Справа № 564/3134/21
10 травня 2022 року
Костопільський районний суд Рівненської області в складі:
головуючого судді Олійник П. В.
з участю секретаря Зберун К. Ф.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Костопіль цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "СМАРТФІНАНС" , треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяна Леонідівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню
Позивач ОСОБА_1 звернулася в Костопільський районний суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СМАРТФІНАНС" , треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяна Леонідівн, в якому просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 28.07.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О., який зареєстрований в реєстрі за №20399, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "СМАРТФІНАНС" грошових кощштів в сумі 21 239,74 грн. Також позивач просить суд стягнути з відповідача судовий збір та витрати на правничу допомогу.
В обґрунтування позову покликається на обставини викладені в позовній заяві.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася. Представник позивача - адвокат Штундер Л.В. звернувся до суду з заявою про розгляд справи у її відсутності та й відсутності позивача, позовні вимоги підтримує, не заперечує проти винесення заочного рішення у справі.
Представник відповідача ТзОВ "СМАРТФІНАНС" в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлялася у встановленому законом порядку про, що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (судової повістки про виклик до суду). Відзиву на позовну заяву не подав.
Третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда В.О. в судове засідання не з'явився, звернувся до суду з заявою про проведення розгляду справи у його відсутності.
Третя особа приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Павелків Т.Л. в судове засідання не з'явилася про розгляд справи повідомлена належним чином.
Відповідно до ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши докази належного повідомлення відповідача про дату та час розгляду справи, суд дотримуючись вимог ст. 280 ЦПК України дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідача та ухвалення заочного рішення по справі.
Суд, повно, всебічно та неупереджено дослідивши матеріали справи та надані докази, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В тому числі, суд враховує вимоги ст. 80 ЦПК України, зокрема достатність доказів для вирішення справи, наданих до суду.
Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Судом встановлено, що 28 липня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем було вчинено виконавчий напис №20399, згідно якого звернуто стягнення з ОСОБА_1 , яка є боржником за кредитним договором 103996401 від 09.02.2013 року укладеним з ПАТ «Банк Русский Стандарт», правонаступником якого є АТ «Банк Фрвард» від якого було здійснено відступлення права грошової вимоги боргового зобов'язання Товариству з обмеженою відповідальністю «СМАРТФІНАНС», суму повної заборгованості 20139,72 грн . Стягнення заборгованості проводиться за період з 10.11.2018 року по 10.06.2021 року.
На підставі вказаного виконавчого напису приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяною Леонідівною 01.09.2021 року було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 66665513.
Відповідно до ст. 18 Цивільного кодексу України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку встановлених законом.
Згідно п. 19 ст. 34 Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси.
Виходячи з положень ст. 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.п. 1.1., 3.1., 3.2. глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року за № 296/5, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.
Безспірний борг - це борг, що визначається боржником та кредитором, і про суму якого сторони не сперечаються, тобто у разі відсутності заперечень боржника - вимога кредитора -заставодержателя вважається безспірною.
Таким чином, в обов'язок нотаріуса входить перевірка безспірності боргу у боржника після надання стягувачем документів, що встановлюють прострочення зобов'язання. При наявності заперечень боржника нотаріус повинен оцінити його аргументи на предмет наявності ознаки безспірності відносно вимог заставодержателя. За відсутності ознаки безспірності нотаріус повинен був відмовити в здійсненні виконавчого напису.
Відповідно до ст. 46 Закону України «Про нотаріат», нотаріус має право витребувати від фізичних та юридичних осіб відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальних дій. Такі відомості та (або) документи повинні бути подані в строк, визначений нотаріусом. Цей строк не може перевищувати одного місяця. Неподання відомостей та документів на вимогу нотаріуса є підставою для відкладення, зупинення вчинення нотаріальної дії або відмови у її вчиненні.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст. 88 Закону України «Про нотаріат»).
Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15,16,18 ЦК України, статей 50,87,88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів.
Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Аналогічного висновку щодо застосування вказаних норм матеріального права у аналогічних правовідносинах, дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29 березня 2019 року за наслідками розгляду цивільної справи № 137/1666/16-ц (касаційне провадження № 14-84цс19).
Суд звертає увагу на те, що безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, з якою останній погоджується, що, відповідно, виключає можливість спору щодо її розміру, строку, за який вона нарахована тощо, а відтак, і документи, які підтверджують її безспірність, і на підставі яких нотаріусами здійснюються виконавчі написи, мають бути однозначними, беззаперечними, та такими, що містять вираз волі стосовно наявності певної заборгованості не тільки кредитора, а й самого боржника, або ж беззаперечно підтверджують наявність у боржника перед кредитором заборгованості саме в такому розмірі та саме за цей період.
Законодавством не визначений вичерпний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Відповідно до Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою КМУ від 29.06.1999 року №1172, із змінами, стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів за нотаріально посвідченими договорами.
При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.
У виконавчому написі від 28 липня 2021 року №20399 зазначено, що приватний нотаріус Бригіда В.О. при вчиненні нотаріальної дії керувався статтями 87-91 Закону України «Про нотаріат» та пунктом 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою КМУ від 29.06.1999 року за № 1172.
Постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів за якими стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» було внесено зміни до вказаного Переліку, зокрема щодо можливості вчинення виконавчих написів на кредитних договорах, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями.
Проте, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року (справа № 826/20084/14), яку залишено без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року, визнано незаконною та не чинною з моменту прийняття Постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, а саме: «п. 2 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин. 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».
Зазначена постанова апеляційного суду у відповідності до п. 4 ст. 254 КАС України (в редакції, що діяла на момент винесення постанови) набула законної сили з моменту проголошення, з 22 лютого 2017 року, а отже з цієї ж дати законодавство не передбачало можливості вчинення виконавчого напису щодо заборгованості, яка випливає із кредитних відносин.
Таким чином, пункт 2 Переліку №1172 стосується лише нотаріально посвідчених договорів.
Зважаючи на те, що договір № 103996401 від 09.02.2013 року укладений між ПАТ «Банк Русский Стандарт» та ОСОБА_1 не був нотаріально посвідченим, а у виконавчому написі вказано, що він вчинений на підставі пункту 2 Переліку №1172, суд приходить до висновку, що в момент вчинення виконавчого напису 28.07.2021 року були відсутні правові підстави для його вчинення, а отже такий виконавчий напис не підлягає виконанню.
Зазначене узгоджується з правовою позицією, що викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.01.2019 року у справі №910/13233/17.
Окрім того, правова позиція щодо визначення документів такими, які підтверджують безспірність заборгованості, сформована вищими судовими інстанціями. Так в ухвалі Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ від 15 червня 2011 року №6-4882св11 зазначено: «Відповідно ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» належними доказами, що підтверджують наявність або відсутність заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені в порядку цієї статті, які встановлюють розмір заборгованості». У постанові Вищого господарського суду України від 27 жовтня 2011 року №5015/1965/11 зазначено: «Безспірність заборгованості можуть підтверджувати виключно первинні бухгалтерські документи, оформлені у відповідності зі статтею 9 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», при вчиненні оспорюваного виконавчого напису».
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Іншими словами таким бухгалтерським документом може бути виписка по рахунку.
Відповідно до п.13 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні» №2 від 31 січня 1992 року (зі змінами та доповненнями) при вирішення справ пов'язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею відповідно до Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується відповідними документами.
Пунктом 8 зазначеної вище постанови передбачено, що суд при вирішенні питання про обґрунтованість повинен виходити з того, що нотаріальні дії повинні вчинятись у суворій відповідності з встановленими для даного органу чи особи компетенцією і порядком їх вчинення.
Відповідно до вимог ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Матеріали справи не містять підтвердження повідомлення боржника ОСОБА_1 про наявність заборгованості та її розмір, тому така заборгованість не може вважатися безспірною. Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст. 88 Закону України «Про нотаріат»).
Представником відповідача не надано належного доказу направлення та отримання письмової вимоги ОСОБА_1 про вчинення виконавчого напису.
В свою чергу, про існування виконавчого напису позивач ОСОБА_1 дізналася після відкриття виконавчого провадження приватним виконавець виконавчого округу міста Києва Павелків Т.Л., доказів протилежного відповідачем суду не надано.
Встановлено, що , на момент вчинення спірного виконавчого напису нотаріусом існували підстави, які свідчили про відсутність ознак безспірності заборгованості за кредитними правовідносинами, що виникли між сторонами, кредитний договір не був нотаріально посвідчений, таким чином суд дійшов до висновку, що спірний виконавчий напис необхідно визнати таким, що не підлягає виконанню, а тому позов слід задовольнити.
Згідно з ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу, з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 3, ч. 4 ст. 137 ЦПК України).
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
На підтвердження обґрунтованості витрат, понесених на професійну правничу допомогу в суді, позивач додала договір про надання правової (правничої) допомоги від 15.09.2021 року, ордер серії ВК №1032566 на надання правничої (правової) допомоги від 15.09.2021 року; рахунок 3 від 15.09.2021 року на оплату послуг з надання правової (правничої) допомоги; квитанцію до прибуткового касового ордера №3 від 15.09.2021 року з якої вбачається, що позивач ОСОБА_1 сплатила адвокату Штундер Л.В. гонорар на загальну суму 3000 грн. за надання правничої домоги .
Враховуючи вищевикладене, витрати ОСОБА_2 на професійну правничу допомогу підлягають задоволенню.
На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені нею витрати по сплаті судового збору в сумі 908 грн. за подання позовної заяви.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 34, 87- 89 Закону України «Про нотаріат», п.п. 1.1., 3.1., 3.2., 3.5 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року за №296/5, ст.ст. 10, 60, 88, 212, 214-215, 224-226
ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "СМАРТФІНАНС", треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяна Леонідівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задоволити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем № 20399 від 28 липня 2021 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СМАРТФІНАНС" грошових коштів за період з10.11.2018 року по 01.06.2021 року на підставі кредитного договору № 103996401 від 09.02.2013 року у загальному розмірі 21 239 (двадцять одна тисяча двісті тридцять дев'ять) грн. 74 коп.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СМАРТФІНАНС", ЄДРПОУ 42642578 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 908 (дев'ятсот вісім) грн. 00 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн. (три тисячі) грн. 00 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте Костопільським районний судом за письмовою заявою відповідача, шляхом подачі заяви про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущенного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду через Костопільський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 .
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "СМАРТФІНАНС", 03056, м. Київ, вул. Польова, буд. 24 Д.
Третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, 02068, м. Київ, пр. Петра Григоренко, буд. 15, пр.3.
Третя особа: Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяна Леонідівна, 01135, м. Київ, вул. Златоусівська, буд. 55 офіс 61-62.
Повний текст рішення виготовлено 10.05.2022 року.
СуддяП. В. Олійник