було проведено реєстрацію права власності на нерухоме майно в Державному реєстрі речових прав та отримано свідоцтво про право власності, індексний номер:35228568. Зазначає, що 03.02.2015 року ним у ВЧДР-7, що знаходиться у м. Здолбунів було придбано у власність половину металічного критого на піввагону, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру від 03.02.2015 року. Зазначає, що навантаження та розвантаження даного напіввагону здійснював ОСОБА_3 , а саме транспортування проводилось ОСОБА_4 . Вказує, що в подальшому, даний напіввагон ним було транспортовано на територію свинарника, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та вивантажено на бетонні шпали, що були ним заздалегідь підготовлені. Через деякий проміжок часу він почав здійснювати реставрацію даного напіввагону з метою використання його як підсобного приміщення та сховища. Однак 10.03.2017 року будівлю свинарника з кормоцехом ним було подаровано громадянину ОСОБА_5 під розведення породистих собак. Після здійснення даного правочину ними було досягнуто згоди в усному порядку, шо через деякий час, при умові сприятливих погодних умов та обставин, ним відреставрований на піввагон буде забрано з території свинарника на що ОСОБА_5 погодився. Вказує, що у зв'язку з несприятливими погодними умовами та обставинами, що склалися йому не вдалося забрати напіввагон, оскільки розміри не дозволили навантажити напіввагон на причіп автомобіля, відтак, даний напіввагон ним не було вивезено. Зазначає що в проміжок часу - кінець 2017 початок 2018 року (точної дати йому достеменно невідомо), гр. ОСОБА_5 продав будівлю свинарника та кормоцеху громадянину ОСОБА_2 . Коли йому стало відомо про укладення договору купівлі-продажу вищезазначеного майна він зустрівся з гр. ОСОБА_2 та повідомив, що на території свинарника знаходиться належний йому напіввагон і що він має намір, у разі сприятливих погодних умов, забрати його з даної території. Зазначає, що ОСОБА_2 погодився та зазначив, що він може забрати належний йому напіввагон у будь-який час. В листопаді 2017 року, при огляді напіввагону ним було помічено, що на воротах, що ведуть у половину напіввагону було зірвано внутрішній та навісний замки, хоча ключі від даних замків знаходилися виключно у нього. В середині напіввагона знаходилися належні йому речі, а саме: пластиковий бачок для води ємністю 500 літрів у алюмінієвому корпусі, драбина дерев'яна довжиною 5 метрів, вогнегасник порошковий ємністю 10 літрів, тиски металеві, два листи металу розміром 1x2 метри товщиною 4 мм., металева драбина довжиною 10 метрів наварена по периметру напіввагону, станок для вигинання металу, 3 листи металевого шиферу вагою по 20 кг. В подальшому ОСОБА_2 територію на якій розмішувалися свинарник та кормоцех було огороджено великим бетонним парканом. 21.09.2018 року за наявності сприятливих умов позивач вирішив перевести даний напіввагон з території свинарника на територію свого саду. Відтак, він зателефонував ОСОБА_2 з метою домовитись про зустріч та щоб останній був присутнім на даній території, однак Відповідач слухавки не брав. В подальшому, ним було вирішено поїхати на територію свинарника самостійно та вирішити питання з ОСОБА_2 про транспортування належного йому напіввагону. Прибувши на територію свинарника він помітив, що розміщений напіввагон був відсутнім разом із вище переліченими речами. Поцікавившись у ОСОБА_6 , що здійснював охорону території свинарника та кормоцеху де знаходиться напіввагон він дізнався, що він був порізаний на металобрухт ОСОБА_2 21.09.2018 року ним до Здолбунівського відділення поліції Острозького ВП ГУНП в Рівненській області подано заяву про те, що в період часу з початку 2018 року по 21.09.2018 року, ОСОБА_2 , маючи умисел, незаконно порізав належний йому металевий напіввагон, чим спричинив йому майнову шкоду. Вказує, що відомості про вчинення кримінального правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.09.2018 року за №12018180130000564, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.194 КК України. В даному кримінальному провадженні його визнано потерпілим. В ході досудового розслідування встановлено, що належний йому металевий напіввагон вартістю 7618.09 грн. було знищено шляхом його розрізу газовим різаком, що проводився спеціально найнятим ОСОБА_7 фаховим працівником, чим завдано йому матеріальну шкоду. Крім того, в межах досудового розслідування приватним підприємцем ОСОБА_8 було проведено експертизу майна, що знаходилося в напіввагоні та визначено її середню ринкову вартість. Відповідно до наданих ФОП ОСОБА_9 довідок вартості майна йому завдано матеріальну шкоду на загальну суму 21 858,09 грн.Постановою від 17.03.2020 року кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018180130000564 від 21.09.2018 року закрито у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.194 КК України. Саме протиправними діями його моральному здоров'ю Відповідачем спричинено значну моральну шкоду, оскільки знищення належного йому напіввагону та вищезазначених речей призвело до загострення гіпертонічного кризу, що є наслідком перенесеної в 2001 році закритої черепно-мозкової травми у вигляді після травматичної енцефалопатії. Відтак, з метою недопущення ризиків для свого здоров'я змушений постійно проходити медикаментозне лікування, знаходитися під постійним наглядом сімейного лікаря а також один раз у квартал перебувати на лікуванні безпосередньо в медичному закладі. У зв'язку з цим звертається до суду з даним позовом.
Від позивача та представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без їх участі, в заяві позивач вказав, що позовні вимоги підтримує та просить суд їх задовільнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про день та час судового засідання був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Представник відповідача будучи раніше присутнім в судовому засіданні позовні вимоги не визнав.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що 22.12.2014 року згідно протоколу засідання комісії з організації майнових питань КСП «Україна» ОСОБА_1 отримав в рахунок належних майнових сертифікатів приміщення свинарника та 1/1 частки будівлі свинарника з кормоцехом, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . Здолбунівського району. Рівненської області, загальною площею 851.3 кв.м.
В подальшому позивачем було проведено реєстрацію права власності на нерухоме майно в Державному реєстрі речових прав та отримано свідоцтво про право власності, індексний номер: 35228568.
03.02.2015 року ОСОБА_1 у ВЧДР-7, що знаходиться у м. Здолбунів було придбано у власність половину металічного критого на піввагону, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру від 03.02.2015 року.
Даний напіввагон позивачем було транспортовано на територію свинарника, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та вивантажено на бетонні шпали, що були ним заздалегідь підготовлені.
10.03.2017 року будівлю свинарника з кормоцехом позивачем було подаровано громадянину ОСОБА_5 під розведення породистих собак. Після здійснення даного правочину було досягнуто згоди в усному порядку, що через деякий час, при умові сприятливих погодних умов та обставин, позивачем відреставрований на піввагон буде забрано з території свинарника на що ОСОБА_5 погодився.
В проміжок часу - кінець 2017 початок 2018 року (точної дати позивачу достеменно невідомо), гр. ОСОБА_5 продав будівлю свинарника та кормоцеху громадянину ОСОБА_2 .
21.09.2018 року позивачем до Здолбунівського відділення поліції Острозького ВП ГУНП в Рівненській області подано заяву про те, що в період часу з початку 2018 року по 21.09.2018 року, ОСОБА_2 , маючи умисел, незаконно порізав належний позивачу металевий напіввагон, чим спричинив йому майнову шкоду.
Відомості про вчинення кримінального правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.09.2018 року за №12018180130000564, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.194 КК України.
В даному кримінальному провадженні позивача визнано потерпілим.
В ході досудового розслідування встановлено, що належний позивачу металевий напіввагон вартістю 7618.09 грн. було знищено шляхом його розрізу газовим різаком, що проводився спеціально найнятим ОСОБА_7 фаховим працівником, чим завдано йому матеріальну шкоду.
В межах досудового розслідування приватним підприємцем ОСОБА_8 було проведено експертизу майна, що знаходилося в напіввагоні та визначено її середню ринкову вартість.
Відповідно до наданих ФОП ОСОБА_9 довідок вартості майна позивачу завдано матеріальну шкоду на загальну суму 21 858,09 грн., а саме:
-вартість пластикового бачка ємністю 500 літрів в алюмінієвому каркасі станом на 2018 рік становила 3000,00 грн.;
-вартість драбини дерев'яної довжиною 5 метрів станом на 2018 рік становила 300,00 грн.;
-вартість вогнегасника порошкового ємністю 10 літрів станом на 2018 рік становила 3400.00 грн.:
-вартість двох листів металу 1x2 метри товщиною 4 мм. станом на 2018 рік становила 1040,00 грн.:
- вартість металевої драбини довжиною 10 метрів станом на 2018 рік становила 1000.00 грн.:
- вартість трьох листів металевого шиферу вагою 20 кг, станом на 2018 рік становила 600.00 грн.:
- вартість станка для вигинання металу станом на 2018 рік становила 1200.00 грн.: вартість лешат металевих станом на 2018 рік становила 3700,00 грн.:
- вартість металевого напіввагону станом на 03.02.2015 року становила 7618.09 грн.
В судовому засіданні свідки ОСОБА_6 , та свідок ОСОБА_10 суду пояснили, що їм було відомо, що на території свинарника в с. Здовбиця Здолбунівського району належній ОСОБА_2 знаходився напіввагон ОСОБА_1 . Також свідок ОСОБА_6 показав, що він працював охороняючи територію свинарника і сам ОСОБА_2 йому повідомив про те, що напіввагон належить ОСОБА_1 , а пізніше попросив його допомагати зварювальнику порізати напіввагон на металолом. Далі за вказівкою відповідача автомобіль вивіз металолом з території свинарника, а речі які були у напіввагоні забрав відповідач.
Постановою від 17.03.2020 року кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018180130000564 від 21.09.2018 року закрито у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.194 КК України.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).
Статтею 89 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частиною 1 статті 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до роз'яснень п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27 березня 1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ по позовах про відшкодування шкоди» (з наступними змінами та доповненнями) - шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ним і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (ч. 2ст. 1166 ЦК України).
У зв'язку вищевикладеним, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Пленум Верховного Суду України у абзаці 2 пункту 5постанови від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної(немайнової) шкоди'роз'яснив, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Обгрунтовуючи вимогу про відшкодування моральної шкоди, позивач зазначає, що він зазнав моральних страждань, дані обставини вплинули на стан здоров'я. Позивач оцінив завдану моральну шкоду в розмірі 50000.00 гривень.
Враховуючи протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вину останнього в її заподіянні, суд вважає, що позивач зазнав душевних страждань.
Однак сума, яку просить стягнути позивач в рахунок відшкодування моральної шкоди надто велика та підлягає зменшенню, суд вважає, що розумним, справедливим та виваженим відшкодуванням моральної шкоди позивачу у розмірі 5000.00 грн.
Відповідно до вимог ч. 2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи покладаються у разі задоволення позову на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 258, 259, 264, 265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди заподіяної внаслідок кримінального правопорушення - задовільнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 21858 (двадцять одна тисяча вісімсот п'ятдесят вісім гривень) 09 копійок та моральну шкоду в розмірі 5 000 (п'ять тисяч гривень) 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 908 (дев'ятсот вісім гривень) 00 копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків ___________________________.
Повний текст рішення виготволено 11 травня 2022 року.
Суддя С.П. Харечко