Справа № 561/353/21
11 травня 2022 року смт. Зарічне
Зарічненський районний суд Рівненської області в складі судді ОСОБА_1
за участі секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Зарічне клопотання старшого інспектора Рівненського районного відділу № 2 філії Державної установи «Центр пробації» у Рівненській області ОСОБА_4 про вирішення питання про приведення у відповідність до вимог закону вироку Зарічненського районного суду Рівненської області від 01.07.2021 року щодо засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, інваліда другої групи, непрацюючого у відповідність до вимог закону,
Вироком Зарічненського районного суду Рівненської області від 01 липня 2021 року ОСОБА_5 засуджено за ч. 1 ст. 185 КК України на один рік обмеження волі. На підставі ст. 75 КК України його звільнено від відбування покарання з випробуванням та встановлено іспитовий строк один рік, покладено обов'язки, передбачені п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, зокрема періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
У клопотанні інспектора Рівненського районного відділу № 2 філії Державної установи «Центр пробації» у Рівненській області ставиться питання про приведення зазначеного вироку у відповідність з вимогами закону, зокрема вказує, що судом не дотримано вимог п. 2 ч. 1 ст. 76 КК України, не покладено на засудженого обов'язок повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця навчання.
У судове засідання інспектор Рівненського районного сектору філії Державної установи «Центр пробації» у Рівненській області не з'явився, подав письмову заяву про розгляд клопотання у його відсутності.
Засуджений ОСОБА_5 у судове засідання не з'явився, подав письмову заяву про розгляд клопотання у його відсутності.
Прокурор у судовому засіданні вважав зазначене клопотання необґрунтованим і таким, що не підлягає до задоволення.
Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, який ухвалив вирок, має право вирішувати питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.
Згідно до п. 13-3 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд має право вирішувати також питання про зміну обов'язків, покладених на засудженого, звільненого від відбування покарання з випробуванням.
Судом встановлено, що вироком Зарічненського районного суду Рівненської області від 01 липня 2021 року затверджено угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_5 від 01 липня 2021 року. Визнано ОСОБА_5 винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України та призначено узгоджену сторонами міру покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік. На підставі ч. 2 ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_5 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням та встановлено йому іспитовий строк тривалістю один рік. Покладено обов'язки, передбачені п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, зокрема періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.
Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.
Суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання (п. 3 ч. 1 ст. 65 КК України).
Відповідно до п. 1, 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України « Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24.10.2003 р., призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку щодо конкретного обвинуваченого суди мають дотримуватися вимог кримінального закону та Кримінального процесуального кодексу України, враховуючи загальні засади призначення покарання, зокрема і дані про особу, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Частиною 1 ст. 76 КК України визначено, що у разі звільнення від відбування покарання з випробуванням суд покладає на засудженого такі обов'язки:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Отже, конструкція зазначеної норми передбачає в обов'язковому порядку у разі звільнення особи від відбування покарання з випробуванням покладення на засудженого обов'язків, передбачених у пунктах 1 та 2 ч. 1 ст. 76 КК України.
Разом з тим, з урахуванням того, що у пункті 2 зазначеної норми міститься розділовий сполучник «або», що є синтаксичним розривом тексту, три обов'язки, зазначені в ньому, слід розглядати як альтернативу один одному.
Відповідно до вироку Зарічненського районного суду Рівненської області від 01 липня 2021 року ОСОБА_5 ніде не працює, є інвалідом другої групи, ніде не навчається, має вік 49 років.
Враховуючи вищевказане, вимоги закону, конкретні обставини справи, зокрема особу обвинуваченого, принципи призначення покарання, в тому числі, принцип індивідуалізації покарання, суд дійшов висновку, що вимоги закону про кримінальну відповідальність при визначенні обвинуваченому ОСОБА_5 обов'язків, які він повинен виконувати у зв'язку із звільненням від відбування покарання з випробуванням, а саме: відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 76 КК України - періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; та відповідно до пункту 2 ч. 1 ст. 76 КК України - повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи - дотримано.
Покладення на обвинуваченого таких обов'язків відповідає вимогам закону та його особі, в повній мірі сприятиме меті покарання та виправленню засудженого.
За вказаним вироком на обвинуваченого ОСОБА_5 були покладені обов'язки, передбачені двома пунктами ч. 1 ст. 76 КК України та застосовано, при покладенні обов'язків, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 76 КК України, один із альтернативних видів - повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи. Підстав для зміни чи доповнення вказаних обов'язків немає, оскільки відсутня інформація про те, що ОСОБА_5 навчається.
За наведених обставин суд дійшов висновку про відсутність підстав для вирішення питання щодо приведення зазначеного вироку суду у відповідність вимогам закону та вважає за вірне у задоволенні клопотання відмовити.
На підставі викладеного та керуючись п. 13-3, 14 ч. 1 ст. 537, ст. 539 КПК України, -
У задоволенні клопотання старшого інспектора Рівненського районного відділу № 2 філії Державної установи «Центр пробації» у Рівненській області ОСОБА_4 про вирішення питання про приведення вироку щодо засудженого ОСОБА_5 у відповідність до вимог закону - відмовити.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення, шляхом подання апеляційної скарги через Зарічненський районний суд Рівненської області.
Суддя: ОСОБА_1